ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 122769244

Озвучення тимчасово недоступне

У Х В А Л А

21 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 333/8394/23

провадження № 61-12084ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, - Коваленка Юрія Миколайовича на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 липня

2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури і

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі (далі - ТУ ДБР у м. Мелітополі), Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури, в якому просив стягнути 1 198,80 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент ухвалення судом рішення, що на квітень 2024 року становило 9 590 400,00 грн, та відшкодувати судові витрати на правничу допомогу в розмірі 750 000,00 грн.

17 квітня 2024 року рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, 1 918 080,00 грн та 25 000,00 грн витрат на надання правової допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

24 липня 2024 року постановою Запорізького апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_2 , Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області, ТУ ДБР у м. Мелітополі, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону задоволено частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2024 року скасовано.

Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, 41 890,00 грн та 3 275,90 грн витрат на правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 відмовлено.

Компенсовано Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в сумі 206,40 грн.

Компенсовано Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в сумі 18 519,60 грн.

Компенсовано ТУ ДБР у м. Мелітополі за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в сумі 18 519,60 грн.

У серпні 2024 року представник ТУ ДБР у м. Мелітополі - Коваленко Ю. М. через систему «Електронний суд» подав касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2024 року, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2

16 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У жовтні 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.

Зокрема, подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови отримано заявником 26 липня 2024 року. Докази додано.

Згідно з положеннями частин першої та другої Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій

статті 394 цього Кодексу.

З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що датою складення повного тексту оскаржуваної постанови Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2024 року зазначено 26 липня 2024 року.

Відповідно до картки руху документа в справі № 333/8394/23 встановлено, що заявнику 26 липня 2024 року о 18 год 02 хв (п`ятниця) направлено копію повного тексту оскаржуваної постанови суду.

Отже, строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2024 року розпочався 29 липня 2024 року.

З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати забезпечення надання загального доступу до тексту оскаржуваної постанови, дати отримання оскаржуваної постанови, дати подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу 3 статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» у взаємозв`язку зі статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою.

17 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката

Ковальова Д. В. на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя

від 17 квітня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2024 року та витребувано матеріали цивільної справи № 333/8394/23 з суду першої інстанції.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у

місті Мелітополі, - Коваленка Юрія Миколайовича на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2024 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська