ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 118210653

Озвучення тимчасово недоступне

Рівненський апеляційний суд

_______________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

01 квітня 2024 року м. Рівне

Справа № 561/858/20

Провадження № 11-кп/4815/81/24

Колегія суддів Рівненського апеляційного суду в складі:

Суддів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_4

прокурора – ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_6

законного представника обвинуваченого – ОСОБА_7

захисника-адвоката – ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020180120000065 від 20.04.2020 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_8 на вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2023 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, і призначено покарання – сім років позбавлення волі, строк відбування якого рахується з моменту виконання вироку.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 91660,01 грн. процесуальних витрат на залучення експертів та вирішено питання щодо арештованого майна і речових доказів у кримінальному провадженні.

Як визнав доведеним суд, 20.04.2020 року близько 13.00 ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою з`ясування факту можливої причетності ОСОБА_9 до викрадення належних йому грошових коштів, прийшов до будинку ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де застав ОСОБА_9 лежачим на розкладеному дивані, розташованому біля грубки.

Маючи на меті вбивство останнього, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, господарською сокирою, яку виявив в приміщенні будинку, завдав декілька ударів в голову ОСОБА_9 , заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, після чого, з метою приховати знаряддя злочину та спосіб його скоєння, частини сокири помістив в грубку, та здійснив підпал постелі, що стало причиною виникнення пожежі, внаслідок якої ОСОБА_9 отримав тяжкі опіки і помер.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 , покликаючись на незаконність вироку, доводить, що висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на суперечливих і неналежних доказах, яким не дано відповідної оцінки, а також судом при розгляді провадження істотно порушено вимоги КПК України, що вплинуло на належне встановлення істини у справі.

Просить вирокКузнецовського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2023 року щодо ОСОБА_6 скасувати та ухвалити рішення щодо закриття кримінального провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.

До початку апеляційного розгляду захисник змінив апеляційні вимоги, згідно яких просить скасувати вирок і призначити новий розгляд в суді першої інстанції, відмовившись від клопотання про повторне дослідження доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника - адвоката ОСОБА_8 на підтримання апеляційних вимог з урахуванням внесених змін, що підтримує і законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 – ОСОБА_7 , прокурора, яка просить залишити вирок без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту, з урахуванням внесених змін, підлягає задоволенню.

Згідно вимог закону кримінальній відповідальності підлягає особа, яка досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, є осудною, вину якої доведено у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим, згідно норм матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом, відповідно до статті 94 КПК України.

Згідно ч.3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, в мотивувальній частині обвинувального вироку обов`язково зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Висновки суду повинні бути викладені в чітких і категоричних судженнях, з наведенням підстав, чому суд приймає до уваги одні докази, і відкидає інші.

Однак, судом першої інстанції зазначені вимоги закону належним чином не дотримано, та допущено істотне порушення вимог кримінального-процесуального закону, яке, на думку колегії суддів, перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційній інстанції.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, ОСОБА_6 визнаний винним в тому, що умисно, усвідомлюючи значення своїх дій, скоїв вбивство ОСОБА_9 при зазначених у вироку обставинах.

Між тим, як встановлено при апеляційному розгляді, що підтверджено матеріалами кримінального провадження і не заперечується ніким з учасників провадження, ОСОБА_6 , мова якого внаслідок психічного захворювання є вкрай незрозумілою, не в змозі відповідати на поставлені питання і не розуміє хід судового засідання, перебуває на обліку у лікаря – психіатра внаслідок психічних розладів здоров`я, задовго до інкримінованого йому діяння визнаний спеціалізованою МСЕК інвалідом 2-ї групи психічного захворювання довічно, з приводу чого неодноразово лікувався у психіатричних закладах і лікується на даний час.

З висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 154/20 від 15.09.2020 року та №8/22 від 07.09.2022 року, покладених в основу обвинувального вироку, обвинувачений ОСОБА_6 на момент вчинення інкримінованого йому діяння страждав на психічний розлад особистості, що позбавляє його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_8 зазначив, що з урахуванням наведених даних про психічне здоров`я ОСОБА_6 , висновок суду першої інстанції про обмежену осудність ОСОБА_6 й можливість ним нести кримінальну відповідальність зроблений передчасно, без належного з`ясування психічного стану обвинуваченого, що можливе в умовах проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи, яка не була призначена ні в ході досудового розслідування, ні в ході розгляду справи судом першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, що в даному провадженні має істотне значення для встановлення осудності дій ОСОБА_6 .

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального - процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому вирок суду не може залишатися чинним і підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд, при якому суду належить усунути зазначене порушення кримінального-процесуального закону, шляхом призначення у провадженні стаціонарної судової психіатричної експертизи, а також перевірити інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, зокрема, і ті, що стосуються версії підпалу, і в залежності від встановленого постановити відповідне процесуальне рішення.

Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_8 з внесеними змінами – задовольнити.

Вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2023 року щодо ОСОБА_6 скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Ухвала № 119090648

Відкрити повний перегляд

Справа № 561/858/20

Провадження № 1-кп/565/103/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2024 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180120000065 від 20.04.2020 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про призначення експертизи,

в с т а н о в и в:

Вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.04.2023 за результатами судового розгляду кримінального провадження № 12020180120000065 від 20.04.2020, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначено покарання у виді семи років позбавлення волі. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 01.04.2024 вищезазначений вирок суду скасовано з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив призначити у справі судову стаціонарну психіатричну експертизу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Клопотання обґрунтовується тим, що під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження проводились амбулаторні судово-психіатричні експертизи з метою визначення психічного стану обвинуваченого у момент вчинення інкримінованого діяння та на час розгляду кримінального провадження, і за висновками вказаних експертиз ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованого йому діяння страждав на психічний розлад особистості, що позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. З часу проведення вказаних експертиз психічний стан обвинуваченого погіршився, на що вказує отримання ним стаціонарного лікування у психіатричному закладі. Також захисник у клопотанні зазначає, що поведінка ОСОБА_4 під час судового розгляду справи викликає сумніви у адекватному сприйнятті ним об`єктивної реальності та спроможності відтворити події, що відбулися з ним як у день вчинення інкримінованого злочину, так і на час розгляду кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання в судовому засіданні, захисник ОСОБА_6 повністю підтримав його вимоги та з викладених у ньому підстав просив суд його задовольнити.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника.

Потерпілий ОСОБА_7 заперечив проти його задоволення, вважаючи достатнім проведення у справі двох амбулаторних експертиз, якими не було встановлено неосудність ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання захисника.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши викладені у клопотанні доводи, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

За змістом ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. За приписами п.3 ч.2 вказаної статті, проведення експертизи є обов`язковим для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 КПК України, у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або в обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними призначення експертизи є обов`язковим. У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

Відповідно до п.1.2.10. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

У ході досудового розслідування та першого судового розгляду вказаного кримінального провадження було проведено амбулаторні судово-психіатричні експертизи. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 154/20 від 15.09.2020, ОСОБА_4 у момент вчинення інкримінованого йому діяння страждав на психічний розлад, внаслідок якого у той період не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, на час проведення обстеження він також страждає на розлад особистості та поведінки у вигляді вираженого психоорганічного синдрому внаслідок органічного ураження головного мозку, що позбавляє його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, даних про перебування ОСОБА_4 у момент вчинення інкримінованого йому діяння у тимчасово хворобливому стані немає, застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує, алкоголізмом або наркоманією не страждає.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 8/22 від 07.09.2022, ОСОБА_4 на час проведення обстеження страждає на розлад особистості та поведінки у вигляді вираженого психоорганічного синдрому внаслідок органічного ураження головного мозку, що позбавляє його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, у тимчасово хворобливому стані не знаходиться, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, його психічний стан дозволяє проводити з ним слідчі, процесуальні дії та брати участь в судовому засіданні, однак наявний у нього психічний розлад може істотно впливати на його поведінку під час цього.

Суд погоджується з доводами захисника про те, що зазначені висновки є недостатньо повними. Так, вони не дають відповіді на питання про те, чи відноситься виявлений у ОСОБА_4 розлад особистості та поведінки у вигляді вираженого психоорганічного синдрому внаслідок органічного ураження головного мозку до психічних захворювань (розладів психіки). Крім цього, обидва висновки зроблено на підставі нетривалого огляду ОСОБА_4 . Психічний стан, який демонструє обвинувачений під час судового розгляду даного кримінального провадження, ставить під сумнів висновки експертів у частині можливості проведення з ОСОБА_4 слідчих чи процесуальних дій, його здатності брати участь в судовому засіданні та належним чином користуватись своїми процесуальними правами. Як вбачається з Виписки з історії хвороби № 3205 від 04.12.2023, ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «ОПЛ с.Орлівка» у період з 14.11.2023 по 04.12.2023 з діагнозом: віддалені наслідки перенесених важких ЧМТ (2011, 2012 рр.) у вигляді вираженого психоорганічного синдрому, при цьому ці медичні дані експертами не досліджувались.

На необхідність проведення тривалого спостереження та дослідження особи ОСОБА_4 вказує те, що поведінка обвинуваченого в судовому засіданні, нездатність розуміти прості дії та відповідати на прості запитання, яку він демонструє, суперечить висновкам за результатами проведення амбулаторних експертиз щодо можливості проведення з ним слідчих чи процесуальних дій та його здатності брати участь в судових засіданнях. Про необхідність проведення у даному кримінальному провадженні стаціонарної судово-психіатричної експертизи зазначає і Рівненський апеляційний суд в ухвалі від 01.04.2024.

Враховуючи, що за наявності сумнівів у осудності обвинуваченого визначення його психічного стану є обов`язковим, а також той факт, що для вирішення необхідних суду питань потрібні спеціальні знання в галузі психіатрії, іншими способами об`єктивний психічний стан обвинуваченого на час проведення судового розгляду встановити неможливо, а дослідження має бути динамічним, суд вважає за необхідне призначити судово-психіатричну експертизу в умовах стаціонару, для чого на період її проведення слід помістити обвинуваченого до експертної установи. При цьому суд дійшов висновку, що потреби судового розгляду кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4 .

Суд не може визначити строк проведення експертного дослідження та період, потрібний та достатній для оцінки поведінки ОСОБА_4 в умовах динамічного спостереження, тобто період, протягом якого обвинувачений має перебувати у експертній установі, проте, виходячи з положень ч.2 ст.509 КПК України, обмежує цей строк 2 місяцями.

Враховуючи положення ч.6 ст.244 КПК України, проведення експертизи слід доручити лікарям-експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України", з поставленням перед ними запитань, які вказаних у клопотанні захисника.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 91, 242, 244, 332, 509 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про призначення експертизи задовольнити.

Призначити у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180120000065 від 20.04.2020 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, додаткову судову стаціонарну психіатричну експертизу.

На вирішення експертів поставити наступні запитання:

1.Чи страждав обвинувачений ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованого йому діяння яким-небудь психічним захворюванням (розладом психіки), тимчасовим розладом психічної діяльності, слабоумством або перебував в іншому хворобливому стані психіки? Якщо так, то яким саме, і чи міг він у зв`язку з цим усвідомлювати свої дії та керувати ними?

2.Чи страждає на даний час обвинувачений ОСОБА_4 будь-яким психічним захворюванням (розладом психіки), тимчасовим розладом психічної діяльності, слабоумством або перебуває в іншому хворобливому стані психіки? Якщо так, то яким саме, і чи може він у зв`язку з цим усвідомлювати свої дії та керувати ними?

3.Чи може обвинувачений ОСОБА_4 за своїм психічним станом нести кримінальну відповідальність на даний час та чи потребує застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

4.Чи спроможний обвинувачений ОСОБА_4 правильно сприймати обставини, що відбувалися з ним на час інкримінованого йому діяння та мають значення у кримінальному провадженні, надавати щодо них відповідні показання, брати участь у проведенні слідчих чи процесуальних дій та судових засіданнях?

Проведення додаткової судової стаціонарної психіатричної експертизи доручити експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України".

Для проведення додаткової судової стаціонарної психіатричної експертизи надати в розпорядження експертної установи матеріали досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження № 12020180120000065 від 20.04.2020, а також наявні у ОСОБА_4 медичні документи.

Попередити експертів Львівської філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , законний представник – ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 , захисник – адвокат ОСОБА_6 , АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_3 ) з`явитись за викликом судового експерта до Львівської філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" (79021, м.Львів, вул.Кульпарківська, 95) для проведення експертизи, та помістити його до вказаної експертної установи на строк, необхідний та достатній для проведення додаткової стаціонарної судово-психіатричної експертизи, але не більше двох місяців.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1