**ПОСТАНОВА**
**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ **
09 грудня 2024 року
м. Київ
*справа № 520/1470/18*
_провадження № 51-5588 км 18 _
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА\_1
суддів ОСОБА\_2 , ОСОБА\_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА\_4 ,
прокурора ОСОБА\_5 ,
засуджених (у режимі відеокоференції) ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 ,
ОСОБА\_8 , ОСОБА\_9 ,
захисників (у режимі відеокоференції) ОСОБА\_10 ,
ОСОБА\_11 ,
ОСОБА\_12 ,
представника ТОВ «Лагуна-Рені»
(у режимі відеокоференції) ОСОБА\_13 ,
представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії»
(у режимі відеокоференції) ОСОБА\_14 ,
представника ОСОБА\_15
(у режимі відеокоференції) ОСОБА\_16 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160000000042 від 27 січня 2016 року, за обвинуваченням
**ОСОБА\_6 **, ІНФОРМАЦІЯ\_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА\_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, частинами 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України,
**ОСОБА\_7 **, ІНФОРМАЦІЯ\_2 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА\_2 ,
**ОСОБА\_8 **, ІНФОРМАЦІЯ\_3 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА\_3 ,
**ОСОБА\_9 **, ІНФОРМАЦІЯ\_4 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА\_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, частинами 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України,
за касаційними скаргами представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_17 , представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії» в особі директора ОСОБА\_18 і за касаційною скаргою з доповненнями адвоката ОСОБА\_16 в інтересах ОСОБА\_15 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2023 року.
**Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини**
Вироком Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року затверджено угоду від 18 січня 2018 року про визнання винуватості, укладену між:
\- прокурором і обвинуваченою ОСОБА\_6 , та засуджено останню за ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції від 5 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції від 15 листопада 2011 року); ч. 3 ст. 27, частинами 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (у редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (у редакції від 21 лютого 2014 року) із застосуванням положень ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів, на строк 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА\_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів, на строк 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн, без конфіскації майна, з покладенням обов\`язків, передбачених ст. 76 КК України;
\- прокурором і обвинуваченим ОСОБА\_7 , та засуджено останнього за ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції від 05 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції від 15 листопада 2011 року); частинами 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (у редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (у редакції від 21 лютого 2014 року) із застосуванням положень ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів, на строк 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА\_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів, на строк 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн, без конфіскації майна, з покладенням обов\`язків, передбачених ст. 76 КК України;
\- прокурором і обвинуваченим ОСОБА\_8 , та засуджено останнього за ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції від 05 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції від 15 листопада 2011 року); частинами 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (у редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (у редакції від 21 лютого 2014 року) із застосуванням положень ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів, на строк 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА\_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з додатковим покарання у виді позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів на строк 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн, без конфіскації майна, з покладенням обов\`язків, передбачених ст. 76 КК України;
\- прокурором і обвинуваченою ОСОБА\_9 , та засуджено останню за ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції від 05 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (у редакції від 15 листопада 2011 року); частинами 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (у редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (у редакції від 21 лютого 2014 року) із застосуванням положень ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів, на строк 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн.
На підставі статей 75 КК України звільнено ОСОБА\_9 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати посади головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів, на строк 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 грн, без конфіскації майна, з покладенням обов\`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Задоволено клопотання прокурора про застосування спеціальної конфіскації до речових доказів у кримінальному провадженні, застосовано спеціальну конфіскацію цілісного майнового комплексу по наливу, схову та зливу зрідженого вуглеводневого газу в Ренійському морському торгівельному порту та устаткування для зливу/наливу автобензовозів на плавзасоби, що розташований на земельній ділянці загальною площею 16 276 кв. м за адресою: АДРЕСА\_5 ; складових частин: нежитлової будівлі (прохідна - літера В); нежитлової будівлі (насосно-компресорне відділення - літера Д); навісної - літера Д; альтанки - літера Б; вагової - літера Г; естакади - І; АЗС - ІІ; сховища - ІІІ; дренажної ємкості - IV; огорожі - номер 1-7, 28; споруди - номер 8-27, V; нежитлової будівлі загальною площею 562,50 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА\_5, шляхом їх звернення на користь держави.
Зі змісту обставин, детально викладених у вироку, із зазначенням конкретних періодів учинення кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 , ОСОБА\_8 та ОСОБА\_9 , убачається, що Особою 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, приблизно у 2011 році за попередньою змовою з Особою 3, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та іншими невстановленими особами, досудове розслідування стосовно яких проводиться в іншому кримінальному провадженні, організовано злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, зокрема умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов\`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, фіктивного підприємництва, організації підроблення службовими особами первинних фінансово-господарських документів, використання завідомо підроблених документів, легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великому розмірі.
Для здійснення цієї діяльності були залучені, крім інших осіб, досудове розслідування щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, працівники ТОВ «Лагуна-Рені», а саме ОСОБА\_6 , ОСОБА\_9 , ОСОБА\_8 та ОСОБА\_7 .
Дії зазначених осіб полягали:
\- в участі в тяжких або особливо тяжких злочинах, вчинюваних злочинною організацією (ч. 1 ст. 255 КК України в редакції від 05 квітня 2001 року);
\- пособництві в умисному ухиленні від сплати зборів (обов\`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України в редакції від 15 листопада 2011 року);
\- пособництві у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому у складі злочинної організації (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України в редакції від 21 лютого 2014 року);
\- організації складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів неправдивих відомостей, вчиненій організованою групою у складі злочинної організації (інкриміновано ОСОБА\_6 за ч. 3 ст. 27, частинами 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України в редакції від 18 квітня 2013 року).
Крім того, дії ОСОБА\_9 , ОСОБА\_8 та ОСОБА\_7 також були кваліфіковані як складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів неправдивих відомостей, вчинені організованою групою у складі злочинної організації (частини 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України в редакції від 18 квітня 2013 року).
При цьому майно ТОВ «Лагуна-Рені» використовувалося як єдиний майновий комплекс членами вказаної злочинної організації, зокрема ОСОБА\_6 , ОСОБА\_9 , ОСОБА\_8 та ОСОБА\_7 , як її учасниками виключно у злочинних цілях, зокрема з метою вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, частинами 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України.
У результаті вказаних злочинних дій членами злочинної організації, створеної Особою 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, до складу якої входили:
\- ОСОБА\_9 , ОСОБА\_8 , ОСОБА\_7 (група, організована ОСОБА\_6 ), за період з 01 серпня 2013 року по 28 лютого 2014 року спричинено Державі Україна збитки у виді несплати митних платежів на суму 1 261 042 423,82 грн;
\- зокрема, ОСОБА\_8 , ОСОБА\_7 , за період із 07 грудня 2012 року по 01 серпня 2013 року спричинено Державі Україна збитки у виді несплати митних платежів на суму 545 338 802,89 грн.
Згідно з вироком за сукупністю скоєного загальна сума спричинених Державі Україна збитків у виді несплати митних платежів за період із 07 грудня 2012 року по 28 лютого 2014 року становила 1 806 381 226,71 грн, у тому числі: податок на додану вартість - 975 628 168,50 грн, акцизний податок - 803 716 151,60 грн, екологічний податок - 27 036 905,61 грн.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційні скарги представників ТОВ «Скарбниця Бессарабії» та ТОВ «Лагуна-Рені» залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Постановою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року частково задоволено касаційні скарги представника ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА\_16 та директора ТОВ «Скарбниця Бессарабії» ОСОБА\_18 , скасовано ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2020 року і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2023 року вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року залишено без змін.
**Вимоги, викладені в касаційних скаргах (з доповненнями), та узагальнені доводи осіб, які їх подали**
У касаційних скаргах представник ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА\_17 і представник ОСОБА\_15 - адвокат ОСОБА\_16 , указуючи на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2023 року і вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому на обґрунтування заявлених вимог представник ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА\_17 та представник ОСОБА\_15 - адвокат ОСОБА\_16 указують, що:
1\. Справу розглянуто незаконним складом суду, оскільки:
\- судове рішення від 14 липня 2023 року ухвалено колегію Миколаївського апеляційного суду для розгляду апеляційних скарг у складі головуючої судді ОСОБА\_19 , суддів-членів колегії ОСОБА\_20 , ОСОБА\_21 , водночас під час первинного апеляційного розгляду (за результатами якого постановлено ухвали від 30 липня 2018 року та 16 червня 2020 року, що були скасовані постановами Верховного Суду від 09 березня 2021 року та 27 квітня 2021 року) суддя ОСОБА\_19 вже була визначена для розгляду апеляційних скарг на вказаний вище вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року, хоч згодом її і було замінено на суддю ОСОБА\_22 , та на той час апеляційне провадження вже тривало понад два місяці, а тому ці обставини виключали повторну її участь у розгляді;
\- автоматизований розподіл проведений із можливим втручанням у систему автоматизованого розподілу, оскільки відповідно до звіту від 11 травня 2021 року суддів ОСОБА\_20 та ОСОБА\_21 було виключено з автоматизованого розподілу (у зв\`язку з відсутністю спеціалізації; не в потрібній палаті; не в потрібній колегії), при цьому в той самий день через 6 хвилин указані судді були включені до складу колегії, незважаючи на відсутність спеціалізації тощо, у зв\`язку із чим вважає такий розподіл цілком прогнозованим, а не випадковим;
\- 29 липня 2021 року відбувся ще один автоматизований розподіл указаної справи, за результатами якого сформовано звіт про неможливість розподілу справи між суддями, при цьому суддя ОСОБА\_21 виключена з розподілу, оскільки раніше слухала справу (а також через відсутність спеціалізації; не в потрібній палаті; не в потрібній колегії), при цьому із сайту «Судова влада» вбачається, що розгляд справи здійснювався у складі колегії суддів, до якої входять зазначені вище судді, незважаючи на відсутність звіту про автоматизований розподіл. Водночас із наведених підстав колегії суддів суду апеляційної інстанції було заявлено відвід, який не був розглянутий;
\- ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року розглянуто питання про передачу кримінального провадження на розгляд до іншого суду, в мотивувальній частині якої вказано, що 29 липня 2021 року відбувся автоматизований розподіл судової справи в Миколаївському апеляційному суді, за результатами якого сформовано звіт про неможливість розподілу справи між суддями, та після 29 липня 2021 року розподіл більше у вказаному суді не проводився, водночас зі змісту інформації, наданої Миколаївським апеляційним судом, убачалося, що дані про неможливість утворити склад суду відсутні.
2\. Новий розгляд у суді апеляційної інстанції здійснювався на підставі постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року, водночас не відповідав вимогам ст. 439 КПК України, оскільки:
\- під час повторного апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводів апеляційних скарг ТОВ «Лагуна-Рені» та ТОВ «Скарбниця Бессарабії» щодо необхідності в ході вирішення питання про можливість застосування спецконфіскації до майна встановлення його власника і проігнорував вказівки Верховного Суду в цій частині (аналогічний довід висловлений у касаційній скарзі ТОВ «Скарбниця Бессарабії»;
\- усупереч твердженням, висловленим у постанові Верховного Суду, апеляційним судом повторно констатовано, що станом на момент ухвалення оскаржуваного вироку власник майна був відсутній;
\- судом апеляційної інстанції проігноровано відомості, що містилися: у наданій на дослідження інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копії свідоцтва ТОВ «Лагуна-Рені» про право власності, а також те, що згідно з відповіддю Ренійської міської ради від 09 лютого 2021 року в період із 2016 року по дату надання відповіді не було прийнято рішень щодо віднесення майна, яке є предметом спецконфіскації, до переліку безхазяйного майна;
\- не надано жодної відповіді доводам в апеляційній скарзі ОСОБА\_23 щодо безпідставного незалучення до участі у справі представника ТОВ «Лагуна-Рені» при вирішенні клопотання про застосування спецконфіскації, а також аналогічним доводам, висловленим в апеляційній скарзі представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії»;
\- суд апеляційної інстанції, відкривши апеляційне провадження за апеляційними скаргами, поданими в інтересах ТОВ «Лагуна-Рені» і ТОВ «Скарбниця Бессарабії», та розглянувши ці апеляційні скарги по суті, фактично визнав, що вирок суду першої інстанції стосується їхніх інтересів.
3\. Ухвала Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2023 року суперечить положенням міжнародного договору, згода на обов\`язковість якого надана Верховною Радою України, оскільки:
\- статутний капітал ТОВ «Лагуна-Рені» був придбаний іноземною компанією «Бівен Інвестментс ЛТД», яка в розумінні ст. 1 (7) Європейської енергетичної хартії є іноземним інвестором, а корпоративні права, належні вказаній компанії, частка яких становить 100 %, у статутному капіталі товариства, - інвестиціями;
\- відповідно до ст. 3 Закону України «Про захист іноземних інвестицій на Україні» держава не може реквізувати іноземні інвестиції за винятком випадків стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій;
\- п. 1 ст. 13 Договору до Європейської енергетичної хартії встановлено, що капіталовкладення інвесторів Договірної сторони на території будь-якої договірної сторони не повинні бути націоналізовані, експропрійовані чи піддаватися заходу, які мають аналогічні націоналізації чи експропріації наслідки, за винятком, серед іншого, коли такі здійснюються разом із виплатою компенсації;
\- усупереч вказаній вище нормі, під час застосування спеціальної конфіскації без вирішення залишилося питання про виплату компенсації іноземному інвестору Товариства, інвестиції якого було експропрійовано, що є істотним порушенням вимог Закону, на думку автора скарги;
\- до розгляду вказаного клопотання не залучено представника єдиного засновника ТОВ «Лагуна-Рені» - компанію «Бівен Інвестментс ЛТД», що суперечить положенням Договору до Європейської енергетичної хартії.
4\. Твердження суду апеляційної інстанції про можливість застосування спеціальної конфіскації до майна ТОВ «Лагуна-Рені» як до знаряддя вчинення злочину суперечить правовій позиції, висловленій Верховним Судом у рішенні від 02 червня 2020 року в справі № 748/1457/19, оскільки майно товариства не визнавалося знаряддям вчинення злочину та не використовувалося для вчинення об\`єктивної сторони кримінального правопорушення.
5\. Висновки колегії суддів апеляційного суду про можливість застосування зворотної дії в часі кримінального закону, що погіршує становище особи, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки:
\- Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України» КК України доповнено статтями 96-1 та 96-2, якими передбачено можливість і випадки застосування такого заходу, та, серед іншого, вказано, що така підлягає застосуванню у випадках, передбачених в Особливій частині КК, а тому могла бути застосована тільки у випадку, передбаченому санкцією конкретної статті КК України, виключно щодо суб\`єкта злочину;
\- майно ТОВ «Лагуна-Рені» ніколи не перебувало у власності засуджених, а тому товариство безпідставно зазнало заходів кримінально-процесуального впливу за діяння, вчинені іншими особами;
\- редакція ст. 96-1 КК України, якою законодавцем включено до закону можливість застосування такого заходу до майна третіх осіб, набрала чинності лише 10 листопада 2015 року;
\- норма щодо можливості застосування спеціальної конфіскації до майна інших осіб, відмінних від обвинуваченого, набула чинності лише 10 листопада 2015 року, а тому спеціальна конфіскація до майна ТОВ «Лагуна-Рені» не могла бути застосована, оскільки злочини, інкриміновані обвинуваченим, вчинялися в період з 2012 по 2014 роки, отже, правові підстави для застосування спеціальної конфіскації до майна вказаного товариства відсутні;
\- існує необхідність урахування принципу неможливості бути покараним за діяння, що призвело до кримінальної відповідальності, за дії інших осіб, що висвітлено в рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини від 28 червня 2018 року, та яким визнано, що конфіскація майна осіб, які не були учасниками розгляду справи, суперечить вимогам ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
6\. Оскаржувана ухвала Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2023 року не відповідає вимогам закону, а саме положенням, передбаченим ч. 4 ст. 370, ч. 1 ст. 372, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 419 КПК України, щодо вмотивованості судового рішення, та є незаконною, тому що:
\- під час розгляду апеляційної скарги колегія суддів вийшла за межі апеляційного розгляду, надавши оцінку обставинам, установленим вироком суду першої інстанції, які стосуються суті обвинувачення, попри те, що вказаний вирок у наведеній частині ніким не оскаржувався, а також дослідивши підстави набуття права власності на майно товариством та іншими особами, унаслідок чого визнав правомірним застосування спецконфіскації до майна ТОВ «Лагуна-Рені», як безхазяйного;
\- без належної уваги залишені доводи ТОВ «Лагуна-Рені» щодо розгляду місцевим судом клопотання прокурора про застосування спецконфіскації у кримінальному провадженні, в якому питання про її застосування не поставало з формулювання обвинувачення, хоча Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 523/8045/17 звернув увагу на неможливість застосування спецконфіскації у кримінальному провадженні, в межах якого не пред\`явлено обвинувачення керівнику злочинної організації, який, за твердженням сторони обвинувачення, і був власником підприємств, на майно яких було звернено спецконфіскацію, та обставини у вказаній справі є релевантними обставинам у цьому кримінальному провадженні;
\- проігноровано твердження, висловлені в апеляційній скарзі ТОВ «Лагуна-Рені», щодо відсутності підстав для застосування спецконфіскації, оскільки наведене питання не було предметом угоди, водночас положеннями ст. 474 КПК України не передбачено під час судового провадження на підставі угод вирішення по суті будь-яких інших питань, крім угоди, адже:
1\) питання про застосування спецконфіскації було порушено прокурором у клопотанні, а не в самій угоді;
*2) *аналогічне клопотання було розглянуто у кримінальному провадженні №12017160000000205 від 26 березня 2017 року та *Ренійський районний суд Одеської області, ухвалюючи вирок, відмовив у застосуванні спецконфіскації у зв\`язку з тим, що така не є предметом угоди про визнання винуватості. *
Таким чином, спеціальна конфіскація майна не може застосовуватися у кримінальному провадженні стосовно особи, з обвинувачення якої не постає необхідність її застосування, та у випадках використання майна в діяльності злочинної організації, а можлива лише в межах кримінального провадження стосовно імовірного керівника злочинної організації. При цьому обвинувачення імовірному керівнику злочинної організації та власнику майнового комплексу не пред\`являлося, а тому вирішення місцевим судом питання про застосування спеціальної конфіскації суперечить ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції та висновкам Верховного Суду.
7\. Розгляд клопотання прокурора здійснювався судом без залучення до його розгляду власника майна, та висновок про його відсутність не відповідає дійсності, оскільки належність ТОВ «Лагуна-Рені» майна, на яке звернуто спецконфіскацію, вбачалася з наявних у розпорядженні суду документів, зокрема:
\- копій судових рішень у справі № 916/24/17 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна ТОВ «Лагуна-Рені», а саме (рішення Господарського суду Одеської області від 07 червня 2017 року, постанови Вищого господарського суду України від 05 грудня 2017 року);
\- інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 23 лютого 2018 року, в якому містився запис про належність товариству майна на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, а також наявність обтяжень на таке майно, при цьому особою, майно якої обтяжується, вказано також ТОВ «Лагуна-Рені»;
При цьому зауважують, що встановлені судом обставини є непослідовними, оскільки, зазначаючи про приналежність цілісного майнового комплексу керівнику злочинної організації, суд одночасно дійшов висновку про відсутність власника у цього майна, що є взаємовиключним.
Крім того, звертають увагу на те, що:
\- конфіскація майна осіб, які не були учасниками розгляду справи, не відповідає вимогам ст. 7 Конвенції;
\- незалучення представників ТОВ «Лагуна-Рені» до розгляду справи є порушенням прав, передбачених статтями 6, 7 Конвенції, що з огляду на положення, передбачені ст. 412 КПК України є істотним порушенням кримінального процесуального закону;
\- незалучення компанії «Бівен Інвестментс ЛТД», яка є єдиним засновником ТОВ «Лагуна-Рені», та застосування спеціальної конфіскації майна призвело до втрати належних зазначеній компанії інвестицій, що суперечить положенням Енергетичної хартії.
8\. Місцевий суд, розглядаючи кримінальне провадження, порушив порядок дослідження доказів та встановлення їх допустимості, адже майно ТОВ «Лагуна-Рені» є речовим доказом у кримінальному провадженні, однак не є знаряддям вчинення злочину, водночас у матеріалах кримінального провадження відсутні документи, які підтверджують факт вилучення конфіскованого майна як речових доказів, відповідно до ч. 9 Порядку зберігання речових доказів, що тягне за собою обов\`язкове визнання такого речового доказу недопустимим.
При цьому зауважують, що вказаний об\`єкт уже був визнаний речовим доказом та вилучений в іншому кримінальному провадженні (стосовно ОСОБА\_24 ), де було ухвалено вирок суду першої інстанції, яким відмовлено у застосуванні спеціальної конфіскації.
Таким чином, місцевий суд, ухвалюючи вирок, не врахував вищезазначеного, що у свою чергу призвело до порушення приписів ст. 100 КПК України стосовно порядку зберігання речових доказів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію.
Разом з тим у касаційній скарзі представник ТОВ «Лагуна-Рені» стверджує, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання щодо спеціальної конфіскації майна ТОВ «Лагуна-Рені», не проаналізували відповідності такого заходу вимогам ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції, оскільки під час застосування спеціальної конфіскації було застосовано закон, який не підлягав застосуванню, а також не було проведено оцінки цього майна товариства для визначення співмірності його вартості та розміру завданих збитків.
На обґрунтування поданої касаційної скарги представник ОСОБА\_15 - адвокат ОСОБА\_16 окремо вказав, що:
\- твердження суду апеляційної інстанції про неможливість ідентифікувати у вироку ОСОБА\_15 , оскільки рішення не містить його анкетних даних, вважає неспроможними, оскільки цей вирок порушує законні права та інтереси ОСОБА\_15 у зв\`язку з тим, що фактично констатує причетність останнього до діяльності злочинної організації;
\- розгляд кримінального провадження, де висунуто обвинувачення ОСОБА\_15 , ще по суті не розпочато та в межах цього кримінального провадження фігурують ті ж обставини, які встановлені й визнані судом доведеними вироком на підставі угод про визнання винуватості ОСОБА\_6 , ОСОБА\_9 , ОСОБА\_8 , ОСОБА\_7 , однак незалучення ОСОБА\_15 до розгляду вказаних угод призвело до порушення його права на захист.
У доповненнях до касаційної скарги адвокат ОСОБА\_16 окремо зауважує, що інкриміновані засудженим кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, частинами 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України, були вчинені до 28 лютого 2014 року, а тому на день перегляду Миколаївським апеляційним судом вироку Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України строки притягнення ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 , ОСОБА\_8 та ОСОБА\_9 до кримінальної відповідальності за вказані злочини сплинули. При цьому матеріали провадження не містять даних про те, що перебіг строків давності зупинявся чи переривався. Водночас судом апеляційної інстанції, всупереч вимогам ч. 2 ст. 285 КПК України та правовому висновку об\`єднаної палати Верховного Суду в постанові від 06 грудня 2021 року (справа № 521/8873/18) не було роз\`яснено засудженим права бути звільненими від кримінальної відповідальності у зв\`язку із закінченням строків давності, що, на думку адвоката, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке спричинило неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
У касаційній скарзі директор ТОВ «Скарбниця Бессарабії» ОСОБА\_18 , посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2023 року змінити в частині задоволення клопотання прокурора про застосування спецконфіскації.
На обґрунтування скарги зауважує, що:
1\. Київський районний суд м. Одеси, ухвалюючи вирок, допустив неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, яке полягає в тому, що:
\- спеціальна конфіскація не могла бути застосована до майна добросовісного набувача, яким є ТОВ «Скарбниця Бессарабії»;
\- під час розгляду клопотання прокурора представник ТОВ «Скарбниця Бессарабії» був допитаний як свідок, в ході чого повідомив, що товариство є добросовісним набувачем указаного майнового комплексу, а тому обраний захід забезпечення не може бути застосований;
\-* у вироку від 05 квітня 2017 року Ренійський районний суд Одеської області відмовив у застосуванні спецконфіскації та, серед іншого, вказав, що ТОВ «Скарбниця Бессарабії» у встановленому законом порядку набуло право власності на майно і на момент розгляду справи не подано суду доказів скасування такого права власності;*
Окремо на підтвердження доводів щодо добросовісності набуття майна вказав, що:
\- 21 грудня 2016 року за результатами проведених електронних торгів майно товариства - Цілісний майновий комплекс (об\`єкт спецконфіскації) - придбало ТОВ «Скарбниця Бессарабії»;
\- державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори 20 січня 2017 року видав свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, яким на підставі акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29 грудня 2016 року посвідчено, що ТОВ «Скарбниця Бессарабії» належить право власності на вказане майно;
\- на початку 2017 року товариству стало відомо про накладення арешту на вказане майно, у зв\`язку із чим представник ТОВ «Скарбниця Бессарабії» звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, та ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2017 року вказаний арешт було скасовано, в ухвалі зазначено, що ТОВ «Скарбниця Бессарабії» виступає добросовісним набувачем, на майно якого не може бути накладений арешт, крім як для збереження речових доказів.
На підставі наведеного представник вважає, що ТОВ «Скарбниця Бессарабії» є добросовісним набувачем майна в розумінні ст. 388 ЦК України.
*2. Миколаївським апеляційним судом допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, адже на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції ТОВ «Скарбниця Бессарабії» було добросовісним набувачем майна, з огляду на видане*свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, яким на підставі акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29 грудня 2016 року посвідчено, що ТОВ «Скарбниця Бессарабії» належить право власності на вказане майно. Постановою Вищого господарського суду України від 05 грудня 2017 року визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ «Лагуна-Рені», та 05 січня 2018 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про скасування права власності ТОВ «Скарбниця Бессарабії» на це майно.
Водночас мотивуванням такого рішення стало існування обтяження наведеного майна у вигляді арешту, накладеного слідчим суддею ухвалою від 09 грудня 2016 року в рамках кримінального провадження № 12016160000000042, однак жодних зауважень про порушення законодавства з боку ТОВ «Скарбниця Бессарабії» як покупця на прилюдних торгах таке рішення не містить, при цьому накладений арешт скасований ухвалою від 27 лютого 2017 року.
Таким чином, не враховано правової позиції, висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, якою, серед іншого, визначено, що іпотека або арешт, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень.
Хоча ТОВ «Скарбниця Бессарабії» подано заяву до суду щодо повернення коштів, витрачених на покупку об\`єкта, та рішенням суду від 27 квітня 2021 року вказану заяву задоволено, товариство продовжує відстоювати правову позицію щодо добросовісності набуття права власності на об\`єкт.
Додатково зауважує, що:
\- особи, притягнуті до кримінальної відповідальності, не є ані власниками майна, ані його законними володільцями, про що вони неодноразово заявляли в процесі судового розгляду;
\- із січня 2017 року по дату подання касаційної скарги ТОВ «Скарбниця Бессарабії» змушене відстоювати добросовісність придбання об\`єкта нерухомості на прилюдних торгах та у зв\`язку із судовими процесами не має змоги використовувати зазначений об\`єкт за призначенням;
\- з моменту проведення торгів від державних органів до ТОВ «Скарбниця Бессарабії» не надходили пропозиції щодо повернення коштів із відповідною компенсацією за те, що процедура придбання відбулася з порушенням законодавства;
\- за рахунок коштів, сплачених ТОВ «Скарбниця Бессарабії» до бюджету, були погашені борги ТОВ «Лагуна-Рені» перед працівниками та бюджетом.
Водночас у разі застосування спеціальної конфіскації щодо об\`єкта нерухомого майна з державного бюджету на адресу ТОВ «Скарбниця Бессарабії» має бути повернута сума коштів за придбання об\`єкта, всі працівники та органи, перед якими погашені борги, мають повернути кошти, отримані ними в результаті проведення торгів;
\- не було надано оцінки як доказу звіту за результатами проведення обстеження комплексу, який став об\`єктом спецконфіскації, та був поданий ТОВ «Скарбниця Бессарабії» під час апеляційного провадження.
На касаційну скаргу адвоката ОСОБА\_16 , який діє в інтересах ОСОБА\_15 , прокурор ОСОБА\_25 подав заперечення, у яких, посилаючись на необґрунтованість доводів представника щодо незаконності застосування судами попередніх інстанцій спеціальної конфіскації, просив указану касаційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.
**Позиції інших учасників судового провадження **
У судовому засіданні:
\- представник ТОВ «Лагуна-Рені» - адвокат ОСОБА\_13 , представник ОСОБА\_15 - адвокат ОСОБА\_16 та засуджена ОСОБА\_6 підтримали подані касаційні скарги;
\- представник ТОВ «Скарбниця Бессарабії» - адвокат ОСОБА\_14 підтримав касаційну скаргу, подану в інтересах ТОВ «Скарбниця Бессарабії», і заперечував щодо задоволення інших касаційних скарг;
\- засуджений ОСОБА\_8 , його захисник ОСОБА\_10 та прокурор ОСОБА\_26 заперечували щодо задоволення поданих касаційних скарг;
\- засуджені ОСОБА\_7 , ОСОБА\_9 та їх захисники ОСОБА\_11 і ОСОБА\_12 щодо поданих касаційних скарг поклалися на розсуд суду.
Заслухавши суддю-доповідача, з\`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії» в особі директора ОСОБА\_18 , представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_17 та касаційна скарга з доповненнями представника ОСОБА\_15 - адвоката ОСОБА\_16 не підлягають задоволенню з огляду на таке.
**Мотиви Суду**
06 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_13 про відкладення касаційного розгляду.
Відповідно до положень, передбачених ст. 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.
Заслухавши позицію учасників судового провадження, а саме:
\- адвоката ОСОБА\_14 , захисника ОСОБА\_11 та прокурора ОСОБА\_5 , які заперечували щодо задоволення поданого клопотання;
\- адвоката ОСОБА\_16 , захисників ОСОБА\_10 , ОСОБА\_12 і засуджених ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 , ОСОБА\_8 , ОСОБА\_9 , які стосовно вирішення зазначеного клопотання поклалися на розсуд суду,
колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_13 про відкладення касаційного розгляду з урахуванням такого.
Як убачається зі змісту касаційного провадження:
\- ухвалою судді Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 грудня 2023 року касаційний розгляд кримінального провадження стосовно засуджених ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 , ОСОБА\_8 , ОСОБА\_9 за касаційними скаргами представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_17 , представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії» в особі директора ОСОБА\_18 та касаційною скаргою з доповненнями адвоката ОСОБА\_16 , який діє в інтересах ОСОБА\_15 , було призначено на 23 травня 2024 року на 14:00;
\- 22 травня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_27 про відкладення касаційного розгляду з підстав того, що адвокат ОСОБА\_17 , який діяв в інтересах товариства та подавав касаційну скаргу, припинив співпрацю з ТОВ «Лагуна-Рені», а тому йому як новому представнику товариства, необхідний час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. При цьому того ж дня надійшло клопотання від представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії» - адвоката ОСОБА\_14 про відкладення касаційного розгляду у зв\`язку з його перебуванням на лікарняному. Судове засідання від 23 травня 2024 року було знято з розгляду, а касаційний розгляд призначено на 05 серпня 2024 року на 14:00;
\- 05 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_27 про відкладення касаційного розгляду внаслідок того, що його було мобілізовано до лав Збройних Сил України та він не має змоги належним чином забезпечити надання правової допомоги і бути присутнім під час судових засідань у суді касаційної інстанції. При цьому зі змісту клопотання також видно, що неможливість участі представника ТОВ «Лагуна-Рені» обумовлюється й тим, що новому представнику товариства необхідний час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. За таких обставин касаційний розгляд було відкладено на 11 листопада 2024 року на 14:00;
\- 08 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_13 про відкладення касаційного розгляду через те, що договір про надання правової допомоги між нею та товариством було укладено цього ж дня, а тому вона не мала можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження і сформувати правову позицію у справі. З огляду на це було знято з розгляду судове засідання від 11 листопада 2024 року та призначено касаційний розгляд на 09 грудня 2024 року на 14:00;
\- 06 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_13 про відкладення касаційного розгляду у зв\`язку тим, що, з огляду на обсяг матеріалів справи, їй потрібно більше часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та всіма касаційними скаргами.
Таким чином, касаційний розгляд кримінального провадження тривав понад сім місяців, а судові засідання неодноразово відкладалися, серед іншого, саме за клопотаннями представників ТОВ «Лагуна-Рені» з метою надання їм можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.
Водночас колегія суддів зауважує, що в період з 11 листопада до 06 грудня 2024 року в ході підготовки до судового розгляду секретар судового засідання неодноразово, заздалегідь до касаційного розгляду, повідомляв представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_13 про дату та час судового засідання, а також з\`ясовував її позицію щодо порядку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, при цьому остання повідомляла, що нею на адресу Суду буде направлено клопотання про надання їй доступу до матеріалів кримінального провадження через підсистему «Електронний суд».
Проте таке клопотання адвокат ОСОБА\_13 направила до Верховного Суду лише 06 грудня 2024 року (разом із клопотанням про перенесення касаційного розгляду), тобто напередодні судового засідання, яке, за її ж клопотанням від 08 листопада 2024 року, за аналогічних підстав було відкладено на 09 грудня 2024 року. Водночас у цей же день адвокату ОСОБА\_13 було надано доступ до матеріалів кримінального провадження через підсистему «Електронний суд».
Таким чином, оскільки клопотання представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_13 про відкладення касаційного розгляду, яке було подано 06 грудня 2024 року, не містило будь-яких обґрунтувань щодо наявності поважних причин, які б у період з 11 листопада до 06 грудня 2024 року перешкодили їй реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, і таких обґрунтувань не було наведено під час судового засідання від 09 грудня 2024 року, то колегія суддів, з огляду на вищенаведене та з метою дотримання розумності строків судового розгляду, відмовила представнику в задоволенні поданого клопотання.
