ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2024 р. Справа№ 910/7008/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тищенко А.І.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від позивача: Сидоренко В.В. (в режимі відеоконференції, який на початку судового засідання брав участь в режимі відеоконференції. Однак у зв`язку з технічними причинами із сторони представника позивача зв`язок з ним було втрачено, внаслідок чого останній в подальшому не приймав участь в судовому засіданні)
від відповідача: Касьянов М.Г. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023
у справі № 910/7008/23 (суддя Андреїшина І.О.)
за позовом Корпорації "ТСМ Груп"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 3 760 676,31 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції
Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 задоволено частково клопотання Корпорації "ТСМ Груп" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23; присуджено до стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн. У задоволенні заяви у решті суми витрат на правову допомогу - відмовлено.
Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/7008/23 та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами до 1000,00 грн.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлений позивачем розмір на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності, оскільки на переконання відповідача, витрати понесені позивачем на правову допомогу є не співмірними з обсягом наданих адвокатом позивача послуг, ціною позову та значенням даної справи для сторін.
Узагальнений виклад позиції позивача по справі
Позивач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання письмового відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду), апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/7008/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/7008/23; розгляд апеляційної скарги призначено 13.03.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у справі № 910/7008/23 замінено відповідача (скаржника) - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" його правонаступником, яким є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661).
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та від 11.03.2024 задоволено заяви представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судове засідання, яке відбулося 13.03.2024, з`явилися представники позивача та відповідача в режимі відеоконференції.
Представник позивача на початку судового засідання вийшов на зв`язок в режимі відеоконференції, але потім у зв`язку з технічними причини з його сторони, зв`язок з ним було втрачено. Відомості про це відображені у протоколі судового засідання в режимі відеоконференції № 2599100, з якого вбачається, що статус представника позивача - Сидоренко В.В. змінювався з "онлайн" на "офлайн".
Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду покладаються саме на учасника справи, який подав відповідну заяву. Подібні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 904/602/22.
У судовому засіданні колегія суддів, порадившись на місці, з`ясувала можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача та керуючись ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України продовжила розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача.
В судовому засіданні, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Корпорація "ТСМ Груп" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 3 760 676,31 грн, з яких: 2 056 843,45 грн основного боргу, 1 521 415,41 грн інфляційних втрат та 182 417,45 грн трьох відсотків річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" основну суму боргу у розмірі 2 056 843,45 грн, 3% річних у розмірі 182 417,45 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 521 415,41 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 56 410,14 грн.
27.11.2023 до Господарського суду міста Києва через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23, в якій останній просив суд першої інстанції стягнути судові витрати на професійну правничу адвоката у розмірі 41 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 задоволено частково клопотання Корпорації "ТСМ Груп" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23; присуджено до стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн. У задоволенні заяви у решті суми витрат на правову допомогу - відмовлено.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 Господарського процесуального кодексу України.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених Законом (ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 зазначеного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження витрат у сумі 41 000,00 грн представник позивача подав до суду першої інстанції: копію акта здачі - прийняття наданих послуг № 1 від 23.11.2023; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги АА № 1299472 виданого Адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Сидоренко і Партнери" адвокату Сидоренко В.В.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2726 Сидоренком В.В.
Крім того, матеріали справи також містять копію договору про надання юридичних послуг № 06/09/21 від 06.09.2021, зі змісту якого вбачається, що:
- вартість ставки почасової роботи адвоката адвокатського об`єднання складає 3000,00 грн, без ПДВ (п. 4.3 договору);
- детальний перелік наданих послуг та час витрачений адвокатом адвокатського об`єднання зазначається в акті здачі - прийняття наданих послуг, який підписується представниками кожної із сторін даного договору (п. 4.4 договору).
З урахуванням наданих доказів, позивачем було заявлено витрати на правову допомогу у сумі 41 000,00 грн.
Оцінивши в сукупності надані позивачем докази в підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування адвокатських витрат, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи те, що позивачем підтверджено співмірність розміру в частині суми 10 000,00 грн витрат з наданими послугами та норми ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що витрати позивача на правову допомогу в частині 10 000,00 грн є обґрунтованими та правомірно покладені на відповідача.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Доводи наведені відповідачем у апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування додаткового рішення місцевого господарського суду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/7008/23 - без змін.
Матеріали справи № 910/7008/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.04.2024.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді А.І. Тищенко
Є.Ю. Шаптала