ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 123933555

Озвучення тимчасово недоступне

Номер провадження: 33/813/1256/24

Номер справи місцевого суду: 521/1924/24

Головуючий у першій інстанції Гарський О. В.

Доповідач Копіца О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участі секретаря судового засідання Ровенко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці ДМС України Анточ Н. на постанову Малиновського райсуду м. Одеси від 16.04.2024 відносно:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина респ. Азербайджану, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про закриття провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України та на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Стягнуто судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.

Відповідно до постанови суду, 05.12.2023 о 10 год. 40 хв. в зону митного контролю, міжнародного автомобільного пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, в напрямку виїзд з Україну в Молдови, в пішому порядку слідував громадянин респ. Азербайджану ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час здійснення митного контролю було встановлено, що 23.05.2018 гр. ОСОБА_1 ввіз на територію України через Пункт пропуску «Кучурган-Первомайск», Митний пост «Кучурган» Одеської митниці, по смузі руху «Зелений коридор» транспортний засіб DAEWOO LANOS р/н НОМЕР_1 VIN НОМЕР_2 , країна реєстрації – PL (Польша), в режимі «тимчасове ввезення до 1 року», з метою «Особисте користування». Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на 05.12.2023 відсутня.

Митний орган кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 481 МК України, як перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб.

Натомість, судом дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 3 ст. 481 МК України в редакції на травень 2018 за кваліфікуючими ознаками: перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України та строку вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб, оскільки санкція статті на період вчинення правопорушення передбачала менш суворе стягнення.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник Одеської митниці ДМС Анточ Н. вказує на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою з таких підстав:

- під час прийняття рішення по даній справі судом не враховано те, що час набрання чинності ч. 6 ст. 481 МК України в новій редакції не впливає на порядок тимчасового ввезення транспортного засобу та обов`язок щодо його вивезення у встановлений законодавством строк. Зазначена норма закону лише встановлює відповідальність за порушення такого порядку в залежності від строку не вивезення транспортного засобу. Закон від 08.11.2018 № 2612-VIII опублікований у газеті «Голос України» 24.11.2018 і набрав чинності з наступного дня. При цьому зміни до ст. 481 МК України вступали в дію через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування. Законом від 16.11.2019 №2725-VIII строк набрання чинності таких змін збільшено до 270 днів, тому ред. ч. 6 ст. 481 МК України є чинною з 22.08.2019. Строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами цієї справи збіг 23.05.2019. 3 23.05.2019 почалась бездіяльність громадянина респ. Азербайджану ОСОБА_3 щодо виконання обов`язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення, оскільки такі дії розпочинаються з початку вчинення таких дій і продовжуються до їх виявлення або припинення. Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, громадянин респ. ОСОБА_4 до часу складення протоколу про порушення митних правил своє зобов`язання не виконав і продовжував протиправну бездіяльність.

- 15.06.2021 введено в дію Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасово спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» №1403-1X від 15.04.2021 (далі-Закон), яким передбачено, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності вказаним Законом, фізична особа, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним, має право вивезти за межі митної території України транспортний засіб особистого користування, що був у використанні який перебував на митній території України станом на 31.12.2020 у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, за умови добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Вивезення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки та умови митного режиму тимчасового ввезення, з дотриманням зазначених умов, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.ст. 470, 481 та 485 МК України. Також вказаним Законом передбачене здійснення митного оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту. Водночас, у період дії спеціальних умов передбачених Законом № 1403-1Х громадянин респ. ОСОБА_4 не здійснив митне оформлення ввезеного транспортного засобу, не скористався законодавчо наданою нагодою щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України, та не вчинив жодних дій для виконання умов з метою звільнення від адміністративної відповідальності.

За таких обставин, представник Одеської митниці Анточ Н. просить скасувати постанову Малиновського райсуду м. Одеси від 16.04.2024 та постановити нову, якою громадянина респ. Азербайджану ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та накласти стягнення у виді конфіскації транспортного засобу або накладення штрафу у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Апеляційний суд позбавлений можливості повідомити Мамадова Міралі про дату та час судового засідання, оскільки судові повістки за межі території України наразі не відправляються, вказаний у матеріалах справи контактний номер телефону не обслуговується .