Крім того, Суд також зауважує, що за приписами абз. 1 ч. 6 ст. 336 КПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв\`язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання, на що в судовому засіданні було звернуто увагу учасників касаційного провадження.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
За правилами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об\`єктивно з\`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ч. 2 ст. 24 КПК України гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (заява № 23805/94) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Частиною 1 ст. 425 КПК України визначено, що касаційну скаргу мають право подати:
1\) засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;
2\) виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;
3\) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
4\) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
5\) законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;
6\) прокурор;
7\) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
8\) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
9\) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
10\) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи.
Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги (ч. 2 указаної статті).
Системне тлумачення вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що інші учасники кримінального провадження (про яких зазначено у ч. 2 ст. 24, ч. 1 ст. 425 КПК України) у цілому мають право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у тій частині, яка стосується їх прав, свобод та інтересів.
У касаційній скарзі представник ТОВ «Скарбниця Бессарабії» ОСОБА\_18 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування судами попередніх інстанцій закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити оскаржувані судові рішення в частині застосування спеціальної конфіскації та ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування спеціальної конфіскації до цілісного майнового комплексу по наливу, схову і зливу зрідженого вуглеводного газу в Ренійському морському торгівельному порту та устаткування для зливу/наливу автобензовозів на плавзасоби, розташованого на земельній ділянці загальною площею 16 276 кв. м, за адресою: вул. Дунайська, 188-Б, м. Рені, Одеська область (далі - Цілісний майновий комплекс).
На обґрунтування своїх вимог представник ТОВ «Скарбниця Бессарабії» в особі директора товариства ОСОБА\_18 , зокрема, вказує, що:
\- ТОВ «Скарбниця Бессарабії» є добросовісним набувачем Цілісного майнового комплексу, оскільки зазначене майно було придбано товариством у законному порядку, за результатами проведених електронних торгів, що підтверджується свідоцтвом про придбання нерухомого майна на аукціоні від 20 січня 2017 року;
\- ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2017 року було скасовано накладений на Цілісний майновий комплекс арешт та в рішенні зазначено, що ТОВ «Скарбниця Бессарабії» виступає добросовісним набувачем, на майно якого не може бути накладено арешт, крім як для збереження речових доказів;
\- постановою Вищого господарського суду України від 05 грудня 2017 року не було встановлено будь-яких порушень законодавства з боку ТОВ «Скарбниця Бессарабії» як покупця на прилюдних торгах;
\- особи, які притягнуті до кримінальної відповідальності, не є ані власниками майна, ані його законними володільцями;
\- з моменту проведення торгів від державних органів до ТОВ «Скарбниця Бессарабії» не надходили пропозиції щодо повернення коштів із відповідною компенсацією за те, що процедура придбання відбулася з порушенням законодавства;
\- за рахунок коштів, сплачених ТОВ «Скарбниця Бессарабії» до бюджету, були погашені борги ТОВ «Лагуна-Рені» перед працівниками та бюджетом.
Перевіривши матеріали провадження і доводи касаційної скарги представника ОСОБА\_18 , колегія суддів дійшла висновку, що ця скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що:
\- ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2016 року було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на все нерухоме і рухоме майно ТОВ «Лагуна-Рені» шляхом заборони розпорядження, продажу та передачі майнових прав щодо всього зазначеного майна, зокрема на Цілісний майновий комплекс;
\- незважаючи на накладений арешт із забороною розпорядження, продажу та передачі майнових прав щодо цього майна, 21 грудня 2016 року відбулися електронні торги з реалізації Цілісного майнового комплексу, переможцем яких стало ТОВ «Скарбниця Бессарабії»;
\- 12 січня 2017 року державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори видав свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, яким було посвідчено те, що ТОВ «Скарбниця Бессарабії» належить право власності на Цілісний майновий комплекс, яке раніше належало ТОВ «Лагуна-Рені»;
\- 20 січня 2017 року право власності ТОВ «Скарбниця Бессарабії» на придбаний об\`єкт нерухомості було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
\- не погоджуючись із результатами електронних торгів, ТОВ «Лагуна-Рені» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП «СЕТАМ» та відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області з позовом, в якому просило визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ «Лагуна-Рені», які відбулися 21 грудня 2016 року, протокол проведення електронних торгів від 21 грудня 2016 року № 2217991, акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29 грудня 2016 року, що були складені за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ «Лагуна-Рені», а саме Цілісного майнового комплексу;
\- рішенням Господарського суду Одеської області 07 червня 2017 року позовні вимоги ТОВ «Лагуна-Рені» були задоволені. Обґрунтовуючи своє рішення, суд зазначив, що як на момент проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» (21 грудня 2016 року), так і на момент складання акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна (29 грудня 2016 року) у державному реєстрі з 15 грудня 2016 року було зареєстровано відповідне обтяження нерухомого майна, а саме арешт нерухомого майна, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2016 року у кримінальному провадженні № 12016160000000042, якою заборонено розпорядження, продаж та передачу майнових прав щодо арештованого майна (Цілісного майнового комплексу), а тому самі електронні торги з реалізації вказаного нерухомого майна не відповідають вимогам КПК України, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5 і зареєстрований в Мін\`юсті України 30 вересня 2016 року за №1301/29431, та вимогам Закону України «Про виконавче провадження»;
\- постановою Одеського апеляційного господарського суду 10 серпня 2017 року рішення Господарського суду Одеської області від 07 червня 2017 року було скасовано, у задоволенні позову ТОВ «Лагуна-Рені» відмовлено;
\- постановою Вищого господарського суду України від 05 грудня 2017 року скасовано вказану постанову Одеського апеляційного господарського суду, а рішення Господарського суду Одеської області від 07 червня 2017 року залишено в силі;
\- на підставі рішення Вищого господарського суду України державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05 січня 2018 року внесено відомості про скасування права власності ТОВ «Скарбниця Бессарабії» на Цілісний майновий комплекс;
\- надалі ТОВ «Скарбниця Бессарабії»звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ДП «СЕТАМ» та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області про стягнення суми, сплаченої як розрахунок за об\`єкт нерухомості - Цілісний майновий комплекс;
\- постановою Господарського суду Одеської області від 20 квітня 2021 року стягнуто з ДП «СЕТАМ» на користь ТОВ «Скарбниця Бессарабії» інфляційні збитки, а з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області - сплачені як розрахунок за об\`єкт нерухомості на прилюдних торгах інфляційні збитки та витрати зі сплати судового збору.
При цьому суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу, яка є предметом оскарження в цьому кримінальному провадженні, також зазначив, що згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 квітня 2021 року вищевказане майно (Цілісний майновий комплекс) перебуває у власності Держави Україна в особі Міністерства енергетики України.
З огляду на вказане суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційних вимог представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії» щодо скасування застосованої місцевим судом спеціальної конфіскації до Цілісного майнового комплексу, оскільки за таких обставин порушені права та інтереси ТОВ «Скарбниця Бессарабії» після визнання правочину (електронних торгів) недійсним були поновлені.
Зазначені висновки суду апеляційної інстанції, на переконання колегії суддів, є належним чином умотивованими та обґрунтованими.
Ураховуючи викладене, доводи представника ОСОБА\_18 , які фактично зводяться до незгоди з вищенаведеними рішеннями судів у господарській юрисдикції (що не є предметом перегляду в цьому кримінальному провадженні) та, на думку представника, свідчать про порушення прав ТОВ «Скарбниця Бессарабії» як добросовісного набувача вказаного майна, є необґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушень прав власності ТОВ «Скарбниця Бессарабії» на вказаний майновий комплекс, з огляду на:
\- рішення судів господарської юрисдикції, якими було визнано недійсними проведення електронних торгів від 21 грудня 2016 року та скасовано право власності ТОВ «Скарбниця Бессарабії» на Цілісний майновий комплекс;
\- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 квітня 2021 року;
\- постанову Господарського суду Одеської області від 20 квітня 2021 року, згідно з якою на користь ТОВ «Скарбниця Бессарабії» було стягнуто з ДП «СЕТАМ» та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, сплачені товариством як розрахунок за об\`єкт нерухомості на прилюдних торгах суму, інфляційні збитки та витрати зі сплати судового збору.
Водночас колегія суддів зауважує, що питання про повернення коштів ТОВ «Скарбниця Бессарабії» за постановою Господарського суду Одеської області від 20 квітня 2021 року, з огляду на зміст закріплених законодавцем положень кримінального процесуального закону, також не є предметом розгляду у кримінальному провадженні.
За таких обставин та з урахуванням наведених вище положень, передбачених ч. 2 ст. 24, ст. 425 КПК України, Верховний Суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам касаційної скарги представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії» в особі директора ОСОБА\_18 в іншій частині.
Ураховуючи вказане, касаційна скарга представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії» в особі директора ОСОБА\_18 задоволенню не підлягає.
Стосовно доводів представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_17 та представника ОСОБА\_15 - адвоката ОСОБА\_16 про те, що розгляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався незаконним складом суду, то колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
У касаційних скаргах представники зазначають, що ухвала суду апеляційної інстанції від 14 липня 2023 року була постановлена колегією суддів у складі головуючої судді ОСОБА\_19 , суддів-членів колегії ОСОБА\_20 , ОСОБА\_21 , проте суддя ОСОБА\_19 вже брала участь у кримінальному провадженні під час первинного апеляційного розгляду та хоча її було замінено на суддю ОСОБА\_22 , однак на той час апеляційне провадження вже тривало понад два місяці, а тому ці обставини виключали повторну її участь у новому розгляді в суді апеляційної інстанції.
Однак, на переконання Верховного Суду, така позиція представників не свідчить про необхідність скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, виходячи з указаного нижче.
Зі змісту матеріалів провадження убачається, що:
\- згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2018 року в цьому кримінальному провадженні було визначено колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі: головуюча суддя ОСОБА\_28 , судді ОСОБА\_29 , ОСОБА\_19 ;
\- ухвалами судді-доповідача ОСОБА\_28 від 08 та 15 травня 2018 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами представників ОСОБА\_23 , ОСОБА\_18 і призначено апеляційний розгляд;
\- 25 липня 2018 року до Апеляційного суду Миколаївської області надійшла апеляційна скарга від адвоката ОСОБА\_30 в інтересах ОСОБА\_15 разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження;
\- протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2018 року, у зв\`язку з перебуванням судді ОСОБА\_19 у відпустці, її було вилучено з автоматизованого розподілу в цій справі та замінено на суддю ОСОБА\_22 ;
\- ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 30 липня 2018 року колегія суддів у складі: головуюча суддя ОСОБА\_28 , судді ОСОБА\_22 , ОСОБА\_29 , відмовила в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА\_30 в інтересах ОСОБА\_15 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року;
\- протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2020 року суддю ОСОБА\_29 було замінено на суддю ОСОБА\_31 ;
\- ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2020 року колегія суддів у складі: головуюча суддя ОСОБА\_28 , судді ОСОБА\_22 , ОСОБА\_32 , апеляційні скарги представників ТОВ «Лагуна-Рені» та ТОВ «Скарбниця Бессарабії» залишила без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін;
\- постановою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року було скасовано ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2020 року і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції;
\- протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2021 року було визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя ОСОБА\_19 , судді ОСОБА\_20 , ОСОБА\_21 .
Отже, суддя ОСОБА\_19 , яка брала участь у постановленні оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 14 липня 2023 року, входила до складу колегії суддів цього суду на період із 07 травня до 30 липня 2018 року (попередній апеляційний розгляд), однак протягом цього часу вона не брала участі в жодному судовому засіданні, а також не приймала жодного процесуального рішення у вказаній справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
Водночас положеннями п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України передбачено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно було постановлено незаконним складом суду.
Таким чином, з огляду на те, що суддя ОСОБА\_19 під час попереднього апеляційного розгляду в кримінальному провадженні не приймала жодного процесуального рішення (зокрема, не входила до складу колегії суддів, яка постановила ухвалу від 16 червня 2020 року), то її участь у новому апеляційному розгляді, на переконання Верховного Суду, не свідчить про допущення такого істотного порушення вимог КПК України, яке перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
За таких обставин колегія суддів не вважає за необхідне застосовувати положення, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України, та скасовувати ухвалу суду апеляційної інстанції з наведеної в цій нормі процесуального закону підстави, а тому касаційні скарги в цій частині задоволенню не підлягають.
У касаційних скаргах адвокати ОСОБА\_17 та ОСОБА\_16 також стверджують, що автоматизований розподіл судової справи між суддями у суді апеляційної інстанції був проведений із можливим втручанням у систему автоматизованого розподілу, оскільки відповідно до звіту від 11 травня 2021 року суддів ОСОБА\_20 та ОСОБА\_21 було виключено з автоматизованого розподілу (у зв\`язку з відсутністю спеціалізації; не в потрібній палаті; не в потрібній колегії), при цьому в той самий день через 6 хвилин указані судді були включені до складу колегії, незважаючи на відсутність спеціалізації, що, на думку представників, свідчить про прогнозований розподіл справи між суддями.
Перевіривши матеріали справи та наведені доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Пунктами 2.3.21 та 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (зі змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України; далі - Положення) установлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями. Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
Водночас Рада суддів України в рішенні від 11 червня 2021 року № 18 роз\`яснила, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію із числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється із числа суддів відповідної спеціалізації (із числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.
Відповідно до Засад автоматизованої системи документообігу суду у Миколаївському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Миколаївського апеляційного суду від 02 жовтня 2018 року № 2 (далі - Рішення № 2), зі змінами від 01 липня 2022 року, у суді запроваджено спеціалізацію суддів з розгляду справ у порядку цивільного судочинства, кримінального судочинства та справ про адміністративні правопорушення.
У пункті 2.12 Рішення № 2, визначено склад постійно діючої колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Миколаївського апеляційного суду.
Згідно з п. 2.15 Рішення № 2, у разі, якщо при розподілі після визначення АСДС судді-доповідача у кримінальній справі неможливо визначити склад колегії із числа суддів судової палати у кримінальних справах через відсутність необхідної кількості суддів, склад колегії суддів, крім судді-доповідача у справі, визначається за допомогою АСДС із числа суддів судової палати в цивільних справах.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, унаслідок того, що зі складу суддів, які входять до судової палати з розгляду кримінальних справ Миколаївського апеляційного суду, не вдалося сформувати склад колегії для розгляду кримінального провадження, було сформовано протокол від 11 травня 2021 року про неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями (не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи), що фактично свідчило про неможливість сформувати склад колегії суддів саме із суддів, які входили до судової палати з розгляду кримінальних справ Миколаївського апеляційного суду.
Водночас, з урахуванням змісту рішення Ради суддів України від 11 червня 2021 року № 18 та Рішення № 2, з метою формування складу суду для розгляду кримінального провадження, до автоматизованого розподілу було включено суддів ОСОБА\_20 та ОСОБА\_21 , які входять до складу суддів судової палати з розгляду цивільних справ Миколаївського апеляційного суду, і сформовано протокол від 11 травня 2021 року про автоматизований розподіл судової справи між суддями у складі головуючої судді ОСОБА\_19 , суддів ОСОБА\_20 , ОСОБА\_21 .
Тобто повторний автоматизований розподіл було проведено не із числа суддів, які входять до судової палати з розгляду кримінальних справ Миколаївського апеляційного суду, а з огляду на зазначене рішення Ради суддів України, в межах усього суду, що не свідчить про наявність порушень під час здійснення автоматизованого розподілу справи між суддями.
Крім того, що стосується посилань представників на те, що 29 липня 2021 року було сформовано звіт про неможливість автоматизованого розподілу справи між суддями (суддю ОСОБА\_21 виключено з розподілу, оскільки раніше слухала справу, а також через відсутність спеціалізації; не в потрібній палаті; не в потрібній колегії), при цьому розгляд справи продовжувала здійснювати колегія суддів у тому ж складі, незважаючи на відсутність звіту про автоматизований розподіл, то Суд вважає за необхідне зазначити таке.
29 липня 2021 року в Миколаївському апеляційному суді мав відбутися судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 , ОСОБА\_8 та ОСОБА\_9 .
Однак, згідно з довідкою від 29 липня 2021 року № 4-112, суддя ОСОБА\_21 станом на дату судового засідання перебувала у відпустці.
При цьому відповідно до протоколу від 29 липня 2021 року щодо неможливості автоматизованого розподілу справи між суддями, призначення нового складу суду не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до довідки від 29 липня 2021 року, складеної секретарем судового засідання, у зв\`язку з клопотанням адвоката ОСОБА\_16 про відкладення судового розгляду та перебуванням судді ОСОБА\_21 у відпустці розгляд кримінального провадження, призначений на 29 липня 2021 року, було знято та призначено на 04 жовтня 2021 року.
Ураховуючи те, що розгляд кримінального провадження було визначено за колегією суддів у складі головуючої судді ОСОБА\_19 , суддів ОСОБА\_20 , ОСОБА\_21 , при цьому замінити суддю ОСОБА\_21 , яка того дня перебувала у відпустці, виявилося неможливим (у зв\`язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи), то, на переконання колегії суддів, подальший апеляційний розгляд цим же складом суду не свідчить про допущення істотних порушень вимог КПК України.
Водночас колегія суддів вважає необґрунтованими посилання в касаційних скаргах на ухвалу Верховного Суду від 15 травня 2023 року, оскільки цим рішенням суд касаційної інстанції, з огляду на положення, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_17 про направлення цього кримінального провадження з Миколаївського апеляційного суду до іншого суду апеляційної інстанції у зв\`язку з тим, що склад колегії суддів (головуюча суддя ОСОБА\_19 , судді ОСОБА\_20 , ОСОБА\_21 ) було визначено протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 травня 2021 року, а зі змісту інформації, наданої Миколаївським апеляційним судом, дані про те, що неможливо утворити склад суду для судового розгляду, відсутні.
За таких обставин, Верховний Суд не вбачає свідчень того, що судовий розгляд у суді апеляційної інстанції було здійснено незаконним складом суду, а тому касаційні скарги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, у касаційних скаргах адвокати ОСОБА\_17 та ОСОБА\_16 стверджують, що суд апеляційної інстанції не розглянув заявленого відводу складу колегії суддів.
Перевіривши матеріали справи і вказані доводи представників, Верховний Суд установив таке.
Ухвалами апеляційного суду від 24 листопада 2021 року та 02 лютого 2022 року було розглянуто заяви, подані представником ТОВ «Лагуна-Рені» - адвокатом ОСОБА\_33 і представником ОСОБА\_15 - адвокатом ОСОБА\_16 , про відвід судді ОСОБА\_19 . При цьому суд апеляційної інстанції, навівши обґрунтовані мотиви, відмовив у задоволенні зазначених заяв (які за змістом були аналогічними з доводами, наведеними в касаційних скаргах у цій частині).
Стосовно заяви адвоката ОСОБА\_16 про відвід суддів ОСОБА\_20 та ОСОБА\_21 колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Частиною 1 ст. 405 КПК України передбачено, що апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених гл. 31 цього Кодексу.
Параграфом 3 гл. 28 КПК України визначена процедура судового розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 344 КПК України після виконання зазначених у статтях 342 (Відкриття судового засідання) та 343 (Повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами) цього Кодексу дій головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він призначений, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз\`яснює учасникам судового провадження право відводу і з\`ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.
Статтею 363 КПК України передбачено, що після з\`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з\`ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме (ч. 1 цієї статті). У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв\`язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження (ч. 2 цієї статті). За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з\`ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів (ч. 3 цієї статті).
Положеннями статей 364, 365 КПК України визначено процесуальний порядок судового розгляду на стадіях судових дебатів та останнього слова обвинуваченого.
Системний аналіз указаних вище норм процесуального закону свідчить про те, що сторона кримінального провадження після початку судового розгляду може заявити відвід складу суду лише за умови, що обставини, які є підставою для відводу, стали їй відомі після завершення попередніх стадій судового розгляду. У такому разі суд зобов\`язаний розглянути заяву про відвід відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 23 лютого 2022 року в судовому засіданні суд апеляційної інстанції завершив з\`ясування обставин, установлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами і перейшов до судових дебатів. При цьому того ж дня після виступу учасників провадження суд завершив стадію судових дебатів та відклав апеляційний розгляд на іншу дату для надання обвинуваченим останнього слова.
Разом з тим 15 березня 2023 року адвокат ОСОБА\_16 , який діє в інтересах ОСОБА\_15 , подав до апеляційного суду заяву про відвід суддів ОСОБА\_20 і ОСОБА\_21 . З її змісту видно, що представник наводив доводи, які, на його думку, свідчать про те, що визначення складу суду, яке відбулося 11 травня 2021 року, було здійснено з порушенням вимог КПК України та Положень про автоматизовану систему документообігу суду.
Тобто адвокат ОСОБА\_16 подав зазначену заяву про відвід (з підстав, які могли бути відомі із самого початку апеляційного провадження) вже після закінчення стадій з\`ясування обставин, установлених під час кримінального провадження, і перевірки їх доказами та судових дебатів, тобто на стадії, коли не передбачено вирішення заяв і клопотань, про що, як підтверджено технічним записом, зауважив головуючий суддя під час судового засідання від 17 березня 2023 року.
При цьому будь-яких доводів на підтвердження того факту, що підстави для відводу стали йому відомі після початку судового розгляду в суді апеляційної інстанції (зокрема, на стадії останнього слова обвинуваченого), представник у заяві не наводив. Відсутні такі доводи і в поданих касаційних скаргах.
Ураховуючи зазначене, а також беручи до уваги вказані вище висновки Верховного Суду щодо необґрунтованості посилань адвокатів ОСОБА\_17 та ОСОБА\_16 на незаконність складу суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла переконання, що доводи касаційних скарг у цій частині не свідчать про наявність таких істотних порушень вимог КПК України, що перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Крім того, у касаційній скарзі представник ОСОБА\_15 - адвокат ОСОБА\_16 , оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, з-поміж іншого, зазначає, що:
\- твердження суду апеляційної інстанції щодо неможливості ідентифікувати у вироку ОСОБА\_15 є неспроможними, оскільки такий вирок порушує законні права та інтереси ОСОБА\_15 у зв\`язку з тим, що фактично констатує причетність останнього до діяльності злочинної організації;
\- розгляд кримінального провадження, де висунуто обвинувачення ОСОБА\_15 , ще по суті не розпочато, а в межах цього кримінального провадження фігурують ті ж обставини, які встановлені вироком на підставі угод про визнання винуватості ОСОБА\_6 , ОСОБА\_9 , ОСОБА\_8 , ОСОБА\_7 , однак незалучення ОСОБА\_15 до розгляду вказаних угод призвело до порушення його права на захист.
Перевіривши матеріали провадження та доводи касаційної скарги представника ОСОБА\_16 в цій частині, колегія суддів дійшла такого висновку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу представника ОСОБА\_30 в інтересах ОСОБА\_15 без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни, указав, що:
\- вироком було затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА\_34 та обвинуваченими ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 , ОСОБА\_8 і ОСОБА\_9 ;
\- місцевий суд визнав установленим, що Особою 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, приблизно у 2011 році за попередньою змовою з Особою 3, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та іншими невстановленими особами, досудове розслідування стосовно яких проводиться в іншому кримінальному провадженні, організовано злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, зокрема умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов\`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, фіктивного підприємництва, організації підроблення службовими особами, первинних фінансово-господарських документів, використання завідомо підроблених документів, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великому розмірі;
\- для здійснення цієї діяльності були залучені, крім інших осіб, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, співробітники ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА\_6 , ОСОБА\_9 , ОСОБА\_8 та ОСОБА\_7 . Вони повинні були виготовляти підроблені документи щодо випуску через ТОВ «Лагуна-Рені» нафтопродуктів за межі митної території України;
\- у результаті вказаних злочинних дій членами злочинної організації, створеної Особою 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, до якої входила організована ОСОБА\_6 група у складі ОСОБА\_9 , ОСОБА\_8 , ОСОБА\_7 , спричинено державі значних збитків у виді несплати митних платежів.
Разом з тим, спростовуючи доводи апеляційної скарги представника ОСОБА\_30 про те, що наведена у вироку місцевого суду інформація щодо обставин вчинення обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень дає можливість ідентифікувати Особу 1 як ОСОБА\_15 та, як наслідок, є констатацією його винуватості, суд апеляційної інстанції зауважив, що:
\- посилаючись у вироку стосовно ОСОБА\_6 , ОСОБА\_35 , ОСОБА\_8 , ОСОБА\_7 на їх участь у злочинній організації Особи 1 з метою виготовлення підроблених документів про вивезення з території України нафтопродуктів і забезпечення прикриття незаконної діяльності злочинної організації щодо реалізації на території України нафтопродуктів без сплати обов\`язкових податків, митних платежів та зборів, суд першої інстанції не зазначив жодних персональних даних (прізвища, імені та по батькові) Особи 1, що не дає можливості її ідентифікації, як про це стверджує адвокат ОСОБА\_36 ;
\- в оскаржуваному вироку немає жодної згадки про ОСОБА\_15 чи будь-якої іншої інформації, яка би дозволила його ідентифікувати;
\- доводи адвоката ОСОБА\_30 про очевидність того, що Особа 1 -це і є ОСОБА\_15 , нічим не підтверджені та є лише припущеннями.
Таким чином, ураховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вказав, що умови угод про визнання винуватості жодним чином не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або іншої особи, зокрема ОСОБА\_15 , а тому причин для відмови у затвердженні угоди, на підставі п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України, у суду першої інстанції не було.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені адвокатом ОСОБА\_37 доводи про порушення прав та інтересів ОСОБА\_15 в ході затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченими ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 , ОСОБА\_8 та ОСОБА\_9 , не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини кожен, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку.
У національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України. Згідно із цими правовими нормами особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому процесуальним законом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Чинний КПК України не звільняє сторону обвинувачення від доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні щодо однієї особи в разі наявності судового рішення стосовно іншої особи.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 листопада 2022 року у справі № 686/26679/19 (провадження № 51-1338 км 22).
Крім того, відповідно до практики Верховного Суду, яка знайшла своє відображення в постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 759/10575/16-к (провадження № 51-1951 км 19), вирок суду на підставі угоди не може мати преюдиціального значення в кримінальних провадженнях щодо інших осіб, оскільки:
\- положення кримінального процесуального законодавства не містять норм, які б указували на преюдиціальне значення таких вироків для доказування фактичних обставин кримінального правопорушення в межах іншого кримінального провадження щодо інших осіб (ст. 90 КПК України вказує лише на преюдиціальне значення рішення національного чи міжнародного суду, яким установлено порушення прав і свобод людини, для вирішення питання щодо допустимості тих чи інших доказів);
\- обставини вчинення злочину у вироку на підставі угоди не встановлюються в результаті повного та всебічного дослідження доказів у межах змагальної процедури за участю всіх фігурантів інкримінованого правопорушення, а набувають значення правової презумпції через визнання цих обставин сторонами угоди та затвердження її судом;
\- надання вироку на підставі угоди преюдиціального значення в кримінальному провадженні щодо інших осіб порушуватиме гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 лютого 2016 року у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» (заяви № 46632/13 і 28671/14) підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участі інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження.
З огляду на викладене вище, колегія суддів не вбачає порушення принципу презумпції невинуватості та інших загальних засад кримінального провадження, зокрема права ОСОБА\_15 на захист, а тому касаційна скарга адвоката ОСОБА\_16 в цій частині задоволенню не підлягає.
У касаційній скарзі представник ТОВ «Лагуна-Рені» стверджує, що Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року (справа №523/8045/17) звернув увагу на неможливість застосування спецконфіскації у кримінальному провадженні, в межах якого не пред\`явлено обвинувачення керівнику злочинної організації, який, за твердженням сторони обвинувачення, і був власником підприємств, на майно яких було звернено спецконфіскацію, та обставини у вказаній справі є релевантними обставинам у цьому кримінальному провадженні.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в цій частині, колегія суддів звертає увагу на таке.
Як убачається зі змісту зазначеного рішення суду касаційної інстанції, предметом перегляду Верховного Суду була лише ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА\_16 , ОСОБА\_38 , ОСОБА\_30 , ОСОБА\_39 через те, що скарги подали особи, які не мають права їх подавати у зв\`язку з оскарженням судового рішення на підставах, на яких його не може бути оскаржено, згідно з положеннями ст. 394 КПК України.
При цьому, не погоджуючись із таким рішенням, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, постановляючи рішення в порядку ч. 4 ст. 399 КПК України, не надав оцінки доводам поданих апеляційних скарг у частині обґрунтованості рішення місцевого суду щодо застосування спеціальної конфіскації у конкретному кримінальному провадженні (з огляду на те, що арешт на майно було накладено в іншому кримінальному провадженні) та незалучення до вирішення клопотання про застосування спеціальної конфіскації представників підприємств, яким належало майно.
Також Суд указав на:
\- незрозумілість висновків суду апеляційної інстанції про те, що вирок місцевого суду, ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості, не стосується прав, свобод та інтересів ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», директора компанії «Емпсон Лімітед» ОСОБА\_38 , ОСОБА\_15 , ТОВ «Енергія і газ України» і вказані особи не можуть реалізувати право на апеляційне оскарження такого судового рішення;
\- необґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, в частині повернення апеляційних скарг на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України через ненадання представниками даних, що підтверджують трудові відносини, та одночасної відмови у відкритті апеляційного провадження з посиланням на ч. 4 ст. 399 КПК України з огляду на оскарження судового рішення на підставах, на яких його не може бути оскаржено.
Водночас, скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційних скарг і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд зауважив, що під час нового розгляду суду необхідно усунути зазначені недоліки, перевірити доводи, викладені в апеляційних скаргах, і залежно від установленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
При цьому будь-яких правових висновків щодо неможливості застосування спеціальної конфіскації до майна особи, якій не було пред\`явлено обвинувачення в конкретному провадженні, про що в касаційній скарзі зазначає представник ОСОБА\_17 , постанова суду касаційної інстанції не містить.
За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими посилання в касаційній скарзі на вищенаведену постанову Верховного Суду як таку, що не є релевантною цьому кримінальному провадженні, а тому касаційна скарга в зазначеній частині задоволенню не підлягає.
Що стосується інших доводів касаційної скарги представника ОСОБА\_15 - адвоката ОСОБА\_16 , а також доводів касаційної скарги представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_17 , які фактично зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій у частині застосування спеціальної конфіскації до Цілісного майнового комплексу, то Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із частинами 1, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов\`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов\`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов\`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним (тобто може бути оспорена в судовому порядку) підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.
Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою первинної особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб\`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з\`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, установивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234 гс 18), на яку в касаційній скарзі, серед іншого, посилався і представник ОСОБА\_15 - адвокат ОСОБА\_16 .
Разом з тим зі змісту положень, передбачених ст. 3 Закону № 1952-IV, убачається, що:
\- загальними засадами державної реєстрації прав, з-поміж іншого, є гарантування державою об\`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов\`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (пункти 1, 2, 4 ч. 1 цієї статті);
\- речові права на нерухоме майно, об\`єкт незавершеного будівництва, майбутній об\`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації (ч. 2 цієї статті);
\- будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 цієї статті у випадках, визначених ст. 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч. 4 цієї статті).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства України, суд у межах кримінального провадження не має процесуального права на визнання і підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, а лише з урахуванням положень, передбачених ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити кожний, наявний у матеріалах справи доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв\`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, дотримуючись вищезазначених положень Конституції України, КПК України, суди попередніх інстанцій установили, що:
\- станом на момент ухвалення вироку суду першої інстанції від 26 лютого 2018 року, згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 лютого 2018 року, відомості про право власності на Цілісний майновий комплекс були відсутні;
\- станом на момент постановлення ухвали суду апеляційної інстанції від 14 липня 2023 року, за витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 квітня 2021 року, Цілісний майновий комплекс перебував у власності Держави Україна в особі Міністерства енергетики України.
Такі висновки в цілому узгоджуються з положеннями Закону № 1952-IV, якими визначаються функції щодо обов\`язковості державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державному реєстрі, а також функції щодо визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які покладаються саме на державного реєстратора.
Як убачається зі змісту касаційних скарг, представники наводять обґрунтування щодо порушення прав під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію, а саме:
\- ТОВ «Лагуна-Рені» як власника Цілісного майнового комплексу;
\- компанії «Бівен Інвестментс ЛТД» як єдиного засновника ТОВ «Лагуна-Рені», яка внаслідок застосування спеціальної конфіскації Цілісного майнового комплексу втратила належні їй інвестиції;
\- ОСОБА\_15 , який не погоджувався з висновками судів попередніх інстанцій щодо безхазяйності Цілісного майнового комплексу на момент застосування спеціальної конфіскації, а також наполягав, що вказане майно належить ТОВ «Лагуна-Рені».
Водночас, як зазначено вище, офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових правна нерухоме майно відноситься лише до повноважень державного реєстратора і не є компетенцією суду в межах кримінального провадження, адже як у кримінальному провадженні суд не має будь-яких процесуальних прав на внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За вказаних обставин обґрунтованість і достовірність інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не є предметом розгляду в межах кримінального провадження та повинна вирішуватися відповідно до вищезазначених положень Закону № 1952-IV, а за наявності спору - в порядку господарського, адміністративного чи цивільного судочинства (залежно від суб\`єктів та предмета спору).
