ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 123418233

Озвучення тимчасово недоступне

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6814/24

Провадження № 1-кс/210/1868/24

У Х В А Л А

іменем України

28 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу заяву судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року -

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Дзержинського районного суду м Кривого Рогу ОСОБА_1 надійшла заява судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року.

В обґрунтування заяви суддя зазначив, що з обвинувального акту вбачається, що події, за якими обвинувачується ОСОБА_4 відбувались в приміщенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, свідком вказаних подій є ОСОБА_5 , яка наразі працює в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на посаді старшого секретаря суду. У зв`язку чим, посилаючись на вимоги п. 4 ч.1 ст. 76 КПК України, суддя звернувся з вказаною заявою.

У судове засіданні заявник не з`явився,неявка в судове засідання учасників судового провадження, які повідомлені належним чином про день, час та місце підготовчого судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви судді про самовідвід в розумінні ст. 81 КПК України, положеннями якої визначено порядок розгляду судом відводу (самовідводу).

Враховуючи вимоги ст.ст. 22, 26 та 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про самовідвід у відсутність осіб, що не з`явилася, і, вивчивши заяву, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі з`явлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 80 КПК Україниза наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно зі статтею 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід (стаття 80 КПК України).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

При розгляді даної заяви про самовідвід відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі у рішенні по справі "Фельдман проти України" ЄСПЛ визнав порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06 у справі «Білуха проти України», від 15.07.2010 у справі «Газета «Україна-Центр» проти України») важливим питанням є довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, неодноразово звертав увагу на дотримання правил неупередженості (безсторонності) судами, як складової права на справедливий судовий розгляд, визначеного ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

Так, у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб`єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об`єктивний визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до положень статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Встановлено, що до провадження судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 надійшло кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року. Відповідно до формулювання обвинувачення, події, за якими обвинувачується ОСОБА_4 відбувались в приміщенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Крім того, свідком вказаних подій є ОСОБА_5 , яка наразі працює в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на посаді старшого секретаря суду

Згідно вимог ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, суддя вважає, розгляд заяви про відвід судді в рамках цієї справи можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом.

Згідно ч.1 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому судді.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що обставини викладені в заяві про самовідвід суддею Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 заслуговують на увагу, з підстав передбачених ст. 75 КПК України, приходжу до висновку про неможливість участі судді ОСОБА_3 , як головуючого судді у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року, тому заява про самовідвід підлягає задоволенню.

За таких обставин та керуючись вимогами ст.ст.1, 8, 9, 76, 80-82, 369, 371, 372 КПК України, Конституцією України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року- задовольнити.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710001394 від 01.11.2024 року, передати до канцелярії суду для подальшого розподілу відповідно до ч.3 ст.35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1

Ухвала № 124885176

Відкрити повний перегляд

Справа № 210/6814/24

Провадження № 1-кп/177/113/25

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі, заяву захисника ОСОБА_3 про самовідвід під час розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024041710001394 від 01.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст. 345 КК України, а також заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід захисника,

за участі

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

В ході підготовчого судового засідання 03.02.2025, обвинувачений ОСОБА_4 заявив відвід захиснику ОСОБА_3 . В обґрунтування заяви про відвід вказував про відсутність між ним та захисником контакту щодо узгодження правової позиції, захисник не бажала спілкуватися з ним телефоном, не з`являлася в судове засідання суду апеляційної інстанції, та в минуле судове засідання. Вважав неналежним свій захист з боку захисника ОСОБА_3 .

Захисник ОСОБА_3 вказала про те, що обставини повідомлені обвинуваченим не відповідають дійсності. Пояснила обставини їх телефонного спілкування, причини відсутності в судових засіданнях, вважала відсутніми підстави для її відводу, але заявила про самовідвід. Обґрунтовуючи заяву про самовідвід, захисник вказувала про неможливість подальшого захисту обвинуваченого через неузгодженість правової позиції з обвинуваченим, його імпульсивність, не бажання врахування її юридичних порад та консультацій. Захисник вказала про неможливість належного захисту обвинуваченого за таких умов.

Прокурор підтримав заявлений ОСОБА_3 самовідвід, просив його задовольнити та забезпечити обвинуваченого іншим захисником.

При розгляді заяви про відвід та самовідвід захисника ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.4 ст. 47 КПК України, захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов`язків лише у випадках: 1) якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні; 2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов`язкової участі захисника; 3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо; 4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

Підстави для відводу захисника визначені ст. 78 КПК України. Серед таких підстав: участь захисника у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник, якщо захисник у цьому провадженні надає або раніше надавав правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги; у разі зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом; якщо вона є близьким родичем або членом сім`ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.

Судом не встановлено вищевказаних підстав для відводу захисника ОСОБА_3 . Повідомлені обвинуваченим обставини, які заперечила захисник, радше могли бути підставою для відмови від захисника, право на яке закріплене у ст. 54 КПК України.

Беручи до уваги викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про відвід захисника.

Разом з тим, беручи до уваги доводи захисника ОСОБА_3 про відсутність у неї можливості здійснювати належний захист обвинуваченого, що зумовлено ставленням обвинуваченням до захисника, не бажання обвинуваченого прислухатися до її законних порад, відсутності між ними узгодженості щодо способу захисту в рамках даного кримінального провадження, беручи до уваги відносини між захисником та обвинуваченим, що знайшли свій прояв у судовому засіданні 03.02.2025, відсутність між ними порозумінь, критику захисника зі сторони обвинуваченого, суд приходить до висновку, що таких обставин неможлива належна реалізація права на захист, що є одним із основних прав обвинуваченого.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву захисника ОСОБА_3 про її самовідвід від участі у даному кримінальному провадження, як захисника обвинуваченого ОСОБА_4 .

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 75, 80-82, 369-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про її самовідвід – задовольнити.

Заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 04.02.2025 о 08:25 год.

Суддя ОСОБА_1