ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 122087643

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, [email protected]. ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Черкаси справа № 925/925/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Заболотній В.М. - адвокат за довіреністю;

від відповідача: Гонда О.Ю. - адвокат за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом фізичної особи - підприємця Кременюк Олександра Андрійовича (м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область) до фізичної особи - підприємця Білоброва Сергія Миколайовича (м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область) про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про:

- визнання недійсним договору складського зберігання зерна № 17/19, укладений 01.06.2019 між фізичною особою - підприємцем Білобровим Сергієм Миколайовичем та фізичною особою - підприємцем Кременюком Олександром Андрійовичем;

- визнання недійсним договору складського зберігання зерна № 18/19, укладений 01.06.2019 між фізичною особою - підприємцем Білобровим Сергієм Миколайовичем та фізичною особою - підприємцем Кременюком Олександром Андрійовичем.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.09.2024 в позові відмовлено повністю.

В останньому засіданні представник відповідача заявив клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу і подання ним протягом 5 днів після прийняття рішення необхідних для цього доказів.

Із дотриманням строків за правилами ГПК України, 18.09.2024 судом зареєстровано клопотання відповідача, фізичної особи - підприємця Білоброва Сергія Миколайовича, поданого в Електронний суд 17.09.2024, в якому просить суд стягнути з позивача судові витрати в розмірі 75 000,00 грн. на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

В судовому засіданні представник відповідача заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 75 000,00 грн. підтримує та просить суд її задовольнити.

Позивачем подано суду клопотання про залишення без розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, а також одночасно просить про відмову у задоволенні такої заяви як безпідставної та необгрунтованої, якщо суд не задовольнить клопотання про залишення заяви відповідача без розгляду.

Розглянувши подану відповідачем заяву від 17.09.2024 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 179), судом встановлено наступне:

У відповідності до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно Договору про надання правової допомоги від 15.07.2022 ( а.с. 183) укладеного між фізичною особою - підприємцем Білобровим Сергієм Миколайовичем ( далі - Клієнт) та Адвокатським бюро "Олега Гонди" (далі - Адвокатське бюро) Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту юридичну допомогу на умовах, у справах про адміністративні правопорушення, а також адміністративних, цивільних, господарських справах та кримінальних провадженнях, які стосуються інтересів Клієнта, у судах всіх інстанцій та будь-яких юрисдикцій ( п. 1. договору).

Згідно додаткової угоди № 2 від 01.08.2024 ( а.с. 184) Відповідач та Адвокатське об`єднання зафіксували, що вартість надання професійної правничої (правової) допомоги, а саме представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Черкаської області, в рамках справи № 925/925/24 становить:

- 10 000 ( десять тисяч) гривень 00 копійок за одне судове засідання за участю адвоката Адвокатського бюро, в приміщенні суду;

- 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок за одне судове засідання за участю адвоката Адвокатського бюро, в режимі відеоконференції;

- 15 000 ( п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок за підготовку відзиву на позовну заяву;

- 10 000 ( десять тисяч) гривень 00 копійок за підготовку заперечення;

- 5 000 ( п`ять тисяч ) гривень 00 копійок за підготовку Клопотань, Заяв, письмових пояснень ( сума вказана за 1 документ) ( п. 1 додаткової угоди).

В п. 1.2. сторони погодили, що додатково сплачується винагорода "за успіх" в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. у разі прийняття рішення суду на користь Клієнта (відмова у задоволенні позову, залишення позову без розгляду, укладення мирової угоди тощо).

13.09.2024 між сторонами підписано акт здачі - приймання робіт (послуг) ( а.с. 182), у відповідності до якого Адвокатське бюро надало, а Клієнт прийняв наступну професійну правничу допомогу:

- підготовка відзиву на позовну заяву 11-12.08.2024 - 15 000 грн.

- підготовка заперечення на відповідь на відзив 11-12.09.2024 - 10 000 грн.

- підготовка та подача заперечення проти спрощеного провадження 16.08.2024 - 5 000 грн.

- підготовка та подача відмови у наданні відповіді на питання позивача 16.08.2024 - 5 000 грн.

- участь в 1 судовому засіданні 10 000 грн. Засідання, в які прибував представник відбулись 27.08.2024, 13.09.2024 - всього 2 засідання, 10 000*2=20 000 грн.

- компенсація витрат на дорогу представника до суду 3 000 грн. 1 судове засідання. Всього було 2 судових засідань, відповідно 3 000 * 2 = 6 000 грн. (компенсація включена в вартість засідання в приміщенні суду)

- відповідно до укладеної між сторонами 01.08.2024 Додаткової угоди № 2 до договору про надання правової допомоги від 15.07.2022, винагорода "за успіх" в розмірі 20 000 грн. сплачується Клієнтом Адвокатському бюро у разі відмови в задоволенні позову, залишення позову без розгляду, укладення мирової угоди та складає 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ.

Отже, вартість наданих послуг згідно акту здачі - прийняття робіт (послуг ) становить 75 000 ( сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Оскільки в Акті не зазначено іншого, слід вважати, що цей Акт підтверджує факт належного надання адвокатських послуг і відсутність у Позивача претензій щодо їх кількості та якості.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу іншою стороною, суд надає оцінку доказам, які підтверджують факт надання заявнику правничої допомоги, її обсяг та вартість.

За змістом ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат, частиною 1 вказаної статті визначений порядок розподілу судового збору, частиною 4 - інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Так, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд відхиляє клопотання позивача про залишення без розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на послуги адвоката, виходячи з наступного:

Позивач вказав, що всупереч положенням ст. 221 ГПК України відповідач не обґрунтував, чому він не може подати всі докази понесення витрат на послуги адвоката до закінчення судових дебатів у справі і не подав докази їх реальної сплати на користь адвоката.

Представник відповідача пояснив, що і на час проведення останнього засідання у справі з дебатами і прийняттям рішення, адвокатська послуга ще продовжувалася надаватися позивачу.

Акт здачі-прийняття робіт (послуг) до Договору про надання правової допомоги підписано його сторонами саме 13.09.2024 року (із вказівкою про засідання, що відбулося в цю дату) і саме тому цей Акт не міг бути поданий суду до завершення дебатів.

На думку суду, така причина неподання відповідачем до закінчення судових дебатів всіх необхідних доказів для стягнення витрат на професійну правничу допомогу є поважною.

Щодо проведення оплати послуг адвоката суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу надання послуг, виконання робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 126 ГПУ).

Верховний суд в своїй додатковій Постанові від 21.01.2020 у справі №904/1038/19 зазначив про те, що аналогічну правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18.

Це також підтримав Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду відповідно до Постанови від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19.

Таким чином, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про як повне, так і часткове перерахування коштів на користь адвоката.

Отже підстав для залишення без розгляду заяви відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на послуги адвоката суд не вбачає.

Суд в ході розгляду з`ясував у представника позивача дійсний зміст клопотання з назвою "про зменшення витрат на оплату правничої допомоги" від 25.09.2024.

Представник позивача просить притримуватися прохальної частини цієї заяви, згідно якої у випадку незадоволення клопотання про залишення заяви про стягнення адвокатських витрат без розгляду, позивач просить суд відмовити ( повністю, бо не зазначено інше - суд ) у задоволенні цієї заяви як безпідставної та необґрунтованої.

Суд констатує, що "зменшення" і "відмова" мають різне смислове значення, бо зменшення передбачає збереження якоїсь частини від об`єкта, а відмова в даному конкретному випадку вимагає повного зникнення всього об`єкта.

Тому суд за змістом саме прохальної частини заяви, приходить до висновку, що позивач фактично не просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, бо навіть не вказує, якою ж є обґрунтована сума таких витрат.

Суд не може відмовити повністю у стягненні витрат на послуги адвоката, бо ці послуги позивачу були дійсно надані, виходячи з наступного:

Адвокат Гонда О.Ю. брав особисту участь у всіх засіданнях по справі як представник відповідача, складав документи з процесуальних питань, виконував всі вимоги суду.

Позивач не надає доказів та не мотивує, що перелічені в Акті здачі-приймання робіт (послуг) від 13.09.2024 послуги в дійсності адвокатом відповідачу не надавалися, не були йому потрібними або не мають ніякого стосунку до справи, що розглядається.

Судом такі обставини також не встановлені.

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VІ видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Цим вимогам послуги адвоката відповідача у справі відповідають.

Щодо стягнення "гонорару успіху" судом встановлено таке:

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VІ встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VІ).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VІ).

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону № 5076-VІ врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23.01.2014 (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55) .

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, відповідачу слід відмовити в задоволенні вимоги про стягнення з позивача 20 000,00 грн. "гонорар успіху", як коштів, сплата яких не відноситься до обов`язку замовника адвокатської послуги, не може впливати на якість послуги, і є лише власною ініціативою сторони щодо заохочення адвоката.

Щодо стягнення компенсації витрат на дорогу представника до суду в розмірі 6 000,00 грн. також слід відмовити, оскільки відповідачем не надані підтвердження цих витрат у вигляді чеків, квитанцій, квитків, тощо, на що слушно звертає увагу представник позивача.

Представник відповідача, оцінюючи заперечення сторони позивача проти розміру витрат на послуги адвоката, просить звернути увагу на те, що сам позивач при зверненні до суду заявив про орієнтовний розмір власних витрат на адвокатську допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

Цю обставину дійсно можна враховувати при оцінці балансу витрат стрін на послуги адвоката при доведенні та запереченні проти позову, за певних обставин.

Однак у даній справі суд прийшов до висновку, що позивач не заявив клопотання про зменшення витрат відповідача на послуги адвоката і не вказав на обґрунтований (на його думку) розмір таких витрат, а тому суд не вправі самостійно зменшувати їх розмір.

Натомість суд відмовляє у стягненні витрат на адвокатські послуги відповідачу в частині 20 000,00 грн. гонорару успіху та 6000,00 грн. витрат на дорогу представника до суду, як не підтверджених доказами та об`єктивною потребою необхідністю їх понесення (відповідно).

З підстав викладеного клопотання відповідача від 17.09.2024 (а.с. 179-180) про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат та професійну правничу допомогу слід задовольнити частково на суму стягнення 49 000,00 грн. (75 000-20 000-6 000).

Керуючись ст. 244 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву позивача від 17.09.2024 задовольнити частково.

Прийняти у справі додаткове рішення.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Кременюк Олександра Андрійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи - підприємця Білоброва Сергія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 м) -- 49 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2024

Суддя Н.М. Спаських