Водночас, як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, висновки щодо права власності на Цілісний майновий комплекс, до якого було застосовано спеціальну конфіскацію, суди попередніх інстанцій зробили на підставі даних, наявних у матеріалах кримінального провадження (витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 лютого 2018 року та від 13 квітня 2021 року), належним чином мотивувавши свої рішення в цій частині.
При цьому з матеріалів справи не вбачається, що з огляду на положення, передбачені ст. 37 Закону № 1952-IV (якою визначено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації), особи, які вважають, що було порушено їх права, оспорювали рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора чи були позбавлені можливості захистити свої права в чітко визначений законом спосіб.
Разом з тим відповідно до приписів, передбачених ст. 433 КПК України, Верховний Суд під час розгляду кримінального провадження позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доказам, перевіряти правильність такої оцінки та виходить лише з тих обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій.
Крім того, що стосується доводів, наведених у доповненнях до касаційної скарги адвоката ОСОБА\_16 , про порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 285 КПК України та необхідності звільнення засуджених від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв\`язку із закінченням строків давності притягнення їх до кримінальної відповідальності, то Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року було затверджено угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором ОСОБА\_34 та обвинуваченими ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 , ОСОБА\_8 і ОСОБА\_9 .
Відповідно до ч. 4 ст. 475 КПК України вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, визначених ст. 394 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1\) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі нероз\`яснення йому наслідків укладення угоди;
2\) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Отже, положеннями вказаної норми кримінального процесуального закону встановлено виключний перелік підстав для оскарження вироку суду, яким затверджено угоду про визнання винуватості, обмежено коло суб\`єктів, що можуть звернутися з апеляційною скаргою на цей вирок, та підстав для такого оскарження.
Разом з тим засуджені ОСОБА\_6 , ОСОБА\_7 , ОСОБА\_8 та ОСОБА\_9 , з якими було укладено угоди про визнання винуватості, вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржують.
З огляду на вищенаведене та враховуючи зазначені положення, передбачені ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 394, ч. 4 ст. 475 КПК України, колегія суддів не бере до уваги доводівнаведених у доповненнях до касаційної скарги адвоката ОСОБА\_16 , оскільки останній не наводить будь-яких обґрунтувань про те, яким саме чином незастосування судом апеляційної інстанції до обвинувачених положень, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, порушило права, свободи та інтереси саме ОСОБА\_15 .
Тож, враховуючи, що суди попередніх інстанцій у межах своєї компетенції, визначеної КПК України, не встановили тих обставин, які б свідчили про те, що на час прийняття оскаржуваних судових рішень скаржники у встановленому законом порядку** **мали статус власника майна та саме їх права в цій частині були порушені, і такі висновки судів (з урахуванням положень Закону № 1952-IV) є в цілому обґрунтованими, а також з огляду на положення, передбачені ч. 2 ст. 24, ст. 425 КПК України, колегія суддів не вбачає процесуальних підстав для надання оцінки вказаним вище доводам касаційних скарг представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_17 та представника ОСОБА\_15 - адвоката ОСОБА\_16 (у цій частині) як таким, що подані в інтересах осіб, чиїх прав, свобод та інтересів стосується вирішення цього кримінального провадження.
За цих обставин, беручи до уваги вищезазначене, а також те, що кримінальний закон застосовано правильно та в ході касаційного розгляду не було встановлено таких істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані рішення, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_17 , представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії» в особі директора ОСОБА\_18 та касаційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА\_16 в інтересах ОСОБА\_15 необхідно залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
**ухвалив:**
Касаційні скарги представника ТОВ «Лагуна-Рені» - адвоката ОСОБА\_17 , представника ТОВ «Скарбниця Бессарабії» в особі директора ОСОБА\_18 та касаційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА\_16 в інтересах ОСОБА\_15 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2023 року - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
**Судді:**
** **
**ОСОБА\_1 ОСОБА\_2 ОСОБА\_3 **
Вирок № 72464637
Справа № 520/1470/18
Провадження № 1-кп/520/660/18
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2018 року м.Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 і прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Одесі матеріали кримінального провадження та угоди про визнання винуватості у відношенні:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рені Одеської області, громадянки України, освіта вища, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 255 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 212 ч.3, 27 ч.3, 28 ч.3,4, 366 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 364 ч.1 КК України, -
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, освіта вища, працюючого на посаді експедитора ТОВ «Агро-Рені», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 255 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 212 ч.3, 28 ч.3,4, 366 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 364 ч.1 КК України, -
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, освіта вища, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 255 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 212 ч.3, 28 ч.3,4, 366 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 364 ч.1 КК України, -
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Рені Одеської області, громадянки України, освіта вища, працюючої бухгалтером ТОВ «Скарбниця Бессарабії», раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,
обвинуваченої у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 255 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 212 ч.3, 28 ч.3,4, 366 ч.1, 27 ч.5, 28 ч.4, 364 ч.1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно обвинувального акту і наданих угод про визнання винуватості від 18 січня 2018 року ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, за наступних обставин.
Так, Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, приблизно у 2011 році за попередньою змовою з Особою 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та іншими невстановленими особами, досудове розслідування стосовно яких проводиться у іншому кримінальному провадженні, організовано злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, зокрема умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, фіктивного підприємництва, організації підроблення службовими особами, первинних фінансово-господарських документів, використання завідомо підроблених документів, легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великому розмірі.
Суть діяльності злочинної організації полягала у створенні та реєстрації ряду фіктивних суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб резидентів та нерезидентів) з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної із ввезенням на територію України та розповсюдженням нафтопродуктів, відкриттям митних складів на нафтобазах, розташованих у різних областях України, для розміщення на них нафтопродуктів та їх митного оформлення, документальним оформленням фіктивного вивезення нафтопродуктів за територію України, реалізацією нафтопродуктів підприємствам - нафтотрейдерам (резидентам України), організацією підроблення первинних фінансово-господарських документів щодо здійснення продажів нафтопродуктів; зарахуванням, списанням та переведенням безготівкових коштів, які надійшли на банківські рахунки фіктивних підприємств, подальшої легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, координацією та сприянням незаконній діяльності службовими особами Державної митної служби України.
Метою злочинної організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, було отримання незаконного збагачення за рахунок коштів, не сплачених до державного бюджету у вигляді обов`язкових податків, зборів та платежів, які мали б бути сплачені у випадку випуску у вільний обіг на митній території України імпортованих нафтопродуктів.
Взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією, Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, залучив до участі в ній у якості співорганізаторів довірених осіб із свого найближчого оточення - Особу 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та інших невстановлених осіб, які мали відповідну кваліфікацію, а також достатній досвід роботи у сфері нафтопереробки, перевалки нафтопродуктів та їх оптової реалізації, а також осіб з достатнім досвідом управління суб`єктами господарювання, діяльність яких, зокрема, пов`язана із здійсненням будь-яких операцій із нафтопродуктами.
Особа 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, приблизно з 2000 років працював у «Тюменській нафтогазовій компанії» «ТНК» (Росія), а до 2011 року у якості комерційного директора компанії «ТНК-ВР Коммерс» (Україна).
Окрім того, Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, до участі у створеній ним злочинній організації в якості пособника залучив ОСОБА_14 , якого вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 30.08.2017 засуджено за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України, який має спеціальність економіка підприємств та з того часу по 2011 рік працював у різних компаніях, що займались реалізацією нафтопродуктів.
Залучивши Особу 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, ОСОБА_14 та інших невстановлених осіб до вчинення злочинів у складі злочинної організації, Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, доручив їм виконувати функції керівників окремих структурних підрозділів (напрямів) злочинної організації, самостійно планувати вчинення окремих тяжких та особливо тяжких злочинів відповідно до напрямів діяльності підконтрольного їм напрямку, здійснювати пошук та залучати до участі у злочинній організації інших членів, здійснювати пошук та організовувати придбання суб`єктів підприємницької діяльності, а також засобів транспортування нафтопродуктів з метою їх використання в злочинній схемі, створювати її окремі структурні підрозділи та розпоряджатися незаконно отриманим прибутком як в його власних інтересах, так і в інтересах учасників злочинної організації.
Кожен керівник структурного підрозділу злочинної організації був обізнаний із загальним планом діяльності організації щодо сфер та напрямів вчинення злочинів, знав, які конкретно функції згідно з єдиним планом покладаються безпосередньо на нього та підконтрольний йому структурний підрозділ злочинної організації, а також те, що інші очевидні і обов`язкові для вчинення злочинів пункти плану виконуються іншими учасниками цієї злочинної організації.
За замислом Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, осередки зазначеної злочинної організації повинні були діяти у різних регіонах держави, виконуючи відведені їм функції щодо ввезення на митну територію України від імені створених його злочинним угрупуванням офшорних компаній та фіктивних підприємств нафтопродуктів під виглядом їх транзиту з подальшим розміщенням зазначених нафтопродуктів на митних складах, розташованих у різних областях України, реалізацією вказаних не розмитнених нафтопродуктів із цих митних складів вітчизняним оптовим покупцям без сплати до державного бюджету відповідних податків, зборів і платежів та оформлення при цьому фіктивних документів щодо вивозу нафтопродуктів за межі митної території України.
Така схема була обрана Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та членами його злочинної організації, оскільки згідно ст. 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Для реалізації розробленого плану злочинної діяльності Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, організував створення ряду суб`єктів господарської діяльності, як вітчизняних, а саме: ТОВ «Зовнітрансгаз» (код 37860735), ТОВ «Цикловаст» (код 38674635), ПП «Фірма «Армада-Плюс» (код ЄДРПОУ 34525053), ТОВ «ГазУкраїна-2020»(код 37428778), ТОВ «Торговий дім «ВЕТЕК» (код 38809821), ТОВ «Гатіора» (код ЄДРПОУ 38091733), ТОВ «Даймонд Альянс» (код ЄДРПОУ 38651089), а також інші невстановлені суб`єкти підприємницької діяльності, так і підприємств-нерезидентів, в тому числі й офшорних «KSANDRO ENTERPRISE» (Британські Віргінські Острови) та «FREMINGHAM INVESTMEN CORP» (Республіка Панама), «SOPREMA TRADING LTD» (Британські Віргінські Острови) та інші невстановлені.
Для надання злочинній діяльності легального вигляду та створення позитивного іміджу в суспільстві, Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, вирішив об`єднати фіктивні підприємства єдиними брендами - групами компаній, спочатку у 2011 році - «ГазУкраїна-2009», а пізніше, у лютому 2013 року - «Східно-європейська паливно-енергетична компанія» («СЄПЕК»). З цією метою було зареєстровані відповідні однойменні материнські підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю.
З використанням останніх, а також фіктивних суб`єктів господарської діяльності резидентів та підконтрольних офшорних компаній - нерезидентів, на територію України ввозились нафтопродукти в митному режимі «прохідний транзит» та в подальшому на підставі підроблених документів нібито вивозились за межі митної території України на адресу вищевказаних підконтрольних офшорних компаній.
Маючи значний фінансовий капітал, отриманий від незаконної діяльності вказаних суб`єктів господарської діяльності та вплив на державні органи влади, а саме Державну митну службу України та інші служби, Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, у 2011 році приступив до виконання задуманого плану вчинення злочинних дій.
Для успішної реалізації злочинного умислу Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та інші члени злочинної організації вступили у попередню змову з невстановленими службовими особами Державної митної служби України, які зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи в їх інтересах, навмисно створили їм умови для ввезення та незаконного розповсюдження нафтопродуктів без сплати зборів, податків та платежів.
З метою конспірації злочинної діяльності та організації роботи співучасників, створення їм належних умов вчинення злочинів, Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, за попередньою змовою з іншими співучасниками у різний час були орендовані офісні приміщення, розташовані в бізнес-центрі «Арена Сіті» за адресою: м.Київ, вул.Червоноармійська/Басейна, 1-3/2 «А», в яких виготовлялись підроблені документи щодо ввезення, вивезення та реалізації нафтопродуктів на території України, та куди перевозилась готівка, отримана як прибуток від зайняття протиправною діяльністю.
Зокрема, для реалізації вказаного завдання до складу злочинної організації, наряду з іншими, увійшов окремий структурний підрозділ під назвою «напрямок нафтопродуктів», до якого в Одеському регіоні в якості керівників самостійних структурних підрозділів увійшли Особа 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (вироком Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2017 засуджено за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3. ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України), та інші невстановлені особи.
Так, Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, залучив ОСОБА_14 як пособника до спільного вчинення кримінальних правопорушень, у зв`язку з тим, що останній мав досвід роботи в галузі ввезення та реалізації нафтопродуктів на території України, визначивши йому функції у відповідності до плану злочинної діяльності, а саме: організувати підшукування та взяття в оренду нафтобаз для відкриття на них митних складів, організувати підбір керівників нафтобаз, організувати перевезення нафтопродуктів залізничним транспортом, організувати продаж нафтопродуктів підприємствам - нафтотрейдерам від імені фіктивних підприємств та виготовлення підроблених документів щодо цих операцій. Для надання злочинній діяльності легального вигляду, 15.08.2012 був підписаний договір про надання послуг між ОСОБА_14 , з однієї сторони, та ТОВ «ГазУкраїна-2020» у особі директора Особи 5, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з іншої сторони.
ОСОБА_14 , усвідомлюючи всю відповідальність та можливі незаконні наслідки вчинених згідно злочинного плану Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, дій, погодився у своїй участі у даних діях та виконанні відведеної йому ролі.
Для виконання функцій злочинної організації на напрямку «фіктиви», до її складу у якості активних учасників увійшли Особа 6, Особа 7, Особа 8, Особа 9, Особа 10, Особа 12, Особа 11, досудове розслідування стосовно яких проводиться у іншому кримінальному провадженні, та інші невстановлені особи, на яких було покладено обов`язок пошуку осіб, які погодились за грошову винагороду зареєструвати на своє ім`я підприємство без мети заняття підприємницькою діяльністю, взяття в оренду нафтобаз для відкриття на них митних складів, підбір керівників та працівників нафтобаз, організація документального оформлення фіктивного вивезення нафтопродуктів за територію України.
На початку 2012 року ОСОБА_14 , діючи у відповідності до плану злочинної діяльності, за погодженням з Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, надав вказівку Особі 7, Особі 6, Особі 8, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та іншим невстановленим особам підшукати на території України нафтобази, які б відповідали наступним вимогам: великий об`єм резервуарів для зберігання нафтопродуктів, наявність під`їзних залізничних колій, наявність обладнання для перевалки нафтопродуктів з залізничного транспорту до резервуарів та з резервуарів до автомобільного транспорту, інші вимоги, необхідні для відкриття на цих нафтобазах митних складів, а також підібрати працівників для роботи на цих об`єктах.
На виконання плану злочинної організації розробленого Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, наказав Особі 7, Особі 6, Особі 8, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, за пособництва ОСОБА_14 та невстановлених осіб у період з січня 2012 року по грудень 2013 року, діючи у складі злочинної організації, підшукали та взяли в оренду від імені ТОВ «Зовнітрансгаз», ТОВ «Цикловаст», ПП «Фірма «Армада-Плюс» бази зберігання нафтопродуктів, якими вони фактично керували, та найняли працівників, які виконували їх вказівки, пов`язані з незаконною реалізацією нафтопродуктів.
Крім цього, Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, протягом 2013 року з метою створення умов для реалізації злочинного умислу займався придбанням ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» (код ЄДРПОУ 00152282) (далі ПАТ «Одеський НПЗ»), та ТОВ «Енергія і Газ Україна» (код ЄДРПОУ 34737717), які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1. За задумом Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, на ПАТ «Одеський НПЗ» повинно було оформлюватись ввезення нафтопродуктів, які належить офшорним компаніям «KSANDRO ENTERPRISE» (Британські Віргінські Острови), «PROSPERITI DEVELOPMENT S.A.» (Панама), в митному режимі «транзит» для їх начебто переробки та подальшого вивезення (реекспорту), які в дійсності, без фактичної переробки, реалізовувались без належної процедури розмитнення від імені підконтрольних підприємств - резидентів. Також, згідно злочинного задуму Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з території ПАТ «Одеський НПЗ» повинен був здійснюватись продаж не розмитнених нафтопродуктів, виготовлених з сирої нафти, яка належить компанії «SOPREMA TRADING LTD» (Британські Віргінські Острови).
Контроль за незаконною діяльністю ПАТ «Одеський НПЗ» Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, поклав на ОСОБА_14 , Особу 3, Особу 7, Особу 6, досудове розслідування стосовно якоих здійснюється в іншому кримінальному провадженні, які повинні були організувати на території м. Одеси виконання вище вказаного злочинного задуму щодо фіктивного перевезення нафтопродуктів на територію заводу, продажу не розмитнених паливно-мастильних матеріалів, виготовлених на заводі з сирої нафти, підроблення документів щодо ввозу, переробки та вивозу нафтопродуктів.
Особа 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, відповідно до плану злочинної організації, діючи разом з ОСОБА_14 , повинен виконувати наступні функції: займатись придбанням ПАТ «Одеський НПЗ» та після його придбання забезпечити на території м. Одеси, більш точної адреси в ході слідства встановити не виявилось можливим, вербування службових осіб для їх участі в організації незаконної діяльності, пов`язаної з документальним оформленням незаконного ввезення, незаконної переробки на ПАТ «Одеський НПЗ» та незаконного вивезення нафтопродуктів, підшукати та взяти в оренду або придбати підприємства на території м. Рені і м. Ізмаїла Одеської області, які мають дозволи на здійснення перевантаження нафтопродуктів в акваторії зазначених морських портів, агентування суден, набору команди на судна, провести з ними переговори щодо укладення фіктивних договорів з цього питання, підшукати річкові танкери для прикриття фіктивного вивозу нафтопродуктів та організувати виготовлення підроблених документів щодо цих операцій, підібрати керівників та працівників придбаних підприємств та команди суден, організовувати контроль документального оформлення вивезення нафтопродуктів за межі митної території України та складення підроблених документів з цією метою.
Відповідно до плану злочинної організації під керівництвом Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, наприкінці 2011 року Особа 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, підшукав з числа своїх знайомих осіб, які мають досвід у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами, для організації фіктивного вивезення нафтопродуктів з території України через ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» і ДП «Ренійський морський торгівельний порт» в зоні діяльності митного посту «Ізмаїл», а також інші порти України, на що вони дали свою добровільну згоду.
Зокрема було підшукано ОСОБА_15 , на якого, як активного учасника злочинної організації, у відповідності до розробленого Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, злочинного плану Особа 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, поклав наступні функції: підшукати та взяти в оренду або придбати підприємства на території м. Рені і м. Ізмаїла, які мають дозволи на здійснення перевантаження нафтопродуктів в акваторії зазначених морських портів, агентування суден, набору команди на судна, провести з ними переговори щодо укладення фіктивних договорів з цього питання, підшукати річкові танкери для прикриття фіктивного вивозу нафтопродуктів та організувати виготовлення підроблених документів щодо цих операцій, підібрати керівників та працівників придбаних підприємств та команди суден, організовувати контроль документального оформлення вивезення нафтопродуктів за межі митної території України та складення підроблених документів з цією метою.
ОСОБА_15 , діючи у складі злочинної організації, у відповідності до розробленого Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, злочинного плану підшукав ТОВ «Лагуна-Рені» (код ЄДРПОУ 31180219), розташоване на території Ренійського морського торгівельного порту за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б, яке спеціалізувалось на перевалці зріджених вуглеводородних газів.
Для забезпечення реалізації злочинної схеми з ухилення від сплати податків, яка була метою створення Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, злочинної організації, на території м. Одеси, більш точної адреси в ході слідства встановити не виявилось можливим, Особа 1 і Особа 3, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, через невстановлену довірену особу, яка діяла умисно, з метою сприяння в ухиленні підконтрольних злочинній організації підприємств-резидентів від сплати податків в особливо великих розмірах та виступила засновником компанії-нерезидента «Бівен Інвестментс Лтд», зареєстрованої за законодавством Британських Віргінських Островів за номером 1470081, за адресою: 33 Портер Роуд П.О.Бокс 3169 103, Роуд Таун, Тортола, Британські Віргінські Острови, на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу корпоративних прав від 22.11.2011 придбали ТОВ «Лагуна-Рені», розташований за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б, та на підставі протоколу № 6 загальних зборів учасників Товариства від 24.01.2012 ввели до складу його засновників вказану офшорну компанію з часткою у статутному фонді 100%.
За замислом Особи 1, Особи 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших невстановлених членів злочинної організації, зазначений комплекс повинен був використовуватись для фіктивного оформлення вивезення нафтопродуктів за межі митної території України за допомогою придбаних учасниками злочинної організації за вказівкою Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, суден «Atlantic Carrier», «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte-К», «Ingul», а також несамохідних барж «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547» та прикриття таким чином незаконної реалізації нафтопродуктів, ввезених на територію України підконтрольними Особі 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, суб`єктами господарської діяльності в режимі «транзит», а також як давальницьку сировину.
Крім цього, до складу злочинної організації увійшов окремий структурний підрозділ під умовною назвою «перевізники», який був необхідний для завершення схеми маскування фіктивного вивезення нафтопродуктів через порти Ізмаїл і Рені.
Так, для організації діяльності зазначеного структурного підрозділу Особа 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з відома і згоди Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, доручив ОСОБА_15 підшукати річкові судна, які можна було придбати або орендувати для використання у цій схемі, найняти команди на судна, залучити агентські компанії та організувати судозаходи для фіктивних перевезень вантажів нафтопродуктів з Ізмаїльського та Ренійського морських торгівельних портів.
ОСОБА_15 та інші невстановлені слідством співучасники злочинної організації, приблизно наприкінці 2011 року - початку 2012 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому місці в м. Ізмаїл Одеської області, запропонували засновнику (учаснику) приватного підприємства «ФСТ» (код ЄДРПОУ 30365811, зареєстроване Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Верхньоторгова, 40-а, фактичне місце знаходження Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 90) Особі 26, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та невстановленим слідством особам, які мали досвід у сфері фрахтування суден, здійснення морських і річкових перевезень, а також налагоджені зв`язки у середовищі, пов`язаному із здійсненням суднових перевезень по річці Дунай підшукання суден, для перевезення нафтопродуктів та подальше їх технічне обслуговування.
На таку пропозицію Особа 26, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, погодився та на початку 2012 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в офісі ПП «ФСТ» за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 90 надав вказівку директору вказаного підприємства Особі 27, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, (призначений відповідно до наказу № 3 від 04.04.2008) здійснити підбір річкових суден з метою їх придбання або їх оренди та підібрати членів команд на ці судна. Після телефонних домовленостей 17.05.2012 між ПП «ФСТ» та «Unigrain Logistic LTD» укладено стандартну угоду про експлуатаційне управління судном кодове найменування «Шипмен 98». Відповідно до угоди ПП «ФСТ» взяло на себе зобов`язання пов`язане з технічним обслуговуванням суден «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte-К» та несамохідних барж «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547».
З метою забезпечення реалізації плану злочинної організації, в період часу з вересня 2011 року до початку 2012 року ОСОБА_15 , залучивши невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які діяли з відома та під керівництвом Особи 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, підшукав та організував придбання у іноземних судновласників від імені підконтрольних Особі 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, підприємств-нерезидентів «Elseko Traiding» та «Vitali Trading Ltd» нафтоналивних суден «Atlantic Carrier», «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte-К» та несамохідних барж «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547», оренду нафтоналивного судна «Ingul», а також їх доставку до Ізмаїльського морського порту. Після цього зазначені особи здійснили відповідні дії щодо оформлення вищевказаних суден під прапор Молдови та провели необхідну підготовку для використання вказаних плавзасобів для здійснення річкових перевезень.
Крім того, на початку 2012 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, в м. Ізмаїл за вказівкою Особи 26, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, директор ПП «ФСТ» Особа 27, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, провів необхідну підготовку для використання вказаних плавзасобів для здійснення річкових перевезень та організував зустрічі, телефонні перемови з капітанами для роботи на суднах, а саме: ОСОБА_16 , якого ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 11.04.2017 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_17 , якого ухвалою Ренійського районного суду Одеської області 07.06.2017 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_18 , якого ухвалою Ренійського районного суду Одеської області 14.09.2017 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_19 , якого ухвалою Ренійського районного суду Одеської області 14.09.2017 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_20 , якого ухвалою Ренійського районного суду Одеської області 10.10.2017 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_21 , якого ухвалою Ренійського районного суду Одеської області 14.09.2017 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_22 , якого ухвалою Ренійського районного суду Одеської області 12.09.2017 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а також членів команд, які не були обізнані щодо планів злочинної організації.
В подальшому ОСОБА_23 та невстановлені особи, за вказівкою Особи 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та з відома і згоди Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, організували судозаходи нафтоналивних суден «Atlantic Carrier», «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte-К», «Ingul» та несамохідних барж «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547» до Ізмаїльського та у подальшому до Ренійського морських торговельних портів начебто для здійснення перевезень нафтопродуктів.
Так, за період з 20.12.2012 року до кінця лютого 2014 року нафтоналивні судна «Atlantic Carrier», «Bianca-K», «Maria-K», «Brigitte-K», «Ingul» та несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547» здійснювали регулярні судозаходи на причали Ізмаїльського морського торговельного порту та ТОВ «Лагуна-Рені» у Ренійському морському торговельному порту з подальшим слідуванням в район 61-ї милі річки Дунай та у зворотному напрямку.
При цьому ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , будучи службовими особами, уповноваженими зокрема на підписання ряду офіційних документів щодо вантажу, перевезення якого здійснюється судном, знаходячись на борту зазначених суден, пришвартованих біля терміналів Ізмаїльського морського торговельного порту та ТОВ «Лагуна-Рені», маючи умисел на службове підроблення, завідомо знаючи про те, що в дійсності вантаж (нафтопродукти) на судна «Atlantic Carrier», «Bianca-K», «Maria-K», «Brigitte-K», «Ingul» та несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547» не завантажується та у подальшому нафтопродукти не будуть транспортовані за межі митної території України, завіряли своїми підписами та відбитками печаток суден документи, що засвідчують завантаження вказаних плавзасобів нафтопродуктами, а саме: маніфести та генеральні декларації, а також акти здійснення комісійного контролю суден у пунктах пропуску для морського, річкового та паромного сполучення на прихід та відхід зазначених суден, які виготовлювались та надавались їм невстановленими особами. Фактично ж на вищевказані плавзасоби завантаження нафтопродуктів не здійснювалось, а їх судозаходи на причали Ізмаїльського морського торговельного порту та ТОВ «Лагуна-Рені» відбувались виключно з метою конспірації незаконної діяльності з фіктивного перевантаження нафтопродуктів та надання цій діяльності вигляду законної.
Для забезпечення безперебійного функціонування злочинної схеми, пов`язаної із судозаходами, Особа 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, ОСОБА_15 та інші невстановлені особи, з відома і згоди Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, організовували фінансування цієї діяльності, зокрема бункерування суден та видачу капітанам суден через Особу 27, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, готівкових грошових коштів на харчування команд та господарські витрати.
Після цього, ОСОБА_14 , Особа 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з відома і згоди Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, восени 2012 року, знаходячись у м. Києві, підшукали свого знайомого ОСОБА_24 (вироком Ренійського районного суду Одеської області від 05.04.2017 ОСОБА_24 засуджено за ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України), який мав тривалий досвід роботи на керівних постах в приватних підприємствах, та якому не повідомили про план злочинної організації, однак запропонували здійснити пособництво у ряді злочинів, на що останній дав свою згоду.
Таким чином, ОСОБА_24 погодився прийняти участь у вчиненні злочинів, пов`язаних з виготовленням та використанням завідомо підроблених документів щодо фіктивного вивезення нафтопродуктів через ТОВ «Лагуна-Рені», за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б, які начебто перевантажувались з автотранспорту прямим способом у судна «Atlantic Carrier», «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte-К», «Ingul», а також несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547», для відправки вантажоодержувачу підконтрольній злочинній організації компанії нерезиденту України «ZEVIDON TRADING LIMITED», (Беліз) за межі митної території України.
На ОСОБА_24 , як пособника, у відповідності до розробленого Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, злочинного плану Особа 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, поклав наступні функції: підбір керівників і працівників ТОВ «Лагуна-Рені», організація виготовлення і підроблення документів щодо перевантаження нафтопродуктів через ТОВ «Лагуна-Рені» та інше. За ієрархічною структурою ОСОБА_24 безпосередньо підпорядковувався Особі 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, отримуючи від нього вказівки та звітуючи перед ним, та у своїй злочинній діяльності співпрацював з ОСОБА_15 .
Для придання діям ОСОБА_24 легітимності, Особа 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та невстановлені члени злочинної організації виготовили від імені директора компанії «Бівен Інвестментс Лтд» Особі 47, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, на ім`я ОСОБА_24 довіреність № 0007 від 31.10.2012 щодо виконання представницьких функцій відносно ТОВ «Лагуна-Рені» (код ЄДРПОУ 31180219). Згідно довіреності, ОСОБА_24 уповноважено виконувати наступне: подавати та підписувати від імені довірителя протоколи, акти та інші документи підприємства, отримувати документи, подавати заяви, вести справи у всіх державних установах, на підприємствах, в організаціях, отримувати майно, що належить довірителю, підписувати та здійснювати усі дії та формальності, пов`язані з виконанням цього доручення, зокрема, з питань контролю виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства на території України.
Діючи за вказівкою Особи 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з відома і згоди Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, ОСОБА_15 у жовтні 2012 року зустрівся у м. Рені з ОСОБА_24 , якого представив колективу ТОВ «Лагуна-Рені» як представника власника «Бівен Інвестментс Лтд», уповноваженого на вирішення усіх питань фінансово-господарської діяльності Товариства.
Далі, ОСОБА_24 за вказівкою Особи 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з відома і згоди Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, підписав у невстановленому місці підготовлений невстановленими особами протокол № 7 загальних зборів ТОВ «Лагуна-Рені» від 09.11.2012, яким прийнято рішення про призначення ОСОБА_25 (вироком Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2017 року засуджено за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3. ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України) директором ТОВ «Лагуна-Рені» та на підставі даного рішення, видано наказ від 12.11.2012 № 105-К, згідно якого ОСОБА_25 призначено на посаду директора підприємства з 12.11.2012 року.
Приблизно в середині листопада 2012 року ОСОБА_15 , діючи за вказівкою Особи 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з відома і згоди Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, разом з ОСОБА_24 , з метою доведення злочинного плану Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, до відома посадових осіб ТОВ «Лагуна-Рені», зустрілися на території Київського району міста Одеси, а саме в кафе «Макдональдс», за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14-А, з директором ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_25 та головним диспетчером цього підприємства ОСОБА_26 (вироком Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2017 засуджено за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3. ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України), де ОСОБА_15 разом із ОСОБА_24 повідомлено їх про зміну власника підприємства, суть злочинного плану та про їх роль у ньому, з чим ті погодилися.
Зокрема, їх повідомлено про те, що перевалка нафтопродуктів на судна з метою подальшого вивезення на межі території України через термінал ТОВ «Лагуна-Рені» здійснюватиметеся лише за документами, тоді як фактично нафтопродукти до терміналу ТОВ «Лагуна-Рені» надходити не будуть, а сприятимуть їм у цьому посадові особи Південної митниці, обізнані у злочинному плані.
Через декілька днів, у листопаді 2012 року, ОСОБА_24 , діючи як пособник, за вказівкою Особи 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з відома і згоди Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, на зборах усіх працівників ТОВ «Лагуна-Рені», які відбувалися за адресою: м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б, де у тому числі була присутня ОСОБА_10 , яка на той час працювала на посаді бухгалтера цього товариства, ОСОБА_13 , яка на той час працювала на посаді диспетчера цього товариства, а також ОСОБА_26 та ОСОБА_12 , які на той час працювали головним диспетчером та експедитором, повідомив останніх про те, що у подальшому підприємство діяльністю з перевантаження зрідженого газу здійснювати не буде, а лише буде виготовляти підроблені документи щодо випуску через Товариство нафтопродуктів за межі митної території України, запропонувавши тим, хто не згодний з такою схемою роботи, звільнитися з підприємства.
Після цього ОСОБА_24 , за вказівкою Особи 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, який діяв з відома і згоди Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, залишено на посадах всіх існуючих працівників, для маскування фактичної відсутності діяльності на підприємстві.
Крім того, в березні 2013 року ОСОБА_25 , діючи як пособник, за вказівкою ОСОБА_24 та з відома і згоди Особи 1 та Особи 3, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, залучив ОСОБА_11 до злочинної діяльності, повідомивши йому, що ТОВ «Лагуна-Рені» діяльність щодо перевалки нафтопродуктів на річкові танкери не здійснюється, а йому необхідно буде виготовляти підроблені документи щодо випуску через підприємство нафтопродуктів за межі митної території України. На вказану пропозицію ОСОБА_11 погодився та надав згоду на виконання вказаних дій, після чого був офіційно працевлаштований на посаду експедитора ТОВ «Лагуна-Рені».
Залучивши таким чином як пособників директора ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_25 в період з листопада 2012 року по 01.08.2013, головних диспетчерів ОСОБА_26 в період з листопада 2012 року по 01.08.2013, а також експедиторів Товариства ОСОБА_12 в період з листопада 2012 року по 28.02.2014 та ОСОБА_11 в період з квітня 2013 року по 15.02.2014 до участі у вчиненні злочинів, пов`язаних з складанням та виготовленням завідомо неправдивих офіційних документів та сприянням в зловживанні службовим становищем посадовими особами митниці, а також ухиленні від сплати податків, створеними Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та іншими невстановленими членами злочинної організації, фіктивними підприємствами, ОСОБА_24 фактично отримав від них згоду на вчинення злочинів в складі злочинної організації.
На головних диспетчерів ОСОБА_26 , а також експедиторів ОСОБА_12 та ОСОБА_11 у вказані вище періоди, покладався обов`язок отримувати від невстановлених осіб електронною поштою підроблені міжнародні товарно-транспортні накладні на перевезення нафтопродуктів на ТОВ «Лагуна-Рені», формувати завідомо недостовірні прийомні акти і розхідні відомості, завіряти їх своїми підписами та надавати у подальшому представникам митниці для оформлення фіктивного випуску нафтопродуктів за межі митної території України.
Крім того, на експедиторів ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які були обізнаними, що нафтопродукти до терміналу ТОВ «Лагуна-Рені» фактично не надходять, покладався обов`язок формувати та скріплювати своїм підписом завідомо недостовірні доручення на навантаження неіснуючих нафтопродуктів на судна «Atlantic Carrier», «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte-К», «Ingul», а також несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547», та вказані доручення на навантаження разом із приймальними актами та іншими необхідними документами надавати представникам митниці для оформлення фіктивного випуску нафтопродуктів за межі митної території України.
На ОСОБА_25 в період з листопада 2012 року по 01.08.2013 року покладалось загальне керівництво діяльністю підприємства, зокрема контроль за діяльністю головних диспетчерів і експедиторів.
Для надання своїй злочинній діяльності вигляду реальної господарської діяльності вищевказані службові особи ТОВ «Лагуна-Рені», діючи за вказівкою ОСОБА_24 , у період з 13.11.2012 року до 28.02.2014 року, уклали від імені ТОВ «Лагуна-Рені» низку договорів про надання послуг з перевантаження нафтопродуктів з компаніями-нерезидентами «SOPREMA TRADING LTD» (Британські Віргінські острови), «ZEVIDON TRADING LIMITED» (Беліз), «FREMINGHAM INVESTMENT CORP.» (Панама), та «KSANDRO ENTERPRISE LTD» (Британські Віргінські острови), а також підписали доповнення і додатки до вказаних договорів та зміни до додатків.
Так, ОСОБА_25 , діючи від імені ТОВ «Лагуна-Рені», за вказівкою ОСОБА_24 уклав від імені ТОВ «Лагуна-Рені» («Виконавець») з компанією-нерезидентом «ZEVIDON TRADING LIMITED», від імені якої діяла довірена особа Особа 39, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, («Замовник»), 07.12.2012 договір № 2-LOP про надання послуг з перевантаження, а також Додаток до нього від 07.12.2012 № 1, зміни від 01.01.2013 № 1 до Додатку № 1 і зміни від 01.01.2013 № 2 до Додатку № 1; із компанією «SOPREMA TRADING LTD» в особі Особи 40, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, договір №01-LOP від 13.11.2012 про надання послуг з перевантаження, Додаток до вказаного договору №1 від 13.11.2012 та Доповнення №1 від 02.01.2013; із компанією «ZEVIDON TRADING LIMITED» в особі Особи 39, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, укладено договір № 02-LOP від 07.12.2012 про надання послуг з перевантаження, Додаток до вказаного договору №1 від 07.12.2012, Зміни №1 до Додатку №1 від 01.01.2013, Зміни №2 до Додатку №1 від 13.06.2013 та Доповнення №1 до Договору від 01.01.2013.
З метою створення вигляду надання послуг «SOPREMA TRADING LTD» та «ZEVIDON TRADING LIMITED» з листопада 2012 року по 01.08.2013, службові особи ТОВ «Лагуна-Рені», зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_26 та ОСОБА_11 , знаходячись на своїх робочих місцях за місцем розташування підприємства, за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б, отримували на електронну пошту від невстановлених досудовим розслідуванням осіб списки автотранспорту, яким начебто доставлено нафтопродукти на ТОВ «Лагуна-Рені» для перевантаження на танкера, а також електронні копії міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) на вантаж. Отримавши зазначені відомості про перелік транспортних засобів, об`ємів та виду нафтопродуктів ОСОБА_12 , ОСОБА_26 та ОСОБА_11 в подальшому використовували їх для складання завідомо недостовірних прийомних актів і розхідних відомостей, які завіряли своїми підписами та надавали разом з пакетом інших необхідних документів для митного оформлення фіктивного випуску нафтопродуктів за межі митної території України.
Зокрема, з метою внесення недостовірних даних в офіційні документи, головний диспетчер ОСОБА_26 та експедитори ОСОБА_12 , ОСОБА_11 в період з листопада 2012 року по 01.08.2013 року умисно, діючи у співучасті з ОСОБА_24 , ОСОБА_25 на підставі зазначених договорів, знаходячись на своєму робочому місці за місцем розташування підприємства, за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б, документально оформлювали неіснуючу доставку автомобільним автотранспортом до ТОВ «Лагуна-Рені» нафтопродуктів, які начебто перевантажувались прямим способом у судна «Atlantic Carrier», «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte К», «Ingul», а також несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547» для подальшої відправки вантажоодержувачу, а саме: «SOPREMA TRADING LTD», «ZEVIDON TRADING LIMITED», за межі митної території України, шляхом складання фіктивних приймальних актів та розхідних відомостей по приймальним актам.
Так, вказаними службовими особами ТОВ «Лагуна-Рені» сформовано та підписано приймальні акти, до яких внесено завідомо неправдиві відомості щодо надходження автомобільним автотранспортом до ТОВ «Лагуна-Рені» для подальшого перевантаження нафтопродуктів, які в дійсності на підприємство не надходили.
Зокрема, ОСОБА_12 в період з 02.06.2013 року по 01.08.2013 року виготовлено та підписано наступні приймальні акти, до яких внесено завідомо неправдиві відомості щодо надходження автомобільним автотранспортом до ТОВ «Лагуна-Рені» для подальшого перевантаження нафтопродуктів, які в дійсності на підприємство не надходили, а саме: № 437/02-LOP від 31.05.2013; №435/02-LOP від 31.05.2013; №439/02-LOP від 01.06.2013; №440/02-LOP від 01.06.2013; №441/02-LOP від 01.06.2013; №442/02-LOP від 01.06.2013; №443/02-LOP від 01.06.2013; №438/02-LOP від 01.06.2013; №440/02-LOP від 01.06.2013; №444/02-LOP від 02.06.2013; №445/02-LOP від 02.06.2013; №446/02-LOP від 02.06.2013; №447/02-LOP від 03.06.2013; №448/02-LOP від 03.06.2013; №449/02-LOP від 03.06.2013; №448/02-LOP від 03.06.2013; №450/02-LOP від 04.06.2013; №450/02-LOP від 04.06.2013; №455/02-LOP від 07.06.2013; №456/02-LOP від 07.06.2013; №459/02-LOP від 08.06.2013; №457/02-LOP від 08.06.2013; №458/02-LOP від 08.06.2013; №457/02-LOP від 08.06.2013; №459/02-LOP від 08.06.2013; №460/02-LOP від 09.06.2013; №461/02-LOP від 09.06.2013; №460/02-LOP від 09.06.2013; №462/02-LOP від 10.06.2013; №463/02-LOP від 10.06.2013; №463/02-LOP від 10.06.2013; №464/02-LOP від 10.06.2013; №468/02-LOP від 11.06.2013; №467/02-LOP від 11.06.2013; №466/02-LOP від 11.06.2013; №469/02-LOP від 11.06.2013; №468/02-LOP від 11.06.2013; №465/02-LOP від 11.06.2013; №467/02-LOP від 11.06.2013; №473/02-LOP від 12.06.2013; №473/02-LOP від 12.06.2013; №472/02-LOP від 12.06.2013; №470/02-LOP від 12.06.2013; №471/02-LOP від 12.06.2013; №470/02-LOP від 12.06.2013; №480/02-LOP від 13.06.2013; №475/02-LOP від 13.06.2013; №479/02-LOP від 13.06.2013; №476/02-LOP від 13.06.2013; №474/02-LOP від 13.06.2013; №478/02-LOP від 13.06.2013; №481/02-LOP від 14.06.2013; №483/02-LOP від 14.06.2013; №477/02-LOP від 14.06.2013; №482/02-LOP від 14.06.2013; №489/02-LOP від 15.06.2013; №492/02-LOP від 15.06.2013; №486/02-LOP від 15.06.2013; №485/02-LOP від 15.06.2013; №488/02-LOP від 15.06.2013; №490/02-LOP від 15.06.2013; №484/02-LOP від 15.06.2013; №487/02-LOP від 15.06.2013; №490/02-LOP від 15.06.2013; №491/02-LOP від 16.06.2013; №494/02-LOP від 17.06.2013; №493/02-LOP від 17.06.2013; №495/02-LOP від 17.06.2013; №497/02-LOP від 18.06.2013; №501/02-LOP від 18.06.2013; №502/02-LOP від 18.06.2013; №499/02-LOP від 18.06.2013; №496/02-LOP від 18.06.2013; №500/02-LOP від 18.06.2013; №498/02-LOP від 18.06.2013; №508/02-LOP від 19.06.2013; №506/02-LOP від 19.06.2013; №505/02-LOP від 19.06.2013; №507/02-LOP від 19.06.2013; №503/02-LOP від 19.06.2013; №504/02-LOP від 19.06.2013; №602/02-LOP від 20.06.2013; №604/02-LOP від 20.06.2013; №601/02-LOP від 20.06.2013; №602/02-LOP від 20.06.2013; №509/02-LOP від 20.06.2013; №604/02-LOP від 20.06.2013; №600/02-LOP від 20.06.2013; №610/02-LOP від 21.06.2013; №606/02-LOP від 21.06.2013; №607/02-LOP від 21.06.2013; №612/02-LOP від 21.06.2013; №605/02-LOP від 21.06.2013; №606/02-LOP від 21.06.2013; №609/02-LOP від 21.06.2013; №605/02-LOP від 21.06.2013; №608/02-LOP від 21.06.2013; №611/02-LOP від 21.06.2013; №614/02-LOP від 22.06.2013; №615/02-LOP від 22.06.2013; №618/02-LOP від 22.06.2013; №613/02-LOP від 22.06.2013; №616/02-LOP від 22.06.2013; №617/02-LOP від 22.06.2013; №618/02-LOP від 22.06.2013; №616/02-LOP від 22.06.2013; №617/02-LOP від 22.06.2013; №620/02-LOP від 23.06.2013; №623/02-LOP від 23.06.2013; №621/02-LOP від 23.06.2013; №621/02-LOP від 23.06.2013; №619/02-LOP від 23.06.2013; №619/02-LOP від 23.06.2013; №624/02-LOP від 23.06.2013; №622/02-LOP від 23.06.2013; №623/02-LOP від 23.06.2013; №620/02-LOP від 23.06.2013; №626/02-LOP від 24.06.2013; №625/02-LOP від 24.06.2013; №631/02-LOP від 25.06.2013; №630/02-LOP від 25.06.2013; №628/02-LOP від 25.06.2013; №633/02-LOP від 25.06.2013; №629/02-LOP від 25.06.2013; №632/02-LOP від 25.06.2013; №627/02-LOP від 25.06.2013; №627/02-LOP від 25.06.2013; №630/02-LOP від 25.06.2013; №603/02-LOP від 26.06.2013; №636/02-LOP від 26.06.2013; №635/02-LOP від 26.06.2013; №638/02-LOP від 26.06.2013; №639/02-LOP від 26.06.2013; №634/02-LOP від 26.06.2013; №637/02-LOP від 26.06.2013; №634/02-LOP від 26.06.2013; №641/02-LOP від 27.06.2013; №640/02-LOP від 27.06.2013; №644/02-LOP від 27.06.2013; №645/02-LOP від 27.06.2013; №642/02-LOP від 27.06.2013; №643/02-LOP від 27.06.2013; №646/02-LOP від 27.06.2013; №646/02-LOP від 27.06.2013; №648/02-LOP від 28.06.2013; №647/02-LOP від 28.06.2013; №647/02-LOP від 28.06.2013; №651/02-LOP від 28.06.2013; №649/02-LOP від 28.06.2013; №650/02-LOP від 28.06.2013; №652/02-LOP від 29.06.2013; №653/02-LOP від 29.06.2013; №654/02-LOP від 30.06.2013; №655/02-LOP від 01.07.2013; №656/02-LOP від 01.07.2013; №655/02-LOP від 01.07.2013; №657/02-LOP від 02.07.2013; №658/02-LOP від 02.07.2013; №659/02-LOP від 02.07.2013; №383/02-LOP від 03.07.2013; №384/02-LOP від 03.07.2013; №385/02-LOP від 03.07.2013; №386/02-LOP від 03.07.2013; №661/02-LOP від 03.07.2013; №663/02-LOP від 03.07.2013; №664/02-LOP від 03.07.2013; №665/02-LOP від 03.07.2013; №668/02-LOP від 03.07.2013; №667/02-LOP від 03.07.2013; №662/02-LOP від 03.07.2013; №673/02-LOP від 04.07.2013; №672/02-LOP від 04.07.2013; №671/02-LOP від 04.07.2013; №669/02-LOP від 04.07.2013; №673/02-LOP від 04.07.2013; №670/02-LOP від 04.07.2013; №679/02-LOP від 05.07.2013; №719/02-LOP від 12.07.2013.
На підставі вказаних документів експедиторами ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які були обізнаними, що нафтопродукти до терміналу ТОВ «Лагуна-Рені» фактично не надходили, складалися доручення на навантаження неіснуючих нафтопродуктів на судна «Atlantic Carrier», «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte К», «Ingul», а також несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547».
Так, ОСОБА_12 в період з 04.04.2013 року по 01.08.2013 року склав доручення на навантаження неіснуючих нафтопродуктів на судна, а саме: № 13/Т58 від 28.04.2013, № 7/В від 17.04.2013, № 7/ЕТ54 від 17.04.2013, № 7/МК від 16.04.2013, № 7/МК/А від 16.04.2013, № 7/Т58 від 16.04.2013, № 6/В від 15.04.2013, № 6/В/А від 15.04.2013, № 6/ЕТ54 від 15.04.2013, № 6/ЕТ54/А від 15.04.2013, № 6/МК від 14.04.2013, № 6/Т58 від 14.04.2013, № 6/Т58/А від 14.04.2013, № 5/В від 13.04.2013, № 5/ЕТ54 від 13.04.2013, № 5/МК від 12.04.2013, № 5/Т58 від 12.04.2013, № 4/В від 11.04.2013, № 4/ЕТ54 від 11.04.2013, № 4/МК від 10.04.2013, № 4/Т58 від 10.04.2013, № 3/ЕТ54 від 09.04.2013, № 3/В від 09.04.2013, № 3/МК від 08.04.2013, № 3/Т58 від 08.04.2013, № 3/Т58/А від 08.04.2013, № 2/В від 07.04.2013, № 2/ЕТ54 від 07.04.2013, № 2/МК від 06.04.2013, № 2/МК/А від 06.04.2013, № 2/МК/В від 06.04.2013, № 2/Т58 від 06.04.2013, № 1/В від 05.04.2013, № 1/ЕТ54 від 05.04.2013, № 1/МК від 04.04.2013, № 1/Т58 від 04.04.2013, № 21/МК від 14.05.2013, № 21/Т58 від 14.05.2013, № 21/Т58/А від 15.05.2013, № 21/МК/А від 15.05.2013, № 19/ВК від 13.05.2013, № 19/ВК/А від 13.05.2013, № 19/ЕТ54 від 13.05.2013, № 19/ЕТ547/А від 14.05.2013, № 20/МК від 12.05.2013, № 20/Т58 від 12.05.2013, № 18/ВК від 11.05.2013, № 18/ЕТ547 від 11.05.2013, № 19/МК від 10.05.2013, № 19/Т58 від 10.05.2013, № 19/Т58/А від 10.05.2013, № 17/ВК від 09.05.2013, № 17/ЕТ547 від 09.05.2013, № 18/МК від 08.05.2013, № 18/Т58 від 08.05.2013, № 16/ВК від 07.05.2013, № 16/ЕТ547 від 07.05.2013, № 17/МК від 06.05.2013, № 17/Т58 від 06.05.2013, № 17/Т58/А від 06.05.2013, № 16/ЕТ547 від 05.05.2013, № 16/МК від 04.05.2013, № 16/Т58 від 04.05.2013, № 14/ВК від 03.05.2013, № 14/ВК/А від 03.05.2013, № 16/ЕТ547 від 03.05.2013,
№ 16/ЕТ547/А від 03.05.2013, № 15/МК від 02.05.2013, № 15/МК/А від 02.05.2013, № 15/Т58 від 02.05.2013, № 15/Т58/А від 02.05.2013, № 13/ВК від 01.05.2013, № 13/ЕТ547 від 01.05.2013, № 14/МК від 30.04.2013, № 14/Т58 від 30.04.2013, № 14/Т58/А від 30.04.2013, № 12/ЕТ547 від 29.04.2013,№ 12/ВК від 29.04.2013 (арк. 87, т. 141), № 13/МК від 28.04.2013, № 13/Т58/А від 28.04.2013, № 11/ВК від 27.04.2013, № 11/ЕТ547 від 27.04.2013, № 12/МК від 26.04.2013, № 12/Т58 від 26.04.2013, № 12/Т58/А від 26.04.2013, № 11/МК від 24.04.2013, № 11/МК/А від 24.04.2013, № 11/Т58 від 24.04.2013, № 10/ВК від 23.04.2013, № 10/ВК/А від 23.04.2013, № 10/ЕТ547 від 23.04.2013, № 10/МК від 22.04.2013, № 10/МК/А від 22.04.2013, № 10/Т58 від 22.04.2013, № 9/ВК від 21.04.2013, № 9/ЕТ547 від 21.04.2013, № 9/МК від 20.04.2013, № 9/Т58 від 20.04.2013, № 9/Т58/А від 20.04.2013, № 8/В від 19.04.2013, № 8/ЕТ54 від 19.04.2013, № 8/ЕТ54/А від 19.04.2013, № 8/МК від 18.04.2013, № 8/Т58 від 18.04.2013, № 8/Т58/А від 18.04.2013, № 8/Т58/В від 18.04.2013, № 8/BNК від 13.06.2013, № 8/Т57 від 13.06.2013, № 36/ВК від 16.06.2013, № 36/ЕТ547 від 16.06.2013, № 36/ЕТ547/А від 16.06.2013, № 9/BNК від 15.06.2013, № 9/Т57 від 15.06.2013, № 35/ВК від 14.06.2013, № 35/ЕТ547 від 14.06.2013, № 34/ВК від 12.06.2013, № 34/ЕТ547 від 12.06.2013, № 34/ЕТ547/А від 12.06.2013, № 34/ВК/А від 12.06.2013, № 7/BNК від 11.06.2013, № 7/Т57 від 11.06.2013, № 33/ВК від 10.06.2013, № 33/ЕТ547 від 10.06.2013, № 6/BNК від 09.06.2013, № 6/Т57 від 09.06.2013, № 32/ВК від 08.06.2013, № 32/ЕТ547 від 08.06.2013, № 5/BNК від 07.06.2013, № 5/Т57 від 07.06.2013, № 31/ВК від 06.06.2013, № 31/ЕТ547 від 06.06.2013, № 4/BNК від 05.06.2013, № 4/Т57 від 05.06.2013, № 30/ВК від 04.06.2013, № 30/ЕТ547 від 04.06.2013, № 3/BNК від 03.06.2013, № 3/Т57 від 03.06.2013, № 29/ВК від 02.06.2013, № 29/ЕТ547 від 02.06.2013, № 2/BNК від 01.06.2013, № 2/Т57 від 01.06.2013, № 28/ВК від 31.05.2013, № 28/ЕТ547 від 31.05.2013, № 1/BNК від 30.05.2013, № 1/Т57 від 30.05.2013, № 27/ВК від 29.05.2013, № 27/ЕТ547 від 29.05.2013, № 28/МК від 28.05.2013, № 28/Т58 від 28.05.2013, № 26/ВК від 27.05.2013, № 26/ЕТ547 від 27.05.2013, № 27/МК від 26.05.2013, № 27/Т58 від 26.05.2013, № 25/ВК від 25.05.2013, № 25/ВК/А від 25.05.2013, № 25/ЕТ547 від 25.05.2013, № 26/МК від 24.05.2013, № 26/Т58 від 24.05.2013, № 26/Т58/А від 24.05.2013, № 24/ЕТ547 від 23.05.2013, № 24/ВК від 23.05.2013, № 25/МК від 22.05.2013, № 25/Т58 від 22.05.2013, № 23/ВК від 21.05.2013, № 23/ЕТ547 від 21.05.2013, № 23/ЕТ547/А від 21.05.2013, № 23/ЕТ547/В від 21.05.2013, № 24/МК від 20.05.2013, № 24/МК/А від 20.05.2013, № 24/Т58 від 20.05.2013, № 24/Т58/А від 20.05.2013, № 22/ВК від 19.05.2013, № 22/ЕТ547 від 19.05.2013, № 22/ЕТ547/А від 19.05.2013, № 23/МК від 18.05.2013, № 23/МК/А від 18.05.2013, № 23/Т58 від 18.05.2013, № 23/Т58/А від 18.05.2013, № 21/ВК від 17.05.2013, № 21/ВК/А від 17.05.2013, № 21/ЕТ547 від 17.05.2013, № 21/ЕТ547/А від 17.05.2013, № 22/МК від 16.05.2013, № 22/МК/А від 16.05.2013, № 22/МК/В від 16.05.2013, № 22/Т58 від 16.05.2013, № 22/Т58/А від 16.05.2013,№ 20/ВК від 15.05.2013, № 20/ВК/А від 15.05.2013, № 20/ЕТ547 від 15.05.2013, № 20/ЕТ547/А від 15.05.2013.
ОСОБА_11 в період з 11.07.2013 року по 01.08.2013 року склав доручення на навантаження неіснуючих нафтопродуктів на судна, а саме: № 55/ВК від 30.07.2013, № 24/Т57 від 30.07.2013, № 54/ВК від 27.07.2013, № 54/ЕТ547 від 27.07.2013, № 53/ВК/А від 24.07.2013, № 52/ЕТ547 від 21.07.2013, № 54/Т58 від 21.07.2013, № 51/ВК від 18.07.2013, № 51/ЕТ547 від 18.07.2013, № 40/МК від 18.07.2013, № 40/Т58 від 18.07.2013, № 50/ВК від 15.07.2013, № 50/ВК/А від 15.07.2013, № 50/ЕТ547 від 15.07.2013, № 39/МК від 15.07.2013, № 39/МК/А від 15.07.2013, № 39/Т58 від 15.07.2013, № 38/Т58 від 13.07.2013, № 38/МК від 13.07.2013, № 49/ЕТ547 від 13.07.2013, № 49/ВК від 13.07.2013, № 48/ВК від 11.07.2013, № 48/ЕТ547 від 11.07.2013, № 37/МК від 11.07.2013, № 37/Т58 від 11.07.2013.
У подальшому, вказані доручення на навантаження нафтопродуктів, складені експедиторами ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , разом з іншими необхідними документами надавались представникам митного органу в м. Рені для надання дозволу на перевантаження та подальшого оформлення переміщення через митну територію України нафтопродуктів на адресу підконтрольних злочинній організації Особі 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, підприємств-нерезидентів.
Крім того, ОСОБА_12 за період з 02.06.2013 року по 01.08.2013 року виготовлено розхідні відомості до приймальних актів, в які внесені завідомо неправдиві дані щодо перевантаження на судна «Atlantic Carrier», «Bianca-K», «Maria-K», «Brigitte-K», «Ingul», а також несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547» та відправки на адресу підприємств-нерезидентів нафтопродуктів, які в дійсності на вказані плавзасоби не завантажувались та не відправлялись отримувачам, зазначеним у цих документах, а саме: № 407/02-LOP по приймальному акту № 687/02-LOP, 691/02-LOP, 707/02-LOP, 714/02-LOP від 13.07.2013; № 405/02-LOP по приймальному акту № 696/02-LOP, 701/02-LOP від 13.07.2013; № 406/02-LOP по приймальному акту № 694/02-LOP, 699/02-LOP, 704/02-LOP від 13.07.2013.
Для продовження злочинної діяльності вказані розхідні відомості, складені експедитором ОСОБА_12 , разом з іншими необхідними документами надавались представникам митного органу в м. Рені для надання дозволу на перевантаження та подальшого оформлення переміщення через митну територію України нафтопродуктів на адресу підконтрольних злочинній організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, підприємств-нерезидентів.
В результаті вказаних злочинних дій членами злочинної організації, створеної Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, до якої входили, зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , за період з 07.12.2012 по 01.08.2013 спричинено Державі України збитки у виді не сплати митних платежів на суму 545 338 802, 89 гривень.
Далі, у липні 2013 року до складу злочинної організації увійшов окремий структурний підрозділ під умовною назвою «переробка».
З цією метою Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, приблизно у березні 2013 року, за попередньою змовою з Особою 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та іншими невстановленими особами, з метою створення умов для розширення обсягів незаконної злочинної діяльності щодо реалізації не розмитнених нафтопродуктів, діючи у складі злочинної організації, 04.03.2013 організував підписання з власником ВАТ «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» угоди про придбання підконтрольною злочинній організації офшорною компанією «EMPSON LIMITED» (реєстраційний номер НЕ313826, адреса реєстрації: Стасіну 1 Мітсі Білдінг 1, 1 поверх, оф. 4, площа Епефтаріас 1060, Нікосія, Кіпр), кінцевим бенефіціарним власником якої є Особа 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, контрольного пакету акцій у розмірі 99,5766% статутного капіталу профільного підприємства - «Одеський нафтопереробний завод» (код ЄДРПОУ 00152282) та контрольного пакету акцій у розмірі 99,9% статутного капіталу ТОВ «Енергія і Газ Україна» (код ЄДРПОУ 34737717) - підприємства, яке здійснює забезпечення «Одеського НПЗ» енергоносіями, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1. Група компаній «СЄПЕК» і ВАТ «ЛУКОЙЛ» (Росія) 05 липня 2013 року закрили операцію з купівлі-продажу ПАТ «Одеський НПЗ» та ТОВ «Енергія і Газ Україна».
У зв`язку зі змінами в структурі злочинної організації, ОСОБА_24 у липні 2013 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, повідомлено ОСОБА_25 про розширення схеми діяльності злочинної організації та необхідністю організації на ТОВ «Лагуна-Рені» фіктивного вивозу нафтопродуктів за межі митної території України, які будуть надходити в режимі реекспорт з ПАТ «Одеський НПЗ». У зв`язку з відмовою останнього продовжити участь у вичинювання злочинів у складі злочинної організації, ОСОБА_25 01.08.2013 звільнено з посади директора ТОВ «Лагуна-Рені».
У той же час, у липні 2013 року ОСОБА_24 за вказівкою Особи 3, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з відома і згоди Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з метою залучення до керівництва окремим підрозділом злочинної організації та доведення злочинного плану Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, зустрівся з бухгалтером, на той час ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_10 на території Київського району міста Одеси, а саме біля банку АБ «Південний», за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 6/1.
На цій зустрічі ОСОБА_10 , яка працювала на ТОВ «Лагуна-Рені» бухгалтером та була обізнана про діяльність злочинної організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та вчинювані нею злочини на території м. Рені та зокрема ДП «Ренійський морський торгівельний порт», запропоновано ОСОБА_24 взяти під своє керівництво діяльність ООО «Лагуна-Рені» та сприяти організації розширення діяльності злочинної організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, шляхом організації на ТОВ «Лагуна-Рені» фіктивного вивозу нафтопродуктів за межі митної території України, які будуть надходити в режимі реекспорт з ПАТ «Одеський НПЗ».
Згідно запропонованого ОСОБА_10 плану, їй необхідно було підібрати та залучити до вказаної діяльності нових учасників злочинної групи, визначити їх ролі в структурі новоствореної злочинної групи, пояснити нові принципи робити. Окрім того, в її обов`язки входило забезпечення підписання фіктивних договорів про надання послуг з перевантаження нафтопродуктів з компаніями-нерезидентами «FREMINGHAM INVESTMENT CORP.» (Панама), «SOPREMA TRADING LTD» (Британські Віргінські острови) та «KSANDRO ENTERPRISE LTD» (Британські Віргінські острови).
Отримавши згоду ОСОБА_10 на участь у злочинній організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, а також на створення організованої злочинної групи з числа працівників ТОВ «Лагуна-Рені», які шляхом виготовленням підроблених документів про вивезення з території України нафтопродуктів, мали забезпечувати прикриття незаконної діяльності злочинної організації щодо реалізації на території України нафтопродуктів без сплати обов`язкових податків, митних платежів та зборів, ОСОБА_24 підписав у невстановленому місці підготовлений невстановленими особами протокол № 8 загальних зборів ТОВ «Лагуна-Рені» від 01.08.2013, яким прийнято рішення про звільнення ОСОБА_25 з посади директора ТОВ «Лагуна-Рені», та призначення на посаду директора ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_10 . На підставі даного рішення видано наказ від 02.08.2013 № 163-К, згідно якого ОСОБА_10 призначено на посаду директора підприємства з 01.08.2013 року.
В посадові обов`язки ОСОБА_10 , згідно посадової інструкції директора № 01, входило: керівництво відповідно до чинного законодавства виробничо-господарської, фінансово-економічної діяльністю, відповідальність за результати прийнятих рішень, збереження та ефективне використання майна підприємства, організовування роботи і ефективної взаємодії всіх структурних підрозділів, спрямування їх діяльність на розвиток і вдосконалення виробництва, організовування виробничо-господарської діяльності підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, вирішення питання фінансово-економічної та виробничо-господарської діяльності підприємства; доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам, захищає майнові інтереси підприємства в суді, органах державної влади та управління.
Для забезпечення реалізації завдання окремого підрозділу злочинної організації щодо прикриття діяльності злочинної організації у ОСОБА_10 виник умисел на створення організованої групи, діяльність якої буде направлена на складання службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів неправдивих відомостей для пособництва у зловживанні службовим становищем представниками митних органів та ухилення від сплати зборів керівництвом злочинної організації.
З метою отримання контролю над діяльністю підрозділу, ОСОБА_10 одразу після свого призначення було організовано та проведено збори працівників ТОВ «Лагуна-Рені», які відбувалися за адресою: м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б, за участі ОСОБА_13 , яка на той час працювала на посаді диспетчера цього товариства та була обізнана про злочинну діяльність працівників підприємства, а також експедиторів ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , повідомивши останніх про те, що у подальшому буде здійснювати керівництво ТОВ «Лагуна-Рені».
Реалізуючи свій злочинний план щодо організації злочинної групи, ОСОБА_10 запропонувала ОСОБА_13 зайняти посаду головного диспетчера, а ОСОБА_12 та ОСОБА_11 продовжити працювати у складі злочинної групи під її керівництвом у якості експедиторів та здійснювати складання завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів неправдивих відомостей по оформленню фіктивного вивозу нафтопродуктів за межі митної території України ведення необхідної облікової діяльності, які надходили в митному режимі «транзит», а також мали надходити в митому режимі «реекспорт» від ПАТ «Одеський НПЗ», на що вони надали свою згоду.
Отримавши згоду ОСОБА_13 , наказом директора ТОВ «Лагуна-Рені» № 169-к від 12.08.2013 ОСОБА_13 з 12.08.2013 переведена на посаду головного диспетчера в ТОВ «Лагуна-Рені», на якій працювала по 20.02.2014 року.
В посадові обов`язки ОСОБА_13 згідно посадової інструкції головного диспетчера № 09, затвердженої директором ТОВ «Лагуна-Рені» 05.02.2013, входило: забезпечувати ритмічну роботу підприємства, виконання робіт відповідно до виробничих програм, договірних зобов`язань, календарних графіків і змінно-добових завдань; керувати проведенням нормативно-планових розрахунків по визначенню розмірів партій запуску, термінів подач і норм запасів; здійснювати методичне керівництво диспетчерськими службами виробничих підрозділів підприємства; вивчати передовий досвід в області оперативного управління виробництвом, керувати підбиттям підсумків роботи і оцінкою діяльності підрозділів підприємства по виконанню виробничих програм випуску продукції; брати участь в роботі з удосконалення спеціалізації і кооперування виробництва, підвищення його ефективності, забезпечувати своєчасний облік випуску продукції і виконаних робіт, складання звітності; організовувати роботу по підвищенню кваліфікації працівників диспетчерської служби; керувати роботою диспетчерів, контролювати ведення ними диспетчерських журналів та іншої технічної документації.
На учасників злочинної групи: головного диспетчера ОСОБА_13 , експедиторів ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , відповідно до відведених організатором ролей покладався обов`язок отримувати від невстановлених осіб електронною поштою підроблені міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) на перевезення нафтопродуктів на ТОВ «Лагуна-Рені», формувати завідомо недостовірні прийомні акти і розхідні відомості, завіряти їх своїми підписами та надавати у подальшому представникам митниці для оформлення фіктивного випуску нафтопродуктів за межі митної території України. Також, на них покладався обов`язок формувати та скріплювати своїм підписом завідомо недостовірні доручення на навантаження неіснуючих нафтопродуктів на судна «Atlantic Carrier», «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte-К», «Ingul», а також несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547», та вказані доручення на навантаження разом із приймальними актами та іншими необхідними документами надавати представникам митниці для оформлення фіктивного випуску нафтопродуктів за межі митної території України.
З метою реалізації злочинного плану за дорученням ОСОБА_10 експедитором ОСОБА_12 ознайомлено ОСОБА_13 з порядком роботи злочинної групи, надано зразки завідомо підроблених документів, які необхідно виготовляти.
Продовжуючи дії, направлені на створення умов фіктивної діяльності ТОВ «Лагуна-Рені» щодо вивезення нафтопродуктів з митної території України та складання з цією метою службовими особами ввіреного їй товариства документів, в які завідомо внесено відомості що не відповідали дійсності, та у тому, що фактично нафтопродукти до терміналу ТОВ «Лагуна-Рені» не надходять, а їх надходження та відправлення оформлюється лише документально, починаючи з 01.08.2013 директор ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_10 , діючи від імені ТОВ «Лагуна-Рені», з відома ОСОБА_24 , умисно уклала від імені ТОВ «Лагуна-Рені» з компанією-нерезидентом FREMINGHAM INVESTMENT CORP.» в особі уповноваженого представника Особи 41, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, договір № 03-LOP від 11.11.2013 про надання послуг з перевантаження, Додатки № 1 та № 2 до Договору від 11.11.2013 та Зміни до Додатку № 1 від 12.11.2013; із компанією «SOPREMA TRADING LTD», в особі Особи 40, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, договір № 04-LOP від 21.11.2013 про надання послуг з перевантаження, Додаток № 1 до Договору від 21.11.2013, Додаток № 2 до Договору від 02.12.2013 та Зміни №1 до Додатку № 1 від 22.11.2013; із компанією «KSANDRO ENTERPRISE LTD», в особі Особи 42, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, договір №05-LOP від 02.01.2014 про надання послуг з перевантаження та Додаток № 1 до Договору від 02.01.2014.
Згідно підписаних документів, ТОВ «Лагуна-Рені», як «Виконавець», прийняло на себе зобов`язання надавати компаніям «SOPREMA TRADING LTD», «FREMINGHAM INVESTMENT CORP.», «ZEVIDON TRADING LIMITED» та «KSANDRO ENTERPRISE LTD», за їх дорученням, послуги з перевантаження нафтопродуктів із автомобілів на накопичувачі та/або судна. Зазначені підприємства - нерезиденти, як «Замовники», зобов`язались сплатити послуги «Виконавця» з перевантаження нафтопродуктів, які повинні бути підтверджені актами приймання товару за кількістю.
З метою створення вигляду надання послуг «SOPREMA TRADING LTD», «FREMINGHAM INVESTMENT CORP.», «ZEVIDON TRADING LIMITED» та «KSANDRO ENTERPRISE LTD» з 01.08.2013 року по 28.02.2014, службові особи ТОВ «Лагуна-Рені», зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , знаходячись на своїх робочих місцях за місцем розташування підприємства, за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б, отримували на електронну пошту від невстановлених досудовим розслідуванням осіб списки автотранспорту, яким начебто доставлено нафтопродукти на ТОВ «Лагуна-Рені» для перевантаження на танкера, а також електронні копії міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) на вантаж. Отримавши зазначені відомості про перелік транспортних засобів, об`ємів та виду нафтопродуктів, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , використовували їх для складання завідомо недостовірних прийомних актів і розхідних відомостей, які завіряли своїми підписами та надавали разом з пакетом інших необхідних документів для митного оформлення фіктивного випуску нафтопродуктів за межі митної території України.
Зокрема, з метою внесення недостовірних даних в офіційні документи, за вказівкою організатора ОСОБА_10 , головний диспетчер ОСОБА_13 та експедитори ОСОБА_12 , ОСОБА_11 в період з 01.08.2013 по 28.02.2014 умисно, діючи у складі організованої групи, на підставі зазначених договорів, знаходячись на своєму робочому місці за місцем розташування підприємства, за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б, документально оформлювали неіснуючу доставку автомобільним автотранспортом до ТОВ «Лагуна-Рені» нафтопродуктів, які начебто перевантажувались прямим способом у судна «Atlantic Carrier», «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte К», «Ingul», а також несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547» для подальшої відправки вантажоодержувачу, а саме: «SOPREMA TRADING LTD», «FREMINGHAM INVESTMENT CORP.», «ZEVIDON TRADING LIMITED» та «KSANDRO ENTERPRISE LTD», за межі митної території України, шляхом складання фіктивних приймальних актів та розхідних відомостей по приймальним актам.
Так, вказаними службовими особами ТОВ «Лагуна-Рені» сформовано та підписано приймальні акти, до яких внесено завідомо неправдиві відомості щодо надходження автомобільним автотранспортом до ТОВ «Лагуна-Рені» для подальшого перевантаження нафтопродуктів, які в дійсності на підприємство не надходили.
Зокрема, ОСОБА_12 , який діяв у складі організованої групи, в період з 01.08.2013 року по 03.12.2013 року виготовлено та підписано наступні приймальні акти, до яких внесено завідомо неправдиві відомості щодо надходження автомобільним автотранспортом до ТОВ «Лагуна-Рені» для подальшого перевантаження нафтопродуктів, які в дійсності на підприємство не надходили, а саме: №822/02-LOP від 01.08.2013; №823/02-LOP від 01.08.2013; №820/02-LOP від 01.08.2013; №821/02-LOP від 01.08.2013; №828/02-LOP від 02.08.2013; №828/02-LOP від 02.08.2013; №830/02-LOP від 02.08.2013; №825/02-LOP від 02.08.2013; №826/02-LOP від 02.08.2013; №829/02-LOP від 02.08.2013; №827/02-LOP від 02.08.2013; №837/02-LOP від 03.08.2013; №835/02-LOP від 03.08.2013; №834/02-LOP від 03.08.2013; №831/02-LOP від 03.08.2013; №832/02-LOP від 03.08.2013; №840/02-LOP від 04.08.2013; №841/02-LOP від 04.08.2013; №838/02-LOP від 04.08.2013; №843/02-LOP від 05.08.2013; №847/02-LOP від 05.08.2013; №843/02-LOP від 05.08.2013; №842/02-LOP від 05.08.2013; №848/02-LOP від 05.08.2013; №844/02-LOP від 05.08.2013; №853/02-LOP від 06.08.2013; №852/02-LOP від 06.08.2013; №850/02-LOP від 06.08.2013; №854/02-LOP від 06.08.2013; №867/02-LOP від 07.08.2013; №862/02-LOP від 07.08.2013; №863/02-LOP від 07.08.2013; №869/02-LOP від 07.08.2013; №861/02-LOP від 07.08.2013; №860/02-LOP від 07.08.2013; №876/02-LOP від 08.08.2013; №873/02-LOP від 08.08.2013; №872/02-LOP від 08.08.2013; №877/02-LOP від 08.08.2013; №875/02-LOP від 08.08.2013; №880/02-LOP від 08.08.2013; №878/02-LOP від 08.08.2013; №881/02-LOP від 08.08.2013; №874/02-LOP від 08.08.2013; №872/02-LOP від 08.08.2013; №876/02-LOP від 08.08.2013; №885/02-LOP від 09.08.2013; №890/02-LOP від 09.08.2013; №887/02-LOP від 09.08.2013; №888/02-LOP від 09.08.2013; №889/02-LOP від 09.08.2013; №891/02-LOP від 09.08.2013; №888/02-LOP від 09.08.2013; №893/02-LOP від 09.08.2013; №893/02-LOP від 09.08.2013; №902/02-LOP від 10.08.2013; №896/02-LOP від 10.08.2013; №902/02-LOP від 10.08.2013; №897/02-LOP від 10.08.2013; №898/02-LOP від 10.08.2013; №895/02-LOP від 10.08.2013; №894/02-LOP від 10.08.2013; №901/02-LOP від 10.08.2013; №900/02-LOP від 10.08.2013; №899/02-LOP від 10.08.2013; №903/02-LOP від 12.08.2013; №904/02-LOP від 12.08.2013; №905/02-LOP від 12.08.2013; №908/02-LOP від 13.08.2013; №911/02-LOP від 14.08.2013; №914/02-LOP від 14.08.2013; №911/02-LOP від 14.08.2013; №912/02-LOP від 14.08.2013; №939/02-LOP від 14.08.2013; №917/02-LOP від 15.08.2013; №921/02-LOP від 15.08.2013; №916/02-LOP від 15.08.2013; №920/02-LOP від 15.08.2013; №918/02-LOP від 15.08.2013; №925/02-LOP від 16.08.2013; №922/02-LOP від 16.08.2013; №925/02-LOP від 16.08.2013; №926/02-LOP від 16.08.2013; №924/02-LOP від 16.08.2013; №934/02-LOP від 17.08.2013; №927/02-LOP від 17.08.2013; №929/02-LOP від 17.08.2013; №932/02-LOP від 17.08.2013; №931/02-LOP від 17.08.2013; №928/02-LOP від 17.08.2013; №927/02-LOP від 17.08.2013; №930/02-LOP від 17.08.2013; №935/02-LOP від 18.08.2013; №935/02-LOP від 18.08.2013; №937/02-LOP від 19.08.2013; №939/02-LOP від 19.08.2013; №938/02-LOP від 19.08.2013; №936/02-LOP від 19.08.2013; №942/02-LOP від 20.08.2013; №940/02-LOP від 20.08.2013; №944/02-LOP від 20.08.2013; №946/02-LOP від 20.08.2013; №945/02-LOP від 20.08.2013; №941/02-LOP від 20.08.2013; №943/02-LOP від 20.08.2013; №941/02-LOP від 20.08.2013; №942/02-LOP від 20.08.2013; №946/02-LOP від 20.08.2013; №953/02-LOP від 21.08.2013; №948/02-LOP від 21.08.2013; №950/02-LOP від 21.08.2013; №952/02-LOP від 21.08.2013; №947/02-LOP від 21.08.2013; №954/02-LOP від 21.08.2013; №951/02-LOP від 21.08.2013; №956/02-LOP від 21.08.2013; №955/02-LOP від 21.08.2013; №948/02-LOP від 21.08.2013; №964/02-LOP від 22.08.2013; №960/02-LOP від 22.08.2013; №961/02-LOP від 22.08.2013; №959/02-LOP від 22.08.2013; №962/02-LOP від 22.08.2013; №958/02-LOP від 22.08.2013; №963/02-LOP від 22.08.2013; №971/02-LOP від 23.08.2013; №969/02-LOP від 23.08.2013; №972/02-LOP від 23.08.2013; №973/02-LOP від 23.08.2013; №971/02-LOP від 23.08.2013; №967/02-LOP від 23.08.2013; №970/02-LOP від 23.08.2013; №973/02-LOP від 23.08.2013; №972/02-LOP від 23.08.2013; №968/02-LOP від 23.08.2013; №965/02-LOP від 23.08.2013; №966/02-LOP від 23.08.2013; №970/02-LOP від 23.08.2013; №979/02-LOP від 24.08.2013; №979/02-LOP від 24.08.2013; №974/02-LOP від 24.08.2013; №980/02-LOP від 24.08.2013; №980/02-LOP від 24.08.2013; №976/02-LOP від 24.08.2013; №977/02-LOP від 24.08.2013; №978/02-LOP від 24.08.2013; №975/02-LOP від 24.08.2013; №1007/02-LOP від 24.08.2013; №1007/02-LOP від 24.08.2013; №983/02-LOP від 25.08.2013; №984/02-LOP від 25.08.2013; №982/02-LOP від 25.08.2013; №985/02-LOP від 25.08.2013; №984/02-LOP від 25.08.2013; №981/02-LOP від 25.08.2013; №981/02-LOP від 25.08.2013; №988/02-LOP від 26.08.2013; №987/02-LOP від 26.08.2013; №989/02-LOP від 26.08.2013; №986/02-LOP від 26.08.2013; №989/02-LOP від 26.08.2013; №995/02-LOP від 27.08.2013; №990/02-LOP від 27.08.2013; №997/02-LOP від 27.08.2013; №996/02-LOP від 27.08.2013; №991/02-LOP від 27.08.2013; №995/02-LOP від 27.08.2013; №992/02-LOP від 27.08.2013; №993/02-LOP від 27.08.2013; №994/02-LOP від 27.08.2013; №991/02-LOP від 27.08.2013; №998/02-LOP від 28.08.2013; №998/02-LOP від 28.08.2013; №999/02-LOP від 28.08.2013; №1002/02-LOP від 28.08.2013; №1003/02-LOP від 28.08.2013; №1000/02-LOP від 28.08.2013; №1003/02-LOP від 28.08.2013; №1001/02-LOP від 28.08.2013; №1004/02-LOP від 28.08.2013; №1002/02-LOP від 28.08.2013; №1005/02-LOP від 29.08.2013; №1008/02-LOP від 29.08.2013; №1006/02-LOP від 29.08.2013; №1015/02-LOP від 30.08.2013; №1016/02-LOP від 30.08.2013; №1011/02-LOP від 30.08.2013; №1010/02-LOP від 30.08.2013; №1012/02-LOP від 30.08.2013; №1017/02-LOP від 30.08.2013; №1009/02-LOP від 30.08.2013; №1014/02-LOP від 30.08.2013; №1013/02-LOP від 30.08.2013; №1024/02-LOP від 31.08.2013; №1019/02-LOP від 31.08.2013; №1021/02-LOP від 31.08.2013; №1011/02-LOP від 31.08.2013; №1023/02-LOP від 31.08.2013; №1023/02-LOP від 31.08.2013; №1022/02-LOP від 31.08.2013; №1025/02-LOP від 31.08.2013; №1018/02-LOP від 31.08.2013; №1020/02-LOP від 31.08.2013; №1024/02-LOP від 31.08.2013; №1029/02-LOP від 01.09.2013; №1027/02-LOP від 01.09.2013; №1028/02-LOP від 01.09.2013; №1026/02-LOP від 01.09.2013; №1033/02-LOP від 02.09.2013; №1030/02-LOP від 02.09.2013; №1035/02-LOP від 02.09.2013; №1037/02-LOP від 02.09.2013; №1036/02-LOP від 02.09.2013; №1037/02-LOP від 02.09.2013; №1031/02-LOP від 02.09.2013; №1034/02-LOP від 02.09.2013; №1032/02-LOP від 02.09.2013; №1031/02-LOP від 02.09.2013; №1044/02-LOP від 03.09.2013; №1046/02-LOP від 03.09.2013; №1049/02-LOP від 03.09.2013; №1041/02-LOP від 03.09.2013; №1045/02-LOP від 03.09.2013; №1047/02-LOP від 03.09.2013; №1040/02-LOP від 03.09.2013; №1048/02-LOP від 03.09.2013; №1042/02-LOP від 03.09.2013; №1039/02-LOP від 03.09.2013; №1038/02-LOP від 03.09.2013; №1043/02-LOP від 03.09.2013; №1047/02-LOP від 03.09.2013; №1057/02-LOP від 04.09.2013; №1051/02-LOP від 04.09.2013; №1055/02-LOP від 04.09.2013; №1055/02-LOP від 04.09.2013; №1053/02-LOP від 04.09.2013; №1056/02-LOP від 04.09.2013; №1052/02-LOP від 04.09.2013; №1051/02-LOP від 04.09.2013; №1058/02-LOP від 04.09.2013; №1059/02-LOP від 04.09.2013; №1050/02-LOP від 04.09.2013; №1052/02-LOP від 04.09.2013; №1054/02-LOP від 04.09.2013; №1062/02-LOP від 05.09.2013; №1063/02-LOP від 05.09.2013; №1067/02-LOP від 05.09.2013; №1070/02-LOP від 05.09.2013; №1069/02-LOP від 05.09.2013; №1060/02-LOP від 05.09.2013; №1066/02-LOP від 05.09.2013; №1061/02-LOP від 05.09.2013; №1061/02-LOP від 05.09.2013; №1064/02-LOP від 05.09.2013; №1066/02-LOP від 05.09.2013; №1065/02-LOP від 05.09.2013; №1069/02-LOP від 05.09.2013; №1067/02-LOP від 05.09.2013; №1063/02-LOP від 05.09.2013; №1068/02-LOP від 05.09.2013; №1073/02-LOP від 06.09.2013; №1080/02-LOP від 06.09.2013; №1076/02-LOP від 06.09.2013; №1071/02-LOP від 06.09.2013; №1075/02-LOP від 06.09.2013; №1072/02-LOP від 06.09.2013; №1079/02-LOP від 06.09.2013; №1077/02-LOP від 06.09.2013; №1071/02-LOP від 06.09.2013; №1078/02-LOP від 06.09.2013; №1079/02-LOP від 06.09.2013; №1074/02-LOP від 06.09.2013; №1078/02-LOP від 06.09.2013; №1085/02-LOP від 07.09.2013; №1081/02-LOP від 07.09.2013; №1083/02-LOP від 07.09.2013; №1083/02-LOP від 07.09.2013; №1084/02-LOP від 07.09.2013; №1090/02-LOP від 07.09.2013; №1081/02-LOP від 07.09.2013; №1086/02-LOP від 07.09.2013; №1089/02-LOP від 07.09.2013; №1068/02-LOP від 07.09.2013; №1085/02-LOP від 07.09.2013; №1087/02-LOP від 07.09.2013; №1090/02-LOP від 07.09.2013; №1088/02-LOP від 07.09.2013; №1082/02-LOP від 07.09.2013; №1098/02-LOP від 08.09.2013; №1097/02-LOP від 08.09.2013; №1095/02-LOP від 08.09.2013; №1096/02-LOP від 08.09.2013; №1093/02-LOP від 08.09.2013; №1091/02-LOP від 08.09.2013; №1094/02-LOP від 08.09.2013; №1095/02-LOP від 08.09.2013; №1099/02-LOP від 08.09.2013; №1092/02-LOP від 08.09.2013; №1100/02-LOP від 09.09.2013; №1103/02-LOP від 09.09.2013; №1103/02-LOP від 09.09.2013; №1104/02-LOP від 09.09.2013; №1102/02-LOP від 09.09.2013; №1104/02-LOP від 09.09.2013; №1105/02-LOP від 09.09.2013; №1106/02-LOP від 09.09.2013; №1107/02-LOP від 09.09.2013; №1101/02-LOP від 09.09.2013; №1101/02-LOP від 09.09.2013; №1116/02-LOP від 10.09.2013; №1111/02-LOP від 10.09.2013; №1110/02-LOP від 10.09.2013; №1112/02-LOP від 10.09.2013; №1114/02-LOP від 10.09.2013; №1312/02-LOP від 10.09.2013; №1113/02-LOP від 10.09.2013; №1115/02-LOP від 10.09.2013; №1115/02-LOP від 10.09.2013; №1110/02-LOP від 10.09.2013; №1108/02-LOP від 10.09.2013; №1109/02-LOP від 10.09.2013; №1118/02-LOP від 11.09.2013; №1122/02-LOP від 11.09.2013; №1121/02-LOP від 11.09.2013; №1119/02-LOP від 11.09.2013; №1123/02-LOP від 11.09.2013; №1120/02-LOP від 11.09.2013; №1123/02-LOP від 11.09.2013; №1119/02-LOP від 11.09.2013; №1121/02-LOP від 11.09.2013; №1117/02-LOP від 11.09.2013; №1124/02-LOP від 12.09.2013; №1131/02-LOP від 12.09.2013; №1128/02-LOP від 12.09.2013; №1130/02-LOP від 12.09.2013; №1126/02-LOP від 12.09.2013; №1130/02-LOP від 12.09.2013; №1131/02-LOP від 12.09.2013; №1125/02-LOP від 12.09.2013; №1129/02-LOP від 12.09.2013; №1127/02-LOP від 12.09.2013; №1139/02-LOP від 13.09.2013; №1137/02-LOP від 13.09.2013; №1139/02-LOP від 13.09.2013; №1134/02-LOP від 13.09.2013; №1133/02-LOP від 13.09.2013; №1132/02-LOP від 13.09.2013; №1136/02-LOP від 13.09.2013; №1138/02-LOP від 13.09.2013; №1135/02-LOP від 13.09.2013; №1140/02-LOP від 14.09.2013; №1146/02-LOP від 14.09.2013; №1142/02-LOP від 14.09.2013; №1141/02-LOP від 14.09.2013; №1147/02-LOP від 15.09.2013; №1152/02-LOP від 16.09.2013; №1150/02-LOP від 16.09.2013; №1154/02-LOP від 16.09.2013; №1160/02-LOP від 17.09.2013; №1163/02-LOP від 17.09.2013; №1157/02-LOP від 17.09.2013; №1162/02-LOP від 17.09.2013; №1162/02-LOP від 17.09.2013; №1156/02-LOP від 17.09.2013; №1155/02-LOP від 17.09.2013; №1168/02-LOP від 18.09.2013; №1165/02-LOP від 18.09.2013; №1166/02-LOP від 18.09.2013; №1170/02-LOP від 18.09.2013; №1167/02-LOP від 18.09.2013; №1172/02-LOP від 18.09.2013; №1165/02-LOP від 18.09.2013; №1170/02-LOP від 18.09.2013; №1166/02-LOP від 18.09.2013; №1179/02-LOP від 19.09.2013; №1180/02-LOP від 19.09.2013; №1178/02-LOP від 19.09.2013; №1177/02-LOP від 19.09.2013; №1176/02-LOP від 19.09.2013; №1174/02-LOP від 19.09.2013; №1175/02-LOP від 19.09.2013; №1175/02-LOP від 19.09.2013; №1174/02-LOP від 19.09.2013; №1187/02-LOP від 20.09.2013; №1182/02-LOP від 20.09.2013; №1184/02-LOP від 20.09.2013; №1183/02-LOP від 20.09.2013; №1181/02-LOP від 20.09.2013; №1186/02-LOP від 20.09.2013; №1185/02-LOP від 20.09.2013; №1185/02-LOP від 20.09.2013; №1187/02-LOP від 20.09.2013; №1193/02-LOP від 21.09.2013; №1192/02-LOP від 21.09.2013; №1191/02-LOP від 21.09.2013; №1193/02-LOP від 21.09.2013; №1190/02-LOP від 21.09.2013; №1190/02-LOP від 21.09.2013; №1189/02-LOP від 21.09.2013; №1195/02-LOP від 22.09.2013; №1197/02-LOP від 22.09.2013; №1198/02-LOP від 22.09.2013; №1197/02-LOP від 22.09.2013; №1196/02-LOP від 22.09.2013; №1198/02-LOP від 22.09.2013; №1194/02-LOP від 22.09.2013; №1201/02-LOP від 23.09.2013; №1202/02-LOP від 23.09.2013; №1205/02-LOP від 23.09.2013; №1203/02-LOP від 23.09.2013; №1199/02-LOP від 23.09.2013; №1200/02-LOP від 23.09.2013; №1201/02-LOP від 23.09.2013; №1200/02-LOP від 23.09.2013; №1203/02-LOP від 23.09.2013; №1204/02-LOP від 23.09.2013; №1209/02-LOP від 24.09.2013; №1212/02-LOP від 24.09.2013; №1206/02-LOP від 24.09.2013; №1210/02-LOP від 24.09.2013; №1207/02-LOP від 24.09.2013; №1212/02-LOP від 24.09.2013; №1213/02-LOP від 24.09.2013; №1211/02-LOP від 24.09.2013; №1210/02-LOP від 24.09.2013; №1208/02-LOP від 24.09.2013; №1208/02-LOP від 24.09.2013; №1215/02-LOP від 25.09.2013; №1219/02-LOP від 25.09.2013; №1216/02-LOP від 25.09.2013; №1218/02-LOP від 25.09.2013; №1216/02-LOP від 25.09.2013; №1214/02-LOP від 25.09.2013; №1217/02-LOP від 25.09.2013; №1225/02-LOP від 26.09.2013; №1221/02-LOP від 26.09.2013; №1222/02-LOP від 26.09.2013; №1224/02-LOP від 26.09.2013; №1223/02-LOP від 26.09.2013; №1221/02-LOP від 26.09.2013; №1226/02-LOP від 26.09.2013; №1220/02-LOP від 26.09.2013; №1220/02-LOP від 26.09.2013; №1225/02-LOP від 26.09.2013; №1226/02-LOP від 26.09.2013; №1227/02-LOP від 26.09.2013; №1232/02-LOP від 27.09.2013; №1229/02-LOP від 27.09.2013; №1232/02-LOP від 27.09.2013; №1231/02-LOP від 27.09.2013; №1188/02-LOP від 27.09.2013; №1230/02-LOP від 27.09.2013; №1236/02-LOP від 28.09.2013; №1237/02-LOP від 28.09.2013; №1233/02-LOP від 28.09.2013; №1234/02-LOP від 28.09.2013; №1235/02-LOP від 28.09.2013; №1238/02-LOP від 29.09.2013; №1239/02-LOP від 29.09.2013; №1238/02-LOP від 29.09.2013; №1240/02-LOP від 29.09.2013; №1241/02-LOP від 29.09.2013; №1239/02-LOP від 29.09.2013; №1243/02-LOP від 30.09.2013; №1242/02-LOP від 30.09.2013; №1242/02-LOP від 30.09.2013; №1244/02-LOP від 30.09.2013; №1246/02-LOP від 01.10.2013; №1249/02-LOP від 01.10.2013; №1248/02-LOP від 01.10.2013; №1245/02-LOP від 01.10.2013; №1247/02-LOP від 01.10.2013; №1255/02-LOP від 01.10.2013; №1245/02-LOP від 01.10.2013; №1254/02-LOP від 01.10.2013; №1259/02-LOP від 02.10.2013; №1250/02-LOP від 02.10.2013; №1256/02-LOP від 02.10.2013; №1258/02-LOP від 02.10.2013; №1253/02-LOP від 02.10.2013; №1257/02-LOP від 02.10.2013; №1252/02-LOP від 02.10.2013; №1251/02-LOP від 02.10.2013; №1256/02-LOP від 02.10.2013; №1258/02-LOP від 02.10.2013; №1259/02-LOP від 02.10.2013; №1258/02-LOP від 02.10.2013; №1269/02-LOP від 03.10.2013; №1265/02-LOP від 03.10.2013; №1260/02-LOP від 03.10.2013; №1266/02-LOP від 03.10.2013; №1264/02-LOP від 03.10.2013; №1261/02-LOP від 03.10.2013; №1262/02-LOP від 03.10.2013; №1268/02-LOP від 03.10.2013; №1263/02-LOP від 03.10.2013; №1261/02-LOP від 03.10.2013; №1267/02-LOP від 03.10.2013; №1264/02-LOP від 03.10.2013; №1263/02-LOP від 03.10.2013; №1267/02-LOP від 03.10.2013; №1467/02-LOP від 03.10.2013; №1274/02-LOP від 04.10.2013; №1275/02-LOP від 04.10.2013; №1468/02-LOP від 04.10.2013; №1271/02-LOP від 04.10.2013; №1270/02-LOP від 04.10.2013; №1274/02-LOP від 04.10.2013; №1273/02-LOP від 04.10.2013; №1469/02-LOP від 04.10.2013; №1272/02-LOP від 04.10.2013; №1468/02-LOP від 04.10.2013; №1474/02-LOP від 05.10.2013; №1281/02-LOP від 05.10.2013; №1277/02-LOP від 05.10.2013; №1276/02-LOP від 05.10.2013; №1285/02-LOP від 05.10.2013; №1283/02-LOP від 05.10.2013; №1278/02-LOP від 05.10.2013; №1282/02-LOP від 05.10.2013; №1284/02-LOP від 05.10.2013; №1280/02-LOP від 05.10.2013; №1281/02-LOP від 05.10.2013; №1279/02-LOP від 05.10.2013; №1277/02-LOP від 05.10.2013; №1286/02-LOP від 05.10.2013; №1287/02-LOP від 05.10.2013; №1479/02-LOP від 06.10.2013; №1288/02-LOP від 06.10.2013; №1289/02-LOP від 06.10.2013; №1290/02-LOP від 06.10.2013; №1288/02-LOP від 06.10.2013; №1291/02-LOP від 06.10.2013; №1291/02-LOP від 06.10.2013; №1290/02-LOP від 06.10.2013; №1481/02-LOP від 06.10.2013; №1295/02-LOP від 07.10.2013; №1295/02-LOP від 07.10.2013; №1294/02-LOP від 07.10.2013; №1292/02-LOP від 07.10.2013; №1293/02-LOP від 07.10.2013; №1293/02-LOP від 07.10.2013; №1300/02-LOP від 08.10.2013; №1301/02-LOP від 08.10.2013; №1298/02-LOP від 08.10.2013; №1297/02-LOP від 08.10.2013; №1302/02-LOP від 08.10.2013; №1302/02-LOP від 08.10.2013; №1296/02-LOP від 08.10.2013; №1299/02-LOP від 08.10.2013; №1300/02-LOP від 08.10.2013; №1310/02-LOP від 09.10.2013; №1305/02-LOP від 09.10.2013; №1304/02-LOP від 09.10.2013; №1306/02-LOP від 09.10.2013; №1307/02-LOP від 09.10.2013; №1303/02-LOP від 09.10.2013; №1307/02-LOP від 09.10.2013; №1319/02-LOP від 10.10.2013; №1314/02-LOP від 10.10.2013; №1318/02-LOP від 10.10.2013; №1317/02-LOP від 10.10.2013; №1309/02-LOP від 10.10.2013; №1313/02-LOP від 10.10.2013; №1315/02-LOP від 10.10.2013; №1311/02-LOP від 10.10.2013; №1308/02-LOP від 10.10.2013; №1316/02-LOP від 10.10.2013; №1311/02-LOP від 10.10.2013; №1323/02-LOP від 11.10.2013; №1321/02-LOP від 11.10.2013; №1323/02-LOP від 11.10.2013; №1320/02-LOP від 11.10.2013; №1322/02-LOP від 11.10.2013; №1325/02-LOP від 12.10.2013; №1328/02-LOP від 12.10.2013; №1324/02-LOP від 12.10.2013; №1326/02-LOP від 12.10.2013; №1327/02-LOP від 12.10.2013; №1329/02-LOP від 13.10.2013; №1332/02-LOP від 13.10.2013; №1331/02-LOP від 13.10.2013; №1330/02-LOP від 13.10.2013; №1332/02-LOP від 13.10.2013; №1336/02-LOP від 14.10.2013; №1334/02-LOP від 14.10.2013; №1336/02-LOP від 14.10.2013; №1333/02-LOP від 14.10.2013; №1335/02-LOP від 14.10.2013; №1345/02-LOP від 15.10.2013; №1344/02-LOP від 15.10.2013; №1341/02-LOP від 15.10.2013; №1343/02-LOP від 15.10.2013; №1342/02-LOP від 15.10.2013; №1337/02-LOP від 15.10.2013; №1340/02-LOP від 15.10.2013; №1339/02-LOP від 15.10.2013; №1338/02-LOP від 15.10.2013; №1338/02-LOP від 15.10.2013; №1346/02-LOP від 15.10.2013; №1347/02-LOP від 15.10.2013; №1354/02-LOP від 16.10.2013; №1350/02-LOP від 16.10.2013; №1355/02-LOP від 16.10.2013; №1351/02-LOP від 16.10.2013; №1353/02-LOP від 16.10.2013; №1352/02-LOP від 16.10.2013; №1348/02-LOP від 16.10.2013; №1349/02-LOP від 16.10.2013; №1353/02-LOP від 16.10.2013; №1360/02-LOP від 17.10.2013; №1352/02-LOP від 17.10.2013; №1361/02-LOP від 17.10.2013; №1359/02-LOP від 17.10.2013; №1357/02-LOP від 17.10.2013; №1359/02-LOP від 17.10.2013; №1362/02-LOP від 17.10.2013; №1361/02-LOP від 17.10.2013; №1362/02-LOP від 17.10.2013; №1358/02-LOP від 17.10.2013; №1367/02-LOP від 18.10.2013; №1364/02-LOP від 18.10.2013; №1366/02-LOP від 18.10.2013; №1368/02-LOP від 18.10.2013; №1363/02-LOP від 18.10.2013; №1365/02-LOP від 18.10.2013; №1367/02-LOP від 18.10.2013; №1370/02-LOP від 19.10.2013; №1369/02-LOP від 19.10.2013; №1375/02-LOP від 19.10.2013; №1372/02-LOP від 19.10.2013; №1375/02-LOP від 19.10.2013; №1373/02-LOP від 19.10.2013; №1374/02-LOP від 19.10.2013; №1376/02-LOP від 19.10.2013; №1371/02-LOP від 19.10.2013; №1372/02-LOP від 19.10.2013; №1370/02-LOP від 19.10.2013; №1377/02-LOP від 20.10.2013; №1377/02-LOP від 20.10.2013; №1379/02-LOP від 21.10.2013; №1378/02-LOP від 21.10.2013; №1384/02-LOP від 22.10.2013; №1387/02-LOP від 22.10.2013; №1385/02-LOP від 22.10.2013; №1382/02-LOP від 22.10.2013; №1380/02-LOP від 22.10.2013; №1381/02-LOP від 22.10.2013; №1386/02-LOP від 22.10.2013; №1383/02-LOP від 22.10.2013; №1391/02-LOP від 23.10.2013; №1389/02-LOP від 23.10.2013; №1393/02-LOP від 23.10.2013; №1394/02-LOP від 23.10.2013; №1388/02-LOP від 23.10.2013; №1394/02-LOP від 23.10.2013; №1395/02-LOP від 23.10.2013; №1390/02-LOP від 23.10.2013; №1403/02-LOP від 24.10.2013; №1402/02-LOP від 24.10.2013; №1399/02-LOP від 24.10.2013; №1396/02-LOP від 24.10.2013; №1397/02-LOP від 24.10.2013; №1400/02-LOP від 24.10.2013; №1401/02-LOP від 24.10.2013; №1398/02-LOP від 24.10.2013; №1397/02-LOP від 24.10.2013; №1409/02-LOP від 25.10.2013; №1407/02-LOP від 25.10.2013; №1408/02-LOP від 25.10.2013; №1409/02-LOP від 25.10.2013; №1410/02-LOP від 25.10.2013; №1405/02-LOP від 25.10.2013; №1406/02-LOP від 25.10.2013; №1404/02-LOP від 25.10.2013; №1410/02-LOP від 25.10.2013; №1410/02-LOP від 25.10.2013; №1411/02-LOP від 26.10.2013; №1414/02-LOP від 26.10.2013; №1412/02-LOP від 26.10.2013; №1415/02-LOP від 26.10.2013; №1417/02-LOP від 26.10.2013; №1414/02-LOP від 26.10.2013; №1413/02-LOP від 26.10.2013; №1416/02-LOP від 26.10.2013; №1413/02-LOP від 26.10.2013; №1421/02-LOP від 27.10.2013; №1418/02-LOP від 27.10.2013; №1419/02-LOP від 27.10.2013; №1420/02-LOP від 27.10.2013; №1421/02-LOP від 27.10.2013; №1419/02-LOP від 27.10.2013; №1425/02-LOP від 28.10.2013; №1423/02-LOP від 28.10.2013; №1422/02-LOP від 28.10.2013; №1426/02-LOP від 28.10.2013; №1423/02-LOP від 28.10.2013; №1426/02-LOP від 28.10.2013; №1424/02-LOP від 28.10.2013; №1436/02-LOP від 29.10.2013; №1434/02-LOP від 29.10.2013; №1432/02-LOP від 29.10.2013; №1434/02-LOP від 29.10.2013; №1435/02-LOP від 29.10.2013; №1427/02-LOP від 29.10.2013; №1430/02-LOP від 29.10.2013; №1429/02-LOP від 29.10.2013; №1432/02-LOP від 29.10.2013; №1431/02-LOP від 29.10.2013; №1436/02-LOP від 29.10.2013; №1427/02-LOP від 29.10.2013; №1433/02-LOP від 29.10.2013; №1428/02-LOP від 29.10.2013; №1448/02-LOP від 30.10.2013; №1444/02-LOP від 30.10.2013; №1440/02-LOP від 30.10.2013; №1444/02-LOP від 30.10.2013; №1443/02-LOP від 30.10.2013; №1439/02-LOP від 30.10.2013; №1438/02-LOP від 30.10.2013; №1440/02-LOP від 30.10.2013; №1439/02-LOP від 30.10.2013; №1442/02-LOP від 30.10.2013; №1438/02-LOP від 30.10.2013; №1437/02-LOP від 30.10.2013; №1441/02-LOP від 30.10.2013; №1440/02-LOP від 30.10.2013; №1447/02-LOP від 31.10.2013; №1454/02-LOP від 31.10.2013; №1453/02-LOP від 31.10.2013; №1452/02-LOP від 31.10.2013; №1448/02-LOP від 31.10.2013; №1449/02-LOP від 31.10.2013; №1450/02-LOP від 31.10.2013; №1454/02-LOP від 31.10.2013; №1446/02-LOP від 31.10.2013; №1451/02-LOP від 31.10.2013; №1445/02-LOP від 31.10.2013; №1446/02-LOP від 31.10.2013; №1463/02-LOP від 01.11.2013; №1460/02-LOP від 01.11.2013; №1456/02-LOP від 01.11.2013; №1455/02-LOP від 01.11.2013; №1463/02-LOP від 01.11.2013; №1457/02-LOP від 01.11.2013; №1458/02-LOP від 01.11.2013; №1457/02-LOP від 01.11.2013; №1459/02-LOP від 01.11.2013; №1458/02-LOP від 01.11.2013; №1462/02-LOP від 02.11.2013; №1464/02-LOP від 02.11.2013; №1466/02-LOP від 02.11.2013; №1466/02-LOP від 02.11.2013; №1465/02-LOP від 02.11.2013; №1461/02-LOP від 02.11.2013; №1464/02-LOP від 02.11.2013; №1473/02-LOP від 04.11.2013; №1472/02-LOP від 04.11.2013; №1472/02-LOP від 04.11.2013; №1471/02-LOP від 04.11.2013; №1470/02-LOP від 04.11.2013; №1478/02-LOP від 05.11.2013; №1475/02-LOP від 05.11.2013; №1477/02-LOP від 05.11.2013; №1476/02-LOP від 05.11.2013; №1482/02-LOP від 06.11.2013; №1480/02-LOP від 06.11.2013; №1483/02-LOP від 06.11.2013; №1483/02-LOP від 06.11.2013; №1485/02-LOP від 07.11.2013; №1487/02-LOP від 07.11.2013; №1489/02-LOP від 07.11.2013; №1484/02-LOP від 07.11.2013; №1488/02-LOP від 07.11.2013; №1486/02-LOP від 07.11.2013; №1491/02-LOP від 08.11.2013; №1490/02-LOP від 08.11.2013; №1494/02-LOP від 09.11.2013; №1492/02-LOP від 09.11.2013; №1493/02-LOP від 09.11.2013; №1492/02-LOP від 09.11.2013; №1497/02-LOP від 10.11.2013; №1496/02-LOP від 10.11.2013; №1497/02-LOP від 10.11.2013; №1495/02-LOP від 10.11.2013; №1498/02-LOP від 11.11.2013; №1499/02-LOP від 11.11.2013; №1506/02-LOP від 12.11.2013; №1504/02-LOP від 12.11.2013; №1501/02-LOP від 12.11.2013; №1501/02-LOP від 12.11.2013; №1506/02-LOP від 12.11.2013; №1502/02-LOP від 12.11.2013; №1505/02-LOP від 12.11.2013; №1500/02-LOP від 12.11.2013; №1503/02-LOP від 12.11.2013; №1504/02-LOP від 12.11.2013; №1508/02-LOP від 13.11.2013; №1507/02-LOP від 13.11.2013; №1508/02-LOP від 13.11.2013; №1507/02-LOP від 13.11.2013; №116/02-LOP від 14.11.2013; №1510/02-LOP від 14.11.2013; №1511/02-LOP від 14.11.2013; №1517/02-LOP від 14.11.2013; №1512/02-LOP від 15.11.2013; №1515/02-LOP від 15.11.2013; №1512/02-LOP від 15.11.2013; №1514/02-LOP від 15.11.2013; №1513/02-LOP від 15.11.2013; №1509/02-LOP від 15.11.2013; №1523/02-LOP від 16.11.2013; №1518/02-LOP від 16.11.2013; №1521/02-LOP від 16.11.2013; №1522/02-LOP від 16.11.2013; №1519/02-LOP від 16.11.2013; №1520/02-LOP від 16.11.2013; №1522/02-LOP від 16.11.2013; №1519/02-LOP від 16.11.2013; №1525/02-LOP від 17.11.2013; №1524/02-LOP від 17.11.2013; №1526/02-LOP від 18.11.2013; №1526/02-LOP від 18.11.2013; №1526/02-LOP від 18.11.2013; №1526/02-LOP від 18.11.2013; №1527/02-LOP від 19.11.2013; №1532/02-LOP від 19.11.2013; №1529/02-LOP від 19.11.2013; №1529/02-LOP від 19.11.2013; №1528/02-LOP від 19.11.2013; №1530/02-LOP від 19.11.2013; №1531/02-LOP від 19.11.2013; №1535/02-LOP від 20.11.2013; №1538/02-LOP від 20.11.2013; №1534/02-LOP від 20.11.2013; №1536/02-LOP від 20.11.2013; №1534/02-LOP від 20.11.2013; №1533/02-LOP від 20.11.2013; №1533/02-LOP від 20.11.2013; №1537/02-LOP від 20.11.2013; №1540/02-LOP від 21.11.2013; №1545/02-LOP від 21.11.2013; №1544/02-LOP від 21.11.2013; №1539/02-LOP від 21.11.2013; №1543/02-LOP від 21.11.2013; №1545/02-LOP від 21.11.2013; №1541/02-LOP від 21.11.2013; №1540/02-LOP від 21.11.2013; №1548/02-LOP від 22.11.2013; №1546/02-LOP від 22.11.2013; №1547/02-LOP від 22.11.2013; №1553/02-LOP від 23.11.2013; №1550/02-LOP від 23.11.2013; №1552/02-LOP від 23.11.2013; №1551/02-LOP від 23.11.2013; №1555/02-LOP від 23.11.2013; №1551/02-LOP від 23.11.2013; №1550/02-LOP від 23.11.2013; №1557/02-LOP від 23.11.2013; №1554/02-LOP від 23.11.2013; №1556/02-LOP від 24.11.2013; №1542/02-LOP від 24.11.2013; №1556/02-LOP від 24.11.2013; №1558/02-LOP від 24.11.2013; №1560/02-LOP від 25.11.2013; №1560/02-LOP від 25.11.2013; №1559/02-LOP від 25.11.2013; №1559/02-LOP від 25.11.2013; №1564/02-LOP від 26.11.2013; №1566/02-LOP від 26.11.2013; №1561/02-LOP від 26.11.2013; №1562/02-LOP від 26.11.2013; №1564/02-LOP від 26.11.2013; №1565/02-LOP від 26.11.2013; №1563/02-LOP від 26.11.2013; №1567/02-LOP від 26.11.2013; №1561/02-LOP від 26.11.2013; №1569/02-LOP від 27.11.2013; №1568/02-LOP від 27.11.2013; №1568/02-LOP від 27.11.2013; №1570/02-LOP від 27.11.2013; №1569/02-LOP від 27.11.2013; №1571/02-LOP від 28.11.2013, № 1/04-LOP від 23.11.2013, № 2/04-LOP від 24.11.2013, № 3/04-LOP від 25.11.2013, № 4/04-LOP від 27.11.2013, № 5/04-LOP від 27.11.2013, № 1/03-LOP від 13.11.2013, № 2/03-LOP від 14.11.2013, № 3/03-LOP від 15.11.2013, № 4/03-LOP від 16.11.2013, № 5/03-LOP від 17.11.2013, № 6/03-LOP від 18.11.2013, № 7/03-LOP від 19.11.2013, № 8/03-LOP від 30.11.2013, № 9/03-LOP від 30.11.2013, № 10/03-LOP від 30.11.2013, № 11/03-LOP від 02.12.2013, № 12/03-LOP від 03.12.2013.
ОСОБА_13 , яка діяла у складі організованої групи, в період з 04.12.2013 року по 20.02.2014 року виготовлено наступні приймальні акти, до яких внесено завідомо неправдиві відомості щодо надходження автомобільним автотранспортом до ТОВ «Лагуна-Рені» для подальшого перевантаження нафтопродуктів, які в дійсності на підприємство не надходили, а саме: № 13/03-LOP від 04.12.2013, № 13/04-LOP від 05.12.2013, № 13/05-LOP від 05.12.2013, № 14/03-LOP від 21.12.2013, № 14/03-LOP від 21.12.2013, № 15/03-LOP від 22.12.2013, № 16/03-LOP від 23.12.2013, № 17/03-LOP від 25.12.2013, № 18/03-LOP від 26.12.2013, № 19/03-LOP від 27.12.2013, № 02/05-LOP від 04.01.2014, № 01/05-LOP від 04.01.2014, № 03/05-LOP від 05.01.2014, № 05/05-LOP від 06.01.2014, № 04/05-LOP від 06.01.2014, № 06/05-LOP від 07.01.2014, № 07/05-LOP від 08.01.2014, № 01/03-LOP від 09.01.2014, № 03/03-LOP від 09.01.2014, № 02/03-LOP від 09.01.2014, № 04/03-LOP від 10.01.2014, № 06/03-LOP від 11.01.2014, № 05/03-LOP від 11.01.2014, № 07/03-LOP від 12.01.2014, № 08/05-LOP від 13.01.2014, № 10/05-LOP від 13.01.2014, № 09/05-LOP від 13.01.2014, № 08/03-LOP від 13.01.2014, № 12/05-LOP від 14.01.2014, № 11/05-LOP від 14.01.2014, № 13/05-LOP від 15.01.2014, № 14/05-LOP від 15.01.2014, № 17/05-LOP від 16.01.2014, № 16/05-LOP від 16.01.2014, № 15/05-LOP від 16.01.2014, № 18/05-LOP від 17.01.2014, № 19/05-LOP від 18.01.2014, № 20/05-LOP від 18.01.2014, № 22/05-LOP від 24.01.2014, № 21/05-LOP від 24.01.2014, № 24/05-LOP від 25.01.2014, № 23/05-LOP від 25.01.2014, № 26/05-LOP від 26.01.2014, № 25/05-LOP від 26.01.2014, № 28/05-LOP від 27.01.2014, № 27/05-LOP від 27.01.2014, № 02/04-LOP від 28.01.2014, № 01/04-LOP від 28.01.2014, № 30/05-LOP від 31.01.2014, № 29/05-LOP від 31.01.2014, № 05/04-LOP від 01.02.2014, № 04/04-LOP від 01.02.2014, № 03/04-LOP від 01.02.2014, № 06/04-LOP від 02.02.2014, № 07/04-LOP від 02.02.2014, № 31/05-LOP від 03.02.2014, № 08/04-LOP від 03.02.2014, № 32/05-LOP від 03.02.2014, № 09/04-LOP від 04.02.2014, № 10/04-LOP від 04.02.2014, № 33/05-LOP від 05.02.2014, № 34/05-LOP від 05.02.2014, № 35/05-LOP від 06.02.2014, № 37/05-LOP від 07.02.2014, № 40/05-LOP від 08.02.2014, № 32/05-LOP від 09.02.2014, № 09/03-LOP від 09.02.2014, № 41/05-LOP від 09.02.2014, № 42/05-LOP від 10.02.2014, № 43/05-LOP від 10.02.2014, № 44/05-LOP від 11.02.2014, № 12/04-LOP від 11.02.2014, № 11/04-LOP від 11.02.2014, № 14/04-LOP від 12.02.2014, № 13/04-LOP від 12.02.2014, № 15/04-LOP від 12.02.2014, № 16/04-LOP від 13.02.2014, № 10/03-LOP від 13.02.2014, № 12/03-LOP від 13.02.2014, № 11/03-LOP від 13.02.2014, № 17/04-LOP від 13.02.2014, № 18/04-LOP від 13.02.2014, № 19/04-LOP від 14.02.2014, № 20/04-LOP від 14.02.2014, № 23/04-LOP від 15.02.2014, № 21/04-LOP від 15.02.2014, № 22/04-LOP від 15.02.2014, № 26/04-LOP від 16.02.2014, № 25/04-LOP від 16.02.2014, № 24/04-LOP від 16.02.2014.
На підставі вказаних документів експедиторами ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , обізнаними, що нафтопродукти до терміналу ТОВ «Лагуна-Рені» фактично не надходили, складалися доручення на навантаження неіснуючих нафтопродуктів на судна «Atlantic Carrier», «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte К», «Ingul», а також несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547».
Зокрема, ОСОБА_12 , який діяв у складі організованої групи, в період з 01.08.2013 року по 14.02.2014 року склав доручення на навантаження неіснуючих нафтопродуктів на судна, а саме: № 100/МК від 21.12.2013, № 100/МК/А від 22.12.2013, № 100/МК/В від 23.12.2013, № 100/Т58 від 23.12.2013, № 100/Т58/А від 25.12.2013, № 99/МК від 01.12.2013, № 99/МК/А від 01.12.2013, № 99/Т58 від 01.12.2013, № 57/АС від 01.12.2013, № 57/АС/А від 01.12.2013, № 98/МК від 29.11.2013, № 98/МК/А від 29.11.2013, № 98/Т58 від 29.11.2013, № 56/АС від 29.11.2013, № 97/Т58 від 27.11.2013, № 97/Т58/А від 27.11.2013, № 55/АС від 27.11.2013, № 97/МК від 27.11.2013, № 96/МК від 25.11.2013, № 96/Т58 від 25.11.2013, № 54/АС від 25.11.2013, № 95/МК від 23.11.2013, № 95/Т58 від 23.11.2013, № 53/АС від 23.11.2013, № 53/АС/А від 23.11.2013, № 52/АС від 21.11.2013, № 94/Т58 від 21.11.2013, № 94/МК від 21.11.2013, № 93/МК від 19.11.2013, № 93/Т58 від 19.11.2013, № 51/АС від 19.11.2013, № 92/МК від 17.11.2013, № 75/Т57 від 18.11.2013, № 92/Т58 від 17.11.2013, № 50/АС від 17.11.2013, № 50/АС/А від 17.11.2013, № 91/МК від 15.11.2013, № 91/Т58 від 15.11.2013, № 49/АС від 15.11.2013, № 49/АС/А від 15.11.2013, № 90/МК від 13.11.2013, № 90/МК/А від 13.11.2013, № 90/Т58 від 13.11.2013, № 48/АС від 13.11.2013, № 89/МК від 11.11.2013, № 89/МК/А від 11.11.2013, № 89/Т58 від 11.11.2013, № 47/АС від 11.11.2013, № 45/МК від 05.08.2013, № 45/Т58 від 05.08.2013, № 46/МК від 07.08.2013, № 46/Т58 від 07.08.2013, № 48/МК від 11.08.2013, № 48/Т58 від 11.08.2013, № 48/Т58/А від 11.08.2013, № 47/МК від 09.08.2013, № 47/Т58 від 09.08.2013, № 7/АС від 13.08.2013, № 7/АС/А від 13.08.2013, № 49/МК від 13.08.2013, № 49/Т58 від 13.08.2013, № 49/Т58/А від 13.08.2013, № 56/МК від 27.08.2013, № 56/Т58 від 27.08.2013, № 14/АС від 27.08.2013, № 55/МК від 25.08.2013, № 55/Т58 від 25.08.2013, № 54/МК від 23.08.2013, № 54/Т58 від 23.08.2013, № 12/АС від 23.08.2013, № 53/МК від 21.08.2013, № 53/Т58 від 21.08.2013, № 52/МК від 19.08.2013, № 52/Т58 від 19.08.2013, № 10/АС від 19.08.2013, № 51/Т58 від 17.08.2013, № 51/МК від 17.08.2013, № 9/АС від 17.08.2013, № 50/МК від 15.08.2013, № 50/Т58 від 15.08.2013, № 11/АС від 14.02.2014, № 7/ВК від 11.02.2014, № 7/ВК/А від 11.02.2014, № 11/Т58 від 11.02.2014, № 9/АС від 09.02.2014, № 7/АС від 03.02.2014, № 7/АС/А від 03.02.2014, № 8/МК від 01.02.2014, № 8/Т58 від 01.02.2014, № 6/АС від 31.01.2014, № 7/МК від 27.01.2014, № 7/Т58 від 27.01.2014, № 5/АС від 26.01.2014, № 5/АС/А від 26.01.2014, № 6/МК від 24.01.2014, № 6/Т58 від 24.01.2014, № 5/МК від 18.01.2014, № 5/Т58 від 18.01.2014, № 4/АС від 16.01.2014, № 4/АС/А від 17.01.2014, № 3/МК від 13.01.2014, № 3/МК/А від 13.01.2014, № 3/Т58 від 13.01.2014, № 3/Т58/А від 13.01.2014, № 2/МК від 08.01.2014, № 2/МК/А від 10.01.2014, № 2/Т58 від 10.01.2014, № 2/Т58/А від 11.01.2014, № 1/АС від 06.01.2014, № 1/АС/А від 07.01.2014, № 88/МК від 09.11.2013, № 88/Т58 від 09.11.2013, № 46/АС від 09.11.2013, № 87/МК від 07.11.2013, № 87/Т58 від 07.11.2013, № 45/АС від 07.11.2013, № 86/МК від 03.11.2013, № 86/Т58 від 03.11.2013, № 44/АС від 03.11.2013, № 44/АС/А від 03.11.2013, № 85/МК від 01.11.2013, № 85/Т58 від 01.11.2013, № 85/Т58/А від 01.11.2013, № 43/АС від 01.11.2013, № 84/МК від 28.10.2013, № 84/Т58 від 28.10.2013, № 83/МК від 26.10.2013, № 83/Т58 від 26.10.2013, № 82/МК від 21.10.2013, № 82/Т58 від 21.10.2013, № 81/МК від 16.10.2013, № 81/Т58 від 16.10.2013, № 81/Т58/А від 16.10.2013, № 73/МК від 30.09.2013, № 73/Т58 від 30.09.2013, № 73/Т58/А від 30.09.2013, № 35/BNK від 30.09.2013, № 35/BNK/А від 30.09.2013, № 8/ІN від 30.09.2013, № 74/МК від 02.10.2013, № 74/Т58 від 02.10.2013, № 36/BNK від 02.10.2013, № 9/ІN від 02.10.2013, № 75/МК від 04.10.2013, № 75/Т58 від 04.10.2013, № 37/BNK від 04.10.2013, № 10/ІN від 04.10.2013, № 76/МК від 06.10.2013, № 76/МК/А від 06.10.2013, № 76/Т58 від 06.10.2013, № 38/BNK від 06.10.2013, № 11/ІN від 06.10.2013, № 77/МК від 08.10.2013, № 77/Т58 від 08.10.2013, № 39/BNK від 08.10.2013, № 12/ІN від 08.10.2013, № 78/МК від 10.10.2013, № 78/Т58 від 10.10.2013, № 78/Т58/А від 10.10.2013, № 40/BNK від 10.10.2013, № 13/ІN від 10.10.2013, № 14/ІN від 12.10.2013, № 79/Т58 від 12.10.2013, № 79/Т58/А від 12.10.2013, № 41/BNK від 12.10.2013, № 79/МК від 12.10.2013, № 80/МК від 14.10.2013, № 80/МК/А від 14.10.2013, № 80/Т58 від 14.10.2013, № 42/BNK від 14.10.2013, № 15/ІN від 14.10.2013, № № 72/МК від 28.09.2013, № 72/Т58 від 28.09.2013, № 7/IN від 28.09.2013, № 34/BNK від 28.09.2013, № 71/МК від 26.09.2013, № 71/Т58 від 26.09.2013, № 34/BNK від 26.09.2013, № 7/IN від 26.09.2013, № 70/МК від 24.09.2013, № 70/МК/А від 24.09.2013, № 70/Т58 від 24.09.2013, № 70/Т58/А від 24.09.2013, № 32/BNK від 24.09.2013, № 5/IN від 24.09.2013, № 4/IN від 22.09.2013, № 31/BNK від 22.09.2013, № 69/Т58 від 22.09.2013, № 69/МК від 22.09.2013, № 30/BNK від 20.09.2013, № 3/IN від 20.09.2013, № 68/МК від 20.09.2013, № 68/Т58 від 20.09.2013, № 68/Т58/А від 20.09.2013, № 67/МК від 18.09.2013, № 67/Т58 від 18.09.2013, № 29/BNK від 18.09.2013, № 2/IN від 18.09.2013, № 66/МК від 16.09.2013, № 66/Т58 від 16.09.2013, № 28/BNK від 16.09.2013, № 28/BNK/А від 16.09.2013, № 1/IN від 16.09.2013, № 27/BNK від 14.09.2013, № 65/Т58 від 14.09.2013, № 65/МК від 14.09.2013, № 64/МК від 12.09.2013, № 64/Т58 від 12.09.2013, № 26/BNK від 12.09.2013, № 57/МК від 29.08.2013, № 57/Т58 від 29.08.2013, № 15/АС від 29.08.2013, № 58/МК від 31.08.2013, № 58/Т58 від 31.08.2013, № 16/АС від 31.08.2013, № 59/Т58 від 02.09.2013, № 18/АС від 02.09.2013, № 60/МК від 04.09.2013, № 60/МК/А від 04.09.2013, № 60/Т58 від 04.09.2013, № 63/МК від 10.09.2013, № 63/Т58 від 10.09.2013, № 25/BNK від 10.09.2013, № 56/ЕТ547 від 10.09.2013, № 62/МК від 08.09.2013, № 62/Т58 від 08.09.2013, № 24/BNK від 08.09.2013, № 55/ЕТ547 від 08.09.2013, № 23/АС від 07.09.2013, № 61/МК від 06.09.2013, № 61/Т58 від 06.09.2013, № 61/Т58/А від 06.09.2013, № 21/АС від 05.09.2013, № 57/ВК від 04.08.2013, № 44/Т58 від 03.08.2013, № 44/МК від 03.08.2013, № 44/Т58/А від 03.08.2013.
ОСОБА_11 , який діяв у складі організованої групи, в період з 01.08.2013 року по 16.02.2014 року склав доручення на навантаження неіснуючих нафтопродуктів на судна, а саме: № 58/АС від 26.12.2013, № 58/АС/А від 27.12.2013, № 113/ВК від 05.12.2013, № 113/ВК/А від 05.12.2013, № 83/Т57 від 05.12.2013, № 83/Т57/А від 05.12.2013, № 112/ВК від 02.12.2013, № 112/ВК/А від 02.12.2013, № 112/ВК/В від 02.12.2013, № 82/Т57 від 02.12.2013, № 82/Т57/А від 02.12.2013, № 82/Т57/В від 02.12.2013, № 82/Т57/С від 02.12.2013, № 111/ВК від 30.11.2013, № 81/Т57 від 30.11.2013, № 109/ВК від 26.11.2013, № 109/ВК/А від 26.11.2013, № 79/Т57 від 26.11.2013, № 108/ВК від 24.11.2013, № 78/Т57 від 24.11.2013, № 107/ВК від 22.11.2013, № 77/Т57 від 22.11.2013, № 106/ВК від 20.11.2013, № 76/Т57 від 20.11.2013, № 105/ВК від 18.11.2013, № 104/ВК від 16.11.2013, № 74/Т57 від 16.11.2013, № 103/ВК від 14.11.2013, № 73/Т57 від 14.11.2013, № 102/ВК від 12.11.2013, № 72/Т57 від 12.11.2013, № 101/ВК від 10.11.2013, № 71/Т57 від 10.11.2013, № 70/ВК від 30.08.2013, № 39/Т57 від 30.08.2013, № 17/АС від 01.09.2013, № 71/ВК від 01.09.2013, № 40/Т57 від 01.09.2013, № 59/МК від 02.09.2013, № 72/ВК від 03.09.2013, № 42/Т57 від 03.09.2013, № 19/АС від 03.09.2013, № 20/АС від 04.09.2013, № 75/ВК від 09.09.2013, № 45/Т57 від 09.09.2013, № 24/АС від 09.09.2013, № 44/Т57 від 07.09.2013, № 74/ВК від 07.09.2013, № 22/АС від 06.09.2013, № 73/ВК від 06.09.2013, № 73/ВК від 06.09.2013, № 43/Т57 від 06.09.2013, № 26/Т57 від 04.09.2013, № 56/ВК/А від 02.08.2013, № 25/Т57/А від 02.08.2013, № 56/ВК від 02.08.2013, № 25/Т57 від 02.08.2013, № 100/ВК від 08.11.2013, № 70/Т57 від 08.11.2013, № 99/ВК від 04.11.2013, № 99/ВК/А від 04.11.2013, № 69/Т57 від 04.11.2013, № 98/ВК від 02.11.2013, № 68/Т57 від 02.11.2013, № 68/Т57/А від 02.11.2013, № 97/ВК від 31.10.2013, № 67/Т57 від 31.10.2013, № 42/АС від 30.10.2013, № 84/МК від 30.10.2013, № 84/Т58 від 30.10.2013, № 96/ВК від 27.10.2013, № 66/Т57 від 27.10.2013, № 95/ВК від 24.10.2013, № 65/Т57 від 24.10.2013, № 94/ВК від 20.10.2013, № 64/Т57 від 20.10.2013, № 86/ВК від 01.10.2013, № 56/Т57 від 01.10.2013, № 56/Т57/А від 01.10.2013, № 35/АС від 01.10.2013, № 87/ВК від 03.10.2013, № 57/Т57 від 03.10.2013, № 57/Т57/А від 03.10.2013, № 36/АС від 03.10.2013, № 88/ВК від 05.10.2013, № 58/Т57 від 05.10.2013, № 37/АС від 05.10.2013, № 89/ВК від 07.10.2013, № 59/Т57 від 07.10.2013, № 38/АС від 07.10.2013, № 90/ВК від 03.10.2013, № 60/Т57 від 03.10.2013, № 60/Т57/А від 03.10.2013, № 39/АС від 03.10.2013, № 91/ВК від 11.10.2013, № 61/Т57 від 11.10.2013, № 40/АС від 11.10.2013, № 92/ВК від 13.10.2013, № 62/Т57 від 13.10.2013, № 62/Т57/А від 13.10.2013, № 41/АС від 13.10.2013, № 93/ВК від 15.10.2013, № 63/Т57 від 15.10.2013, № 63/Т57/А від 15.10.2013, № 85/ВК від 29.09.2013, № 55/Т57 від 29.09.2013, № 34/АС від 29.09.2013, № 33/АС від 27.09.2013, № 54/Т57 від 27.09.2013, № 84/ВК від 27.09.2013, № 32/АС від 25.09.2013, № 83/ВК від 25.09.2013, № 53/Т57 від 25.09.2013, № 82/ВК від 23.09.2013, № 52/Т57 від 23.09.2013, № 31/АС від 23.09.2013, № 30/АС від 21.09.2013, № 81/ВК від 21.09.2013, № 51/Т57 від 21.09.2013, № 80/ВК від 19.09.2013, № 50/Т57 від 19.09.2013, № 29/АС від 19.09.2013, № 79/ВК від 17.09.2013, № 49/Т57 від 17.09.2013, № 28/АС від 17.09.2013, № 78/ВК від 15.09.2013, № 48/Т57 від 15.09.2013, № 27/АС від 15.09.2013, № 26/АС від 13.09.2013, № 47/Т57 від 13.09.2013, № 77/ВК від 13.09.2013, № 76/ВК від 11.09.2013, № 46/Т57 від 11.09.2013, № 25/АС від 11.09.2013, № 58/ВК від 06.08.2013, № 27/Т57 від 06.08.2013, № 59/ВК від 08.08.2013, № 28/Т57 від 08.08.2013, № 61/ВК від 12.08.2013, № 30/Т57 від 12.08.2013, № 6/АС від 11.08.2013, № 60/ВК від 10.08.2013, № 29/Т57 від 10.08.2013, № 69/ВК від 28.08.2013, № 38/Т57 від 28.08.2013, № 68/ВК від 26.08.2013, № 37/Т57 від 26.08.2013, № 67/ВК від 24.08.2013, № 36/Т57 від 24.08.2013, № 66/ВК від 22.08.2013, № 35/Т57 від 22.08.2013, № 11/АС від 21.08.2013, № 65/ВК від 21.08.2013,№ 65/ВК/А від 21.08.2013, № 34/Т57 від 21.08.2013, № 64/ВК від 18.08.2013, № 33/Т57 від 18.08.2013, № 63/ВК від 16.08.2013, № 32/Т57 від 16.08.2013, № 8/АС від 15.08.2013, № 50/МК від 15.08.2013, № 50/Т58 від 15.08.2013, № 3/ВNК від 16.02.2014, № 9/ВК від 15.02.2014, № 13/МК від 15.02.2014, № 13/Т58 від 15.02.2014, № 2/ВNК від 14.02.2014, № 8/ВК від 13.02.2014, № 1/ВNК від 12.02.2014, № 1/ВNК/А від 12.02.2014, № 11/МК від 10.02.2014, № 5/ВК від 08.02.2014, № 10/Т58 від 08.02.2014, № 10/МК від 07.02.2014, № 8/АС від 06.02.2014, № 5/ВК від 05.02.2014, № 9/Т58 від 05.02.2014, № 9/МК від 04.02.2014, № 6/ВК від 02.02.2014, № 5/ВК від 28.01.2014, № 4/ВК від 25.01.2014, № 5/Т58 від 18.01.2014, № 4/МК від 15.01.2014, № 4/Т58 від 15.01.2014, № 4/Т58/А від 16.01.2014, № 3/АС від 14.01.2014, № 3/АС/А від 14.01.2014, № 3/ВК від 12.01.2014, № 2/АС від 11.01.2014, № 2/ВК від 07.01.2014, № 2/ВК/А від 07.01.2014, № 1/МК від 04.01.2014, № 1/МК/А від 05.01.2014, № 1/Т58 від 05.01.2014, № 1/Т58/А від 06.01.2014, № 1/Т58/В від 06.01.2014, № 1/ВК від 04.01.2014.
У подальшому, вказані доручення на навантаження нафтопродуктів, складені експедиторами ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , разом з іншими необхідними документами надавались представникам митного органу в м. Рені для надання дозволу на перевантаження та подальшого оформлення переміщення через митну територію України нафтопродуктів на адресу підконтрольних злочинній організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, підприємств-нерезидентів.
