****
****
** **Справа №705/479/21
2/705/240/24** РІШЕННЯ**
**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**
07 листопада 2024 року ** **м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Остропольської В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА\_1 до Бабанської селищної ради, ОСОБА\_2 про встановлення факту батьківства,
**ВСТАНОВИВ:**
У січні 2021 року ОСОБА\_1 звернулася до суду із позовом до Бабанської селищної ради, ОСОБА\_2 про встановлення факту батьківства, в якому просить встановити факт, що ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , уродженець с.Оксанино, Уманського району, Черкаської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ\_2 , являється батьком ОСОБА\_1 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , уродженки с. Уютноє Євпаторійського району, Кримської області.
В обґрунтування позову зазначила, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ\_3 , про що 01.06.1961 відділом реєстрації актів цивільного стану м. Євпаторія зроблено відповідний актовий запис № 29.
Як зазначено в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішують питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до ІНФОРМАЦІЯ\_4 , необхідно застосовувати відповідні норми КпШС.
У свідоцтві про народження позивача в графі батько відомості відсутні. Тому за вказівкою матері у графі ім\`я та по батькові дитини було зроблено запис ОСОБА\_4 .
У п\`ятдесятих роках минулого століття батько позивача проходив військову службу у лавах Радянської Армії у м. Євпаторія. В той період він познайомився з матір\`ю позивача та фактично почав проживати з нею однією сім\`єю в с. Уютне, Євпаторійського району. У 1957 році у них народився син ОСОБА\_5 , який все життя проживав в м. Євпаторія з батьками та помер у 2014 році. У 1961 році в с. Уютне Євпаторійського району народилася позивачка ОСОБА\_6 . Весь час вона проживала в сім\`ї з батьком та матір\`ю. Батько завжди вважав і ОСОБА\_7 , і позивача своїми дітьми. У 1968 році позивач пішла до ОСОБА\_8 шкоди, яку закінчила у 1978 році. Зі слів покійних батьків вони не одружувались з метою пришвидшення черги на соціальне житло. У 1967 році матері позивача було видано ордер на квартиру АДРЕСА\_1 . В даному переліку були зазначені особи, які мали заселитися з правом на житлову площу, а саме: голова – ОСОБА\_9 (мати), чоловік – ОСОБА\_3 , син – ОСОБА\_5 , донька – ОСОБА\_6 . Тобто, даний список осіб охоплював та визначав членів сім\`ї.
25.04.1986 її батьки зареєстрували шлюб. На протязі всього часу батько вважав її своєю донькою, виховував її разом з мамою, піклувався про неї, забезпечував матеріально. При житті факт свого батьківства батько не оспорював та сумніву не піддавав. Встановлення факту батьківства позивачу необхідне для одержання спадщини.
29.07.1989 позивач одружилася та взяла прізвище чоловіка ОСОБА\_10 . ІНФОРМАЦІЯ\_5 від шлюбу народився син ОСОБА\_11 , онук ОСОБА\_3 . 26.01.1993 даний шлюб було розірвано, про що 26.01.1993 в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу м. Калуга, Російської Федерації було зроблено відповідний актовий запис № 113.
19.02.1999 позивач уклала шлюб із ОСОБА\_12 , про що відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міськвиконкому Київської області зроблено відповідний актовий запис № 38. Після укладення шлюбу позивач взяла прізвище ОСОБА\_13 . У шлюбі в них народилася донька ОСОБА\_14 1999 року народження, онука ОСОБА\_3 .
У 1992 році батько позивача переїхав проживати в с. Оксанине, Уманського району, Черкаської області.
З 2008 року по 2009 рік він проживав з позивачем у м. Бориспіль, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 30.01.2018 та довідкою, виданою Оксанинською сільською радою Уманського району Черкаської області.
20.06.2010 батько позивача помер, про що в книзі реєстрації смертей Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області 21.06.2010 зроблено відповідний актовий запис № 13. Після смерті ОСОБА\_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки 5,2604 га з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області.
Позивач фактично вступила в спадкування шляхом управління майном, має на руках оригінали правовстановлюючих документів, які їй віддав ще за життя покійний батько.
У зв\`язку з необхідністю юридично оформити право власності на спадкове майно, позивач звернулась до нотаріуса, який переглянувши всі наявні документи, повідомив, що в неї відсутні документи, які б могли підтвердити факт родинних відносин з батьком. Та порекомендував звернутись до суду з заявою про встановлення факту батьківства.
24.11.2016 позивач звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про встановлення факту батьківства.
21.12.2016 Бориспільським міськрайонним судом Київської області було винесено рішення, яким заяву позивача було задоволено частково та встановлено факт, що ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , уродженець с. Оксанино, Уманського району, Черкаської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ\_2 , являється батьком позивача.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА\_2 , яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
21.02.2018 апеляційним судом Київської області було винесено постанову, якою апеляційну скаргу було задоволено. Заяву позивача про встановлення факту батьківства залишено без розгляду.
Своє рішення апеляційний суд Київської області обґрунтував тим, що між позивачем та ОСОБА\_2 виник спір про одержання права на спадщину після померлого ОСОБА\_3 .
Тому згідно з п. 1 Постанови № 5 від 31.01.1995 з відповідними змінами «про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, які не пов\`язані з наступним вирішенням спору. Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення), якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду.
На підставі вище наведеного колегія апеляційного суду Київської області рекомендувала позивачу звернутись до суду на загальних підставах.
28.04.2021 до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА\_2 адвоката Мінка А.В., у якому вказано, що ознайомившись із обставинами та вимогами, викладеними в позовній заяві ОСОБА\_1 , відповідач ОСОБА\_2 заявляє про свою категоричну незгоду з вимогами заявленого позову.
Так, свідоцтво про народження позивача НОМЕР\_1 , що надано суду на підтвердження її позовних вимог, не містить жодних записів щодо батька позивача. Графи свідоцтва про народження «прізвище», «ім\`я, по батькові» та «національність» батька ОСОБА\_1 містять лише прочерки. Позовна заява містить самостійне визнання позивачем факту відсутності в свідоцтві про народження ОСОБА\_1 НОМЕР\_1 будь-яких записів про її батька, що прямо та об\`єктивно підтверджує відсутність передумов для прийняття до судового розгляду позову ОСОБА\_1 про визнання батьківства. Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА\_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ\_3 . Таким чином, до спірних правовідносин в цій справі слід застосовувати норми Кодексу законів про сім\`ю, опіку, шлюб і акти цивільного стану УРСР від 31.05.1926, який діяв до дати набрання чинності Кодексом про шлюб та сім\`ю України від 20.06.1969. Приймаючи до уваги дату народження позивача ( 06.05.1961) та приписи Кодексів законів про сім\`ю, опіку, шлюб і акти цивільного стану УРСР від 31.05.1926, який був чинним станом на цю дату, - у ОСОБА\_1 взагалі відсутнє право звернення до суду із позовом про встановлення батьківства, що є об\`єктивною самостійною підставою для відмови у повному обсязі у задоволенні її позовної заяви.
Крім того, в матеріалах позовної заяви ОСОБА\_1 відсутні докази обставин, на які вона посилається в обґрунтування підстав позову. Насамперед, відсутні докази спільного проживання й ведення спільного господарства ОСОБА\_3 та ОСОБА\_9 до 06.05.1961, а також докази проходження військової служби ОСОБА\_3 у м. Євпаторія в період з 1955 до 06.05.1961. Документи, додані до позовної заяви, ордер на житло, фотографії, тощо, які датовані періодами через декілька років після народження ОСОБА\_6 , є неналежними та недопустимими доказами і жодним чином не можуть свідчити про наявність родинного зв\`язку між позивачем та ОСОБА\_3 . Тому просить залишити позовну заяву ОСОБА\_1 до Бабанської селищної ради, ОСОБА\_2 про встановлення факту батьківства без задоволення.
У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА\_1 адвокат Єременко І.В. підтримали позовну заяву та просили її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА\_2 адвокат Кравченко А.В. просив відмовити у задоволенні позову, вважав його безпідставним та необґрунтованим.
Представник відповідача Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області у судове засідання не з\`явився. Селищний голова ОСОБА\_15 направив до суду клопотання, в якому вказав, що згідно з відомостями Бабанської селищної ради відсутні будь-які фактичні підтвердження зазначених ОСОБА\_1 у позові обставин, відтак, підтвердити (спростувати) факти наявності у ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , дітей, зокрема, підтвердити факт батьківства ОСОБА\_3 щодо позивача – селищна рада не має можливості. Просить справу розглядати у відсутності представника, вирішити справу згідно із законом та наявними у ній доказами.
Свідок ОСОБА\_16 у судовому засіданні пояснила, що знає родину покійного ОСОБА\_3 та покійної ОСОБА\_9 з дитинства, оскільки проживала в сусідній квартирі в Євпаторії та була в дружніх відносинах з позивачкою. Постійно проводила час в їх квартирі, спілкувалися та стверджувала, що покійний ОСОБА\_3 визнавав себе батьком позивачки, називав донькою та дуже її любив. Окрім того, вона була на весіллі позивачки, де покійний ОСОБА\_3 був весільний тато, а як дізнався, що вона вагітна, дуже чекав народження онука та вони разом забирали ОСОБА\_1 з пологового будинку, а ОСОБА\_3 дуже радів з народження онука. Перше весілля позивачки організував ОСОБА\_3 , дуже хотів цього. Їй невідомо, коли одружилися батьки ОСОБА\_17 , була впевнена, що у ОСОБА\_3 цей один шлюб. У с. Оксанино вона особисто ніколи не була. Їй відомо, що у 2008 році ОСОБА\_17 забирала панчука до себе, де він жив близько року.
Свідок ОСОБА\_11 у судовому засіданні пояснив, що він є сином позивачки та рідним онуком покійного ОСОБА\_3 , будь-яких сумнівів з цього приводу у нього ніколи не виникало. У ОСОБА\_18 була особлива любов до нього. Він приїжджав на літні канікули до дідуся, також гостював і у ОСОБА\_19 . ОСОБА\_18 і ОСОБА\_19 - родичі, це його племінниця. Після того, як стали жити окремо, постійно спілкувалися, постійно були на зв\`язку. Дідусь приїжджав до них у м. Бориспіль. Коли треба були ліки, дідусь телефонував, та мама купувала усе необхідне і передавала йому. Був час, у 2008 -2009 роках, коли ОСОБА\_18 проживав у м. Борисполі у їхній сім\`ї, у їхній оселі. Про свої шлюби він ніколи не говорив. На час смерті ОСОБА\_18 він перебував у рф, а мати - на лікуванні з молодшою сестрою, тому на похованні не були. Пізніше відвідували місце поховання дідуся.
Свідок ОСОБА\_20 у судовому засіданні пояснив, що він є місцевим фермером та орендує земельну ділянку, яка належить покійному ОСОБА\_3 . Після смерті ОСОБА\_18 орендну плату платив позивачці, потім дізнався, що цю земельну ділянку оформила на себе ОСОБА\_19 . Знає ОСОБА\_1 як доньку ОСОБА\_3 , оскільки останній визнавав її, вона була для нього як опора. Десь у 2008 році ОСОБА\_18 сильно захворів, то ОСОБА\_17 забрала його до себе, лікувала, близько року, а потім повернувся в Оксанино, бо посварився із зятем. Він один з перших дізнався про смерть ОСОБА\_3 та повідомив доньці ОСОБА\_1 , яка на той час перебувала на лікуванні з донькою і не мала змоги приїхати. Тому на прохання ОСОБА\_1 він організував поховання, оплатив всі витрати, а після лікування ОСОБА\_1 повернула йому всі витрачені кошти. Більше ніхто не опікувався похованням ОСОБА\_18 . Відповідачка давала свідчення, що позивачка є донькою ОСОБА\_18 , і він також давав такі свідчення. Щодо можливого підроблення підпису стосовно цього допитувався у кримінальному провадженні.
