ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 123277264

Озвучення тимчасово недоступне

справа № 760/24298/20 головуючий у суді І інстанції Радзівіл А.Г.

провадження № 22-ц/824/14457/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» поданою директором Гоменюком Романом Івановичем на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Сіті Голд» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення грошових коштів залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» - Гоменюк Роман Іванович подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просив скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів, які дають підстави для висновку про застосування механічних засобів відтворення власноручного підпису при підписанні позову та інших процесуальних документів директором ТОВ «ФК «Сіті Голд» Волковим Р.О . Зокрема, матеріали справи не містять електронного висновку на підтвердження, яким способом виконаний підпис директора ТОВ «ФК «Сіті Голд» Волкова Р.О. - пишучим приладом чи за допомогою технічних засобів. Тому висновки суду першої інстанції базуються виключно на суб`єктивних припущеннях.

Також, протягом трьох років розгляду справи, від імені ТОВ «ФК «Сіті голд», за підписом директором Волкова Р.О. , подавались: уточнена позовна заява від 27 липня 2021 року, клопотання про долучення доказів від 27 липня 2021 року, які були прийняті судом без зауважень та приєднані до матеріалів справи.

Суд також не врахував, що у письмовій заяві від 03 травня 2024 року директор ТОВ «ФК «Сіті Голд» Волков Р.О. підтвердив, що підпис, який міститься на позовній заяві, виконаний ним особисто.

Вказані факти підтверджують волю позивача на настання відповідних правових наслідків за даним позовом, а тому висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з підстав, викладених у оскаржуваній ухвалі, є надміру формальним.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення грошових коштів, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

17 вересня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Найдьонов Євгеній Вячеславович подав відзив, у якому заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Звернув увагу, що всі заяви по суті справи та процесуальні заяви, які складені від імені директора ТОВ «ФК «Сіті голд» містять відтиск факсиміле, а протилежне позивачем не спростовано.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» - адвокат Дьяконова Ольга Миколаївна вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Найдьонов Євгеній Вячеславович заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.

Залишаючи без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення грошових коштів, суд першої інстанції вважав, що із проставленого підпису директора ТОВ «ФК «Сіті Голд» Р.О. Волкова у позовній заяві встановлюється її підписання за допомогою відтиску факсимільного підпису (а.с. 3 на звороті), також факсимільним підписом завірені і копії доданих документів: договір поруки № 19/07п від 19 липня 2019 року (а.с. 13-14 том 1), вимога ТОВ «ФК «Сіті Голд» від 18 листопада 2019 року (а.с. 15 том 1), опис вкладень (а.с. 18 том 1), повідомлення вимога ТОВ «ФК «Сіті Голд» від 21 серпня 2020 року (а.с. 19 том 1), уточнена позовна заява (а.с. 63-66 том 1), клопотання про приєднання доказів від 03 серпня 2024 року (а.с.67 том 1) та ін. Вказаний висновок зроблений на підставі того, що штамп із зображенням підпису директора має очевидні ознаки його використання довгий час, а саме у верхньому елементі підпис має розрив, який не можливо відтворити неодноразово особою при проставленні особою особисто кульковою ручкою у документах.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з нижченаведених підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частина 2 ст. 175 ЦПК України визначає, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У разі недотримання цих вимог процесуальний закон не передбачає можливості залишення позовної заяви без руху задля підтвердження волевиявлення позивача, а в залежності від стадії процесу встановлює безумовні наслідки, зокрема, повернення позовної заяви і доданих до неї документів зі стадії відкриття провадження у справі (частина четверта статті 185 ЦПК України) або залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

Отже, однією із підстав для повернення позовної заяви/залишення позову без розгляду є факт її не підписання позивачем або представником позивача.

Особистий підпис це власноручно виконаний зразок почерку, що дозволяє ідентифікувати особу, що його виконала. У той же час, відсутність особистого підпису не дає можливості встановити вираження справжньої волі особи на настання відповідних правових наслідків у зв`язку з подачею відповідної заяви. Наведене вказує на те, що письмові звернення особи, які не містять підпису, можуть бути подані поза волею такої особи, а отже не мають юридичної сили.

Чинне законодавство України нормативно не визначає поняття факсиміле, однак частина третя статті 207 ЦК України встановлює, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Нормами ЦПК України не передбачено випадків, коли допускається подання позовних заяв із факсимільним підписом.

Оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, то подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам ЦПК України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа.

Верховний Суд у постановах від 16 березня 2020 року у справі №640/5124/19 та від 08 травня 2018 року у справі №922/4497/16 акцентував увагу, що суд при підготовці справи до розгляду за наявності в нього сумнівів щодо наявності в особи, яка підписала заяву, відповідних повноважень на таке підписання, вправі витребувати у заявника докази на підтвердження таких повноважень, а за наявності на заяві факсимільного відтворення підпису представника суд повинен перевірити дійсність його волевиявлення на її підписання, зокрема, шляхом виклику такої особи в судове засідання для надання пояснень щодо обставин підписання такого документа.

Разом із тим, за обставин цієї справи, суд першої інстанції не викликав Волкова Р.О. у судове засідання для надання пояснень у зв`язку з виниклими сумнівами у власноручному підписанні ним позовної заяви, будь-якої оцінки його заяві від 03 травня 2024 року щодо підтвердження виконання підпису на позовній заяві особисто не надав, а без підтвердження належними та допустимими доказами, висновки щодо факсиимільного відтворення підпису на позовній заяві та додатках до неї фактично ґрунтував на припущеннях.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що залишення позовної заяви без розгляду у даній справі на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України, без виклику особи, яка звернулася до суду з позовом, для висловлення нею її особистого волевиявлення щодо подання такої та її підписання, є проявом формалізму, який обмежує право особи на розгляд її справи судом, зважаючи, крім іншого на тривалий час перебування даної позовної заяви у суді на розгляді (з листопада 2020 року).

Колегія суддів звертає увагу, що місцевим судом у оскаржуваному судовому рішенні не наведено з урахуванням яких саме обставин останній дійшов висновку про відсутність підстав вважити, що позовна заява скріплена власноручним підписом повноважного представника, адже достовірно встановити спосіб відтворення підпису представника можливо лише за наявності спеціальних знань і проведення почеркознавчого дослідження.

Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів, а формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.

У пункті 36 рішення «Беллет проти Франції» (Bellet v. France, заява №23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom, заява №8225/78), пункт 96 рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France, заява №29731 /96).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain», заява №28090/95).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є таким, що не ґрунтується на вимогах процесуального закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Голд», подану директором Гоменюком Романом Івановичем - задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2024 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2024 року.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова