ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 120573768

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

24 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/2828/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т. М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» (далі - ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод», скаржник)

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»

до Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод»

про стягнення заборгованості в сумі 218 942, 02 грн за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 № 094205СGАТВР016,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» 15.07.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 904/2828/22 скасувати. Ухвалити нове судове рішення у справі № 904/2828/22, яким задовольнити заяву про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 904/2828/22 за нововиявленими обставинами. Скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 904/2828/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (далі - АТ «Дніпропетровськгаз») до ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу у справі № 904/2828/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 у справі № 904/2828/22 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя - Малашенкова Т. М., судді Бенедисюк І. М., Ємець А. А.

Від АТ «Дніпропетровськгаз» 18.07.2024 через «Електронний суд» до Верховного Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження в яких просить відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 904/2828/22, оскільки:

предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів на загальну суму 218 942, 02 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позову до суду (248 100, 00 грн), а тому у розумінні ГПК справа № 904/2828/22 є малозначною, а скаржник не довів наявності жодного випадку визначеного у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України;

посилання позивача на пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України є безпідставним оскільки скаржник ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» брав участь у даній справі.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 904/2828/22 якою відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 за нововиявленими обставинами. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 904/2828/22 залишено в силі.

З огляду на викладене оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції зі справи про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

На обґрунтування своєї правової позиції ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» зазначає, що судом апеляційної інстанції було не з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, що призвело до винесення незаконного і необґрунтованого рішення суду. Вважає, що при оцінці наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з урахуванням встановлених, наразі, обставин (зокрема, набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі № 904/1237/23, яким встановлено наявність переплати за договором розподілу природного газу за 2022 рік) відмова у задоволенні заяви про перегляд рішення є «надмірним формалізмом», а також грубим порушенням судом принципу верховенства права, права на справедливий суд та повагу до прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України яке, в свою чергу, не тільки не призведе до відновлення прав відповідача, а навпаки втягне його в стан правої невизначеності.

При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України), не зазначає які конкретно норми права було порушено.

При поданні касаційної скарги на судові рішення якими відмовлено у відкритті апеляційного провадження, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу оскарження.

За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови.

Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

На час подання скарги статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028, 00 грн.

В прохальній частині касаційної скарги скаржник виклав свої вимоги до Суду в такій редакції:

«Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 904/2828/22 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення у справі № 904/2828/22, яким задовольнити заяву про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 904/2828/22 за нововиявленими обставинами.

Скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 904/2828/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу у справі № 904/2828/22».

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги наявність оскаржуваної ухвали суду та вимоги касаційної скарги, поданої в електронній формі через «Електронний суд» скаржник при поданні касаційної скарги у даному випадку мав сплати судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 2 422, 40 грн за вимоги щодо оскарження ухвали суду [3 028 грн х 0,8%].

Проте скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Не зазначено про наявність такого доказу і в переліку додатків до касаційної скарги.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.

Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження;

- документа на підтвердження оплати судового збору в розмірі 2 422, 40 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті Судова влада України та є актуальними на час вчинення дії.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліків протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.

Доводи АТ «Дніпропетровськгаз» наведені у запереченні проти відкриття касаційного провадження, що справа № 904/2828/22 є малозначною, а скаржник не довів наявності жодного випадку визначеного у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України та посилання позивача на пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України є безпідставним, оскільки скаржник ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» брав участь у даній справі, Судом не беруться до уваги, оскільки судове рішення у цій справі в контексті статті 287 ГПК України може бути оскаржене до Верховного Суду в силу приписів пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 904/2828/22 - залишити без руху.

2. Надати Приватному акціонерному товариству «Марганецький рудоремонтний завод» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству «Марганецький рудоремонтний завод», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню

Суддя Т. Малашенкова