Свідок ОСОБА\_21 у судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА\_3 познайомилася у сім\`ї, в хаті ОСОБА\_19 . Їй сказали, що це батьків брат. Дуже часто з ним бачилися, він їм дітей глядів. Жив він із бабою ОСОБА\_22 в с. Оксанина, потім знову повернувся до ОСОБА\_2 . Про перебування у Київській області ніколи не чули, хоча часто спілкувалися. Ще знає ОСОБА\_23 , ОСОБА\_24 , інших родичів ОСОБА\_18 , усі вони жили в Черкаській області с. Оксанина та племінниця у с. Бабанка. З 01.12.1983 вона переїхала в с. Оксанина, тоді ж і познайомилася з ОСОБА\_18 і ОСОБА\_19 . У с. Уютне Євпаторійського району вона ніколи не була і в ОСОБА\_18 у м. Євпаторія не була. Десь з 1991 року ОСОБА\_18 приїхав на постійне місце проживання, працював на фермі. З б. Марусею проживав десь 15 років. З 2008 по 2009 проживав з нею, а перед смертю прийшов до ОСОБА\_25 ( ОСОБА\_19 ), яка його доглядала, був лежачий. Нічого невідомо про дочку та онука. ОСОБА\_19 і ОСОБА\_26 поховали його і доглядають могилу, а дочка жодного разу не була. Усі кошти на поховання витратила ОСОБА\_19 . ОСОБА\_18 помер у лікарні. ОСОБА\_27 або ОСОБА\_10 вона не знає. У розмові ОСОБА\_18 їй повідомляв “У меня детей нет и не будет”.
Свідок ОСОБА\_28 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА\_3 знає давно, проживали по сусідству. Вони не родичі, однофамільці. Останній час з 1998 по 2000 роки він працював у колгоспі. ОСОБА\_18 переїхав до брата ОСОБА\_29 - батька ОСОБА\_19 . Не чула ніколи про його дітей. Він женився разів 10, у молодості жив десь у Криму. Вона особисто чула від ОСОБА\_18 , що дітей не має. Він сам завжди приїжджав, ніколи ніякої жінки не бачила. Допомога була лише від племінників ОСОБА\_30 , ОСОБА\_31 та ОСОБА\_32 . Приїжджав до брата гостювати, був небагатослівний, нічого про жінок не казав. У м. Євпаторія ніколи не була. Нічого невідомо про життя у м. Євпаторія. З 2008 по 2009 роки проживав у селі ОСОБА\_18 , нікуди не виїжджав, помер у будинку ОСОБА\_19 . На похованні не була.
Свідок ОСОБА\_33 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА\_3 знала, вони були сусідами, також і тоді, коли він жив із ОСОБА\_34 . Тоді вона його тільки бачила, не спілкувалася. Один раз вона бачила ОСОБА\_18 з якоюсь жінкою, десь років 20 тому. У 2008-2009 роках нікуди не виїджав. Організацією поховання займалися ОСОБА\_19 та ОСОБА\_35 (орендар). Прізвища ОСОБА\_27 або ОСОБА\_10 їй невідомі.
Свідок ОСОБА\_36 у судовому засіданні пояснила, що позивача взагалі не знає, знає відповідача ОСОБА\_2 , бо вони односельці, сусіди. Жили по сусідству із ОСОБА\_18 , спілкувалися, про дітей нічого не говорив, і вона ніколи їх не бачила. Ходила на поховання, хто організовував похорон, їй невідомо. ОСОБА\_27 або ОСОБА\_10 вона не знає. Родичів ніяких не бачила, не пам\`ятає.