Окрім того, представник Одеської митниці Бурчо І. направила на адресу апеляційного суду клопотання, в якому просила розглядати апеляційну скаргу за її відсутності, викладені доводи просила задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Статтею 487 Митного кодексу України (далі – МК) передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489 МК України, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

На підставі аналізу матеріалів, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законодавства з огляду на такі обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 481 МК України, законом передбачено адміністративну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Відповідно до ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.ч. 6, 7, 8 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування. Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації. Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, як вбачається із матеріалів, які надані апеляційному суду, 05.12.2023 о 10 год. 40 хв. в зону митного контролю, міжнародного автомобільного пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, в напрямку виїзд з Україну в Молдови, в пішому порядку слідував громадянин респ. Азербайджану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час здійснення митного контролю було встановлено, що 23.05.2018 ОСОБА_3 ввіз на територію України через Пункт пропуску «Кучурган-Первомайск», Митний пост «Кучурган» Одеської митниці, по смузі руху «Зелений коридор» транспортний засіб DAEWOO LANOS р/н НОМЕР_1 VIN НОМЕР_2 , країна реєстрації – PL (Польша), в режимі «тимчасове ввезення до 1 року», з метою «Особисте користування». Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на 05.12.2023 відсутня.

При цьому, до митних органів з питань з приводу зазначеного транспортного засобу ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) не звертався.

Апеляційний суд зауважує, що 05.12.2023 о 10 год. 40 хв. в зону митного контролю, міжнародного автомобільного пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, в напрямку виїзд з Україну в Молдови, в пішому порядку слідував громадянин респ. Азербайджану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час здійснення митного контролю було встановлено, що 23.05.2018 гр. ОСОБА_3 ввіз на територію України через Пункт пропуску «Кучурган-Первомайск», Митний пост «Кучурган» Одеської митниці, по смузі руху «Зелений коридор» транспортний засіб DAEWOO LANOS р/н НОМЕР_1 VIN НОМЕР_2 , країна реєстрації – PL (Польша), в режимі «тимчасове ввезення до 1 року», з метою «Особисте користування». Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на 05.12.2023 відсутня.

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08.11.2018 внесено зміни до ст. 481 МК України. Вказані зміни повинні були набрати чинності через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Відповідно до викладених змін, стаття 481 МК України містить у собі 6 частин.

Однак, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 16.05.2019 строк набрання чинності таких змін збільшено зі 180 до 270 днів, а тому редакція ч. 6 ст. 481 МК України набула чинності 22.08.2019.

Разом з тим, апеляційний суд зауважує? що правопорушення, передбачене ч.6 ст. 481 МК України є триваючим, оскільки триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 по справі № 804/401/17.

Апеляційний суд зауважує, що на час виявлення митними органами порушення митних правил, діяла редакція ч.6 ст.481 МК України, яка збільшила строк, за яким настає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів, з 10 діб до 30 діб.

Тобто, на час виявлення митними органами порушення терміну тимчасово ввезеного ОСОБА_5 автомобіля DAEWOO LANOS р/н НОМЕР_1 VIN НОМЕР_2 , країна реєстрації – PL (Польша) мав місце закінчений склад вчинення ним порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст.481 МК України.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що в даному випадку повинні застосовуватися положення ч. 6 ст.481 МК України, що свідчить про необґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 481 МК України.

Водночас, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на строки накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Питання щодо строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил передбачені ст.467 МК України, відповідно до ч.1 якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

В даному випадку має значення саме строк виявлення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_2 .

Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 за № 657 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за №1669/21981 (далі-Порядок)

Розділом ІІ Порядку визначені особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення.

При цьому, Главою 5 цього Розділу врегульовано питання щодо здійснення контролю за дотриманням вимог митного режиму тимчасового ввезення, та частиною першою передбачено, що контроль за дотриманням умов митного режиму тимчасового ввезення покладається на митницю оформлення.

Частиною 5 Розділу ІІ Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення, а також обміну інформацією між митними органами стосовно таких товарів використовується ЄАІС.

До ЄАІС вноситься інформація про митні формальності, що виконуються відносно тимчасово ввезених товарів, зокрема про:

-поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення;

-засоби, застосовані для ідентифікації товарів;

-дозволи, надані митним органом на неодноразове переміщення через митний кордон України товарів протягом строку дії митного режиму тимчасового ввезення;

-дозволи (загальні дозволи) на тимчасове ввезення контейнерів, пiддонiв, упаковок без оформлення МД або книжки А.Т.А.;

-продовження строку тимчасового ввезення;

-строк, установлений митним органом для реекспорту;

-передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення;

-проведення митного огляду;

-складення протоколу про порушення митних правил;

-накладення арешту або тимчасове вилучення тимчасово ввезених товарів у справі про порушення митних правил;

-завершення режиму тимчасового ввезення;

-припинення режиму тимчасового ввезення.

Інформація до ЄАІС вноситься посадовою особою митного органу, яким здійснюється відповідна митна формальність, невідкладно після її виконання.

В свою чергу, ч.4 Розділу ІІ Порядку визначено, що наявність, стан товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених статтею 336 Кодексу.

Вибірковість та періодичність здійснення митного контролю визначається відповідно до положень ст. 320 Кодексу, характеристики товарів, мети, строку та інших умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення.

Частиною 1 ст. 320 МК України визначені форми та обсяги митного контролю, які обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками.

Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

Більш того, Главою 77 передбачені взаємовідносини митних органів з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами підприємницької діяльності

Згідно з ч. 1 ст. 558 МК України митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митні органи зобов`язані передавати Державній прикордонній службі України та органам Національної поліції інформацію щодо транспортних засобів та осіб, стосовно яких митними органами виявлено порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів та/або строків переміщення транспортних засобів у митному режимі транзиту, якщо особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не були присутні при складенні протоколу про порушення митних правил.

З метою контролю за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством, а також контролю за цільовим використанням та/або передачею транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, митні органи у автоматизованому режимі зобов`язані передавати органам Національної поліції інформацію щодо:

- транспортних засобів особистого користування із зазначенням строків їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту та із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли такі транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту;

- транспортних засобів особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли ці транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту.

Із аналізу зазначених норм вбачається, що саме митні органи здійснюють контроль, в тому числі щодо виявлення порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів з використанням ЄІАС та аналізу відомостей з цієї системи щодо завершення режиму тимчасового ввезення, припинення режиму тимчасового ввезення, та зобов`язані у разі такого виявлення повідомляти Державну прикордонну службу України та органи Національної поліції у випадках, коли особа, що порушила такі строки та не була присутня при складенні протоколу про порушення митних правил.

Тобто, протоколи про порушення митних правил, у разі виявлення митними органи порушення строку тимчасового ввезення, можуть складатись і за відсутності особи, і саме в таких випадках митний орган зобов`язаний самостійно виявляти та фіксувати такі порушення, а не лише під час перетину відповідною особою державного кордону (як в даній справі) під час перевірки наявності відомостей про тимчасове ввезення такою особою на митну територію України транспортного засобу.

Проаналізувавши обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що у митного органу при наявності доступу до ЄІАС та наявності в ній відомостей про строки тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу в режимі «тимчасове ввезення до 1 року», вже існувало беззаперечне право на внесення такого транспортного засобу до категорії ризикового та зобов`язувало надати таку інформацію до Державної прикордонної служби України та органів Національної поліції, з метою якнайшвидшого встановлення місця знаходження транспортного засобу та ОСОБА_3 як особи, що його тимчасово ввезла на митну територію України, та відповідно невідкладно скласти протокол про порушення митних правил за ст. 481 МК України.

Однак, митними органами таких дій вчинено не було, оскільки протокол про порушення митних правил №1896/50000/23 було складено лише 05.12.2023, під час ОСОБА_5 державного кордону України, тобто більш ніж через 4 роки з моменту порушення строку тимчасово ввезення останнім автомобіля, що на переконання суду вказує на закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Додатково апеляційний суд наголошує, що обрахунок строків накладення стягнення не може ставитися у залежність від внутрішньої організації роботи в органах митниці. Митниця як орган виконавчої влади зі значним штатом співробітників наділена відповідними можливостями щодо оперативного опрацювання відповідних документів.

Апеляційний суд під час розгляду зазначеної справи також враховує практику ЄСПЛ (п. 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. theUnited Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Водночас, апеляційний суд наголошує, що відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, у зв`язку з чим постанова суду підлягає скасуванню.

Відповідно до положень п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 192, 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 465, 467, 471, 527, 529 МК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці ДМС України Цуркан Н.В. –задовольнити частково.

Постанову Малиновського райсуду м. Одеси від 16.04.2024, якою ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) був визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 481 МК України та на нього було накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України відносно ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) – закрити, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУПАП та ч. 1 ст. 467 МК України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца