ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 120409009

Озвучення тимчасово недоступне

**УХВАЛА**

15 липня 2024 року

м. Київ

справа №640/19933/21

адміністративне провадження № К/990/24709/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА\_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №640/19933/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА\_1 про стягнення штрафу, -

**ВСТАНОВИВ:**

Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень та матеріалів касаційної скарги, Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА\_1 , в якому просило: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА\_1 в судовому порядку за рішеннями про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №238, 239 від 13.10.2020 добровільно не сплачену суму штрафних санкцій у розмірі 6783,00 гривень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА\_1 про витребування доказів відмовлено.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 позов задоволено.

Не погодившись із вказаними судовими рішенням, відповідачка звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 залишено без руху у відповідності до приписів пункту 1 частини п\`ятої, частини шостої статті 296, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

28\.05.2024 Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено оскаржувану ухвалу, якою матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА\_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 повернуто скаржниці на підставі частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

26\.06.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА\_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у вказаній справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.

Розпорядженням в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.07.2024 №737/0/78-24, у зв\`язку з відпусткою судді Стрелець Т.Г., з метою дотримання строків розгляду справ, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду здійснено заміну судді Стрелець Т.Г. у цій справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до посилань на підстави непогодження з оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин та застосування нормативно-правових актів.

Суд також зауважує, що значення для формування єдиної правозастосовчої практики можуть мати питання права, що є найбільш суттєвими для такої практики та дійсно потребують уніфікованого підходу. До таких питань права можна віднести, зокрема наявність різних підходів судів щодо застосування одних і тих же норм матеріального та (або) процесуального права, і така різність практики супроводжується значною кількістю випадків оскарження судових рішень у подібних правовідносинах.

Проаналізувавши матеріали поданої касаційної скарги, Суд доходить висновку, що заявник не наводить жодних доводів щодо значення даної касаційної скарги питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Крім того, Верховний Суд за власної ініціативи не встановив, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у застосуванні норм процесуального права. Тому, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Суд також наголошує, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Аналіз ухваленого у даній справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -

**УХВАЛИВ:**

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА\_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №640/19933/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА\_1 про стягнення штрафу.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові у спосіб їх надходження до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

**Суддя- доповідач Л.В. Тацій**

**Суддя А.Ю. Бучик**

**Суддя С.Г. Стеценко**