Свідок ОСОБА\_37 у судовому засіданні пояснив, що позивача не знає, відповідач - двоюрідна сестра дружини. Він знав, що є такий ОСОБА\_18 , що він проживав у Криму до того, як приїхав у с. Оксанина. Із розповідей братів знає, що дітей у нього немає. У 2009 році він був у так званої дочки, а потім приїхав до племінниці ОСОБА\_19 , там і помер. Знає, що із однією жінкою був одружений, а взагалі було багато жінок. Він був на похованні ОСОБА\_18 , нічого про доньку не чув. Він проживає у с. Оксанина, з ОСОБА\_18 познайомився десь у 1998 році, пересікалися по роботі. ОСОБА\_18 повідомляв, що він був у ОСОБА\_38 , у нерідної дочки, так він назвав її. Помер у лікарні. Фінансово у похованні брали участь ОСОБА\_19 . Земельний пай стоїть арештований, ОСОБА\_39 хотіла оформити на себе. Жодного разу ніяких дітей не бачив.
Свідок ОСОБА\_40 у судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком відповідачки, позивачки до суду не знав. Йому відомо, що в сім\`ї ОСОБА\_18 було 6 хлопців та 2 дівчини. ОСОБА\_3 - рідний брат тестя, дядько дружини. Знав ОСОБА\_18 з 1980 року, з того часу, як одружився на ОСОБА\_17 , що було до того, йому невідомо. Вони дуже добре спілкувалися, проте жодного разу ОСОБА\_18 не говорив ні про дітей, ні про онуків. Відомо, що ОСОБА\_18 жив у Криму, в Євпаторії. Десь у 1987 році він одружився на жінці, в якої знімав житло. Тоді ж вони із сім\`єю були у ОСОБА\_18 в Криму, проте він не цікавився, що то за жінка була, двоє дітей у неї було. До діда ніякі родичі не приїджали, прізвища ОСОБА\_27 , ОСОБА\_10 , ОСОБА\_13 , ім\`я ОСОБА\_41 йому нічого не говорять. Про ОСОБА\_42 нічого не розказував. Помер у лікарні в ОСОБА\_43 , похованням усі займалися, у тому числі фермер, той, що орендував пай у ОСОБА\_18 .
Свідок ОСОБА\_44 у судовому засіданні пояснила, що позивача не знає, а відповідач – мати. Їй відомо, що якась особа доводить батьківство її дідуся ОСОБА\_3 . ОСОБА\_3 її дідусь, коли вона була маленька, він проживав з ними, з їхньою сім\`єю. ОСОБА\_3 не є рідним дідусем, але фактично став і був ним, бо її рідний дідусь ОСОБА\_45 рано помер, вони були братами. Кожний день бачилася з ним, а після того, які він став жити окремо із ОСОБА\_46 кожен день або через день. Їх 8 братів усього було, вона всіх знає, тісно спілкуються. Ніхто ніколи не згадував про рідних дітей ОСОБА\_3 . Вона особисто чула від ОСОБА\_3 , що у нього було 4 офіційних шлюби, їй відомо про три цивільних, а взагалі їх було більше. Усі три шлюби неофіційні були у с. Оксанина, один офіційний також у с. Оксанина. «Синок, донько» - це просто звернення у селі. У 2002 році вона виїхала у м. Київ на навчання, до цього весь час була у селі, потім часто приїжджала. ОСОБА\_47 рідний брат, знає його дітей. У гості до ОСОБА\_3 у с. Оксанина могли приїхати племінниці із сім\`ями. Коли навчалася – 1-2 рази в місяць приходила до дідуся ОСОБА\_3 , коли він жив окремо від ОСОБА\_34 . Коли пішла на роботу – рідше. ОСОБА\_3 допомагали її батьки, також ОСОБА\_48 (донька цивільної дружини ОСОБА\_3 – ОСОБА\_49 ), рідна її донька ОСОБА\_50 . Їй невідомо, що ОСОБА\_3 кудись виїжджав. Останні роки ОСОБА\_3 захворів, батько возив у лікарню, 2007 – останній рік. ОСОБА\_27 , ОСОБА\_10 їй невідомі. Якби був онук чи онука – дідусь би сказав, вона від нього нічого не чула. Дідусь помер у лікарні. Була на похованні, було чоловік 25-30. Ніхто онука не бачив. У селі один про одного знають. Похованням займалася її сім\`я ОСОБА\_19 , кум і орендар. 