ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" січня 2024 р. Справа №909/65/20
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглядаючи апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз” №76001-Ск-1219-0123 (вх. №01-05/331/23 від 02.02.2023)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2023 (суддя Фанда О.М., повний текст складено 12.01.2023)
у справі № 909/65/20
за позовом: Акціонерного товариства “Укртрансгаз”
до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз”
про стягнення заборгованості в сумі 358 203 235,57 грн.
за участю представників:
від позивача: Онищук М.Б.(поза межами приміщення суду);
від відповідача: представник Попович В.В. (поза межами приміщення суду).
Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
ВСТАНОВИВ
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2023 у справі №909/65/20 позов АТ “Укртрансгаз” до АТ “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз” про стягнення заборгованості в сумі 358 203 235,57 грн. - задоволено. Стягнуто з АТ “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз” на користь АТ “Укртрансгаз” 325 346 143,66 грн. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 1 051 191,45 грн. пені, 15 567 831,23 грн. 3% річних, 16 238 069,23 грн. інфляційних втрат та 735 700,00 грн. - судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 1 103 550,00 грн. - судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 1 471 400,00 грн. - судовий збір за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії суддів– Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 апеляційну скаргу АТ “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз” залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали, а саме надати суду надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 099 530,00 грн.
21.02.2023 на адресу суду від скаржника надійшла заява №76001-Ск-2318-0223 від 17.02.2023 (вх. №01-04/1235/23 від 21.02.2023) про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію №1833 від 16.02.02.2023 про сплату судового збору на суму 1 099 530,00 грн.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2023 відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам строк для надання відзиву на апеляційну скаргу; призначено розгляд справи на 22.03.2023; витребувано матеріали справи з господарського суду Івано-Франківської області.
07.03.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи на вимогу.
15.03.2023 на електронну адресу суду від представника скаржника адвоката Тюрін В.В. надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні призначеному на 22.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 подане клопотання задоволено.
20.03.2023 на електронну адресу суду від представника позивача – адвоката Оніщук М.Б. надійшло клопотання про її участь в судовому засіданні призначеному на 22.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 подане клопотання задоволено.
В судовому засіданні 22.03.2023 колегією суддів було оголошено перерву до 29.03.2023 на 10 год. 00 хв.
У зв`язку з перебуванням члена колегії судді – Галушко Н.А. 29.03.2023 у відпустці, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 розгляд справи призначено на 05.04.2023.
31.03.2023 на електронну адресу суду від представника скаржника адвоката Тюріна В.В. надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні призначеному на 05.04.2023 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 подане клопотання задоволено.
03.04.2023 через систему “Електронний суд” надійшло клопотання від представника скаржника – адвоката Тюрін В.В. (вх.№01-05/1011/23 від 03.04.2023) про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи, проведення якої просив доручити експертній установі – Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України із зазначенням переліку питань на вирішення експерта та зупинення провадження у справі № 909/65/20 до моменту закінчення проведення експертизи.
05.04.2023 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням члена колегії судді – Галушко Н.А. у відпустці. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 розгляд справи призначено на 19.04.2023.
18.04.2023 через систему “Електронний суд” надійшло клопотання скаржника – адвоката Тюрін В.В. (вх.№01-05/1223/23) про зупинення провадження у справі №909/65/20 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №918/686/21 у подібних правовідносинах, з огляду на те, що підставою передачі справи на розгляд об`єднаної палати суд зазначив наявність розбіжностей у висновках Верховного суду в питаннях визначення предмету доказування у цій категорії справ, що перешкоджають формуванню усталеної судової практики судами інших інстанцій. З огляду на що є необхідність уточнення висновку щодо застосування п.3 розділ.XIII, п.3 розд. XIV Кодексу ГТС.
19.04.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 10.05.2023.
10.05.2023 на електронну адресу суду від представника позивача – адвоката Оніщук М.Б. надійшло клопотання про її участь в судовому засіданні призначеному на 10.05.2023 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.
Представником позивача - адвокатом Оніщук М.Б. подано до суду заперечення (вх. №01-04/3072/23 від 10.05.2023) на клопотання скаржника про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Верховного Суду справи № 918/686/21 з огляду на те, що правовідносини у справі №918/686/21 та у даній справі не є подібними, як щодо періодів стягнення заборгованості, фактичних обставин справи, наявних в матеріалах справи доказах так і в іншому матеріально-правовому регулюванню щодо надання та оплати цих послуг, що виключає наявність підстав для зупинення провадження. Окрім того, дана справа перебуває на новому розгляді і коло обставин, які підлягають встановленню під час такого розгляду вже визначено у постанові Верховного Суду від 21.07.2022.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 відкладено розгляд справи на 14.06.2023 та призначено проведення судового засідання за допомогою програмного забезпечення “EasyCon” за участі представника позивача – адвоката Оніщук М.Б.
06.06.2023 від представника скаржника адвоката Поповича В.В. надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні призначеному на 14.06.2023 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 подане клопотання задоволено.
14.06.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду у задоволенні клопотання АТ “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз” (вх.01-05/1011/23 від 03.04.2023) про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи – відмовлено; в задоволенні клопотання АТ “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз” (вх.01-05/1223/23 від 18.04.2023) про зупинення провадження у справі – відмовлено; відкладено розгляд справи на 19.07.2023; судове засідання у справі №909/65/20 призначене на 19.07.2023 о 09:50 год., призначено провести за допомогою програмного забезпечення “EasyCon” за участі представника позивача – Онищук М.Б. та за участі – представника відповідача Попович В.В.
19.07.2023 та 16.08.2023 ухвалами Західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав викладених у них.
29.08.2023 на електронну адресу суду від представника скаржника – адвоката Попович В.В. надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні призначеному на 06.09.2023 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 подане клопотання задоволено.
06.09.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладено з підстав зазначених у ній.
20.09.2023 на електронну адресу суду від представника скаржника – адвоката Попович В.В. надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні призначеному на 27.09.2023 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 подане клопотання задоволено.
27.09.2023 на електронну адресу суду від представника скаржника – адвоката Попович В.В. надійшло клопотання (вх. №01-05/3025/23 від 27.09.2023) про зупинення провадження у справі №909/65/20 до перегляду Об`єднаною палатою Верховного Суду справи №905/2044/19 у подібних правовідносинах, оскільки підставою для передачі справи на розгляд об`єднаної палати було необхідність уточнення висновку щодо відрахування обсягів відбору природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, якщо вони підпадають під дію ч.2 ст. 8 Закону №1730-VIII при стягненні оператором ГТС вартості послуг балансування з оператором ГРМ за періоди 2016-2019 роки із загального місячного небалансу прямого споживача або оператора ГРМ. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у задоволенні поданого клопотання відмовлено.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, 08.11.2023 та 06.12.2023 розгляд апеляційної скарги відкладався.
15.01.2024 на електронну адресу суду від представника позивача – адвоката Онищук М.Б. надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні 17.01.2024 та усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2023 задоволено.
В судове засідання 17.01.2024 сторони участь уповноважених представників забезпечили, які навели свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, виконавши вказівки суду касаційної інстанції викладені у постанові Верховного суду від 21.07.2022, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржене рішення скасуванню, з огляду на наступне.
1. Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.
Акціонерне товариство “Укртрансгаз” звернулося до господарського суду з вимогами стягнути з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз” 358 203 235,57 грн., а саме: 325 346 143,66 грн. - заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 1 051 191,45 грн. - пені, 15 567 831,23 грн. - 3% річних та 16 238 069,23 грн. - інфляційних втрат та судовий збір з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (від 25.09.2020 вх. № 12787/20).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що:
- послугами, які надаються відповідачу за договором транспортування природного газу №1512000706 від 17.12.2015 є, зокрема, послуги балансування обсягів природного газу, які надаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.
- якщо негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування не був врегульованим у строк до 12-го числа наступного місяця, він врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
- підставою для проведення розрахунку за надані послуги з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу оформлений оператором газотранспортної системи, який до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає його замовнику послуг транспортування разом з рахунком на оплату, звітом по точках входу/виходу замовника послуг транспортування. А замовник послуг зобов`язаний сплатити надані послуги у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання зазначених документів.
- позивачем як оператором ГТС здійснено процедуру алокації та встановлено у відповідача наявність негативних місячних небалансів в липні-грудні 2018 та січні-лютому 2019, які у визначений законом строк не оплачені, що стало підставою для звернення до суду та, з огляду на неналежне виконання зобов`язань за договором нарахування позивачем відповідачу пені, 3% річних та інфляційних втрат.
За результатом розгляду спору, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2021 позов задоволено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2021 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 21.07.2022, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 - скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
Передаючи справу на новий розгляд Верховний Суд встановив:
- всупереч правовому висновку викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19 апеляційний господарський суд керувався нормами Кодексу ГТС станом на момент прийняття оскаржуваної постанови, а не в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.
- cуд апеляційної інстанції встановив, що сторонами не укладались додатки №1, 2 до договору транспортування, натомість умовами укладеного між сторонами договору не передбачено порядку оплати місячних негативних небалансів, оплата за які є предметом цього позову. Однак, враховуючи подібний правовий висновок викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 суд належним чином не перевірив обставин саме фактичного виконання сторонами умов договору.
- для правильного вирішення даного спору за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування судам належало встановити обставини, пов`язані з рухом товарно-матеріальних цінностей та фактичним виконанням спірного Договору як наданням послуг власне транспортування газу, здійснення/не здійснення балансуючих дій, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як це передбачено Кодексом ГТС; акти наданих послуг балансування обсягів природного газу; розрахунки вартості послуг балансування та звіти по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем).
- апеляційний господарський суд доводи позивача щодо складання і підписання сторонами відповідних актів, звітів, розрахунків належним чином не перевірив та надані позивачем документи не дослідив, тоді як їхні вихідні дані мають значення для підтвердження/спростування обставин наявності місячних небалансів.
- суд апеляційної інстанції, обмежившись лише посиланням на недоведеність позивачем надання послуг балансування природного газу, не дослідив надані позивачем докази, а також не встановив у повній мірі фактичні обставини справи, пов`язані із рухом товарно-матеріальних цінностей (закупівлею позивачем природного газу) для забезпечення надання відповідачеві спірних послуг з балансування.
- у свою чергу, судом першої інстанції питання закупівлі природного газу для оплатного балансування також не досліджувалось та оцінка вказаним обставинам не надавалась, тому висновки місцевого господарського суду про задоволення позову є також передчасними .
За результатами нового розгляду справи оскарженим рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2023 позовні вимоги задоволено повністю, при цьому господарський суд дійшов наступних висновків:
- АТ “Укртрансгаз” надало АТ “Оператор газорозподільчої системи “Івано-Франківськгаз” послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 325 344 143,66 грн., про що оформлені односторонні акти про надання таких послуг: №07-18-1512000706 - Баланс від 31.07.2018, №08-18-1512000706 - Баланс від 31.08.2018, №09-18-1512000706 - Баланс від 30.09.2018, №10-18-1512000706 - Баланс від 31.10.2018, №11-18-1512000706 - Баланс від 30.11.2018, №12-18-1512000706 - Баланс від 31.12.2018 (коригуючий акт №12-18-1512000706 - Баланс/Кор. від 26.02.2019 до акта від 31.12.2018), №01-19-1512000706 - Баланс від 31.01.2019, №02-19-1512000706 - Баланс від 28.02.2019, які надіслано відповідачу разом з рахунками на оплату, розрахунками вартості послуг та звітами по точках входу/виходу замовника послуг транспортування та отриманні останнім. Вказане спростовує твердження відповідача про те, що сторонами не визначено момент з якого починається перебіг 5 денного строку для оплати вартості послуг балансування.
- на підтвердження реальності вчинення балансуючих дій та понесення пов`язаних з цим витрат, подав до суду копії договорів про закупівлю природного газу в АТ НАК “Нафтогаз України”, актів приймання-передачі природного газу від продавців, актів приймання-передачі природного газу при закачуванні та відборі природного газу з підземних сховищ. Водночас, відповідач не спростував належними та допустимими доказами факту виникнення у нього небалансів за період липень-грудень 2018року та січень-лютий 2019 року, як і не подав доказів самостійного врегулювання небалансів.
- укладений між сторонами у даній справі договір транспортування природного газу за своєю правовою природою є договором про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу.
- cуд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що відсутність додатків № 1, 2 до спірного договору вказує на неузгодженість сторонами такої істотної умови як предмет договору, з огляду на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.
- відповідач як замовник послуг транспортування у спірні газові місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак при цьому, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування. Таким чином, обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи в спірні газові місяці склав 100% розміру небалансу, внаслідок чого при визначенні вартості наданих послуг балансування застосовано коефіцієнт 1,2.
- з огляду на встановлений факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати послуг балансування обсягів природного газу, та здійснивши перевірку нарахування сум пені, інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
- при прийнятті рішення враховано правові позиції Верховного Суду, що викладені у постанові від 15.07.2022 по справі № 921/184/21, у постанові від 18.02.2022 по справі №918/450/20
2. Узагальнені доводи апелянта (відповідача)
Вимоги апеляційної скарги АТ “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз” обґрунтовано тим, що оскаржене рішення прийнято при не з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в зазначеному рішенні, обставинам справи, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:
- обсяг фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу визначається оператором ГРМ шляхом розрахунку і є залишком нерозподіленого газу за підсумками місяця. Для визначення коефіцієнту компенсації при розрахунку вартості послуг балансування для оператора ГРМ, необхідно враховувати весь обсяг природного газу, отриманий ним у фізичних точках виходу з газотранспортної системи для подальшого розподілу приєднаним споживачам. Враховуючи наведене, за період з липня 2018 по лютий 2019 негативний небаланс не перевищував 5% від всього обсягу газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи у точках фізичного виходу для подальшого його розподілу замовникам, а відтак для розрахунку вартості послуг балансування у вказані місяці має бути застосовано коефіцієнт компенсації 1.
- звіти про надані послуги балансування за спірний період не містять деталізації по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу, тобто складені з порушенням визначених вимог Кодексу ГТС, натомість з інформації наданої позивачем до позову, неможливо з`ясувати складових (деталізації по споживачах замовника послуг транспортування) обсягів небалансу та суми нарахувань по споживачах замовника послуг транспортування.
- замовником не надано первинних документів, які б свідчили про реальність надання послуг балансування АТ “Івано-Франківськгаз” за газові місяці липень 2018-лютий 2019 відповідно до положень Кодексу ГТС.
- АТ “Укртрансгаз” не надало інформації з копіями підтверджуючи документів щодо технічних параметрів звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, що в свою чергу унеможливлює з`ясування обставин щодо існування ситуацій, в які об`єктивно могла б виникнути необхідність у балансуванні газотранспортної системи та наданні послуг балансування замовникам послуг транспортування. Натомість, оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня її функціонування в разі недотримання замовником послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
- щоб мати підстави для надання послуг балансування, оператору газотранспортної системи позивачу – АТ “Укртрансгаз” необхідна наявність існування загрози цілісності газотранспортної системи, чого ним не доведено.
- позивачем також не додано до матеріалів справи доказів здійснення у спірний період закупівлі природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу для можливості надання послуг балансування. Долучені позивачем до матеріалів справи договори на закупівлю природного газу передбачали його закупівлю для забезпечення виробничо-технологічних та власних потреб, а також закупівлю природного газу для здійснення балансування в загальному обсязі. Однак, обсяги передачі природного газу у лютому, березні, травні, червні 2018 становили “0”, що свідчить про відсутність у позивача відповідного обсягу газу для вчинення балансуючих дій.
- АТ “Укртрансгаз” не надано інформації з копіями підтверджуючих документів щодо того, чи резервувалася оператором газотранспортної системи частина діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища, що необхідні для виконання ним обов`язків з балансування системи у липня 2018-лютому 2019.
