ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/12042/23
УХВАЛА
25 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Васюка Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі №320/12042/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ», приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №241/7 від 17.01.2023 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 07.09.2022;
- зобов`язати Центральну Колегію Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерств юстиції повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 07.09.2022, яка зареєстрована в Міністерства юстиції України за №СК-2684-22 від 05.10.2022.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі №320/12042/23 - без змін.
Від представника позивача - адвоката Васюка М.М. 17.09.2024 року надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі №320/12042/23.
В обґрунтування зазначеної заяви представник зазначає, що у апеляційній скарзі позивач зазначав, що попередній розмір судових витрат за договором про надання правової допомоги у суді першої інстанції орієнтовно складає 20 000,00 грн, а остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу буде визначений відповідно до стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Від представника Міністерства юстиції України 19.09.2024 року до суду надійшло заперечення на заяву позивача, в якому останній зазначає, що позивач має право на стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок відповідача лише у разі задоволення позовних вимог. Оскільки рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог, яке залишено судом апеляційної інстанції без змін, відтак у позивача відсутнє право на стягнення витрат на правничу допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення такої, виходячи із наступного.
Відповідно до частини першої, другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З огляду на зазначене та враховуючи, що судове рішення було ухвалено у порядку письмового провадження, розгляд даної заяви також здійснюється у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої та другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Порядок розподілу судових витрат у випадку відмови в задоволенні позову сторони статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.
Тому, зважаючи на те, що рішенням суду першої інстанції у вказаній справі відмовлено в задоволенні позову, постановою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд не знаходить правових підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат з огляду на приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не передбачає стягнення на користь позивача судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні.
Згідно частини четвертої стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 132, 139, 241, 252, 311, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Васюка Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі №320/12042/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ», приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
Л.О.Костюк