ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 125027335

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

07 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 916/506/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,

розглянувши клопотання Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг»

про розподіл судових витрат

у справі № 916/506/23

за позовом Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної державної адміністрації,

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 28.01.2025: касаційну скаргу Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг» (далі - ДП «Служба місцевих автомобільних доріг») задоволено; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 916/506/23 скасовано; зазначену справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» 03.02.2025 звернулося до Верховного Суду із клопотанням, в якому просить Суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ТОВ "СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА" користь ДП "Служба місцевих автомобільних доріг" 950 425,86 (дев`ятсот п`ятдесят тисяч чотириста двадцять п`ять) гривень 86 копійок судового збору за подання касаційної скарги та 712 819,39 (сімсот дванадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) гривень 39 копійок судового збору за подання апеляційної скарги. Однак, під час винесення постанови суд не вирішив питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору.

До Верховного Суду 04.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» надійшли додаткові пояснення до клопотання ДП «Служба місцевих автомобільних доріг», в яких заявник просить відмовити у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат.

Розглянувши подане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції, зокрема, має містити, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, ухвала від 21.09.2023 у справі № 910/18489/20).

У цій справі постановою Верховного Суду було скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 916/506/23, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, розподіл судових витрат, у тому числі понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, має здійснюватися за наслідками вирішення позовних вимог тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Додатково, колегія суддів звертає увагу на пункт 4.93 постанови Верховного Суду від 28.01.2025 у цій справі № 916/506/23, де зазначено, що розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у цій справі, відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржуване судове рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Отже, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ДП "Служба місцевих автомобільних доріг" про розподіл судових витрат у справі № 916/506/23.

Керуючись статтями 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг» про розподіл судових витрат у справі № 916/506/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ємець

Судді І. Булгакова

Т. Малашенкова

Ухвала постановлена з окремою думкою судді Малашенкової Т.М.