ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 120147048

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2024 р. Справа№ 910/6145/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Чорний І.В;

від відповідача: не з`явились,

розглянувши за апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 (повне рішення складено і підписано 05.03.2024 року)

у справі № 910/6145/23 (суддя - Марченко О.В.)

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл»

про стягнення 18 101 529, 61 грн,-

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» 13 115 866, 24 грн штрафних санкцій за порушення зобов`язання за укладеним сторонами договором на закупівлю дизельного палива зимового від 09.12.2022 №764-22 (ЦЗ), з яких: 940 446, 00 грн подвійної облікової ставки Національного банку України (відповідно до пункту 7.4 договору); 422 456,21 грн втрат від інфляції (згідно з пунктом 7.8 договору); 56 426,76 грн 3% річних (відповідно до пункту 7.8 договору); 2 076 663,02 грн 0,1% річних (згідно з пунктом 7.2 договору) та 9 619 874,25 грн 7% штрафу (відповідно до пункту 7.2 договору).

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушенням умов договору відповідачем несвоєчасно здійснено поставку товару, що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передавання товару для перевезення поза межами строків, встановлених умовами договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» про стягнення 18 101 529,61 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 5 975 529, 14 грн 0,1% пені; 10 706 671, 50 грн 7% штрафу і 250 233, 01 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі №910/6145/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі №910/6145/23 залишити без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «МГК Рейл» мотивована тим, що оскаржуване рішення винесено з грубим порушенням норм процесуального права та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції необгрунтовано було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, поза межами строків встановлених судом.

Крім того, скаржник наголошує, що ТОВ «МГК Рейл» поставив позивачу товар у строк до 30.12.2022, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними, і саме видаткові накладні підтверджують факт переходу права власності на товар. При цьому, акти приймання-передавання товару для перевезення № 764/2 та № 764/3 від 30.12.2022, на які посилається позивач, лише підтверджують транспортування товару кінцевому споживачеві.

Також апелянт звертає увагу на те, що ним до суду першої інстанції подавалася заява про застосування судом приписів ст. 233 ГК України, а саме у випадку задоволення позову, розглянути питання про можливість зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій. Проте, оскаржуване судове рішення не містить інформації про розгляд даної заяви та надання їй правової оцінки.

До того ж, не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі №910/6145/23 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) мотивована тим, що у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно витягів з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Суліму В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевичу А.Г., Ткаченку Б.О.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 та від 04.04.2024 відкриті апеляційні провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) об`єднано в одне апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 08.05.2024.

18.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «МГК Рейл», відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу ТОВ «МГК Рейл» залишити без задоволення.

Позивач зазначив, що згідно із п. 5.5 договору датою прийняття та передачі у власність товару є дата вказана уповноваженою особою товароодержувача та представника постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення. Зазначене спростовує доводи відповідача про те, що поставка товару була здійснена не пізніше 31.12.2022, замість періодів фактичної поставки 15.01.2023, 30.01.2023 та 28.02.2023, що підтверджується актами приймання-передавання товару для перевезення.

У зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці, судове засідання призначене на 08.05.2024 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 розгляд справи № 910/6145/23 призначено на 15.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 відкладено розгляд справи до 05.06.2024.

У зв`язку із участю головуючого судді (судді-доповідача) Суліма В.В. у X Міжнародному форумі з інтелектуальної власності, розгляд справи призначено на 12.06.2024.

У судовому засіданні 12.06.2024 оголошена перерва до 19.06.2024.

19.06.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою отримання відповіді на адвокатський запит.

Також, 19.06.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі відповідно до яких останній зазначив, що про своєчасність виконання зобов`язань свідчать видаткові накладні за № 393 від 30.12.2022 та № 394 від 30.12.2022, які виписані до актів № 764/2 та № 764/3.

У судовому засіданні 19.06.2024 задоволено клопотання відповідача та оголошена перерва у судовому засіданні до 26.06.2024.

26.06.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі до розгляду Північним апеляційним господарським судом пов`язаної справи № 910/2274/24.

Крім того, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неотриманням відповіді на адвокатський запит.

У судове засідання 26.06.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги та зважаючи на те, що розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі, у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, не вбачає підстав для його задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 задоволено заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про забезпечення позову.

Також розглянувши заяву про зупинення провадження у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегією суддів встановлено, що предметом розгляду справи № 910/2274/24, до якої відповідач просить зупинити провадження у даній справі є стягнення 2 142 347, 38 грн - суми завищеної вартості за договором про закупівлю дизельного палива зимового №764-22 (ЦЗ) від 09.12.2022. В свою чергу предметом розгляду даної справи є стягнення пені та штрафу за несвоєчасну поставку товару.

Так, заявник необгрунтував неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 910/2274/24.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви про зупинення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 26.06.2024 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09.12.2022 Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» (постачальник) було укладено договір № 764-22 (ЦЗ), за умовами якого постачальник зобов`язується у 2022 році передати у власність замовнику (товароодержувачу) товар: нафта і дистиляти, код ДК-021:2015-09130000-9 (Дизельне паливо зимове, код ДК-021:2015-09134200-9), у номенклатурі, за цінами, у кількості, зазначених у специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору (пункт 1.1 договору).

Згідно із п. 1.3 договору товароодержувач - уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару відповідно до специфікації (додаток №1).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 3 до договору, загальна сума договору складає 289 021 996, 50 грн.

Згідно із п. 2 додаткової угоди № 3 до договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється у такому порядку:

- попередня оплата у розмірі 31,07% від загальної вартості товарів у сумі 89 807 250, 00 грн, здійснюється на підставі рахунку-фактури на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору сторонами у строк не пізніше 23.12.2022;

- перерахування 68,93 % від загальної вартості товарів у сумі 199 214 746, 50 грн, замовником здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами видаткових накладних та акту приймання-передачі товару, згідно яких до замовника переходить право власності на товар, який в подальшому передається постачальнику для перевезення за адресами товароодержувачів замовника.

Строк (термін) поставки (передачі) товарів: постачальник зобов`язаний передати товар у розпорядження замовника (товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах договору, в термін не пізніше 29.12.2022 (згідно з термінами поставки, які вказані у додатку №2 до договору) (пункт 5.1 договору в редакції додаткової угоди від 26.12.2022 №2).

Місце поставки (передачі) товарів: поставка товару здійснюється транспортом постачальника; поставка товару здійснюється транспортом постачальника; замовник за погодженням з постачальником приймає товар або його частину (партію) у місці передачі за адресою: АДРЕСА_1; поставка товарів постачальником до товароодержувачів здійснюється на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року) не пізніше 31.12.2022 за адресою поставки товароодержувачів згідно з додатком №2 (пункт 5.2 договору в редакції додаткової угоди від 26.12.2022 №2).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦивільноHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2023_08_10/pravo1/T030435.html?pravo=1"го кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 ЦивільHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843578/ed_2023_08_10/pravo1/T030435.html?pravo=1"ного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843594/ed_2023_08_10/pravo1/T030435.html?pravo=1"ЦивілHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843594/ed_2023_08_10/pravo1/T030435.html?pravo=1"ьного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу загальну суму коштів 289 021 996,50 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.12.2022 №3153 на суму 89 807 250 грн, від 29.12.2022 №3799 на суму 40 406 326, 50 грн, від 30.12.2022 №3843 на суму 52 143 923,50 грн, від 30.12.2022 №3844 на суму 14 893 026,50 грн, від 30.12.2022 №3846 на суму 85 915 500 грн, від 30.12.2022 №3849 на суму 1 488 537 грн, від 30.12.2022 №3850 на суму 1 427 541 грн, від 30.12.2022 №3853 на суму 1 453 174 грн і від 30.12.2022 №3855 на суму 1 486 718 грн.