Крім того, ОСОБА_12 , який діяв у складі організованої групи, за період з 01.08.2013 року по 30.11.2013 року виготовлено розхідні відомості до приймальних актів, в які внесені завідомо неправдиві дані щодо перевантаження на судна «Atlantic Carrier», «Bianca-K», «Maria-K», «Brigitte-K», «Ingul», а також несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547» та відправки на адресу підприємств-нерезидентів, нафтопродуктів, які в дійсності на вказані плавзасоби не завантажувались та не відправлялись отримувачам, зазначеним у цих документах, а саме: № 457/02-LOP по приймальному акту № 787/02-LOP, 797/02-LOP, 798/02-LOP, 811/02-LOP від 02.08.2013; № 458/02-LOP по приймальному акту № 776/02-LOP, 780/02-LOP, 812/02-LOP від 02.08.2013; № 459/02-LOP по приймальному акту № 786/02-LOP, 793/02-LOP, 796/02-LOP, 795/02-LOP від 02.08.2013; № 460/02-LOP по приймальному акту № 813/02-LOP, 821/02-LOP, 820/02-LOP від 03.08.2013; № 461/02-LOP по приймальному акту № 803/02-LOP від 03.08.2013; № 462/02-LOP по приймальному акту № 817/02-LOP від 03.08.2013; № 463/02-LOP по приймальному акту № 803/02-LOP від 03.08.2013; № 466/02-LOP по приймальному акту № 773/02-LOP від 04.08.2013; № 464/02-LOP по приймальному акту № 792/02-LOP, 794/02-LOP, 799/02-LOP, 802/02-LOP, 805/02-LOP, 814/02-LOP, 804/02-LOP від 04.08.2013; № 465/02-LOP по приймальному акту № 795/02-LOP, 806/02-LOP, 808/02-LOP від 04.08.2013; № 467/02-LOP по приймальному акту № 801/02-LOP, 800/02-LOP, 810/02-LOP, 816/02-LOP від 05.08.2013; № 468/02-LOP по приймальному акту № 816/02-LOP, 828/02-LOP від 05.08.2013; № 470/02-LOP по приймальним актам № 808/02-LOP; 807/02-LOP; від 06.08.2013; № 469/02-LOP по приймальним актам № 803/02-LOP; 809/02-LOP; 840/02-LOP від 06.08.2013; № 472/02-LOP по приймальним актам № 818/02-LOP; 819/02-LOP; 824/02-LOP; 825/02-LOP; 830/02-LOP від 07.08.2013; № 471/02-LOP по приймальним актам № 807/02-LOP; 815/02-LOP; 826/02-LOP; 842/02-LOP; 843/02-LOP від 07.08.2013; № 474/02-LOP по приймальним актам № 822/02-LOP; 829/02-LOP; від 08.08.2013; № 473/02-LOP по приймальним актам № 814/02-LOP; 823/02-LOP; 827/02-LOP; 837/02-LOP від 08.08.2013; № 528/02-LOP по приймальним актам №970/02-LOP; 975/02-LOP; 978/02-LOP; 977/02-LOP; 991/02-LOP від 29.08.2013; № 475/02-LOP по приймальним актам № 830/02-LOP; 832/02-LOP; 831/02-LOP; 838/02-LOP; 834/02-LOP; 835/02-LOP від 09.08.2013; № 476/02-LOP по приймальним актам № 835/02-LOP; 844/02-LOP; 841/02-LOP; 848/02-LOP від 09.08.2013; № 477/02-LOP по приймальним актам № 840/02-LOP; 846/02-LOP; від 10.08.2013; № 478/02-LOP по приймальним актам № 837/02-LOP; 858/02-LOP; 845/02-LOP; 849/02-LOP від 10.08.2013; № 479/02-LOP по приймальним актам № 882/02-LOP; 848/02-LOP; 854/02-LOP; від 11.08.2013; № 480/02-LOP по приймальним актам № 883/02-LOP; 858/02-LOP; 864/02-LOP; 859/02-LOP; 865/02-LOP; 870/02-LOP; 871/02-LOP від 11.08.2013; № 484/02-LOP по приймальним актам № 846/02-LOP; 855/02-LOP; 857/02-LOP; 866/02-LOP; 856/02-LOP; 867/02-LOP від 12.08.2013; № 481/02-LOP по приймальним актам № 833/02-LOP; 836/02-LOP; 851/02-LOP; 868/02-LOP; 879/02-LOP; 893/02-LOP від 12.08.2013; № 482/02-LOP по приймальним актам № 884/02-LOP; 829/02-LOP; від 12.08.2013; № 483/02-LOP по приймальним актам № 839/02-LOP; 847/02-LOP; від 12.08.2013; № 485/02-LOP по приймальним актам № 863/02-LOP; 862/02-LOP; 872/02-LOP від 13.08.2013; № 486/02-LOP по приймальним актам № 867/02-LOP; 873/02-LOP; 876/02-LOP від 13.08.2013; № 490/02-LOP по приймальним актам № 854/02-LOP; 861/02-LOP; 880/02-LOP; 890/02-LOP; 902/02-LOP; 887/02-LOP від 14.08.2013; № 491/02-LOP по приймальним актам № 847/02-LOP; від 14.08.2013; № 487/02-LOP по приймальним актам № 843/02-LOP; 850/02-LOP; 852/02-LOP; 879/02-LOP; 893/02-LOP від 14.08.2013; № 488/02-LOP по приймальним актам № 869/02-LOP; 875/02-LOP; 885/02-LOP від 14.08.2013; № 489/02-LOP по приймальним актам № 853/02-LOP; 877/02-LOP; від 14.08.2013; № 492/02-LOP по приймальним актам № 872/02-LOP; 874/02-LOP; 881/02-LOP від 15.08.2013; № 493/02-LOP по приймальним актам № 881/02-LOP; 878/02-LOP; 888/02-LOP від 15.08.2013; № 496/02-LOP по приймальним актам № 860/02-LOP; 902/02-LOP; 908/02-LOP; 896/02-LOP; 911/02-LOP від 16.08.2013; № 494/02-LOP по приймальним актам № 888/02-LOP; від 16.08.2013; № 495/02-LOP по приймальним актам № 876/02-LOP; 889/02-LOP; від 16.08.2013; № 497/02-LOP по приймальним актам № 888/02-LOP; 894/02-LOP; 891/02-LOP; 895/02-LOP; 898/02-LOP; 897/02-LOP від 17.08.2013; № 498/02-LOP по приймальним актам № 897/02-LOP; 904/02-LOP; від 17.08.2013; № 499/02-LOP по приймальним актам № 886/02-LOP; 903/02-LOP; від 18.08.2013; № 500/02-LOP по приймальним актам № 892/02-LOP; 912/02-LOP; від 18.08.2013; № 501/02-LOP по приймальним актам № 893/02-LOP; 900/02-LOP; 905/02-LOP; 901/02-LOP від 18.08.2013; № 502/02-LOP по приймальним актам №905/02-LOP; 919/02-LOP; 909/02-LOP; 926/02-LOP; від 19.08.2013; № 503/02-LOP по приймальним актам №904/02-LOP; 910/02-LOP; 920/02-LOP; 913/02-LOP; від 19.08.2013; № 504/02-LOP по приймальним актам №903/02-LOP; 906/02-LOP; 907/02-LOP; від 20.08.2013; № 505/02-LOP по приймальним актам №907/02-LOP; 915/02-LOP; від 20.08.2013; № 506/02-LOP по приймальним актам №915/02-LOP; 923/02-LOP; 922/02-LOP; від 20.08.2013; № 509/02-LOP по приймальним актам №911/02-LOP; 914/02-LOP; 924/02-LOP; 917/02-LOP; від 21.08.2013; № 508/02-LOP по приймальним актам № 899/02-LOP; від 21.08.2013; № 507/02-LOP по приймальним актам №912/02-LOP; 921/02-LOP; 934/02-LOP; від 21.08.2013; № 510/02-LOP по приймальним актам №918/02-LOP; 937/02-LOP; 929/02-LOP; від 22.08.2013; № 511/02-LOP по приймальним актам №922/02-LOP; 927/02-LOP; від 22.08.2013; № 512/02-LOP по приймальним актам №920/02-LOP; 916/02-LOP; 925/02-LOP; від 22.08.2013; № 514/02-LOP по приймальним актам №925/02-LOP; 939/02-LOP; 933/02-LOP; від 23.08.2013; № 513/02-LOP по приймальним актам №926/02-LOP; 931/02-LOP; 935/02-LOP; 932/02-LOP; від 23.08.2013; № 515/02-LOP по приймальним актам №924/02-LOP; 930/02-LOP; 944/02-LOP; 940/02-LOP; 948/02-LOP від 24.08.2013; № 516/02-LOP по приймальним актам №934/02-LOP; 953/02-LOP; від 24.08.2013; № 518/02-LOP по приймальним актам №936/02-LOP; 939/02-LOP; 941/02-LOP; від 25.08.2013; № 519/02-LOP по приймальним актам №935/02-LOP; 938/02-LOP; 945/02-LOP; 946/02-LOP; 950/02-LOP; 964/02-LOP від 25.08.2013; № 520/02-LOP по приймальним актам №941/02-LOP; 947/02-LOP; 961/02-LOP; від 26.08.2013; № 521/02-LOP по приймальним актам №969/02-LOP; 961/02-LOP від 26.08.2013; № 522/02-LOP по приймальним актам №943/02-LOP; 952/02-LOP; 960/02-LOP; 971/02-LOP; від 26.08.2013; № 523/02-LOP по приймальним актам №942/02-LOP; 951/02-LOP; 959/02-LOP; 967/02-LOP; 970/02-LOP від 27.08.2013; № 524/02-LOP по приймальним актам №954/02-LOP; 973/02-LOP від 27.08.2013; № 525/02-LOP по приймальним актам №963/02-LOP; 966/02-LOP; 976/02-LOP; 980/02-LOP; від 28.08.2013; № 526/02-LOP по приймальним актам №948/02-LOP; 958/02-LOP; 965/02-LOP; 968/02-LOP; 981/02-LOP від 28.08.2013; № 527/02-LOP по приймальним актам №955/02-LOP; 956/02-LOP; 962/02-LOP; 972/02-LOP; від 28.08.2013; № 529/02-LOP по приймальним актам №981/02-LOP; 986/02-LOP; 996/02-LOP; 997/02-LOP; 990/02-LOP від 29.08.2013; № 646/02-LOP по приймальним актам № 1220/02-LOP; 1221/02-LOP; від 01.09.2013; № 574/02-LOP по приймальним актам № 1065/02-LOP, № 1076/02-LOP, № 1086/02-LOP від 12.09.2013; № 575/02-LOP по приймальним актам № 1061/02-LOP, № 1073/02-LOP, № 1074/02-LOP, № 1081/02-LOP, № 1082/02-LOP від 12.09.2013; № 573/02-LOP по приймальним актам № 1068/02-LOP, № 1064/02-LOP, № 1072/02-LOP, № 1080/02-LOP, № 1091/02-LOP, № 1089/02-LOP, № 1095/02-LOP від 12.09.2013; № 577/02-LOP по приймальному акту № 1079/02-LOP від 13.09.2013; № 578/02-LOP по приймальному акту № 1071/02-LOP від 13.09.2013; № 576/02-LOP по приймальним актам № 1069/02-LOP, № 1077/02-LOP, № 1078/02-LOP від 13.09.2013; № 580/02-LOP по приймальним актам № 1078/02-LOP, № 1106/02-LOP, № 1115/02-LOP від 14.09.2013; № 581/02-LOP по приймальним актам № 1079/02-LOP, № 1098/02-LOP, № 1105/02-LOP від 14.09.2013; № 582/02-LOP по приймальним актам № 1085/02-LOP, № 1101/02-LOP від 14.09.2013; № 585/02-LOP по приймальним актам № 1081/02-LOP, № 1096/02-LOP, № 1103/02-LOP, № 1093/02-LOP, № 1102/02-LOP від 15.09.2013; № 584/02-LOP по приймальним актам № 1071/02-LOP, № 1110/02-LOP від 15.09.2013; № 583/02-LOP по приймальним актам № 1090/02-LOP, № 1097/02-LOP, № 1104/02-LOP від 15.09.2013; № 586/02-LOP по приймальним актам № 1116/02-LOP, № 1099/02-LOP, № 1123/02-LOP від 16.09.2013; № 587/02-LOP по приймальним актам № 1095/02-LOP, № 1113/02-LOP, № 1126/02-LOP від 16.09.2013; № 588/02-LOP по приймальним актам № 1101/02-LOP, № 1108/02-LOP, № 1109/02-LOP, № 1119/02-LOP від 16.09.2013; № 590/02-LOP по приймальним актам № 1111/02-LOP, № 1121/02-LOP від 17.09.2013; № 589/02-LOP по приймальним актам № 1112/02-LOP, № 1111/02-LOP від 17.09.2013; № 591/02-LOP по приймальним актам № 1083/02-LOP, № 1092/02-LOP, № 1087/02-LOP, № 1094/02-LOP, № 1100/02-LOP від 17.09.2013; № 592/02-LOP по приймальним актам № 1103/02-LOP, № 1125/02-LOP від 17.09.2013; № 579/02-LOP по приймальному акту № 1078/02-LOP від 17.09.2013; № 593/02-LOP по приймальним актам № 1115/02-LOP, № 1122/02-LOP, № 1130/02-LOP від 18.09.2013; № 594/02-LOP по приймальним актам № 1104/02-LOP, № 1114/02-LOP, № 1128/02-LOP, № 1146/02-LOP, № 1154/02-LOP від 18.09.2013; № 595/02-LOP по приймальним актам № 1120/02-LOP, № 1118/02-LOP від 18.09.2013; № 596/02-LOP по приймальним актам № 1119/02-LOP, № 1117/02-LOP, № 1124/02-LOP, № 1131/02-LOP від 19.09.2013; № 597/02-LOP по приймальним актам № 1130/02-LOP, № 1136/02-LOP, № 1137/02-LOP від 19.09.2013; № 598/02-LOP по приймальним актам № 1121/02-LOP, № 1129/02-LOP, № 1139/02-LOP від 19.09.2013; № 599/02-LOP по приймальним актам № 1123/02-LOP, № 1138/02-LOP від 19.09.2013; № 602/02-LOP по приймальним актам № 1127/02-LOP, № 1134/02-LOP, № 1141/02-LOP, № 1150/02-LOP, № 1170/02-LOP від 20.09.2013; № 600/02-LOP по приймальним актам № 1126/02-LOP, № 1147/02-LOP, № 1152/02-LOP від 20.09.2013; № 601/02-LOP по приймальним актам № 1131/02-LOP, № 1132/02-LOP, № 1140/02-LOP від 20.09.2013; № 607/02-LOP по приймальним актам № 1125/02-LOP, № 1164/02-LOP, № 1167/02-LOP від 21.09.2013; № 606/02-LOP по приймальним актам № 1138/02-LOP, № 1145/02-LOP, № 1153/02-LOP від 21.09.2013; № 605/02-LOP по приймальним актам № 1137/02-LOP, № 1143/02-LOP, № 1144/02-LOP від 21.09.2013; № 603/02-LOP по приймальним актам № 1107/02-LOP, № 1169/02-LOP від 21.09.2013; № 604/02-LOP по приймальному акту № 1137/02-LOP від 21.09.2013; № 610/02-LOP по приймальним актам № 1144/02-LOP, № 1149/02-LOP, № 1160/02-LOP від 22.09.2013; № 609/02-LOP по приймальним актам № 1140/02-LOP, № 1148/02-LOP, № 1151/02-LOP від 22.09.2013; № 611/02-LOP по приймальним актам № 1154/02-LOP, № 1157/02-LOP, № 1159/02-LOP від 23.09.2013; № 612/02-LOP по приймальному акту № 1151/02-LOP від 23.09.2013; № 613/02-LOP по приймальним актам № 1151/02-LOP, № 1158/02-LOP, № 1155/02-LOP від 23.09.2013; № 614/02-LOP по приймальним актам № 1153/02-LOP, № 1162/02-LOP від 23.09.2013; № 608/02-LOP по приймальним актам № 1152/02-LOP, № 1161/02-LOP, № 1172/02-LOP від 23.09.2013; № 615/02-LOP по приймальним актам № 1155/02-LOP, № 1156/02-LOP, № 1165/02-LOP від 24.09.2013; № 616/02-LOP по приймальним актам № 1160/02-LOP, № 1173/02-LOP, № 1184/02-LOP від 24.09.2013; № 617/02-LOP по приймальним актам № 1171/02-LOP, № 1177/02-LOP від 24.09.2013; № 621/02-LOP по приймальним актам № 1165/02-LOP, № 1166/02-LOP від 25.09.2013; № 620/02-LOP по приймальним актам № 1165/02-LOP, № 1166/02-LOP від 25.09.2013; № 619/02-LOP по приймальним актам № 1135/02-LOP, № 1142/02-LOP, № 1163/02-LOP від 25.09.2013; № 618/02-LOP по приймальним актам № 1178/02-LOP, № 1187/02-LOP від 25.09.2013; № 623/02-LOP по приймальним актам № 1172/02-LOP, № 1174/02-LOP від 25.09.2013; № 622/02-LOP по приймальним актам № 1110/02-LOP, № 1196/02-LOP, № 1201/02-LOP від 25.09.2013; № 624/02-LOP по приймальним актам № 1170/02-LOP, № 1182/02-LOP, № 1190/02-LOP від 26.09.2013; № 625/02-LOP по приймальним актам № 1166/02-LOP, № 1179/02-LOP, № 1181/02-LOP від 26.09.2013; № 626/02-LOP по приймальним актам № 1157/02-LOP, № 1168/02-LOP, № 1180/02-LOP, № 1188|02-LOP, № 1213/02-LOP від 26.09.2013; № 629/02-LOP по приймальним актам № 1184/02-LOP, № 1191/02-LOP, № 1193/02-LOP від 27.09.2013; № 628/02-LOP по приймальним актам № 1176/02-LOP, № 1185/02-LOP від 27.09.2013; № 627/02-LOP по приймальним актам № 1174/02-LOP, № 1176/02-LOP від 27.09.2013; № 632/02-LOP по приймальним актам № 1177/02-LOP, № 1186/02-LOP, № 1202/02-LOP, № 1212/02- LOP від 28.09.2013; № 631/02-LOP по приймальним актам № 1185/02-LOP, № 1203/02-LOP, № 1204/02-LOP, № 1195|02-LOP від 28.09.2013; № 633/02-LOP по приймальним актам № 1190/02-LOP, № 1209/02-LOP, № 1215/02-LOP, № 1206|02-LOP від 28.09.2013; № 637/02-LOP по приймальним актам № 1201/02-LOP, № 1200/02-LOP від 29.09.2013; № 634/02-LOP по приймальним актам № 1192/02-LOP, № 1194/02-LOP від 29.09.2013; № 635/02-LOP по приймальним актам № 1193/02-LOP, № 1211/02-LOP, № 1210/02-LOP від 29.09.2013; № 636/02-LOP по приймальним актам № 1187/02-LOP, № 1197/02-LOP від 29.09.2013; № 638/02-LOP по приймальним актам № 1200/02-LOP, № 1207/02-LOP, № 1214/02-LOP, № 1220/02-LOP від 30.09.2013; № 639/02-LOP по приймальним актам № 1197/02-LOP, № 1205/02-LOP, № 1216/02-LOP від 30.09.2013; № 640/02-LOP по приймальним актам № 1203/02-LOP, № 1208/02-LOP від 30.09.2013; № 641/02-LOP по приймальним актам № 1228/02-LOP; 1227/02-LOP; 1226/02-LOP від 01.10.2013; № 642/02-LOP по приймальним актам № 1198/02-LOP; 1199/02-LOP; від 01.10.2013; № 643/02-LOP по приймальним актам № 1216/02-LOP; 1232/02-LOP; від 01.10.2013; № 644/02-LOP по приймальним актам № 1212/02-LOP; 1225/02-LOP; від 01.10.2013; № 645/02-LOP по приймальним актам № 1175/02-LOP; 1183/02-LOP; 1189/02-LOP; 1222/02-LOP від 01.10.2013; № 647/02-LOP по приймальним актам № 1223/02-LOP; 1231/02-LOP; 1235/02-LOP від 02.10.2013; № 648/02-LOP по приймальним актам № 1221/02-LOP; 1229/02-LOP; від 02.10.2013; № 649/02-LOP по приймальним актам № 1210/02-LOP; 1219/02-LOP; 1218/02-LOP від 02.10.2013; № 650/02-LOP по приймальним актам № 1208/02-LOP; 1217/02-LOP; 1224/02-LOP від 02.10.2013; № 651/02-LOP по приймальним актам № 1229/02-LOP; 1242/02-LOP; від 03.10.2013; № 652/02-LOP по приймальним актам № 1232/02-LOP; 1230/02-LOP; від 03.10.2013; № 653/02-LOP по приймальним актам № 1230/02-LOP; 1233/02-LOP; від 03.10.2013; № 654/02-LOP по приймальним актам № 1233/02-LOP; 1240/02-LOP; 1238/02-LOP від 03.10.2013; № 655/02-LOP по приймальним актам № 1226/02-LOP; 1256/02-LOP; 1236/02-LOP від 04.10.2013; № 656/02-LOP по приймальним актам № 1237/02-LOP; 1241/02-LOP; від 04.10.2013; № 657/02-LOP по приймальним актам № 1238/02-LOP; 1239/02-LOP; від 04.10.2013; № 658/02-LOP по приймальним актам № 1225/02-LOP; 1234/02-LOP; 1257/02-LOP від 04.10.2013; № 659/02-LOP по приймальним актам № 1239/02-LOP; 1243/02-LOP; 1244/02-LOP від 05.10.2013; № 660/02-LOP по приймальним актам № 1249/02-LOP; 1259/02-LOP; від 05.10.2013; № 661/02-LOP по приймальним актам № 1242/02-LOP; 1245/02-LOP; від 05.10.2013; № 662/02-LOP по приймальним актам № 1244/02-LOP; 1258/02-LOP; від 05.10.2013; № 663/02-LOP по приймальним актам № 1245/02-LOP; 1255/02-LOP; 1261/02-LOP від 06.10.2013; № 664/02-LOP по приймальним актам № 1248/02-LOP; 1251/02-LOP; 1247/02-LOP; 1253/02-LOP; 1263/02-LOP від 06.10.2013; № 665/02-LOP по приймальним актам № 1246/02-LOP; 1250/02-LOP; 1252/02-LOP; 1268/02-LOP; 1262/02-LOP від 06.10.2013; № 668/02-LOP по приймальним актам № 1261/02-LOP; 1260/02-LOP; від 07.10.2013; № 669/02-LOP по приймальним актам № 1258/02-LOP; від 07.10.2013; № 670/02-LOP по приймальним актам № 1259/02-LOP; 1267/02-LOP; від 07.10.2013; № 666/02-LOP по приймальним актам № 1256/02-LOP; 1264/02-LOP; 1254/02-LOP; 1266/02-LOP; 1265/02-LOP від 07.10.2013; № 667/02-LOP по приймальним актам № 1269/02-LOP; від 07.10.2013; № 671/02-LOP по приймальним актам № 1258/02-LOP; 1275/02-LOP; 1281/02-LOP від 08.10.2013; № 672/02-LOP по приймальним актам № 1264/02-LOP; 1274/02-LOP; від 08.10.2013; № 673/02-LOP по приймальним актам № 1271/02-LOP; 1276/02-LOP; 1277/02-LOP; від 08.10.2013; № 674/02-LOP по приймальним актам № 1281/02-LOP; 1291/02-LOP; від 09.10.2013; № 675/02-LOP по приймальним актам № 1263/02-LOP; 1280/02-LOP; 1278/02-LOP; 1288/02-LOP; від 09.10.2013; № 676/02-LOP по приймальним актам № 1274/02-LOP; 1284/02-LOP; 1283/02-LOP; 1285/02-LOP; 1290/02-LOP; 1289/02-LOP від 09.10.2013; № 677/02-LOP по приймальним актам № 1270/02-LOP; 1295/02-LOP; від 09.10.2013; № 678/02-LOP по приймальним актам № 1290/02-LOP; 1293/02-LOP; 1292/02-LOP від 10.10.2013; № 679/02-LOP по приймальним актам № 1291/02-LOP; 1294/02-LOP; від 10.10.2013; № 680/02-LOP по приймальним актам № 1272/02-LOP; 1279/02-LOP; від 10.10.2013; № 681/02-LOP по приймальним актам № 1295/02-LOP; 1302/02-LOP; 1297/02-LOP від 10.10.2013; № 682/02-LOP по приймальним актам № 1293/02-LOP; 1300/02-LOP; 1299/02-LOP; від 11.10.2013; № 683/02-LOP по приймальним актам № 1273/02-LOP; 1287/02-LOP; 1286/02-LOP; 1296/02-LOP від 11.10.2013; № 684/02-LOP по приймальним актам № 1267/02-LOP; 1307/02-LOP; від 11.10.2013; № 685/02-LOP по приймальним актам № 1277/02-LOP; 1303/02-LOP; від 11.10.2013; № 686/02-LOP по приймальним актам № 1302/02-LOP; від 11.10.2013; № 687/02-LOP по приймальним актам № 1288/02-LOP; 1298/02-LOP; 1301/02-LOP; 1304/02-LOP; 1305/02-LOP від 12.10.2013; № 689/02-LOP по приймальним актам № 1300/02-LOP; 1306/02-LOP; 1314/02-LOP; 1311/02-LOP від 12.10.2013; № 688/02-LOP по приймальним актам № 1305/02-LOP; 1312/02-LOP; 1310/02-LOP від 12.10.2013; № 690/02-LOP по приймальним актам № 1311/02-LOP; 1315/02-LOP; 1313/02-LOP від 13.10.2013; № 694/02-LOP по приймальним актам № 1319/02-LOP; 1323/02-LOP; від 13.10.2013; № 693/02-LOP по приймальним актам № 1307/02-LOP; 1318/02-LOP; 1319/02-LOP від 13.10.2013; № 691/02-LOP по приймальним актам № 1309/02-LOP; від 13.10.2013; № 692/02-LOP по приймальним актам № 1282/02-LOP; 1317/02-LOP; від 13.10.2013; № 695/02-LOP по приймальним актам № 1313/02-LOP; 1321/02-LOP; 1322/02-LOP; 1324/02-LOP; 1325/02-LOP від 14.10.2013; № 696/02-LOP по приймальним актам № 1320/02-LOP; 1328/02-LOP; від 14.10.2013; № 697/02-LOP по приймальним актам № 1323/02-LOP; від 14.10.2013; № 698/02-LOP по приймальним актам № 1326/02-LOP; 1329/02-LOP; 1325/02-LOP; від 14.10.2013; № 699/02-LOP по приймальним актам № 1330/02-LOP; 1331/02-LOP; від 15.10.2013; № 700/02-LOP по приймальним актам № 1316/02-LOP; від 15.10.2013; № 702/02-LOP по приймальним актам № 1332/02-LOP; від 15.10.2013; № 702/02-LOP по приймальним актам № 1334/02-LOP; 1336/02-LOP; від 15.10.2013; № 703/02-LOP по приймальним актам № 1308/02-LOP; 1327/02-LOP; від 15.10.2013; № 704/02-LOP по приймальним актам № 1332/02-LOP; 1335/02-LOP; 1333/02-LOP; 1337/02-LOP; 1342/02-LOP; 1343/02-LOP; 1341/02-LOP від 16.10.2013; № 706/02-LOP по приймальним актам № 1344/02-LOP; 1345/02-LOP; від 16.10.2013; № 706/02-LOP по приймальним актам № 1336/02-LOP; від 16.10.2013; № 747/02-LOP по приймальним актам № 1427/02-LOP; 1435/02-LOP; 1439/02-LOP від 11.11.2013; № 748/02-LOP по приймальним актам № 1423/02-LOP; 1434/02-LOP; від 11.11.2013; № 749/02-LOP по приймальним актам № 1409/02-LOP; 1425/02-LOP; від 12.11.2013; № 750/02-LOP по приймальним актам № 1440/02-LOP; від 12.11.2013; № 751/02-LOP по приймальним актам № 1432/02-LOP; 1450/02-LOP; 1449/02-LOP; 1448/02-LOP від 12.11.2013; № 752/02-LOP по приймальним актам № 1438/02-LOP; 1452/02-LOP; 1453/02-LOP; 1458/02-LOP від 12.11.2013; № 754/02-LOP по приймальним актам № 1439/02-LOP; 1447/02-LOP; 1461/02-LOP; 1465/02-LOP; 1496/02-LOP 1497/02-LOP; від 13.11.2013; № 753/02-LOP по приймальним актам № 1454/02-LOP; 1459/02-LOP; 1457/02-LOP від 13.11.2013; № 755/02-LOP по приймальним актам № 1434/02-LOP; 1443/02-LOP; від 14.11.2013; № 756/02-LOP по приймальним актам № 1436/02-LOP; 1444/02-LOP; від 14.11.2013; № 757/02-LOP по приймальним актам № 1458/02-LOP; 1466/02-LOP; від 14.11.2013; № 758/02-LOP по приймальним актам № 1457/02-LOP; 1463/02-LOP; 1455/02-LOP; 1456/02-LOP від 14.11.2013; № 760/02-LOP по приймальним актам № 1466/02-LOP; 1470/02-LOP; 1475/02-LOP від 15.11.2013; № 759/02-LOP по приймальним актам № 1440/02-LOP; 1476/02-LOP; 1501/02-LOP від 15.11.2013; № 761/02-LOP по приймальним актам № 1468/02-LOP; 1474/02-LOP; 1479/02-LOP; 1484/02-LOP; 1490/02-LOP; 1492/02-LOP від 16.11.2013; № 762/02-LOP по приймальним актам № 1444/02-LOP; 1460/02-LOP; 1464/02-LOP від 16.11.2013; № 763/02-LOP по приймальним актам № 1448/02-LOP; 1462/02-LOP; 1477/02-LOP від 16.11.2013; № 764/02-LOP по приймальним актам № 1463/02-LOP; 1471/02-LOP; 1472/02-LOP від 16.11.2013; № 765/02-LOP по приймальним актам № 1475/02-LOP; 1478/02-LOP; 1483/02-LOP від 17.11.2013; № 766/02-LOP по приймальним актам № 1472/02-LOP; 1473/02-LOP; 1480/02-LOP; 1485/02-LOP від 17.11.2013; № 769/02-LOP по приймальним актам № 1485/02-LOP; 1491/02-LOP; 1486/02-LOP; 1493/02-LOP від 18.11.2013; № 770/02-LOP по приймальним актам № 1469/02-LOP; 1481/02-LOP від 18.11.2013; № 767/02-LOP по приймальним актам № 1489/02-LOP; 1494/02-LOP; 1504/02-LOP від 18.11.2013; № 768/02-LOP по приймальним актам № 1482/02-LOP; 1487/02-LOP; 1506/02-LOP від 18.11.2013; № 771/02-LOP по приймальним актам № 1483/02-LOP; 1488/02-LOP; 1502/02-LOP; від 19.11.2013; № 772/02-LOP по приймальним актам № 1492/02-LOP; 1509/02-LOP; 1513/02-LOP; 1514/02-LOP від 19.11.2013; № 773/02-LOP по приймальним актам № 1499/02-LOP; 1498/02-LOP; 1505/02-LOP; від 20.11.2013; № 775/02-LOP по приймальним актам № 1505/02-LOP; 1508/02-LOP; від 20.11.2013; № 774/02-LOP по приймальним актам № 1493/02-LOP; 1495/02-LOP; 1503/02-LOP; 1500/02-LOP; 1511/02-LOP від 20.11.2013; № 776/02-LOP по приймальним актам № 1502/02-LOP; 1512/02-LOP; від 21.11.2013; № 777/02-LOP по приймальним актам № 1506/02-LOP; 1515/02-LOP; 1522/02-LOP; від 21.11.2013; № 779/02-LOP по приймальним актам № 1497/02-LOP; 1526-1/02-LOP; від 22.11.2013; № 778/02-LOP по приймальним актам № 1501/02-LOP; 1507/02-LOP; від 22.11.2013; № 780/02-LOP по приймальним актам № 1508/02-LOP; 1510/02-LOP; 1521/02-LOP; 1524/02-LOP від 22.11.2013; № 781/02-LOP по приймальним актам № 1512/02-LOP; 1536/02-LOP; 1534/02-LOP; від 23.11.2013; № 782/02-LOP по приймальним актам № 1524/02-LOP; 1532/02-LOP; від 23.11.2013; № 785/02-LOP по приймальним актам № 1464/02-LOP; 1523/02-LOP; 1535/02-LOP; від 24.11.2013; № 786/02-LOP по приймальним актам № 1516/02-LOP; 1519/02-LOP; від 24.11.2013; № 784/02-LOP по приймальним актам № 1527/02-LOP; 1538/02-LOP від 24.11.2013; № 783/02-LOP по приймальним актам № 1518/02-LOP; 1525/02-LOP; 1526/02-LOP; від 24.11.2013; № 788/02-LOP по приймальним актам № 1526-1/02-LOP; 1531/02-LOP; 1533/02-LOP; від 25.11.2013; № 787/02-LOP по приймальним актам № 1522/02-LOP; 1537/02-LOP; 1540/02-LOP; 1541/02-LOP; від 25.11.2013; № 789/02-LOP по приймальним актам № 1/03-LOP; 2/03-LOP; 3/03-LOP; 4/03-LOP від 26.11.2013; № 790/02-LOP по приймальним актам № 1504/02-LOP; 1517/02-LOP; 1520/02-LOP; 1530/02-LOP; 1545/02-LOP від 26.11.2013; № 792/02-LOP по приймальним актам № 1554/02-LOP; 1557/02-LOP; 1558/02-LOP; від 27.11.2013; № 793/02-LOP по приймальним актам № 1507/02-LOP; від 27.11.2013; № 794/02-LOP по приймальним актам № 1511/02-LOP; 1528/02-LOP; 1543/02-LOP; 1550/02-LOP від 27.11.2013; № 798/02-LOP по приймальним актам № 1533/02-LOP; 1547/02-LOP; 1546/02-LOP; 1551/02-LOP; від 28.11.2013; № 797/02-LOP по приймальним актам № 1519/02-LOP; від 28.11.2013; № 795/02-LOP по приймальним актам № 1544/02-LOP; 1539/02-LOP; від 28.11.2013; № 799/02-LOP по приймальним актам № 1551/02-LOP; 1555/02-LOP; 1559/02-LOP; від 29.11.2013; № 800/02-LOP по приймальним актам № 1529/02-LOP; від 29.11.2013; № 801/02-LOP по приймальним актам № 1534/02-LOP; 1556/02-LOP; від 29.11.2013; № 802/02-LOP по приймальним актам № 1545/02-LOP; 1552/02-LOP; від 30.11.2013; № 803/02-LOP по приймальним актам № 1561/02-LOP; від 30.11.2013; № 804/02-LOP по приймальним актам № 1/04-LOP; 2/04-LOP; від 30.11.2013; № 805/02-LOP по приймальним актам № 2/04-LOP; 3/04-LOP; 4/040-LOP; 5/04-LOP від 30.11.2013.
Для продовження злочинної діяльності вказані приймальні акти, складені експедитором ОСОБА_12 , разом з іншими необхідними документами, за вказівкою організатора ОСОБА_10 , надавались представникам митного органу в м. Рені для надання дозволу на перевантаження та подальшого оформлення переміщення через митну територію України нафтопродуктів на адресу підконтрольних злочинній організації Особі 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, підприємств-нерезидентів.
ОСОБА_13 , яка діяла у складі організованої групи, за період з 21.11.2013 по 20.02.2014 виготовлено розхідні відомості до приймальних актів, в які внесені завідомо неправдиві дані щодо перевантаження на судна «Atlantic Carrier», «Bianca-K», «Maria-K», «Brigitte-K», «Ingul», а також несамохідні баржі «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547» та відправки на адресу підприємств-нерезидентів, нафтопродуктів, які в дійсності на вказані плавзасоби не завантажувались та не відправлялись отримувачам, зазначеним у цих документах, а саме: № 1/04-LOP по приймальним актам №01/04- LOP; 02/04- LOP від 21.11.2013; № 7/05-LOP по приймальним актам №07/05- LOP від 11.01.2014; № 1/03-LOP по приймальним актам №03/03- LOP; №02/03- LOP; №04/03- LOP від 11.01.2014; № 2/03-LOP по приймальним актам №04/03- LOP; №05/03- LOP від 11.01.2014; № 6/05-LOP по приймальним актам №06/05- LOP; №06/05- LOP від 11.01.2014; № 3/03-LOP по приймальним актам №05/03- LOP; №06/03- LOP від 12.01.2014; № 4/03-LOP по приймальним актам №07/03- LOP від 13.01.2014; № 8/05-LOP по приймальним актам №08/05- LOP від 14.01.2014; № 5/03-LOP по приймальним актам №08/03- LOP від 14.01.2014; № 9/05-LOP по приймальним актам №08/05- LOP; №09/05- LOP від 14.01.2014; № 10/05-LOP по приймальним актам № 10/05- LOP від 14.01.2014; № 12/05-LOP по приймальним актам № 11/05- LOP від 15.01.2014; № 11/05-LOP по приймальним актам № 12/05- LOP від 15.01.2014; № 13/05-LOP по приймальним актам № 13/05- LOP від 16.01.2014; № 14/05-LOP по приймальним актам № 13/05- LOP; № 14/05- LOP; № 15/05- LOP від 16.01.2014; № 15/05-LOP по приймальним актам № 16/05- LOP; № 17/05- LOP від 18.01.2014; № 16/05-LOP по приймальним актам № 16/05- LOP; № 17/05- LOP від 18.01.2014; № 17/05-LOP по приймальним актам № 19/05- LOP від 22.01.2014; № 18/05-LOP по приймальним актам № 19/05- LOP; № 20/05- LOP від 22.01.2014; № 19/05-LOP по приймальним актам № 21/05- LOP від 25.01.2014; № 20/05-LOP по приймальним актам № 21/05- LOP; № 22/05- LOP від 25.01.2014; № 21/05-LOP по приймальним актам № 23/05- LOP; 24/05-LOP від 26.01.2014; № 22/05-LOP по приймальним актам № 25/05- LOP від 27.01.2014; № 23/05-LOP по приймальним актам № 26/05- LOP від 27.01.2014; № 24/05-LOP по приймальним актам № 27/05- LOP; 28/05-LOP від 31.01.2014; № 25/05-LOP по приймальним актам № 28/05- LOP від 31.01.2014; № 26/05-LOP по приймальним актам № 29/05- LOP; 30/05-LOP від 01.02.2014; № 2/04-LOP по приймальним актам №03/04- LOP від 02.02.2014; № 3/04-LOP по приймальним актам №04/04- LOP від 02.02.2014; № 4/04-LOP по приймальним актам №05/04- LOP; від 02.02.2014; № 5/04-LOP по приймальним актам №06/04- LOP; 07/04- LOP від 03.02.2014; № 27/05-LOP по приймальним актам № 29/05- LOP; 31/05-LOP; 32/05-LOP від 04.02.2014; № 6/04-LOP по приймальним актам №08/04- LOP від 04.02.2014; № 7/04-LOP по приймальним актам № 10/04- LOP від 05.02.2014; № 29/05-LOP по приймальним актам № 37/05- LOP; 36/05-LOP від 07.02.2014; № 28/05-LOP по приймальним актам № 33/05- LOP; 34/05-LOP від 07.02.2014; № 8/04-LOP по приймальним актам №09/04- LOP від 07.02.2014; № 30/05-LOP по приймальним актам № 37/05- LOP від 08.02.2014; № 31/05-LOP по приймальним актам № 38/05- LOP; 39/05-LOP від 09.02.2014; № 6/03-LOP по приймальним актам №09/03- LOP від 10.02.2014; № 33/05-LOP по приймальним актам № 41/05- LOP від 10.02.2014; № 34/05-LOP по приймальним актам № 42/05- LOP; 43/05-LOP від 11.02.2014; №9/04-LOP по приймальним актам № 11/04- LOP від 12.02.2014; № 10/04-LOP по приймальним актам № 14/04- LOP від 12.02.2014; № 35/05-LOP по приймальним актам № 44/05- LOP від 12.02.2014; № 11/04-LOP по приймальним актам № 13/04- LOP; 14/04-LOP від 13.02.2014; № 12/04-LOP по приймальним актам № 15/04- LOP від 13.02.2014; № 7/03-LOP по приймальним актам № 10/03- LOP, 11/03-LOP від 14.02.2014; № 8/03-LOP по приймальним актам № 11/03- LOP, 12/03-LOP від 14.02.2014; № 14/04-LOP по приймальним актам № 17/04- LOP від 14.02.2014; № 13/04-LOP по приймальним актам № 17/04- LOP; 18/04-LOP від 14.02.2014; № 15/04-LOP по приймальним актам № 19/04- LOP, № 20/04-LOP від 15.02.2014; № 16/04-LOP по приймальним актам № 20/04- LOP від 15.02.2014; № 17/04-LOP по приймальним актам № 23/04- LOP від 16.02.2014; № 19/04-LOP по приймальним актам № 21/04- LOP від 16.02.2014; № 18/04-LOP по приймальним актам № 22/04- LOP від 16.02.2014; № 20/04-LOP по приймальним актам № 25/04- LOP, № 26/04- LOP від 20.02.2014; № 21/04-LOP по приймальним актам № 24/04- LOP від 20.02.2014.
У подальшому доручення на навантаження, складені експедиторами ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , приймальні акти, розхідні відомості, складені головними диспетчерами ТОВ «Лагуна-Рені» ОСОБА_13 та експедитором ОСОБА_12 разом з іншими необхідними документами, за вказівкою організатора ОСОБА_10 , надавались представникам митного органу в м. Рені для надання дозволу на перевантаження та подальшого оформлення переміщення через митну територію України нафтопродуктів на адресу підконтрольних злочинній організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, підприємств-нерезидентів.
Для цього, до складу злочинної організації увійшов окремий структурний підрозділ під умовною назвою «митний напрямок», в який входили, крім інших, співробітники Південної митниці Особи 23, Особи 24, Особи 25, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та інші невстановлені особи, а також невстановлені керівники вказаного органу, (стосовно яких досудове розслідування проводилося у іншому кримінальному провадженні), яким було відведено роль як представників єдиного органу на території України, уповноваженого здійснювати контроль митного оформлення вивезення товарів за межі митної території України, оформлювати документальне підтвердження фіктивної (неіснуючої) перевалки нафтопродуктів з метою прикриття незаконно перерваного транзиту, а також нездійснення реекспорту продукції, виробленої із ввезеної для переробки сировини.
Так, невстановлені досудовим розслідування особи за вказівкою Особи 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, з метою закінчення своїх злочинних намірів щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, задіяли у злочинної організації співробітників прикордонної та митної служб України та, зокрема, працівників Південної митниці Особу 23, Особу 24, Особу 25, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та інших.
Зазначені особи, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, всупереч вимогам діючих на той час законодавчих та інших нормативних актів, що регламентували їх діяльність, здійснювали митне оформлення та випуск за межі митної території України нафтопродуктів, поміщених в режим прохідного транзиту та реекспорту, що в дійсності до ТОВ «Лагуна-Рені» не надходили.
В порушення норм права, які регулювали митне оформлення транзитних товарів, а також товарів в режимі реекспорт, Особи 23, Особи 24, Особи 25, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, працюючи на відповідних посадах відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Південної митниці, діючи за попередньою змовою з невстановленим керівниками митних підрозділів та іншими невстановленими особами, в період часу з 07.12.2012 року до 28.02.2014 року здійснювали митне оформлення вантажів (нафтопродуктів), які мали бути транспортовані за межі митної території України через термінал ТОВ «Лагуна-Рені», розташований на території Ренійського морського торгівельного порту, за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б.
При цьому, Особа 25 (особиста печатка № 938), Особа 23 (особиста печатка № 919) і Особа 24 (особиста печатка № 949), досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, під час оформлення вантажних митних декларацій (ВМД), завідомо знаючи про те, що в дійсності вантаж (нафтопродукти), зазначені у вказаних документах, до ТОВ «Лагуна-Рені» не надходив та, відповідно, не перевантажувався на річкові судна для вивезення їх за кордон, умисно проставляли у вантажних митних деклараціях відбитки особистого митного забезпечення (номерної печатки) відповідно № 938, № 919 і № 949, чим посвідчували проведення митних формальностей щодо вказаного вантажу та, відповідно, здійснювали фіктивний випуск нафтопродуктів за межі митної території України.
Окрім того, являючись членами комісій, створених для здійснення комісійного контролю у пунктах пропуску на прихід та відхід суден, Особи 23, Особи 24, Особи 25, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, підписували зазначені комісійні акти, тим самим засвідчуючи своїм підписом факти прибуття річкових суден «Atlantic Carrier», «Bianka-K», «Maria-K», «Brigitte-К», «Ingul», а також несамохідних барж «Tank-57», «Tank-58», «Eiltank-547» до терміналу ТОВ «Лагуна-Рені» та їх відправлення з порту з вантажем (нафтопродуктами).
В дійсності перевантаження нафтопродуктів через термінал ТОВ «Лагуна-Рені» не відбувалось, а нафтопродукти, які мали бути вивезені за митний кордон України у митному режимі транзит та реекспорт, випускалися невстановленими досудовим розслідуванням особами у вільний обіг на територію України без сплати обов`язкових податків, зборів та платежів.
Особа 23, Особа 24, Особа 25, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, здійснювали митне оформлення вантажів (нафтопродуктів), які мали бути транспортовані за межі митної території України через термінал ТОВ «Лагуна-Рені», розташований на території Ренійського морського торгівельного порту, за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б по наступним митним деклараціям: ЕК 11 РР 500090000/2013/356, ЕК 11 РР 500090000/2013/372, ЕК 11 РР 500090000/2013/419, ЕК 11 РР 500090000/2013/441, ЕК 11 РР 500090000/2013/444, ЕК 11 РР 500090000/2013/460, ЕК 11 РР 500090000/2013/476, ЕК 11 РР 500090000/2013/479, ЕК 11 РР 500090000/2013/552, ЕК 11 РР 500090000/2013/596, ЕК 11 РР 500090000/2013/619, ЕК 11 РР 500090000/2013/655, ЕК 11 РР 500090000/2013/656, ЕК 11 РР 500090000/2013/682, ЕК 11 РР 500090000/2013/745, ЕК 11 РР 500090000/2013/750, ЕК 11 РР 500090000/2013/751, ЕК 11 РР 500090000/2013/800, ЕК 11 РР 500090000/2013/885, ЕК 11 РР 500090000/2013/936, ЕК 11 РР 500090000/2013/964, ЕК 11 РР 500090000/2013/1000, ЕК 11 РР 500090000/2013/1071, ЕК 11 РР 500090000/2013/1089, ЕК 11 РР 500090000/2013/1120, ЕК 11 РР 500090000/2013/1141, ЕК 11 РР 500090000/2013/1146, ЕК 11 РР 500090000/2013/1172, ЕК 11 РР 500090000/2013/1178, ЕК 11 РР 500090000/2013/1200, ЕК 11 РР 500090000/2013/1225, ЕК 11 РР 500090000/2013/1226, ЕК 11 РР 500090000/2013/1242, ЕК 11 РР 500090000/2013/1243, ЕК 11 РР 500090000/2013/1265, ЕК 11 РР 500090000/2013/1266, ЕК 11 РР 500090000/2013/1294, ЕК 11 РР 500090000/2013/1312, ЕК 11 РР 500090000/2013/1313, ЕК 11 РР 500090000/2013/1372, ЕК 11 РР 500090000/2013/1374, ЕК 11 РР 500090000/2013/1378, ЕК 11 РР 500090000/2013/1390, ЕК 11 РР 500090000/2013/1405, ЕК 11 РР 500090000/2013/1460, ЕК 11 РР 500090000/2013/1468, ЕК 11 РР 500090000/2013/1494, ЕК 11 РР 500090000/2013/1499, ЕК 11 РР 500090000/2013/1532, ЕК 11 РР 500090000/2013/1588, ЕК 11 РР 500090000/2013/1589, ЕК 11 РР 500090000/2013/1654, ЕК 11 РР 500090000/2013/1663, ЕК 11 РР 500090000/2013/1666, ЕК 11 РР 500090000/2013/1670.
В результаті вказаних злочинних дій членами злочинної організації, створеної Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, до якої входила організована ОСОБА_10 група у складі ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 за період з 01.08.2013 року по 28.02.2014 року спричинено Державі України збитки у виді не сплати митних платежів на суму 1 261 042 423, 82 гривень.
В результаті вказаних злочинних дій членами злочинної організації, створеної Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, до якої входили, зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , за період з 07.12.2012 року по 01.08.2013 року спричинено Державі України збитки у виді не сплати митних платежів на суму 545 338 802, 89 гривень.
За сукупністю скоєного загальна сума збитків за період з 07.12.2012 року по 28.02.2014 року спричинено Державі України збитки у виді не сплати митних платежів на суму 1 806 381 226,71 гривень, у тому числі: податок на додану вартість 975 628 168, 50 гривень, акцизний податок 803 716 151, 60 гривень, екологічний податок 27 036 905, 61 гривень.
Досудовим слідством вказані умисні дії ОСОБА_10 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч. 3 ст. 27, ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року).
18 січня 2018 року між обвинуваченою ОСОБА_10 і прокурором ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, згідно до якої обвинувачена ОСОБА_10 беззастережно визнала свою вину, надала покази про свою участь у злочинній організації як пособника та організатора складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, викрила злочинні дії інших учасників злочинної організації ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 і сторони погодились на призначення покарання за ч. 1 ст. 255 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі; за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 25000 (двадцяти п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 (чотириста двадцять п`ять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна; за ч. 3 ст. 27, ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, з застосуванням ст. 75, 76, 77 КК України строком на 1 рік, з додатковим покаранням у вигляді позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, без конфіскації майна.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 повністю і беззастережно визнала свою вину в скоєнні вказаних кримінальних правопорушень та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, щиросердечно розкаялася у вчиненому та погодилася з узгодженим угодою покаранням.
Встановивши, що показання обвинуваченої ОСОБА_10 повністю відповідають фактичним обставинам скоєння кримінального правопорушення, вказаним в матеріалах кримінального провадження та угоді про визнання винуватості, з`ясувавши що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин і не оспорює їх, приймаючи до уваги відсутність сумнівів у добровільності позиції обвинуваченої, дозволяє суду дійти висновку про те, що своїми умисними діями обвинувачена ОСОБА_10 за кваліфікуючими ознаками - участь у тяжких та особливо тяжких злочинах, вчинюваних злочинною організацією, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року), крім того, за кваліфікуючими ознаками: пособництво в умисному ухиленні від сплати зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); крім того, за кваліфікуючими ознаками: організація складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів неправдивих відомостей вчинене організованою групою у складі злочинної організації, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); крім того, за кваліфікуючими ознаками: пособництво у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, вчинене у складі злочинної організації, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року).
Перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинувачуваної повне розуміння нею її процесуальних прав, та відсутності у суду даних про будь-які обставини, які б примусили ОСОБА_10 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, тобто добровільність укладення угоди, характеру висунутого щодо неї обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_10 згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та особливо тяжких злочинів. Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючі тяжкість злочину, викриття обвинуваченою злочинних дій інших учасників групи, що підтверджено доказами, відсутність потерпілого, у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.
Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Судом, відповідно до ст.474 КПК України, роз`яснено обвинуваченій ОСОБА_10 процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України, роз`яснені вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Умови укладеної угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб.
З тексту угоди не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченою узятих на себе за угодою зобов`язань.
При обрані виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_10 суд враховує тяжкість скоєних злочинів, особу обвинуваченої і обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченій, не встановлено.
Обставинами, які пом`якшують, у відповідності зі ст.66 КК України, покарання обвинуваченій є повне визнання своєї вини, щире розкаяння у вчиненні злочинів і сприяння в їх розкритті.
Крім того, призначаючи покарання, суд приймає до уваги також те, що ОСОБА_10 має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, вона раніше не судима.
У зв`язку з чим, суд вважає необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченої та попередження нових злочинів, призначити обвинуваченій покарання із застосуванням до неї ст.75, 76 КК України, звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом випробувального строку, визначеного судом, вона не скоїть нового злочину.
В зв`язку з викладеним суд вважає, що обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, дані про особу ОСОБА_10 , характер кримінальних правопорушень та інші обставини, цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому покаранні.
Досудовим слідством вказані умисні дії ОСОБА_11 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року).
18 січня 2018 року між обвинуваченим ОСОБА_11 і прокурором ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, згідно до якої обвинувачений ОСОБА_11 беззастережно визнав свою вину, надав покази про свою участь у злочинній організації як пособника, викрив злочинні дії інших учасників злочинної організації ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , та організатора складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів ОСОБА_10 і сторони погодились на призначення покарання за ч. 1 ст. 255 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі; за ч.5 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 25000 (двадцяти п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 (чотириста двадцять п`ять тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посаду експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна; за ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посаду експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посаду експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посаду експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, з застосуванням ст. 75, 76, 77 КК України строком на 1 рік, з додатковим покаранням у вигляді позбавленням права обіймати посаду експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, без конфіскації майна.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 повністю і беззастережно визнав свою вину в скоєнні вказаних кримінальних правопорушень та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, щиросердечно розкаявся у вчиненому та погодився з узгодженим угодою покаранням.
Встановивши, що показання обвинуваченого ОСОБА_11 повністю відповідають фактичним обставинам скоєння кримінального правопорушення, вказаним в матеріалах кримінального провадження та угоді про визнання винуватості, з`ясувавши що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин і не оспорює їх, приймаючи до уваги відсутність сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, дозволяє суду дійти висновку про те, що своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_11 за кваліфікуючими ознаками - участь у тяжких та особливо тяжких злочинах, вчинюваних злочинною організацією, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року), крім того, за кваліфікуючими ознаками: пособництво в умисному ухиленні від сплати зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); крім того, за кваліфікуючими ознаками: складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів неправдивих відомостей вчинене організованою групою у складі злочинної організації, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); крім того, за кваліфікуючими ознаками: пособництво у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, вчинене у складі злочинної організації, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року).
Перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинувачуваного повне розуміння ним його процесуальних прав, та відсутності у суду даних про будь-які обставини, які б примусили ОСОБА_11 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, тобто добровільність укладення угоди, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_11 згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та особливо тяжких злочинів. Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючі тяжкість злочину, викриття обвинуваченим злочинних дій інших учасників групи, що підтверджено доказами, відсутність потерпілого, у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.
Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Судом, відповідно до ст.474 КПК України, роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_11 процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України, роз`яснені вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Умови укладеної угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб.
З тексту угоди не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченою узятих на себе за угодою зобов`язань.
При обрані виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд враховує тяжкість скоєних злочинів, особу обвинуваченого і обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.
Обставинами, які пом`якшують, у відповідності зі ст.66 КК України, покарання обвинуваченому є повне визнання своєї вини, щире розкаяння у вчиненні злочинів і сприяння в їх розкритті.
Крім того, призначаючи покарання, суд приймає до уваги також те, що ОСОБА_11 має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2013 та 2015 року народження, раніше не судимий.
У зв`язку з чим, суд вважає необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження нових злочинів, призначити обвинуваченому покарання із застосуванням до нього ст.75, 76 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом випробувального строку, визначеного судом, він не скоїть нового злочину.
В зв`язку з викладеним суд вважає, що обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, дані про особу ОСОБА_11 , характер кримінальних правопорушень та інші обставини, цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому покаранні.
Досудовим слідством вказані умисні дії ОСОБА_12 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року).
18 січня 2018 року між обвинуваченим ОСОБА_12 і прокурором ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, згідно до якої обвинувачений ОСОБА_12 беззастережно визнав свою вину, надав покази про свою участь у злочинній організації як пособника, викрив злочинні дії інших учасників злочинної організації ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , та організатора складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів ОСОБА_10 і сторони погодились на призначення покарання за ч. 1 ст. 255 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі; за ч.5 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 25000 (двадцяти п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 (чотириста двадцять п`ять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посаду експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна; за ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посаду експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посаду експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посаду експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, з застосуванням ст. 75, 76, 77 КК України строком на 1 рік, з додатковим покаранням у вигляді позбавленням права обіймати посаду експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, без конфіскації майна.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 повністю і беззастережно визнав свою вину в скоєнні вказаних кримінальних правопорушень та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, щиросердечно розкаявся у вчиненому та погодився з узгодженим угодою покаранням.
Встановивши, що показання обвинуваченого ОСОБА_12 повністю відповідають фактичним обставинам скоєння кримінального правопорушення, вказаним в матеріалах кримінального провадження та угоді про визнання винуватості, з`ясувавши що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин і не оспорює їх, приймаючи до уваги відсутність сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, дозволяє суду дійти висновку про те, що своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_12 за кваліфікуючими ознаками - участь у тяжких та особливо тяжких злочинах, вчинюваних злочинною організацією, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року), крім того, за кваліфікуючими ознаками: пособництво в умисному ухиленні від сплати зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); крім того, за кваліфікуючими ознаками: складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів неправдивих відомостей вчинене організованою групою у складі злочинної організації, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); крім того, за кваліфікуючими ознаками: пособництво у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, вчинене у складі злочинної організації, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року).
Перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинувачуваного повне розуміння ним його процесуальних прав, та відсутності у суду даних про будь-які обставини, які б примусили ОСОБА_12 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, тобто добровільність укладення угоди, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_12 згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та особливо тяжких злочинів. Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючі тяжкість злочину, викриття обвинуваченим злочинних дій інших учасників групи, що підтверджено доказами, відсутність потерпілого, у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.
Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Судом, відповідно до ст.474 КПК України, роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_12 процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України, роз`яснені вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Умови укладеної угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб.
З тексту угоди не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов`язань.
При обрані виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує тяжкість скоєних злочинів, особу обвинуваченого і обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.
Обставинами, які пом`якшують, у відповідності зі ст.66 КК України, покарання обвинуваченому є повне визнання своєї вини, щире розкаяння у вчиненні злочинів і сприяння в їх розкритті.
Крім того, призначаючи покарання, суд приймає до уваги також те, що ОСОБА_12 має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей 2004, 2010 та 2016 року народження, раніше не судимий.
У зв`язку з чим, суд вважає необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження нових злочинів, призначити обвинуваченому покарання із застосуванням до нього ст.75, 76 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом випробувального строку, визначеного судом, він не скоїть нового злочину.
В зв`язку з викладеним суд вважає, що обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, дані про особу ОСОБА_12 , характер кримінальних правопорушень та інші обставини, цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому покаранні.
Досудовим слідством вказані умисні дії ОСОБА_13 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року).
18 січня 2018 року між обвинуваченою ОСОБА_13 і прокурором ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, згідно до якої обвинувачена ОСОБА_13 беззастережно визнала свою вину, надала покази про свою участь у злочинній організації як пособника, викрила злочинні дії інших учасників злочинної організації ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , та організатора складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів ОСОБА_10 і сторони погодились на призначення покарання за ч. 1 ст. 255 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі; за ч.5 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 25000 (двадцяти п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 (чотириста двадцять п`ять тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посаду головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна; за ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посаду головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посаду головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посаду головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, з застосуванням ст. 75, 76, 77 КК України строком на 1 рік, з додатковим покаранням у вигляді позбавленням права обіймати посаду головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, без конфіскації майна.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_13 повністю і беззастережно визнала свою вину в скоєнні вказаних кримінальних правопорушень та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, щиросердечно розкаялася у вчиненому та погодилася з узгодженим угодою покаранням.
Встановивши, що показання обвинуваченої ОСОБА_13 повністю відповідають фактичним обставинам скоєння кримінального правопорушення, вказаним в матеріалах кримінального провадження та угоді про визнання винуватості, з`ясувавши що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин і не оспорює їх, приймаючи до уваги відсутність сумнівів у добровільності позиції обвинуваченої, дозволяє суду дійти висновку про те, що своїми умисними діями обвинувачена ОСОБА_13 за кваліфікуючими ознаками - участь у тяжких та особливо тяжких злочинах, вчинюваних злочинною організацією, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року), крім того, за кваліфікуючими ознаками: пособництво в умисному ухиленні від сплати зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); крім того, за кваліфікуючими ознаками: складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів неправдивих відомостей вчинене організованою групою у складі злочинної організації, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); крім того, за кваліфікуючими ознаками: пособництво у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, вчинене у складі злочинної організації, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року.
Перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинувачуваної повне розуміння неї її процесуальних прав, та відсутності у суду даних про будь-які обставини, які б примусили ОСОБА_13 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, тобто добровільність укладення угоди, характеру висунутого щодо неї обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_13 згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та особливо тяжких злочинів. Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючі тяжкість злочину, викриття обвинуваченою злочинних дій інших учасників групи, що підтверджено доказами, відсутність потерпілого, у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою.
Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Судом, відповідно до ст.474 КПК України, роз`яснено обвинуваченій ОСОБА_13 процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України, роз`яснені вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Умови укладеної угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб.
З тексту угоди не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченою узятих на себе за угодою зобов`язань.
При обрані виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_13 суд враховує тяжкість скоєних злочинів, особу обвинуваченої і обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченій, не встановлено.
Обставинами, які пом`якшують, у відповідності зі ст.66 КК України, покарання обвинуваченій є повне визнання своєї вини, щире розкаяння у вчиненні злочинів і сприяння в їх розкритті.
Крім того, призначаючи покарання, суд приймає до уваги також те, що ОСОБА_13 має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше не судима.
У зв`язку з чим, суд вважає необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченої та попередження нових злочинів, призначити обвинуваченій покарання із застосуванням до нього ст.75, 76 КК України, звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом випробувального строку, визначеного судом, вона не скоїть нового злочину.
В зв`язку з викладеним суд вважає, що обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, дані про особу ОСОБА_13 , характер кримінальних правопорушень та інші обставини, цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому покаранні.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування спеціальної конфіскації речових доказів у даному кримінальному провадженні, а саме: цілісного майнового комплексу по наливу, схову та зливу зрідженого вуглеводородного газу у Ренійському морському торгівельному порту та устаткування для зливу/наливу автобензовозів на плавзасоби, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 16276,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 ; складових частин: нежитлової будівлі (прохідна - літера В); нежитлової будівлі (насосно-компресорного відділення - літера Д); навісної - літера Д; альтанки - літера Б; вагової - літера Г; естакади - І; АЗС - ІІ; сховища - ІІІ; дренажної ємкості -IV; огорожі - номер 1-7,28; споруди - номер 8 - 27, V; нежитлової будівлі загальною площею 562,50 кв.м., розташованої за адресою: Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б, шляхом звернення на користь держави, мотивуючи клопотання тим, що вказане майно було підшукане, пристосоване, використане як засіб чи знаряддя вчинення злочину та станом на теперішній час, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності на вказане майно відсутні.
Вислухавши думку прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання, захисників та обвинувачених, які залишили вирішення вказаного питання на розсуд суду, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суду приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, цілісний майновий комплекс по наливу, схову та зливу зрідженого вуглеводородного газу у Ренійському морському торгівельному порту та устаткування для зливу/наливу автобензовозів на плавзасоби, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 16276,00 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б; складові частини: нежитлова будівля (прохідна - літера В); нежитлова будівля (насосно-компресорне відділення - літера Д); навісна - літера Д; альтанка - літера Б; вагова - літера Г; естакада - І; АЗС - ІІ; сховище - ІІІ; дренажна ємкість-IV; огорожа - номер 1-7,28; споруда - номер 8 - 27, V; нежитлову будівля загальною площею 562,50 кв.м., розташована за адресою: Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Дунайська, 188-Б, придбано Особою 1, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні, компанію-нерезидента «БІВЕН ІНВЕСТМЕНТС ЛТД», яка є засновником ТОВ «Лагуна-Рені», майно якого використовувалось як єдиний майновий комплекс членами вказаної злочинної організації, зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , як її учасниками, виключно у злочинних цілях, зокрема з метою вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.02.2018 року відомості про право власності на вказане майно відсутні.
На підставі викладеного, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, та зазначене у клопотанні майно, а саме: цілісний майновий комплекс по наливу, схову та зливу зрідженого вуглеводородного газу у Ренійському морському торгівельному порту та устаткування для зливу/наливу автобензовозів на плавзасоби, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 16276,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 ; складові частини відповідає критеріям ст.. 96-2 КК України, та підлягає спеціальній конфіскації на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, ч. 9 ст. 100 КПК України.
В зв`язку з тим, що запобіжний захід відносно обвинувачених не обирався, клопотання про обрання запобіжного заходу прокурором не заявлялось, суд вважає можливим не обирати до обвинувачених запобіжний захід до набрання вироком чинності.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 96-1, 96-2, 100, 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду від 18.01.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 і обвинуваченою ОСОБА_10 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12016160000000042 від 27.01.2016 року.
ОСОБА_10 визнати винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч. 3 ст. 27, ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року) і призначити їй покарання:
- за ч. 1 ст. 255 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років;
- за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України у вигляді штрафу у розмірі 25000 (двадцяти п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 (чотириста двадцять п`ять тисяч) грн. з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна;
- за ч. 3 ст. 27, ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік;
- за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень.
Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень.
Відповідно до ст.75, 77 КК України, звільнити ОСОБА_10 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їй випробувальний строк протягом одного року з додатковим покаранням у вигляді позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, без конфіскації майна.
Відповідно до ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України покласти на ОСОБА_10 обов`язки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Затвердити угоду від 18.01.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_11 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12016160000000042 від 27.01.2016 року.
ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року) і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 255 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років;
- за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України у вигляді штрафу у розмірі 25000 (двадцяти п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 (чотириста двадцять п`ять тисяч) грн. з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна;
- за ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік;
- за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень.
Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень.
Відповідно до ст.75, 77 КК України, звільнити ОСОБА_11 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому випробувальний строк протягом одного року з додатковим покаранням у вигляді позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, без конфіскації майна.
Відповідно до ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України покласти на ОСОБА_11 обов`язки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Затвердити угоду від 18.01.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_12 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12016160000000042 від 27.01.2016 року.
ОСОБА_12 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року) і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 255 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років;
- за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України у вигляді штрафу у розмірі 25000 (двадцяти п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 (чотириста двадцять п`ять тисяч) грн. з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна;
- за ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік;
- за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень.
Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень.
Відповідно до ст.75, 77 КК України, звільнити ОСОБА_12 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому випробувальний строк протягом одного року з додатковим покаранням у вигляді позбавленням права обіймати посади експедитора на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, без конфіскації майна.
Відповідно до ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України покласти на ОСОБА_12 обов`язки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Затвердити угоду від 18.01.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 і обвинуваченою ОСОБА_13 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за № 12016160000000042 від 27.01.2016 року.
ОСОБА_13 визнати винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року); ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року); ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції від 21 лютого 2014 року) і призначити їй покарання: - за ч. 1 ст. 255 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років; - за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України у вигляді штрафу у розмірі 25000 (двадцяти п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 (чотириста двадцять п`ять тисяч) грн. з позбавленням права обіймати посади головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна;
- за ч. 3, 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік;
- за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень.
Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_13 покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, без конфіскації майна, зі штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень.
Відповідно до ст.75, 77 КК України, звільнити ОСОБА_13 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їй випробувальний строк протягом одного року з додатковим покаранням у вигляді позбавленням права обіймати посади головного диспетчера на підприємствах, які здійснюють перевалку нафтопродуктів строком на 1 рік, із штрафом у розмірі 270 (двісті сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4590 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень, без конфіскації майна.
Відповідно до ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України покласти на ОСОБА_13 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Клопотання прокурора про застосування спеціальної конфіскації до речових доказів у кримінальному провадженні задовольнити.
Застосувати спеціальну конфіскацію цілісного майнового комплексу по наливу, схову та зливу зрідженого вуглеводородного газу у Ренійському морському торгівельному порту та устаткування для зливу/наливу автобензовозів на плавзасоби, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 16276,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 ; складових частин: нежитлової будівлі (прохідна - літера В); нежитлової будівлі (насосно-компресорне відділення - літера Д); навісної - літера Д; альтанки - літера Б; вагової - літера Г; естакади - І; АЗС - ІІ; сховища - ІІІ; дренажної ємкості-IV; огорожи - номер 1-7,28; споруди - номер 8 - 27, V; нежитлової будівлі загальною площею 562,50 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ,, шляхом їх звернення на користь держави.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, через Київський районний суд м. Одеси.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим і прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_3
Суддя ОСОБА_2