5 років їй було, коли ОСОБА\_18 став проживати постійно у с. Оксанина. Знає, що служив у Криму, довгий час працював, знімав кімнату, сам їй розповідав. Зі слів інших членів сім\`ї, у 90-х роках він переїхав у с. Оксанина, десь два роки жив у їхній сім\`ї, потім пішов до сусідки. Жив з нею десь півроку, потім знову повернувся, пішов до іншої жінки ОСОБА\_51 , тоді знов повернувся до них, а потім став проживати з ОСОБА\_49 , десь 14 років вони проживали разом. Її донька ОСОБА\_48 , яка часто проїжджала до них. З її дітьми вона майже не спілкувалася. ОСОБА\_52 не знає, ніколи не бачила. Батько возив ОСОБА\_3 у Новоархангельськ приблизно у 2008 році. Двічі він лежав у стаціонарі. У 2008-2009 роках бачила ОСОБА\_3 у будинковолодінні ОСОБА\_34 . Зі слів інших вона знає, була дуже маленькою, коли він був у Криму. ОСОБА\_13 не знає. ОСОБА\_35 орендар земельної ділянки ОСОБА\_3 . ОСОБА\_3 помер у лікарні у м. Умані, ввечері в день смерті зателефонували у сільську раду. У 1948 році у нього був перший офіційний шлюб у с. Оксанина. З 1992 були неофіційні шлюби. З 2008 по 2009 роки ОСОБА\_3 сам забезпечував себе, якщо не було коштів, її батько допомагав.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, повно з\`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у їх сукупності та взаємозв\`язку, об\`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов\`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов\`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА\_53 , народилася ІНФОРМАЦІЯ\_6 у с. Уютне Євпаторійського району Кримської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР\_1 , де відомості про батька відсутні, а мати зазначена - ОСОБА\_9 .
Відповідно до ордеру № 82 від 29.11.1967 житлового фонду Євпаторійської ради ОСОБА\_9 надано квартиру АДРЕСА\_1 . Відомості про осіб, які мають право на житлову площу: ОСОБА\_9 , чоловік - ОСОБА\_3 , син - ОСОБА\_5 , дочка - ОСОБА\_6 .
Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР\_2 , виданим 25.04.1986 будинком одруження м. Євпаторія Кримської області, ОСОБА\_3 та ОСОБА\_9 зареєстрували шлюб 25.04.1986, після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові – ОСОБА\_18 , дружині – ОСОБА\_27 .
Відповідно до довідки про укладення шлюбу № 354 від 23.05.2015 в архіві Євпаторійського міського відділу записів актів громадянського стану Департаменту записів актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим по будинку одружень Євпаторійського міськвиконкому Кримської області мається запис про укладення шлюбу ОСОБА\_54 та ОСОБА\_6 № 651 від 29.07.1989. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові – ОСОБА\_10 , дружині – ОСОБА\_10 .
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР\_3 , виданим 17.05.1990 відділом РАГС м. Євпаторія Кримської області, ОСОБА\_11 народився ІНФОРМАЦІЯ\_7 у м. Євпаторія, батьками вказані: батько – ОСОБА\_55 , мати – ОСОБА\_56 .
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР\_4 , виданого 26.01.1993 РАГСом м. Калуга, шлюб між ОСОБА\_57 та ОСОБА\_58 розірвано 26.01.1993, про що в книзі реєстрації записів про розірвання шлюбу здійснено актовий запис за № 113.
Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР\_5 , виданим 19.02.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міськвиконкому Київської області, ОСОБА\_12 та ОСОБА\_56 зареєстрували шлюб 19.02.1999, про що зроблено запис за № 38.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР\_6 , виданого 16.10.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Бориспільського міськвиконкому Київської області, ОСОБА\_59 народилася ІНФОРМАЦІЯ\_8 у м. Бориспіль, Київської області, батьками вказані: батько – ОСОБА\_12 , мати – ОСОБА\_1 .
Згідно з довідкою від 18.10.2017 № 417 Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА\_2 з 24.02.1992 (прибув м. Євпаторія) по 03.07.2008 (вибув м. Бориспіль) та з 03.06.2009 (прибув м. Бориспіль) по день смерті 20.06.2010 (акт № 13 від 21.06.2010).
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 30.01.2018 депутатом Бориспільської міської ради ОСОБА\_60 обстежені житлово-побутові умови ОСОБА\_1 , 1961 року народження, по АДРЕСА\_3 , загальною площею 62,9 кв. м, на даній житловій площі проживає: ОСОБА\_12 , 1958 р.н., - чоловік; ОСОБА\_1 , 1961 р.н. - дружина; ОСОБА\_61 , 1999 р.н. - донька; ОСОБА\_3 , 1928 р.н. - батько ОСОБА\_1 ), з 2008 р. червень по травень 2009 р.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР\_7 , виданим 21.06.2020 Оксанинською сільською радою Уманського району Черкаської області, ОСОБА\_3 помер ІНФОРМАЦІЯ\_9 у с. Оксанина Уманського району Черкаської області.
Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 14.08.2017 № 48749517 приватним нотаріусом Ящук Д.О. зареєстровано спадкову справу № 129/2017 після смерті ОСОБА\_3 .
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 013924, виданим 25.02.2002 на підставі сесії Оксанинської сільської ради народних депутатів № 30-3/2 від 30.01.2002, ОСОБА\_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,2604 гектарів в межах Оксанинської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2016 заяву ОСОБА\_1 задоволено частково. Встановлено факт, що ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , уродженець с. Оксанино, Уманського району, Черкаської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ\_2 , являється батьком ОСОБА\_1 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , уродженки с. Уютноє Євпаторійського району, Кримської області.
Постановою апеляційного суду Київської області від 21.02.2018 апеляційну скаргу ОСОБА\_2 задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2016 у даній справі скасоване і постановлено нове судове рішення. Заяву ОСОБА\_1 про встановлення факту батьківства, заінтересована особа: Бориспільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, залишено без розгляду.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз\`яснено, що заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 01 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати.
Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до частини другої статті 55 Кодексу про шлюб та сім\`ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір\`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини (роз\`яснення пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Указ Президії Верховної ради СРСР від 08 липня 1944 року скасував можливість судового встановлення батьківства, який існував згідно Кодексу законів про сім\`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану УРСР 1926 року. В умовах воєнної диспропорції жіночого і чоловічого населення прийняте рішення про юридичне визнання лише шлюбу, зареєстрованого в компетентних органах.
На підставі Указу Президії Верховної ради СРСР від 15 вересня 1945 року внесено зміни до статті 2 вищезазначеного кодексу, а саме: при реєстрації в органах запису актів громадянського стану народження дитини від матері, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбі, дитина записується за прізвищем матері з присвоєнням їй по батькові за вказівкою матері. Отже заповнення графи «Батько» у актовому записі про народження дитини не передбачалося.
Такі вимоги діяли до прийняття Основ законодавства СРСР та союзних республік про шлюб та сім\`ю 1968 року, зокрема статті 53 КпШС УРСР.
На момент виникнення правовідносин між сторонами діяв Кодекс законів про сім\`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану від 31 травня 1926 року (УССР).
Згідно зі статтею 32-1 Кодексу законів про сім\`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану УРСР 1926 року, дитина, що народилася від особи, з якою мати дитини не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не має права звернутися в суд з позовом про встановлення батьківства і про стягнення із зазначеної особи аліментів на утримання дитини.
Відповідно до пунктів 6, 7 Указу Президії Верховної ради УРСР від 29 липня 1969 року «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім\`ю УРСР» правила частин другої, третьої статті 53 Кодексу про шлюб та сім\`ю УРСР про встановлення в судовому порядку батьківства особи, з якою мати не перебувала у шлюбі, застосовуються у відношенні дітей, що народилися після введення в дію Основ законодавства СРСР і союзних республік про шлюб та сім\`ю, тобто після 01 жовтня 1968 року.
