ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 116953078

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року

м. Одеса

Справа № 916/4893/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Колцун В.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" – Семенова Н.С.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" – Семенова Н.С.,

від Одеської регіональної торгово-промислової палати – Логовський В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Одеської регіональної торгово-промислової палати

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 про забезпечення позову, прийняту суддею Желєзною С.П., м. Одеса,

у справі №916/4893/23

за позовом:

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз";

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн"

до відповідача: Одеської регіональної торгово-промислової палати

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" звернулися з позовом до Одеської регіональної торгово-промислової палати, в якому просили визнати недійсним рішення ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023 щодо проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування 23.11.2023 з порядком денним: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії палати.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю оскаржуваного рішення, зумовленою тим, що проведення загальних зборів членів Одеської регіональної торгово-промислової палати шляхом письмового опитування не передбачено ні статутом відповідача, ні статутом Торгово-промислової палати України, ні чинним законодавством України, яким регламентована діяльність торгово-промислових палат.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 21.11.2023 відкрито провадження у справі №916/4893/23.

Одночасно з поданням позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" було подано клопотання про забезпечення позову б/н від 08.11.2023 (вх.№2-1691/23 від 08.11.2023), в якому останні просили заборонити загальним зборам членів Одеської регіональної торгово-промислової палати, що проводяться шляхом опитування, приймати рішення з питань: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії палати.

В обґрунтування даного клопотання позивачі послалися на те, що необхідність вжиття обраних ними заходів забезпечення позову пов`язана з існування об`єктивної потреби у запобіганні проведення зборів вищого керівного органу Одеської регіональної торгово-промислової палати, членами якої виступають Товариство з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн", у непередбачений статутом відповідача та чинним законодавством спосіб, натомість невжиття зазначених заходів призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 у справі №916/4893/23 (суддя Желєзна С.П.) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" б/н від 08.11.2023 (вх.№2-1691/23 від 08.11.2023) про вжиття заходів забезпечення позову; заборонено загальним зборами членів Одеської регіональної торгово-промислової палати приймати рішення з наступних питань порядку денного: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності Одеської регіональної торгово-промислової палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії Одеської регіональної торгово-промислової палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради Одеської регіональної торгово-промислової палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії Одеської регіональної торгово-промислової палати, шляхом письмового опитування.

Вказана ухвала суду мотивована існуванням взаємозв`язку між обраним позивачами заходом забезпечення позову та предметом заявлених позовних вимог, а також наявністю обґрунтованого припущення, що невжиття вказаного заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн", за захистом яких останні звернулися до суду з позовом у даній справі. Крім того, суд першої інстанції врахував, що заборона загальним зборам членів Одеської регіональної торгово-промислової палати примати рішення шляхом опитування не може розцінюватись як втручання у діяльність відповідача, оскільки відповідні заходи стосуються лише форми проведення загальних зборів та не впливають на можливість проведення загальних зборів взагалі.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Одеська регіональна торгово-промислова палата звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 про забезпечення позову у справі №916/4893/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" б/н від 08.11.2023 (вх.№2-1691/23 від 08.11.2023) про вжиття заходів забезпечення позову.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову була постановлена місцевим господарським судом передчасно, оскільки на момент її прийняття ще не було вирішено питання про можливість відкриття провадження за відповідною позовною заявою. Водночас апелянт зазначає про відсутність порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн", а також про те, що вжиті заходи забезпечення позову не є такими, що прямо стосуються предмета спору у даній справі, між тим вони не відповідають критерію співмірності та свідчать про невиправдане втручання суду у сферу внутрішньої компетенції статутних органів відповідача. Скаржник також посилається на недопустимість вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, проте при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції фактично були застосовані наслідки недійсності рішення ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023 щодо проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування.

