УХВАЛА
06 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1345/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024
у справі за позовом Національної поліції України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс"
про стягнення 1 736 026,59 грн,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 736 026,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору.
Господарський суд міста Києва рішенням від 02.04.2024 у задоволені позову відмовив повністю.
Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 16.04.2024 стягнуто з позивача на користь відповідача 37 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд виходив з того, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг та їх сплату, а також неспівмірність розміру витрат із складністю справи, суд дійшов висновку що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на позивача частково в сумі 37 800,00 грн (50% від фактично сплачених послуг в розмірі 75 600,00 грн).
Північний апеляційний господарський суд постановою від 09.07.2024 апеляційну скаргу позивача задовольнив частково. Додаткове рішення суду першої інстанції змінив. Стягнув з позивача на користь відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення.
Мотивував тим, що визнає обґрунтованими доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі відносно того, що судом першої інстанції було неправомірно розраховано розмір витрат, які було вирішено покласти на позивача шляхом вирахування відсоткового співвідношення від фактично сплачених послуг. Оскільки, по-перше, обставини фактичної виплати таких адвокатських витрат не впливають на обґрунтованість (або необґрунтованість) присудження таких витрат, а по-друге, суд має виходити із реальності та адекватності наданих послуг адвокатом.
20.07.2024 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України. Втім скаржник не обґрунтував виключні випадки касаційного оскарження.
При касаційному оскарженні судових рішень у випадках, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1 - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік випадків, за наявності яких подається касаційна скарга, наведений у частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Водночас Верховний Суд зазначає, що скаржник не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.
Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК України.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно виконати вимоги частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України з урахуванням вимог цієї ухвали.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 у справі № 910/1345/24 залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.
4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 910/1345/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Рогач