УХВАЛА
27 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 447/2828/22
провадження № 61-1416св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач: Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
У вересні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року та ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 07 червня 2023 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали судді Миколаївського районного суду Львівської області від 07 червня 2023 року повернуто ОСОБА_1 .
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 10 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про її прийняття.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 рокузадоволено частково. Ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року скасовано.
Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд зробив помилковий висновок про повернення апеляційної скарги в частині оскарження ухвали суду від 07 червня 2023 року, у зв`язку з чим оскаржена ухвала підлягає скасуванню. Разом з тим, Львівським апеляційним судом 29 грудня 2023 року розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року, вказане рішення суду залишено без змін. Оскільки суд апеляційної інстанції фактично розглянув та вирішив апеляційну скаргу і в частині оскарження ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 07 червня 2023 року, тому немає підстав для направлення справи на новий розгляд.
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої вказав, що судом касаційної інстанції не розглянута позовна заява про компенсацію моральної шкоди. Просить ухвалити додаткове рішення про відшкодування позивачу моральної шкоди в розмірі 400 млрд грн за рахунок Державного бюджету України за дії, вчинені начальником відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції у Львівській області Зубарєвим А. А., правонаступником якого відповідно статті 104 ЦК України став Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів).
09 жовтня 2024 року справа передана судді-доповідачу Дундар І. О.
05 листопада 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Додаткове рішення суду - це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання.
При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, ніж ті, що передбачені статтею 270 ЦПК України, суд відмовляє у задоволенні заяви.
ОСОБА_1 у заяві про ухвалення додаткового рішення зазначив про невирішення судом касаційної інстанції заявленої ним позовної вимоги.
Суд касаційної інстанції власне судове рішення по суті заявлених позовних вимог у цій справі не ухвалював, а скасував ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Отже, відсутні підстави, передбачені статтею 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового судового рішення.
Щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша, друга статті 2 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11) частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України).
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
Колегія суддів вважає необхідним звернути увагу ОСОБА_1 на те, що подання завідомо безпідставної заяви може бути визнано зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
Керуючись статтями 260, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 447/2828/22, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко