ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 123761471

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

Справа № 482/1474/23

Провадження № 1-кп/476/30/2024

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

11.12.2024 року Єланецький районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілих ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду смт. Єланець клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному 01.05.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152280000159 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Єланецького районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 року за № 12023152280000159 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 15.08.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який в подальшому ухвалою суду від 13.10.2024 року продовжено до 12.12.2024 року з утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

10.12.2024 року прокурор подав до суду та підтримав в судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .

Клопотання прокурора мотивовано тим, що під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу встановлено, що жоден з більш м`яких заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, у кримінальному провадженні. Такі ризики збереглися і на даний час.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому будучи обізнаним про таку міру покарання може переховуватись від суду.

В раніше призначені судові засідання 18.01.2024 року та 22.02.2024 року обвинувачений не з`явився та не виконав покладені на нього ст. 42 КПК обов`язки.

Обвинувачений не працює, не має постійного джерела доходу та враховуючи, що вчинені ним кримінальні правопорушення є корисливими, існує ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення з метою отримання доходу.

Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 , потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 проживають у м. Нова Одеса Миколаївського району, що вказує на існування ризику впливу обвинуваченого на вказаних осіб з метою змінити свої покази.

Таким чином, вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та застосування до обвинуваченого інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою є неможливим, оскільки обвинувачений є особою, яка не має сталих соціальних зв`язків, що можуть утримувати його за місцем проживання та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Посилаючись на викладене просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, визначити останньому заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн. та у випадку їх внесення покласти на підозрюваного обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту в якому він проживає без дозволу прокурора чи суду; повідомляти про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , посилаючи на те, що ризики ст. 177 КПК відпали, просили суд змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані документи, матеріали клопотання, обставини, на яких ґрунтується клопотання прокурора, суд прийшов до слідуючого висновку.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно зі ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року справа «Харченко проти України», від 02.10.2014 року справа «Воляник проти України», від 17.04.2014 року справа «Анатолій Руденко проти України», від 26.06.2014 року справа «Ливада проти України», від 17.07.2014 року справа «Осаковський проти України», суд повинен належним чином обґрунтовувати необхідність тримання під вартою осіб під час продовження строків тримання під вартою та кожні два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 жодного разу не прибув за викликом в судове засідання, не виконав обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, в зв`язку з чим ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 20.06.2024 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого та оголошено в розшук.

15.08.2024 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк на 60 діб до 14.10.2024 року.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 13.10.2024 року запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжено до 12.12.2024 року.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень які за ступенем тяжкості є тяжкими злочинами, передбаченими ч. 4 ст. 185 КК України за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років. Усвідомлюючи неминучість покарання ОСОБА_4 може переховуватись від суду.

Із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 не має сталих соціальних зв`язків, які можуть утримувати його за місцем проживання, перебуваючи на свободі.

ОСОБА_4 не працює, не має постійного доходу, а тому є достатні підстави вважати, що він перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, чинити на них будь який вплив з метою примусити до зміни чи відмови від своїх показань, що негативно вплине на повноту та неупередженість судового розгляду.

Підтвердження наявності такого ризику є проживання ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в одному населеному пункті, в м. Нова Одеса Миколаївського району. Знаючи місце проживання вказаних осіб, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом вмовлянь, заохочень, погроз фізичною розправою, знищенням або пошкодженням майна чи іншим чином, може вливати на свідків щоб змусити їх до зміни чи відмови від своїх показів.

Крім того, судовий розгляд у кримінальному провадженні не завершено, не допитано самого обвинуваченого, потерпілих, усіх свідків подій, не досліджено зібрані на досудовому розслідуванні докази у справі, а тому наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати.

Твердження обвинуваченого та його захисника з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою. ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 не надали суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх висновків та не спростували доводи прокурора, викладені в клопотанні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може гарантувати належну поведінку обвинуваченого та запобігти наведеним ризикам, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та клопотання прокурора, який просив визначити розмір застави ОСОБА_4 , зазначені в ч. 4 ст. 183 КПК України випадки в даному кримінальному провадженні відсутні, а тому суд вважає за можливе визначити обвинуваченому розмір застави як запобіжного заходу із застосуванням до нього обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 27, ст.ст. 183, 197, 199, 331, 369 КПК України суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому по АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою до 09.02.2025 року включно, тобто на 60 діб, з утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому по АДРЕСА_1 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок держави (Одержувач: ТУ ДСА України в Миколаївській області; Розрахунковий рахунок: UA688201720355229002000016294; Банк одержувача: ДКС України м. Київ; МФО: 820172; ЄДРПОУ: 26299835).

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1. прибувати до суду за першою вимогою;

2. не відлучатись з населеного пункту в якому він проживає без дозволу прокурора чи суду;

3. повідомляти про зміну свого місця проживання;

4. утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 12.12.2024 року о 14:00 годині.

Суддя ОСОБА_1