Справа № 357/14536/18
1-кп/357/308/24
У Х В А Л А
02.07.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді – ОСОБА_1 ,
при секретарі – ОСОБА_2
прокурора – ОСОБА_3
обвинуваченого – ОСОБА_4
захисника – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції під час розгляду кримінального провадження № 12018110030003516 від 24.08.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України питання продовження судового розгляду, –
У С Т А Н О В И В :
13.05.2024 протоколом автоматизованого розподілу справи у зв`язку з відпусткою судді ОСОБА_7 визначено по справі головуючого суддю ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 02.07.2024 судом в порядку ст. 319 КПК України поставлено на обговорення питання щодо початку розгляду справи з початку.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що відсутня необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді. Захисник ОСОБА_5 вважає за необхідне розпочати судовий розгляд з самого початку з метою забезпечення повноти та всебічності судового розгляду. Вважає, що необхідно дослідити всі докази з метою сприйняття їх новим складом суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, враховуючи позицію самого суду, а саме головуючого судді, яка після зміни складу колегії, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 319 КПК України з ходом судового провадження та з матеріалами судового провадження була ознайомлена в повному обсязі, згодна зі всіма прийнятими процесуальними рішеннями попереднім складом суду, підстав для того, щоб розпочати судовий розгляд з початку також не вбачає, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 319 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу. Суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій. які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій. які вже були здійсненні судом до заміни судді; суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій. що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обгрунтування судових рішень. Судовий розгляд - окрема стадія судового провадження, врегульована Главою 28 КПК України, та відповідно до ст. 347 КПК України судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта. Вимога здійснення після зміни складу суду судового розгляду спочатку передбачає виконання з самого початку лише передбачених Главою 28 КПК України на цій стадії судового провадження процесуальних дій, але в жодному випадку не передбачає повернення до попередньої стадії - підготовчого судового провадження.
Також стороною захисту не доведено наявність порушень процесуального закону попереднім складом суду, що істотно позначилося на можливостях відстояти свою позицію у справі і не може бути виправлено в подальшому під час судового розгляду у кримінальному провадженні, а саме на стадії доповнень судового розгляду.
Крім цього суд приймаючи рішення щодо продовження судового розгляду після заміни судді, враховує правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 13.06.2023 по справі № 461/5454/14-к, а саме те, що суд бере до уваги право обвинуваченої особи отримати судове рішення в розумний строк (ст. 6 Конвенції, ч. 5 ст. 28 КПК). яке за анулювання результатів попереднього довготривалого розгляду та за розгляду справи спочатку практично неможливо забезпечити. Також ККС у своїй постанові відзначив, що до заміни судді судовий розгляд у цій справі вже тривав 5 років, і за цей час було досліджено значний обсяг доказів. Верховний Суд наголосив, що принцип безпосередності дослідження доказів є основоположним для кримінального провадження, що передбачає можливість для сторін проводити допити свідків і експертів, а також досліджувати інші докази перед суддею, який прийматиме рішення. У той же час ВС зазначає, що ця вимога сформульована як принцип, яким має керуватися суд, приймаючи процесуальні рішення в конкретній ситуації, і засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин цей принцип реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати його з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб. Суд, серед іншого, має прийняти до уваги свій обов`язок створити необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частина 6 статті 22 КПК), у тому числі свій обов`язок забезпечити розумний строк розгляду справи (частина 2 статті 28 КПК). Суд відзначає, що до заміни судді судовий розгляд у цій справі вже тривав близько чотирьох років, і за цей час було досліджено значний обсяг доказів.
При цьому суд приймає до уваги, що принцип безпосередності спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з`ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію. У цьому контексті спостереження судді щодо поведінки свідка можуть мати важливі наслідки.
Суд зазначає, що в цій справі сторона обвинувачення обгрунтовувала свою позицію головним чином документальними доказами. На відміну від показань свідків, де безпосереднє сприйняття показань і спостереження за поведінкою свідка, його відповідями і іншими обставинами може мати суттєве значення для оцінки достовірності таких показань, на дослідженні документів ці фактори не позначаються.
Крім цього судом звертається увага учасників судового провадження про можливість заявити клопотання про повторне дослідження тих чи інших доказів, зокрема і тих, які були досліджені судом до зміни складу суду.
Керуючись статтями 319, 376 КПК України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Продовжити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12018110030003516 від 24.08.2018 р., за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
ОСОБА_1