Товариством було повністю здійснено поставку обумовленого сторонами товару на загальну суму 289 021 996,50 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками замовника, товароодержувача і постачальника:

- видатковими накладними від 14.12.2022 №310 на суму 1 416 397,50 грн, від 14.12.2022 №311 на суму 1 500 600 грн, від 14.12.2022 №312 на суму 1 551 030 грн, від 14.12.2022 №316 на суму 1 554 105 грн, від 15.12.2022 №320 на суму 1 409 418,15 грн, від 20.12.2022 №335 на суму 1 479 690 грн, від 20.12.2022 №336 на суму 1 547 340 грн, від 20.12.2022 №337 на суму 1 436 640 грн, від 20.12.2022 №338 на суму 1 466 160 грн, від 20.12.2022 №339 на суму 1 488 300 грн, від 21.12.2022 №342 на суму 1 386 368,70 грн, від 21.12.2022 №343 на суму 1 484 196,90 грн, від 21.12.2022 №344 на суму 1 483 023,90 грн, від 22.12.2022 №340 на суму 1 527 940 грн, від 22.12.2022 №341 на суму 1 484 560 грн, від 22.12.2022 №345 на суму 1 437 452,85 грн, від 22.12.2022 №346 на суму 1 194 330 грн, від 22.12.2022 №347 на суму 1 533 810 грн, від 22.12.2022 №348 на суму 1 490 760 грн, від 23.12.2022 №349 на суму 52 200 000 грн, від 23.12.2022 №350 на суму 1 584 240 грн, від 24.12.2022 №352 на суму 1 597 770 грн, від 24.12.2022 №353 на суму 1 610 070 грн, від 24.12.2022 №354 на суму 1 498 140 грн, від 24.12.2022 №355 на суму 1 520 280 грн, від 24.12.2022 №356 на суму 1 428 714 грн, від 25.12.2022 №364 на суму 1 437 240 грн, від 26.12.2022 №357 на суму 1 424 022 грн, від 26.12.2022 №358 на суму 1 477 980 грн, від 26.12.2022 №359 на суму 1 433 406 грн, від 26.12.2022 №360 на суму 1 507 305 грн, від 26.12.2022 №361 на суму 1 543 650 грн, від 26.12.2022 №362 на суму 1 576 860 грн, від 26.12.2022 №363 на суму 1 194 330 грн, від 26.12.2022 №365 на суму 1 514 130 грн, від 26.12.2022 №366 на суму 1 602 690 грн, від 27.12.2022 №369 на суму 1 429 887 грн, від 27.12.2022 №367 на суму 1 426 368 грн, від 27.12.2022 №368 на суму 1 485 840 грн, від 27.12.2022 №370 на суму 1 612 530 грн, від 27.12.2022 №371 на суму 1 201 095 грн, від 27.12.2022 №372 на суму 1 579 320 грн, від 27.12.2022 №373 на суму 1 542 420 грн, від 27.12.2022 №374 на суму 1 543 650 грн, від 27.12.2022 №375 на суму 1 384 726,50 грн, від 27.12.2022 №376 на суму 1 554 105 грн, від 27.12.2022 №377 на суму 1 486 191 грн, від 27.12.2022 №378 на суму 1 570 710 грн, від 27.12.2022 №379 на суму 1 501 830 грн, від 27.12.2022 №380 на суму 1 488 537 грн, від 27.12.2022 №381 на суму 1 405 254 грн, від 27.12.2022 №382 на суму 1 460 010 грн, від 28.12.2022 №383 на суму 1 041 350 грн, від 29.12.2022 №385 на суму 1 446 680 грн, від 29.12.2022 №386 на суму 1 518 660 грн, від 29.12.2022 №387 на суму 1 453 174 грн, від 29.12.2022 №406 на суму 1 427 541 грн, від 29.12.2022 №407 на суму 1 486 718 грн, від 30.12.2022 №393 на суму 67 036 950 грн і від 30.12.2022 №394 на суму 85 915 500 грн;

- актами приймання-передачі товару для перевезення від 14.12.2022 №1 на суму 1 416 397,50 грн, від 14.12.2022 №2 на суму 1 500 600 грн, від 14.12.2022 №3 на суму 1 551 030 грн, від 14.12.2022 №5 на суму 1 554 105 грн, від 15.12.2022 №4 на суму 1 409 418,15 грн, від 20.12.2022 №6 на суму 1 479 690 грн, від 20.12.2022 №9 на суму 1 547 340 грн, від 20.12.2022 №10 на суму 1 436 640 грн, від 20.12.2022 №7 на суму 1 466 160 грн, від 20.12.2022 №8 на суму 1 488 300 грн, від 21.12.2022 №14 на суму 1 386 368,70 грн, від 21.12.2022 №15 на суму 1 484 196,90 грн, від 21.12.2022 №13 на суму 1 483 023,90 грн, від 22.12.2022 №12 на суму 1 527 940 грн, від 22.12.2022 №11 на суму 1 484 560 грн, від 22.12.2022 №16 на суму 1 437 452,85 грн, від 22.12.2022 №20 на суму 1 194 330 грн, від 22.12.2022 №18 на суму 1 533 810 грн, від 22.12.2022 №19 на суму 1 490 760 грн, від 23.12.2022 №17 на суму 52 200 000 грн, від 23.12.2022 №21 на суму 1 584 240 грн, від 24.12.2022 №25 на суму 1 597 770 грн, від 24.12.2022 №22 на суму 1 610 070 грн, від 24.12.2022 №24 на суму 1 498 140 грн, від 24.12.2022 №23 на суму 1 520 280 грн, від 24.12.2022 №26 на суму 1 428 714 грн, від 25.12.2022 №27 на суму 1 437 240 грн, від 26.12.2022 №36 на суму 1 424 022 грн, від 26.12.2022 №35 на суму 1 477 980 грн, від 26.12.2022 №34 на суму 1 433 406 грн, від 26.12.2022 №33 на суму 1 507 305 грн, від 26.12.2022 №32 на суму 1 543 650 грн, від 26.12.2022 №29 на суму 1 576 860 грн, від 26.12.2022 №28 на суму 1 194 330 грн, від 26.12.2022 №30 на суму 1 514 130 грн, від 26.12.2022 №31 на суму 1 602 690 грн, від 27.12.2022 №37 на суму 1 429 887 грн, від 27.12.2022 №46 на суму 1 426 368 грн, від 27.12.2022 №39 на суму 1 485 840 грн, від 27.12.2022 №40 на суму 1 612 530 грн, від 27.12.2022 №43 на суму 1 201 095 грн, від 27.12.2022 №38 на суму 1 579 320 грн, від 27.12.2022 №45 на суму 1 542 420 грн, від 27.12.2022 №41 на суму 1 543 650 грн, від 27.12.2022 №42 на суму 1 384 726,50 грн, від 27.12.2022 №47 на суму 1 554 105 грн, від 27.12.2022 №45 на суму 1 486 191 грн, від 27.12.2022 №49 на суму 1 570 710 грн, від 27.12.2022 №48 на суму 1 501 830 грн, від 27.12.2022 №51 на суму 1 488 537 грн, від 27.12.2022 №50 на суму 1 405 254 грн, від 27.12.2022 №59 на суму 1 460 010 грн, від 28.12.2022 №60 на суму 1 041 350 грн, від 29.12.2022 №70 на суму 1 446 680 грн, від 29.12.2022 №73 на суму 1 518 660 грн, від 29.12.2022 №68 на суму 1 453 174 грн, від 29.12.2022 №69 на суму 1 427 541 грн, від 29.12.2022 №74 на суму 1 486 718 грн, від 30.12.2022 №764/2 на суму 67 036 950 грн, від 30.12.2022 №764/3 на суму 85 915 500 грн.

Звертаючись із даним позовом до суду першої інстанції, позивач зазначив, що товар згідно актів приймання-передачі № 764/2 від 30.12.2022 та № 764/3 від 30.12.2022 був поставлений із порушенням строків поставки, а саме 15.01.2023 на суму 63 442 760, 00 грн та 30.01.2023 на суму 3 594 189, 30 грн відповідно до акту № 764/2 від 30.12.2022 та 28.02.2023 на суму 85 915 500, 00 грн відповідно до акту № 764/3 від 30.12.2022.

Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача 940 446, 00 грн подвійної облікової ставки НБУ відповідно до п. 7.8 договору, 422 456, 21 грн втрат від інфляції згідно п. 7.8 договору, 56 426, 76 грн - 3% річних згідно п. 7.8 договору, 5 975 529, 14 грн - 0,1% пені (згідно п. 7.2 договору), та 10 706 671, 50 грн - 7% штрафу відповідно до п. 7.2 договору.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі стаHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843682/ed_2024_01_30/pravo1/T030435.html?pravo=1"ттею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 7.8 договору передбачено, що постачальник у відповідності до ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України за весь час користування чужими коштами - з моменту отримання передплати і до моменту отримання замовником зазначених грошових коштів, сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передплати, а також згідно з частиною другою статті 625 ЦК України зобов`язаний сплатити вказану суму з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь період та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно із ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 940 446, 00 грн подвійної облікової ставки НБУ відповідно до п. 7.8 договору, 422 456, 21 грн втрат від інфляції згідно п. 7.8 договору та 56 426, 76 грн - 3% річних згідно п. 7.8 договору, суд першої інстанції виходив з того, що жодна із перерахованих позивачем відповідачу сум поверненню не підлягає, оскільки відповідачем умови договору були виконанні у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції та додатково зазначає, що п. 7.8 договору був укладений сторонами у відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України. При цьому, ч. 6 ст. 231 ГК України передбачає накладення штрафних санкцій за порушення грошових зобов`язань, натомість у даній справі відповідачем було порушено строк поставки товару, а не грошове зобов`язання.

Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 758/1303/15-ц, зокрема на п. 74, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки вказана справа не є релевантною до даної справи.

Крім того, апеляційний суд наголошує, що постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 758/1303/15-ц не містить пункт 74.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 940 446, 00 грн подвійної облікової ставки НБУ відповідно до п. 7.8 договору, 422 456, 21 грн втрат від інфляції згідно п. 7.8 договору та 56 426, 76 грн - 3% річних згідно п. 7.8 договору, а тому позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають.

Що ж до стягнення з відповідача 5 975 529,14 грн 0,1% пені та 10 706 671,50 грн 7% штрафу згідно з пунктом 7.2 договору за актами приймання-передавання товару для перевезення № 764/2 від 30.12.2022 та № 764/3 від 30.12.2022, то за умовами пункту 7.2 договору відповідач у разі порушення строків поставки сплачує 0,1% пені від вартості товару, з якого допущено прострочення, а за прострочення понад 10 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Так, сторонами було підписано додаток №2 в таких редакціях:

- від 09.12.2022: ВЧ НОМЕР_3 кількість 1 600 тонн, термін поставки з 13.12.2022 по 26.12.2022; ВЧ НОМЕР_2 кількість 2 275 тонн, термін поставки з 13.12.2022 по 26.12.2022;

- від 26.12.2022: ВЧ НОМЕР_3 кількість 1 600 тонн, термін поставки не вказано; ВЧ НОМЕР_2 кількість 2 275 тонн, термін поставки не вказано;

- від 30.12.2022: ВЧ НОМЕР_3 кількість 1 585,23 тонн, термін поставки не вказано; ВЧ НОМЕР_2 кількість 2 153,69 тонн, термін поставки не вказано.

З наведеного вбачається, що за додатком №2 від 09.12.2022 термін поставки був по 26.12.2022 (включно).

Проте, додатковою угодою від 26.12.2022 №2 внесено зміни до пункту 5.2 договору, згідно з якими строк поставки товару постачальником до товароодержувача здійснюється не пізніше 31.12.2022.

Тобто поставка відповідачем товару ВЧ НОМЕР_3 і ВЧ НОМЕР_2 мала бути здійснена по 31.12.2022 включно.