У відношенні дітей, які народилися до 01 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства провадиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 570/2797/13-ц, від 28 серпня 2019 року у справі № 183/3834/15-ц, від 17 червня 2020 року справа № 643/12494/16.
Як було роз\`яснено у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду СРСР № 2 від 25 березня 1982 року "Про застосування судами законодавства при розгляді справ про встановлення батьківства та про стягнення аліментів на дітей та інших членів сім\`ї" відносно дітей, які народилися до введення в дію Основ законодавства про шлюб та сім\`ю від осіб, які не перебували між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено шляхом подачі спільної заяви матір\`ю дитини та особою, яка визнає себе батьком дитини, до органів запису актів гражданського стану. Встановлення у судовому порядку факту визнання батьківства щодо цих дітей, в силу ст. 3 Закону про Утвердження Основ законодавства про шлюб та сім\`ю, допускається в разі смерті особи, на утриманні якого перебувала дитина і яка визнавала себе батьком.
Враховуючи дату народження позивача ОСОБА\_1 , а саме 06 травня 1961 року, суд застосовує до правовідносин вищенаведені положення законодавства.
При цьому суд звертає увагу, що мова йде саме про встановлення факту визнання батьківства, про що просила у судових дебатах представник позивача, фактично змінивши позовні вимоги, що неприпустимо на даній стадії.
Водночас судом установлено, що ОСОБА\_3 , якого позивачка вважає своїм батьком і який помер ІНФОРМАЦІЯ\_2 , за життя не реалізував свого права на звернення до компетентних органів із спільною з матір\`ю позивачки заявою про визнання себе батьком позивачки, та не вчиняв дій для встановлення (узаконення) родинних зв\`язків із позивачкою 06.05.1961 року народження. Суд вважає також недоведеною обставину перебування позивачки на утриманні померлого ОСОБА\_3 , оскільки позивачка не виконала свій процесуальний обов\`язок із доведення відповідної обставини належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У частині 6 ст. 81 ЦПК України зазначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об\`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв\`язок доказів у їх сукупності.
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.
Суду не надано відповідних доказів утримання позивачки ОСОБА\_3 та визнання ОСОБА\_3 батьківства щодо неї.
Долучені позивачем докази, зокрема, акт обстеження житлово-побутових умов від 30.01.2018 та довідка від 18.10.2017 № 417 Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області не можуть вважатися доказами визнання ОСОБА\_3 ОСОБА\_1 донькою та не є достатніми для встановлення факту визнання батьківства.
З інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, також неможливо встановити обставини, які відповідно до законодавства, що діяло на момент спірних правовідносин, могли би бути підставою для задоволення позову.
Показання допитаних у судовому засіданні свідків є суперечливими та не дають можливість достовірно встановити визнання ОСОБА\_3 ОСОБА\_1 своєю донькою.
З огляду на викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінені на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв\`язку, встановивши, що необхідною обов\`язковою умовою для встановлення факту визнання померлим свого батьківства щодо позивача, є зокрема перебування дитини на утриманні померлого, яка в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, суд дійшов висновку про те, що визначені законом підстави для встановлення зазначеного факту в даній справі відсутні.
При цьому суд також звертає увагу, що позивачка просила установити факт батьківства, а не факт визнання батьківства, який може бути установлений відповідно до вимог законодавства, чинного на дату народження позивачки, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов\`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи, те, що у позові ОСОБА\_1 відмовлено повністю, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст. ст. 11-13, 80,81, 89, 258, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 354, 355 ЦПК України, суд
**УХВАЛИВ:**
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА\_1 ; АДРЕСА\_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР\_8 .
Відповідач: Бабанська селищна рада Уманського району Черкаської області; вул. Соборна, 30, смт Бабанка, Уманський район, Черкаська область, 20351, код ЄДРПОУ 26261413.
Відповідач: ОСОБА\_2 ; АДРЕСА\_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР\_9 .
Повне рішення складене 25.11.2024.
Суддя О.І.Єщенко** **
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****
****