УХВАЛА
16 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1766/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси"
до Міністерства юстиції України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл"
2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Метелиця Олександр Олександрович
3) Компанія "Sunolta OU" ("Санолта ОУ")
4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт"
5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет"
6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт"
7) Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт"
8) Публічне акціонерне товариство "Банк Восток"
9) Товариство з обмеженою відповідальністю "Солюшинс Фактор"
10) Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімонова Ольга Юріївна,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Компанія "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC),
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
04.11.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 910/1766/24, яка подана 31.10.2024 засобами поштового зв`язку.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2024 касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі та на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржнику необхідно надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням причин пропуску такого строку. Надано скаржнику строк для усунення недоліків.
Від Міністерства юстиції України, на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2024, надійшла заява про поновлення процесуального строку та надано відповідні докази сплати судового збору.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Колегія суддів, встановила, що оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/1766/24 ухвалена 02.10.2024, повний текст складено 10.10.2024, скаржником отримано 10.10.2024 о 18:15, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету скаржника, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову було 31.10.2024, скаржник звернувся з касаційною скаргою 31.10.2024 засобами поштового зв`язку, тобто у двадцятиденний строк з дня вручення йому такого судового рішення у відповідності до вимог частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, тому, колегія суддів вважає за необхідне пропущений процесуальний строк поновити.
Скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржником заявлено клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 910/1766/24, до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначив наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/1766/24, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі №910/1766/24 залишено без змін, позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024.
Скаржник зазначає, що ухвалою від 14 серпня 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частин третьої та четвертої статті 403 ЦПК України передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 916/4093/21, від 24 квітня 2024 року у справі №752/30324/21, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021року у справі № 910/5971/20, від 18 червня 2024 року у справі № 910/6143/23 та зробити висновок про те, що:
«при вирішенні приватноправових спорів про скасування наказу Міністерства юстиції України, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, належним відповідачем є особа (особи), на майнові права та інтереси якої може вплинути вирішення відповідного спору, зокрема особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
Міністерство юстиції України не може бути відповідачем у таких справах незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивача відсутній спір про право цивільне;
встановлення належності відповідачів є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Якщо у справі наявна обов`язкова співучасть відповідачів, то неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача. Тому пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від доводів учасників справи, стадії її розгляду або залучення такої особи (осіб) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору».
Проте ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 справу № 211/2047/21 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство юстиції України, про визнання незаконним та скасування наказу за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року - повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
З огляду на викладене, вивчивши доводи, викладені у клопотанні Міністерства юстиції України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 910/1766/24, до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
Під час вивчення матеріалів касаційної скарги колегія суддів установила, що предметом позову у справі № 910/1766/24 є вимога про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024.
У той же час, згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2024 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 910/2546/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еконива" (далі - ТОВ "Еконива") до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.10.2021 № 3707/5 "Про задоволення скарги" та зобов`язання відповідача поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей, які припинені на підставі оспорюваного наказу Міністерства юстиції України.
Колегія суддів зауважила, що у подібній категорії спорів достатнім є визначення Міністерства юстиції України відповідачем, а особу, прав на майно якої стосується, або яка подавала скаргу до Міністерства юстиції України або щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Така особа також не позбавлена можливості звернутися із самостійними вимогами.
Таким чином колегія суддів у справі № 910/2546/22 дійшла висновку про необхідність відступити від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 09.02.2022 у справі № 757/34482/19-ц, від 03.03.2021 у справі № 707/477/20, від 31.08.2022 у справі № 592/4422/20, від 31.05.2022 у справі № 727/842/20, від 19.10.2022 у справі № 369/757/20, від 07.12.2022 у справі № 607/10025/20, від 10.05.2023 у справі №640/9468/20, від 14.06.2023 у справі № 815/1446/18, від 05.07.2023 у справі № 757/53069/21-ц, в яких вказано про необхідність відмовляти у задоволенні позову про скасування наказу Міністерства юстиції України, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у випадку визначення відповідачем лише Міністерства юстиції України, а також від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а про те, що належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ураховуючи вищевикладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на предмет та підстави позову, підстави касаційного оскарження колегія суддів дійшла висновку про зупинення касаційного провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/2546/22.
Керуючись статтями 121, 228, 234, 235, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Поновити Міністерству юстиції України процесуальний строк на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 910/1766/24.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 910/1766/24.
3. Відмовити Міністерству юстиції України у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі № 910/1766/24, до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 31.12.2024.
5. Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/2546/22 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай
Ухвала № 117941390
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"26" березня 2024 р. Справа№ 910/1766/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вовка І.В.
суддів: Палія В.В.
Сибіги О.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024
(про забезпечення позову)
у справі № 910/1766/24 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси"
до Міністерства юстиції України
треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл"
2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Метелиця Олександр Олександрович
3. Компанія "Sunolta OU" ("Санолта ОУ")
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт"
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет"
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт"
7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт"
8. Публічне акціонерне товариство "Банк Восток"
9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Солюшинс Фактор"
10. Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімонова Ольга Юріївна
третя особа 11 без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Компанія "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC)
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/1766/24 заяву ТОВ "Доступні фінанси" про забезпечення позову задоволено. До вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, анулювання рішень про державну реєстрацію прав, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, на виконання пунктів 2, 3, 4 наказу Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024, в тому числі, шляхом заборони скасування (анулювання) рішення: від 10.02.2023 № 66370724 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича; рішення від 12.04.2023 №№ 67181215, 67181915, від 19.04.2023 №№ 67264028, 67265789, 67265044, 67266103 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни, щодо об`єктів нерухомого майна: будівля і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1095034551101, площею 3301.3 кв.м., який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4; земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, яка находиться за адресою: Одеська обл., м.Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 115315251101.
06.03.2024, Міністерство юстиції України, також звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить "скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 по справі №910/1766/24 про забезпечення позову та ухвалити постанову, якою ТОВ "Доступні фінанси" у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити повністю".
Одночасно, в тексті апеляційної скарги апелянтом також заявлено заяву, в якій викладено прохання "Поновити строк на апеляційне оскарження"
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 08.03.2024, матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у судовій справі № 910/1766/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва копії матеріалів господарської справи № 910/1766/24, що необхідні для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024.
21.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли копії матеріалів господарської справи № 910/1766/24, що необхідні для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.
Згідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" зазначено, що за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" - прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3 028 гривень.
Тобто, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/1766/24 Міністерство юстиції України повинно було сплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень.
Колегія суддів, також вважає за необхідне зазначити про те, що вимога щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу місцевого суду також узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 № 915/955/15, яка полягає в тому, що всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України "Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали, підлягають оплаті судовим збором.
Проте, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не додано доказів сплати судового збору, що також підтверджується актом Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 № 910/1766/24/09.1-26/99/24.
Згідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, судова колегія зазначає наступне.
Частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що: «Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду»..
Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України - суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
В обґрунтування підстав для поновлення строку, скаржник зазначив про те, що: «оскаржувана ухвала була винесена без участі представника Міністерства юстиції України 21.02.2024 року та отримана Міністерством 22.02.2024 року».
Тобто, з врахуванням того, що 22.02.2024 Міністерство отримало копію повного тексту ухвали Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі №910/1766/24, останній день десятиденного строку (ч.2 ст.256 ГПК України) є: 04.03.2024.
06.03.2024 Міністерство юстиції України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/9366/23, що підтверджується відповідною відміткою відділення поштового зв`язку на поштовому конверті №01 001 1397 6807 про направлення апеляційної скарги до суду. Тобто, Міністерство юстиції України звернувся з апеляційною скаргою через 13 днів з дня отримання копії повного тексту оскаржуваної ухвали суду.
При цьому, доводи скаржника про: «великий обсяг судових справ у яких спеціалісти управління приймають участь, а також відсутність заповненого штату, та численними звільненнями працівників» не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку, оскільки можливість вчасного звернення з апеляційною скаргою залежала виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
З огляду на те, пропущений скаржником строк не може буди поновлений з підстав визначених частиною другої статті 256 ГПК України, а скаржником не наведено інших поважних причин для поновлення строку в порядку частини третьої статті 256 ГПК України, колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви про поновлення строку для подання апеляційної скарги.
Частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене вище, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без руху з підстав, передбачених ч. 2-3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що Міністерство юстиції України має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн. (сума судового збору яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/1766/24)
(Платіжні реквізити Північного апеляційного господарського суду для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313121206082026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб) Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Північний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа))
- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку та посиланням на відповідні докази.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 116, 147, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Міністерству юстиції України в задоволенні заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/1766/24 - залишити без руху.
3. Протягом десяти днів з дня доставлення даної ухвали, Міністерство юстиції України має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн. (сума судового збору яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/1766/24);
- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку та посиланням на відповідні докази.
4. Якщо заявник не усуне недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня доставлення даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику
5. Якщо заяву не буде подано у визначений даною ухвалою строк, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
6. Копію даної ухвали направити сторонам по справі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються до Північного апеляційного господарського суду виключно в електронній формі з застосуванням електронного цифрового підпису на електрону адресу суду або за допомогою підсистеми "Електронний суд" або у письмовій формі через канцелярію суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В. Вовк
Судді В.В. Палій
О.М. Сибіга