ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 118686923

Озвучення тимчасово недоступне

Номер провадження: 22-ц/813/1066/24

Номер провадження:22-ц/813/1289/24

Справа № 504/665/18

Головуючий у першій інстанції Вінська Н. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря Козлової В.А.,

розглянувши в спрощеному позовному порядку, у відсутність учасників справи, апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 листопада 2022 року про залишення без руху доповнення до позовної заяви та від 31 січня 2023 року про повернення заяв про доповнення позову, постановлених під головуванням судді Вінської Н.В., у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання не чинити перешкоди у відновленні отмостки впродовж стіни житлового будинку,

встановив:

06.03.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про зобов`язання не чинити перешкоду у відновленні отмостки впродовж стіни житлового будинку.

07.09.2022 року, 20.10.2022 року, 29.11.2022 року ОСОБА_1 подала заяви про доповнення до позовної заяви.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 листопада 2022 року заяви ОСОБА_1 від 07.09.2022 року, 20.10.2022 року, 29.11.2022 року про доповнення до позовної заяви залишенні без руху з підстав несплати судового збору (а.с.69-71).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 31 січня 2023 року заяви ОСОБА_1 від 07.09.2022 року, 20.10.2022 року, 29.11.2022 року про доповнення до позовної заяви визнані неподаними та повернуті позивачу (а.с.77-79).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвал Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 листопада 2022 року та від 31 січня 2023 року і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.81-88).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У зв`язку із достроковим закінченням відрядження судді Херсонського апеляційного суду Воронцової Л.П. на підставі рішення Вищої ради правосуддя №567/0/15-23 від 30 травня 2023 року (із змінами відповідно до рішення №572/0/15-23 від 31 травня 2023 року), на підставі п. 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (із змін. та доп.), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 року визначено інший склад суду: головуючий суддя Князюк О.В., судді Базіль Л.В., Ігнатенко П.Я. (а.с.154).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 року, судді Базіль Л.В., Ігнатенко П.Я. замінені на суддів Заїкіна А.П., Погорєлову С.О. (а.с.158).

Разом із тим, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 941/0/15-23 від 28 вересня 2023 року, на підставі п. 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (із змін. та доп.), 13.10.2023 року визначено інший склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., судді: Заїкін А.П. Погорєлова С.О. (а.с.164).

В подальшому, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 року, судді Заїкін А.П., Погорєлова С.О. замінені на постійно діючий склад колегії суддів: Громіка Р.Д., Даргомерецького М.М. (а.с.168).

Вирішуючи питання про слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання (т.2, а.с.187-191).

Крім того, представник ОСОБА_3 – адвокат Морозов О.В. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи. В даному клопотанні адвокат Морозов О.В. ставить питання про відкладення розгляду справи, яка призначена на 11.04.2024 року (а.с.192). Разом з тим, враховуючи, що дана справа була призначена на 10.04.2024 року о 15 год.00 хв., крім того адвокатом Морозовим О.В. не надано доказів неможливості участі у справі саме 10.04.2024 року, о 15 год. 00 хв., клопотання про відкладення не підлягає задоволенню.

Також колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 10.04.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище.

У зв`язку з перебуванням судді Драгомерецького М.М. у відпустці у період з 17.04.2024 року по 26.04.2024 року включно (а.с.195), повний текст судового рішення суду апеляційної інстанції складений 29.04.2024 року.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції тривалий час (а.с.146-147), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційних скарг, виходячи з наступних підстав.

Стосовно апеляційної скарги на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 листопада 2022 року про залишення без руху доповнень позову, колегія суддів зазначає, що залишаючи заяви позивачки від 07.02.2022 року, 20.10.2022 року, 29.11.2022 року про доповнення до позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що позивачці, зокрема, необхідно сплатити судовий збір та надав строк для усунення зазначених недоліків (а.с.69-71).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на те, що згідно матеріалів справи, 07.09.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із доповненнями до позовної заяви, в яких фактично містились 5 вимог немайнового характеру, 1 вимога майнового характеру і вимога про розподіл судових витрат у справі.

20.10.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про доповнення до позовної заяви, в якій фактично містились ті ж самі вимоги.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів зазначає, що ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про сплату ОСОБА_1 судового збору за подання доповнень до позову від 07.09.2022 року, від 20.10.2022 року та від 29.11.2022 року.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За правилами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить - 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За подання позовної заяви немайнового характеру, поданою фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу становив 2 481,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що звертаючись 07.09.2022 року, 20.10.2022 року та 29.11.2022 року із заявами про доповнення до позовної заяви, позивачка доказів про сплату судового збору не надала, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про залишення зазначених доповнень до позову без руху та зобов`язав позивачку сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн. за кожну вимогу немайнового характеру та у разі заявлення вимоги майнового характеру - у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 992, 40 грн.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції в ухвалі про залишення без руху доповнень до позовної заяви не зазначив розмір судового збору (а.с.85), спростовуються матеріалами справи, оскільки оскаржувана ухвала зазначає як розмір судового збору за кожну вимогу немайнового характеру, так і розмір судового збору за подачу позову майнового характеру (а.с.71).

Що стосується апеляційної скарги про повернення заяв від 07.02.2022 року, 20.10.2022 року та 29.11.2022 року про доповнення до позовної заяви, колегія суддів зазначає, що повертаючи заяви від 07.02.2022 року, 20.10.2022 року, 29.11.2022 року про доповнення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка не виконала вимоги ухвали суду від 30.11.2022 року про залишення без руху заяв про доповнення позову (а.с.78-79).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як із матеріалів справи вбачається, що ухвала Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 листопада 2022 року про залишення без руху доповнень до позовної заяви надіслана на адресу ОСОБА_1 та отримана останньою 06.01.2023 року, що підтверджується поштовим відправленням (а.с.73).

Разом з тим, матеріали даної справи не містять доказів того, що позивачкою, у встановлений судом строк, усунені недоліки, які зазначені в ухвалі Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 листопада 2022 року про залишення без руху доповнень до позовної заяви.

Крім того, станом на даний час зазначені недоліки позивачкою усунені не були.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175,177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

ЄСПЛ у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010 року зазначив, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами і поставленими цілями.

Колегія суддів також зазначає, що діючим цивільно-процесуальним законом маються вимоги до форми і змісту позовної заяви, у тому числі і щодо надання доказів сплати судового збору. Несплата судового збору перешкоджає відкриттю позовного провадження у справі, та позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року, справа № 915/955/15.

Таким чином, заважаючи на те, що позивачка у встановлений строк ухвалу суду не виконала, недоліки заяв про доповнення до позовної заяви не усунула, судовий збір не сплатила, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про повернення заяв про доповнення до позову позивачці, як це передбачено ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваних судових рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваних ухвал суду, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, ухвали прийняті у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржувані ухвали суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 381 – 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 листопада 2022 року про залишення без руху доповнення до позовної та ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 31 січня 2023 року про повернення заяв про доповнення до позовної заяви, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню, в частині залишення без змін ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 31 січня 2023 року про повернення заяв про доповнення до позову, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в іншій частині оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Через відпустку судді Драгомерецького М.М., повне судове рішення складено 29.04.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький