Номер провадження: 22-з/813/344/24
Справа № 522/15864/22
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Дришлюк А. І.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
21.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І. суддів: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в додатковій постанові Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Одеського апеляційного суду знаходилися апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року та на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії.
Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року була задоволена заява представника ОСОБА_2 – адвоката Лях І.Д. Так, апеляційний суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) понесені судові витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 8 000 гривень.
23.07.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки в додатковій постанові від 13.06.2024. Зокрема, заявник зазначив, що ім`я ОСОБА_3 це іменник м`якої групи, а тому правильно треба казати і писати не ОСОБА_4 , а ОСОБА_4 . Тому заявник просить виправити описку в імені адвоката третьої особи.
Дослідивши заяву про виправлення описки та матеріали справи, апеляційний суд вирішив залишити заяву без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Учасники справи в судове засідання не викликалися.
За змістом зазначеної статті, описка – це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). До них можна віднести викривлення, допущені у прізвищі судді, прізвищі, імені та по батькові сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, неправильні звороти мови, стилістично неправильно складені речення, розділові знаки, якщо вони викривляють дійсний зміст рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів і діалектизмів тощо (висновки, викладені в постанові ВС від 21.07.2020 року по справі № 521/1074/17).
Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні здійснюється тим судом, який його ухвалив, не змінюючи сутності цього рішення. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).
Заявник, звертаючись до суду з відповідними вимогами про виправлення описки не зазначив як саме допущена описка перешкоджає в реалізації відповідного судового рішення, впливає на правосудність цього рішення, спотворює дійсний зміст судового рішення тощо. Наявність вказаних обставин в процесі розгляду заяви про виправлення описки апеляційним судом не встановлена. Ані ОСОБА_2 , ані її представник ОСОБА_5 на користь яких була прийнята додаткова постанова, не зверталися до суду з заявою про виправлення описок до суду. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви про виправлення описки відсутні.
Апеляційний суд зауважує, що впродовж червня-липня 2024 року ОСОБА_1 подав 7 заяв про виправлення описок в процесуальних ухвалах та постановах апеляційного суду, які фактично не впливають на виконання судового рішення та не спотворюють його зміст. При цьому, заявнику роз`яснювались наслідки зловживання процесуальними правами.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
За ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 цієї статті якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Таким чином, з огляду на вище зазначені обставини справи, враховуючи процесуальну поведінку заявника, неодноразове подання заяв про виправлення описок, що безпідставно затягує розгляд справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд визнає подану заяву про виправлення описки зловживанням процесуальними правами та залишає без розгляду вказану заяву.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 269, 381 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки – залишити без розгляду.
Ухвала Одеського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
С.М. Сегеда