Позивач розраховує пеню за такі періоди:

з 01.01.2023 (нарахованих на 152 952 450 грн [загальна вартість товару за актами від 30.12.2022 №764/2 і від 30.12.2022 №764/3) по 14.01.2023 (оскільки відповідачем 15.01.2023 поставлено товар на суму 63 442 760 грн за накладною (вимогою) від 15.01.2023 №23/454) сума пені становить 2 141 334,30 грн;

з 15.01.2023 (нарахованих на 89 509 689,30 грн) по 29.01.2023 (оскільки 30.01.2023 відповідачем поставлено товар на суму 3 594 189,30 грн за накладною (вимогою) від 30.01.2023 №23-1002) сума пені - 1 342 645,34 грн;

з 30.01.2023 (нарахованих на 85 915 500 грн) по 27.02.2023 (оскільки 28.02.2023 відповідачем повністю поставлено товар) сума пені - 2 491 549,50 грн.

Заперечуючи проти стягнення пені та штрафу згідно із п. 7.2 договору відповідач зазначає, що предметом договору є передача замовнику товару у власність, а не поставка/перевезення товару до товароодержувачів, а тому підписання видаткових накладних № 393 та № 394, які датовані 30.12.2022 свідчить своєчасну поставку товару, який перевозився згідно актів приймання-передавання товару для перевезення № 764/2 від 30.12.2022 та № 764/3 від 30.12.2022.

Однак, колегія суддів не погоджується із вказаними твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 2 від 26.12.2022 сторони погодили викласти п. 5.2 договору у редакції наступного змісту: «Місце поставки (передачі товарів): поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Замовник за погодженням з постачальником приймає товар або його частину (партію) у місці передачі за адресою: АДРЕСА_1. Поставка товарів постачальником до товароодержувачів здійснюється на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 р.) не пізніше 31 грудня 2022 за адресою поставки товароодержувачів згідно до додатку 2.

Згідно із п. 5.5 договору датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату вказану уповноваженою особою товароодержувача та представника постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення.

А отже, враховуючи вказане, беручи до уваги те, що згідно із актом приймання-перевезення товару для перевезення № 764/2 товар був отриманий товароодержувачем 15.01.2023 та 30.01.2023, а згідно із актом приймання-перевезення товару для перевезення № 764/3 - 28.02.2023, позивач обгрунтовано здійснив нарахування пені та штрафу у відповідності до п. 7.2 договору.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, колегія суддів приходить до висновку, що він арифметично вірним, а тому суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення пені у сумі 5 975 529, 14 та штрафу у сумі 10 706 671, 50 грн.

Щодо доводів відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку із необґрунтованим прийняттям до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або ж до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції в судовому засіданні 11.09.2023 надав позивачу 3-денний строк для підготовки заяви про збільшення розміру позовних вимог, що підтверджується протоколом судового засідання від 11.09.2023.

У судовому засіданні 18.09.2023, суд першої інстанції оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/6145/23 до судового розгляду по суті. Крім того, суд зазначив, що станом на 18.09.2023 о 9:53 заява позивача про збільшення розміру позовних вимог до суду не надходила.

Водночас, заява про збільшення позовних вимог надійшла до суду першої інстанції 18.09.2023 після судового засідання.

Апеляційним судом встановлено, що заява про збільшення позовних вимог була направлена позивачем до суду засобами поштового зв`язку 14.09.2023.

Згідно із ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Беручи до уваги те, що місцевий господарський суд у судовому засіданні 11.09.2023 надав позивачу 3-денний строк для підготовки заяви про збільшення розміру позовних вимог, та зважаючи на те, що останній 14.09.2023 направив вказану заяву засобами поштового зв`язку, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строку подання відповідної заяви, а тому суд першої інстанції обґрунтовано повернувся до стадії підготовчого провадження та прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи викладене, твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними.

Стосовно того, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, то колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять вказаного клопотання та доказів його подання до суду першої інстнації, а тому вказані доводи відповідача є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та про стягнення з відповідача 6 601 557, 27 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржників, викладені ними в апеляційних скаргах такими, що не можуть бути підставами для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржників не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржників ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі № 910/6145/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі № 910/6145/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи № 910/6145/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко

Дата складення повного тексту 02.07.2024