ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 120287253

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

"08" липня 2024 р. Справа№ 910/13198/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Кравчука Г.А.

Сибіги О.М.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про відвід судді - Барсук М.А.,

від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2024

(повний текст складено 23.02.2024)

у справі № 910/13198/23 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд"

про стягнення 23 234 579,05 грн, -

в с т а н о в и в :

19.06.2024 від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід судді Барсук М.А. від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі № 910/13198/23(а.с. 213-239).

Колегією суддів, (головуючий суддя) - Пономаренко Є.Ю., судді - Барсук М.А., Руденко М.А.. заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід судді Барсук М.А. від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі № 910/13198/23 визнано необґрунтованою, з огляду на що, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 справу № 910/13198/23 передано для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України (а.с. 250-254).

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. 3 ст. 39 ГПК України).

Протоколом автоматизовано розподілу справи між суддями від 04.07.2024, для розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід судді Барсук М.А. від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі № 910/13198/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Сибіга О.М., Кравчук Г.А.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 39 ГПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід судді Барсук М.А. від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі № 910/13198/23 дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Визначене ст.ст. 38, 42 ГПК України право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

За змістом ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) суддів визначено статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За змістом ст. 36 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В п. 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 р. суд нагадує, що: "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі."

Як зауважував Європейський суд з прав людини, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа Ле Конт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії, останній абзац п.58).

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (абз. 2 п. 1.2.1. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18).

Із заяви про відвід вбачається, що підставою заявленого відводу є те, що:

Частки корпоративних прав компанії позивача, що належала приватним власникам було передано Державі. При цьому міноритарним акціонером Позивача була (до відчуження) так звана група «Приват», яка пов`язана зі структурами українського олігарха ОСОБА_1 та його оточенням, а також можливі зв`язки судді Барсук М.А. та її чоловіка ОСОБА_2 з ОСОБА_1 і його оточенням, і можливим їх впливом.

На підтвердження доводів, викладених в зазначеній вище заяві, - заявник посилається на інформацію (публікації), яка міститься у відкритому доступі в мережі інтернет.

Здійснивши перевірку викладених у заяві про відвід доводів, з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів та фактичних обставин, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Колегія суддів зазначає про те, що викладені у заяві про відвід судді доводи фактично зводяться до припущення про існування відповідних обставин та не підтверджені належними і допустимими доказами, що не може бути підставою для задоволення відводу судді Барсук М.А. у справі № 910/13198/23.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що викладені у заяві про відвід судді доводи щодо упередженості судді Барсук М.А. є припущеннями, які не підтверджені належними і допустимими доказами.

З огляду те, що у заяві не було наведено доказів упередженості судді Барсук М.А., а також не доведено наявності об`єктивних обставин з якими положення ст.ст. 35, 36 ГПК України пов`язують можливість задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід судді Барсук М.А. від розгляду справи № 910/13198/23, вказана заява підлягає відхиленню.

За результатами вирішення заяв про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 39 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 234 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід судді Барсук М.А. від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі № 910/13198/23- відмовити.

2. Матеріали справи № 910/13198/23 повернути колегії суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді - Барсук М.А., Руденко М.А.

Ухвала якою вирішується питання про відвід відповідно до ст. 39 та ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддями та з урахуванням положень ч. 3 ст. 287 ГПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді Г.А. Кравчук

О.М. Сибіга