ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 121444186

Озвучення тимчасово недоступне

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2024 року Чернігів Справа № 620/9075/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди за весь час затримки за період з 01.08.2022 по 16.03.2024 за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди за весь час затримки за період з 01.08.2022 по 16.03.2024 за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивачем вказано, що на виконання рішення суду від 14.02.2024 у справі №620/8129/23, 16.03.2024 позивачу було виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Вважаючи, що він має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати додаткової винагороди, звернувся до суду з даним позовом.

Суд ухвалою від 02.07.2024 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем протягом встановленого судом строку подано відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та зазначив, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 не має постійного характеру, тому і застосування щодо даної додаткової винагороди положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є хибним. Також зазначає, що додаткова винагорода був нарахована на підставі рішення суду та сплачений без зволікань.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями норм Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ).

Відповідно до ст.1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За приписами ст.2 цього Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції «Порядок, умови та розміри виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення» до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби), доплата за науковий ступінь, доплата за вчене звання, надбавка за спортивні звання, надбавка за почесні звання, надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та фахівцям, які залучаються до підготовки рішень і висновків державних експертів з питань таємниць, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, надбавка за кваліфікацію, надбавка за кваліфікаційну категорію військовослужбовцям медичного і фармацевтичного складу, курсантська посадова надбавка, підвищення посадових окладів за військову службу на території гірських населених пунктів та на острові Зміїний, премії.

З наведеного слідує, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» серед наведеного вище переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відсутня.

Крім того, варто звернути увагу, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплата додаткової винагороди здійснюєтья виключно у період дії воєнного стану та особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Враховуючи наведене, суд вважає, що додатковій грошовій винагороді не притаманні ознаки додаткового виду грошового забезпечення, яке має щомісячний та постійний характер, оскільки для її розрахунку визначальною є кількість днів участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів та здійнюється вона виключно на період дії воєнного стану, тому і застосування щодо даної додаткової винагороди положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є хибним.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що у позові належить відмовити.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )..

Повне рішення суду складено 06.09.2024.

Суддя Л.О. Житняк