У спільному відзиві на апеляційну скаргу б/н від 10.01.2024 (вх.№3828/23/Д2 від 12.01.2024) Товариство з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" просять апеляційну скаргу Одеської регіональної торгово-промислової палати залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 про забезпечення позову у справі №916/4893/23 – без змін. Зокрема, позивачі зазначають про те, що у разі одночасного подання позову разом з клопотанням про забезпечення позову можливість розгляду вказаного клопотання чинним законодавством не ставиться в залежність від вирішення судом питання про відкриття провадження у справі за відповідною позовною заявою. Крім того, за твердженням позивачів, рішення ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023 щодо проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн", при цьому застосовані місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам законодавства та фактично стосуються лише форми проведення загальних зборів, а тому жодним чином не зумовлюють неправомірного втручання у діяльність відповідача та, тим більше, блокування такої діяльності. Позивачі також наголошують на тому, що запропоновані ними та, відповідно, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову за своїм змістом не є тотожними задоволенню позову, натомість такі заходи безпосередньо пов`язані з предметом позову та спрямовані виключно на можливість забезпечення ефективного захисту прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" у разі задоволення позову у даній справі без нових звернень до суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 19.12.2023 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу Одеської регіональної торгово-промислової палати на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 про забезпечення позову у справі №916/4893/23 поза межами строку, встановленого частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено справу №916/4893/23 до розгляду на 07.02.2024 о 10:00.

У судовому засіданні 07.02.2024 представник Одеської регіональної торгово-промислової палати апеляційну скаргу підтримав; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" висловила заперечення проти її задоволення.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як зазначено у позовній заяві, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" є членами Одеської регіональної торгово-промислової палати, на підтвердження чого позивачами подано копії платіжних доручень про сплату членських внесків за 2021-2023 роки та що не заперечується відповідачем.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати (в редакції 2014 року) керівними органами палати є загальні збори членів палати, рада палати, президія палати та президент палати. Загальні збори членів є вищим керівним органом палати та скликаються радою палати.

В адресованому членам Одеської регіональної торгово-промислової палати листі №2004-34/503 від 23.10.2023 відповідач повідомив про те, що 19.10.2023 відбулося засідання ради палати, на якому було прийнято рішення щодо скликання чергових загальних зборів членів палати, при цьому у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, відсутністю можливості створити належні і безпечні умови для фізичної присутності великої кількості учасників зборів під час їх проведення на підставі пункту 5.5 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати вказані чергові загальні збори членів палати будуть проведені 23.11.2023 шляхом письмового опитування. Крім того, у зазначеному листі вказано порядок денний відповідних зборів, а саме: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії палати.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, місцевий господарський суд послався на існування взаємозв`язку між обраним позивачами заходом забезпечення позову та предметом заявлених позовних вимог, а також на наявність обґрунтованого припущення, що невжиття вказаного заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн", за захистом яких останні звернулися до суду з позовом у даній справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову з огляду на наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд – це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанові останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі №916/950/22 та від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним рішення ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023 щодо проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування 23.11.2023 з порядком денним: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії палати.

Отже, апеляційний господарський суд враховує, що у даній справі заявники звернулися до суду з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, а відтак у даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі №910/773/19.

Таким чином, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до істотного ускладнення чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Звертаючись з позовом у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" послалися на незаконність оскаржуваного рішення ради Одеської регіональної торгово-промислової палати з підстав неправомірності призначення проведення загальних зборів членів Одеської регіональної торгово-промислової палати шляхом письмового опитування.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про існування реальної загрози того, що проведення загальних зборів членів Одеської регіональної торгово-промислової палати у визначений оскаржуваним рішенням ради палати спосіб (шляхом письмового опитування) з вказаних у листі №2004-34/503 від 23.10.2023 питань порядку денного призведе до неможливості реального поновлення інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" в межах даної справи без нових звернень до суду, що, в свою чергу, фактично знівелює мету судового захисту та принцип процесуальної економії.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що у випадку, якщо до закінчення розгляду справи оскаржуване рішення ради палати про проведення загальних зборів з визначених питань порядку денного шляхом письмового опитування буде реалізоване, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" у разі задоволення позову не зможе захистити або поновити свої права в межах даного судового провадження без нових звернень до суду (зокрема, без звернення з позовами, направленими на визнання недійсними відповідного рішення загальних зборів, скасування проведених на підставі такого рішення реєстраційних дій тощо), Південно-західний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок Господарського суду Одеської області про те, що адекватними та такими, що забезпечують збалансованість інтересів учасників справи, у повному обсязі співвідносяться із заявленою позивачами вимогою та гарантують досягнення реального і ефективного захисту порушених прав у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, є заходи забезпечення позову у вигляді заборони загальним зборами членів Одеської регіональної торгово-промислової палати приймати рішення шляхом письмового опитування з наступних питань порядку денного: 1) про затвердження порядку денного; 2) про обрання голови та секретаря загальних зборів; 3) про обрання лічильної комісії; 4) про звіт щодо підсумків діяльності Одеської регіональної торгово-промислової палати за 2019-2023 роки; 5) про затвердження звіту ревізійної комісії Одеської регіональної торгово-промислової палати за 2019-2023 роки; 6) про обрання терміном на п`ять років ради Одеської регіональної торгово-промислової палати; 7) про обрання терміном на п`ять років ревізійної комісії Одеської регіональної торгово-промислової палати.

Крім того, колегія суддів зазначає, що застосовані у даній справі заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та мають наслідком збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Посилання скаржника на те, що вжиті заходи забезпечення позову свідчать про невиправдане втручання суду у сферу внутрішньої компетенції статутних органів відповідача, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки, будучи безпосередньо пов`язаними з предметом спору, вказані заходи стосуються виключно форми загальних зборів та не впливають при цьому на можливість проведення загальних зборів взагалі, тобто не шляхом письмового опитування.

Твердження апелянта про те, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції фактично були застосовані наслідки недійсності рішення ради Одеської регіональної торгово-промислової палати від 19.10.2023 щодо проведення чергових загальних зборів членів палати шляхом письмового опитування, що, на переконання відповідача, свідчить про тотожність вжитих судом першої інстанції заходів задоволенню позовних вимог, відхиляються апеляційним господарським судом з огляду на їх безпідставність, адже застосовані судом заходи лише тимчасово зупиняють можливість реалізації оскаржуваного рішення ради палати до вирішення між сторонами відповідного спору, проте жодним чином не свідчать про задоволення позовних вимог чи наявність висновку суду щодо недійсності оскаржуваного рішення.

При цьому апеляційним господарським судом враховується, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №914/120/19.

Отже, доводи Одеської регіональної торгово-промислової палати про відсутність порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн", як і твердження позивачів про протилежне, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки зазначені посилання стосуються питання обґрунтованості позову, тобто суті позовних вимог.

Доводи Одеської регіональної торгово-промислової палати щодо передчасності постановлення оскаржуваної ухвали про забезпечення позову внаслідок того, що на момент її постановлення ще не було вирішено питання про відкриття провадження за відповідною позовною заявою, є необґрунтованими, оскільки у випадку одночасного подання позову разом з клопотанням про забезпечення позову можливість розгляду вказаного клопотання чинним законодавством не ставиться в залежність від вирішення судом питання про відкриття провадження у справі за відповідною позовною заявою, тим більше, що в силу частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, у той час як для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі процесуальним законом встановлений п`ятиденний строк з дня надходження до суду позовної заяви.

Саме така правова позиція суду касаційної інстанції про те, що, у разі одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову, викладена в постанові Верховного Суду від 14.06.2021 у справі №308/8567/20.

З огляду на викладене, оцінивши доводи позивачів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав позивачів, за захистом яких останні звернулися до суду, у разі невжиття таких заходів, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з законним та обґрунтованим висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассрайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофер корпорейшн" б/н від 08.11.2023 (вх.№2-1691/23 від 08.11.2023).

Таким чином, враховуючи те, що твердження апелянта щодо порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 10.11.2023 про забезпечення позову у справі №916/4893/23 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 136, 137, 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської регіональної торгово-промислової палати залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.11.2023 про забезпечення позову у справі №916/4893/23 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.02.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир