ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 119835813

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 522/9096/24

Провадження № 2/522/5330/24

УХВАЛА

18 червня 2024 року

Приморський районний суд міста Одеси у складі :

головуючого судді - Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Звонецької І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника позивача по справі заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про припинення володіння правом власності на житловий будинок, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні територіальною громадою земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду слухається цивільна справа заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про припинення володіння правом власності на житловий будинок, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні територіальною громадою земельної ділянки.

Разом з позовом від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Відповідно до наданої заяви позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії пов`язані з переходом права власності щодо нерухомого майна – житлового будинку, загальною площею 65,8 кв.м, по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1301407251101.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено, що у задоволенні такої слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до позовних вимог позивач просить суд припинити володіння правом власності на житловий будинок, усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні територіальною громадою земельної ділянки.

Тобто позивач звернувся до суду з двома немайновими вимогами.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також у питаннях забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача, інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, для того, щоб було вжито заходи для забезпечення позову у справі, заявнику необхідно довести, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.

Крім того, згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивачем заявлені лише вимоги немайнового характеру. Майнової вимоги (про витребування, повернення майна, звільненння земельної ділянки, тощо, позивач не заявляє).

Арешт на майно, як захід забезпечення позову, застосовується лише у справах, де заявлено майнову вимогу. Арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору (постанова Верховного Суду у справі №907/268/22 від 04.04.2023)

Накладення арешту на квартиру не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру.

Керуючись ст. ст.149-154, 353 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову по справі за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про припинення володіння правом власності на житловий будинок, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні територіальною громадою земельної ділянки– відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Науменко