ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 122844396

Озвучення тимчасово недоступне

Справа** **№ 560/15908/24

**УХВАЛА**

06 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА\_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов\`язання вчинити дії,

**ВСТАНОВИВ:**

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1\. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР.

2\. Зобов\`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок основної пенсії за період з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2024 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 50 , 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі 8,75% мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2024 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

\- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено;

\- надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суд

Позивач подав заяву про поновлення процесуального строку, в якій вказує, що дізнався про порушення своїх прав після прийняття постанови Верховного Суду від 17.04.2024 року у справі №4600/20412/23 та з відмови Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.09.2024 року за №16644-15049/С-03/8-2200/24.

Щодо зазначеної заяви суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на рішення Конституційного Суду України №1-р (ІІ)2021 від 07.04.2021.

Так, пунктом 1 рішення Конституційного Суду України №1-р (ІІ)2021 від 07.04.2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв\`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 вказаного рішення Конституційного Суду України визначено, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього закону в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII.

Вказане рішення опубліковано у «Віснику Конституційного Суду України» № 3/2021 від 11.06.2021.

Крім того, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому, в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Отже, момент, коли позивач не отримав чергову пенсійну виплату у розмірі, яка належала йому до виплати після прийняття рішення Конституційним Судом України №1-р (ІІ)2021 від 07.04.2021, і є датою, коли позивач дізнався про порушення своїх прав.

При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов\`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов\`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об\`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об\`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов\`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, обставини якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об\`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов\`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, суду не надано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що слід продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 7 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.

Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

**УХВАЛИВ:**

визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду, вказані у заяві позивача від 03.11.2024.

Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду протягом 7 днів з отримання цієї ухвали заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя

Д.А. Божук