ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 120912922

Озвучення тимчасово недоступне

ЄУН: 336/13624/23

Провадження №: 1-кп/336/675/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

8 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА\_1 ,

при секретарі ОСОБА\_2 ,

з участю прокурора ОСОБА\_3 ,

обвинуваченого ОСОБА\_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА\_5 ,

розглянувши в підготовчому засіданні обвинувальний акт щодо ОСОБА\_4 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

  29 грудня 2023 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в порядку ст. 291 КПК України надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА\_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, що передбачений ч. 4 ст. 408 КК України.

На підставі обвинувального акту призначене підготовче засідання, в яке з\`явилися прокурор, обвинувачений, захисник.

У підготовчому судовому засіданні прокурор клопочеться про призначення на підставі обвинувального акту судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке просить викликати обвинуваченого, його захисника і поки не викликати свідків обвинувачення.

Обвинувачений та його захисник підтримали думку прокурора.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що кримінальне провадження може бути призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке належить викликати прокурора, обвинуваченого та захисника і поки не викликати свідків обвинувачення.

Відносно обвинуваченого на стадії досудового розслідування застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 10 січня 2024 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, проти задоволення якого не заперечує сторона захисту, про застосування до обвинуваченого під час судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк у шістдесят днів, мотивуючи його наявністю ризиків ухилення обвинуваченого від суду, продовження зайняття протиправною діяльністю, а також незаконного впливу на свідків обвинувачення.

У зв\`язку з викладеним, на думку прокурора, відсутність заходу забезпечення кримінального провадження за наявності перелічених ризиків не забезпечить ефективного здійснення судового розгляду та належної процесуальної дисципліни обвинуваченого; застосування ж більш м\`яких заходів прямо заборонено кримінальним процесуальним законодавством при здійсненні кримінального провадження щодо справ цієї категорії.

Обвинувачений та захисник заперечують проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи, що потреби в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу немає, оскільки запобіжні заходи призвані запобігти настанню ризиків перешкоджання кримінальному провадженню. Між тим в означеному провадженні таких ризиків не існує, оскільки ОСОБА\_4 беззаперечно виконує покладені на нього законом процесуальні обов\`язки, має стійкі соціальні зв\`язки, сім\`ю, постійне місце проживання в м. Запоріжжі, здійснює постійний догляд за батьком, який в силу незадовільного стану здоров\`я не може самостійно організовувати свою життєдіяльність та не має інших членів сім\`ї, хто міг би здійснювати догляд за ним.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

В силу ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Як випливає із змісту рішення Конституційного Суду України у справі № 1-р/2017, від 23.11.2017 року, запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

Передумови для застосування будь-якого запобіжного заходу внормовані частиною 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов\`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров\`я обвинуваченого, міцність соціальних зв\`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов\`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м\`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в статті 194 КПК України обставин.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м\`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

При вирішенні клопотання суд враховує те, що прокурор не довів наявність ризиків, на які посилається в клопотанні, між тим лише їх існування в силу наведених положень законодавства може зумовити застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід.

  Натомість сторона захисту надала суду фактичні дані про наявність у обвинуваченого стійких соціальних зав\`язків, проживання разом з батьком похилого віку-особою з інвалідністю, що страждає на низку хронічних захворювань і потребує постійного стороннього догляду.

  Керуючись наведеними приписами закону, суд враховує і особу обвинуваченого, який є особою, що не має судимостей, відмічений державою нагородами за захист Вітчизни, має статус учасника бойових дій, молодий вік обвинуваченого, що у сукупності свідчить про його здатність переоцінити протиправність своїх дій і повернутися на шлях духовних і соціальних цінностей та вказує на досить високий рівень соціалізації.

Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадії досудового розслідування» тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи, передбачені законом, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов\`язків, передбачених КПК України.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м\`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Цей запобіжний захід не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п\`ять років.

Відповідно до ст. 29 Основного Закону ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.

  Суд бере до уваги і зміст ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Хоча інкриміноване ОСОБА\_4 кримінально каране діяння є особливо тяжким в розумінні ст. 12 КК України, за яке передбачене покарання на строк від п\`яти до дванадцяти років, тобто вказаний злочин за формальним критерієм підпадає під діяння, у зв\`язку з вчиненням яких можливо застосування найбільш суворого заходу забезпечення кримінального провадження, проте суд, керуючись наведеними доводами не вбачає процесуальних підстав для його застосування.

Таким чином, повно та всебічно оцінивши надані сторонами провадження під час обговорення клопотання прокурора доводи і фактичні дані суд знаходить клопотання таким, що не підлягає задоволенню, і вважає, що застосування тримання під вартою лише з міркувань тяжкості інкримінованих особі дій та суворості покарання було б таким, що не відповідає загальним засадам кримінального судочинства, нормам Конституції України та міжнародного права.

Керуючись ст. ст. 177-179, 181,193, 314-315, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 

Призначити на підставі обвинувального акту щодо ОСОБА\_4 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 408 КК України, судовий розгляд, який відбудеться у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Викликати в судове засідання обвинуваченого і поки не викликати свідків обвинувачення.

Явку прокурора і захисника визнати обов\`язковою.

Клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА\_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без задоволення.

Звільнити ОСОБА\_4 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , з під варти в залі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

  Суддя ОСОБА\_1