- матеріали справи не містять завіреної належним чином технічної угоди, що укладена між оператором газосховища та оператором газотранспортної системи у спірний період, яка свідчить про те, що обсяги природного газу, які закачувалися до газосховищ та відбиралися з них мали б відповідати обсягам, згідно підтверджених номінацій замовників послуг транспортування/зберігання природного газу.
- для з`ясування обставин реальності надання оператором ГТС послуг балансування для підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, необхідна інформація стосовно усіх точок входу/виходу до/з ГТС, а не лише фізичних точок виходу на ГРС до АТ “Івано-Франківськгаз”.
- оператор газотранспортної системи не запроваджував обмеження у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи згідно з розділом XV Кодексу ГТС у спірному періоді, що свідчить про відсутність потреб оператора у наданні послуг балансування, відтак акти та рахунки, що виставлені позивачем не свідчать про фактичне здійснення господарської операції, а тому не підлягають оплаті відповідачем.
- розрахунки за надані послуги балансування мають сумнівний характер в частині визначення базової ціни газу, яка застосувалася під час розрахунку заборгованості за надані послуги, оскільки за основу взято ціну, за якою позивач здійснював закупівлю газу не в місяці, в якому надавалися послуги балансування.
- документи на підставі яких позивач просить стягнути заборгованість складені ним в одноособовому порядку та не містять посилань на первинні дані бухгалтерського обліку, зокрема підтвердження фактичної наявності природного газу у місяці надання послуг, фактичної ціни його закупівлі у місяці надання послуг, що мають значення щодо предмету позову.
- саме позивачем допущено прострочення зобов`язання у вигляді направлення до 14 місяця, наступного за звітним одностороннього акту про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до п.3-5 глави 3 цього розділу, рахунків на оплату, звітів по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу) за спірний період, а відтак відповідач звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України.
3. Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.
Між Публічним акціонерним товариством “Укртрансгаз” та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Івано-Франківськгаз”, керуючись Законом України “Про ринок природного газу” та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), укладено договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000706 (далі - договір).
Умовами п. 2.1 договору передбачено, що оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, є, зокрема, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) (п. 2.2 та 2.3 договору).
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням Додатка 1 (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування) до цього договору.
Відповідно до пункту 2.5 Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.6 Договору).
Згідно з пунктом 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.8 Договору).
Пунктом 3.1 Договору передбачено обов`язок оператора, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 3.2 Договору оператор має право, зокрема, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов`язків оператора газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 4.1 Договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладання цього договору.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.
Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (пункт 5.1. Договору).
За змістом пункту 5.4 Договору окремим Додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем /газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (пункт 5.5 Договору).
Відповідно до пункту 6.1 Договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з Додатком 1 до цього договору (розподіл потужності).
За умовами пунктів 7.1, 7.2 Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.
Розділом ІХ Договору врегульовано порядок визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.
Відповідно до пункту 9.1 Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу у строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою:
В балансування = БЦГ х К х QБГ, де:
БЦГ - базова ціна газу;
QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування;
К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (пункт 9.2 Договору).
Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті (пункт 9.3 Договору).
Згідно з пунктом 9.4 Договору оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
Відповідно до пункту 9.5 Договору розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього Договору, визначається за даними оператора.
Пунктом 11.1 Договору визначено, що послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються оператором і замовником актами наданих послуг.
Згідно з пунктом 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.
Пунктом 11.5 Договору передбачено, що оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
Відповідно до пунктів 13.1, 13.2, 13.5 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 Договору).
Пункт 17.3 Договору встановлює, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.
Сторони 29.11.2017 уклали Додаткову угоду №1 до договору, якою, зокрема, пункт 9.4 Договору виклали у такій редакції (застосовується до відносин сторін з 29.12.2016): оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних у абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
За твердженням позивача, ним як оператором ГТС здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу, зокрема:
в липні 2018 року в обсязі 800,000 тис. куб. м,
в серпні 2018 року в обсязі 770,024 тис. куб. м,
у вересні 2018 року в обсязі 1 190,000 тис. куб. м,
у жовтні 2018 року в обсязі 1 560,000 тис. куб. м,
у листопаді 2018 року в обсязі 2 700,000 тис. куб. м,
у грудні 2018 року в обсязі 4 165,673 тис. куб. м,
у січні 2019 року в обсязі 11 589,400 тис. куб. м та у лютому 2019 року в обсязі 2 092,294 тис. куб. м., що відображено в актах надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунках вартості послуг балансування та звітах по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем).
У зв`язку із нездійсненням АТ “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз” заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за період липень 2018 року - лютий 2019 року в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказаний період на загальну суму 325 344 143,66 грн., про що були оформлені односторонні акти про надання таких послуг :
№07-18-1512000706 - Баланс від 31.07.2018,
№08-18-1512000706 - Баланс від 31.08.2018,
№09-18-1512000706 - Баланс від 30.09.2018,
№10-18-1512000706 - Баланс від 31.10.2018,
№11-18-1512000706 - Баланс від 30.11.2018,
№12-18-1512000706 - Баланс від 31.12.2018 (коригуючий акт №12-18-1512000706 - Баланс /Кор. від 26.02.2019 до акта від 31.12.2018),
№01-19-1512000706 - Баланс від 31.01.2019,
№02-19-1512000706 - Баланс від 28.02.2019, які надіслано відповідачу разом з рахунками на оплату, розрахунками вартості послуг та звітами по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.
Однак відповідач у встановлені договором строки послуги балансування не оплатив.
На підтвердження негативних місячних небалансів позивач надав до матеріалів справи копії актів надання послуг балансування обсягів природного газу за період з липня-грудня 2018 року та січня, лютого 2019 року, складені ним в односторонньому порядку; копії розрахунків вартості послуг балансування та рахунків на оплату таких послуг за спірний період; копії звітів по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператору газорозподільних мереж); копії звітів про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз”, між замовниками послуги транспортування (постачальниками) у розрізі їх контрагентів (споживачів).
4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України “Про ринок природного газу”, Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 №2493, та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (тут і далі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин), Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.
У відповідності до частин 1, 2 статті 32 Закону України “Про ринок природного газу” транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС), затверджений постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.
Згідно з пунктом 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної торгової точки.
Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.
Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу.
Відповідно до розділу 1 Кодексу ГТС небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.
За умовами пункту 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Згідно з пунктами 1-4 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.
При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.
Пунктами 1, 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
Згідно з пунктами 1-4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС розрахунок вартості послуг балансування, що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу.
Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи та яка складається з ціни закупівлі природного газу і витрат на транспортування і зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. При цьому БЦГ повинна бути визначена у гривнях за тисячу метрів кубічних та у гривнях за кВт·год (інформаційно). При розрахунку вартості послуг балансування використовується БЦГ, виражена у гривнях за тисячу метрів кубічних.
Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу.
Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу).
Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів.
З огляду на зазначене, колегія суддів виснує, що умовою виникнення у замовника послуг транспортування обов`язку з оплати оператору ГТС вартості місячного небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого газу). Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.
Оплата ж послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату та звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.
Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розд.ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.
З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що АТ “Укртрансгаз” надало АТ “Оператор газорозподільчої системи “Івано-Франківськгаз” послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 325 344 143,66 грн., про що оформлені односторонні акти про надання таких послуг, які надіслано відповідачу разом з рахунками на оплату, розрахунками вартості послуг та звітами по точках входу/виходу замовника послуг транспортування та отриманні останнім.
З огляду на що колегія суддів виснує, що факт надання послуг балансування належним чином доведений позивачем.
Водночас, слід зазначити, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами факту виникнення у нього небалансів за період липень-грудень 2018року та січень-лютий 2019 року, як і не подав доказів самостійного врегулювання небалансів.
Щодо тверджень відповідача про невірне застосування позивачем коефіцієнту при нарахуванні плати за балансування колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду виснує, що оскільки відповідач як замовник послуг транспортування у спірні газові місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак при цьому, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування, обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи в спірні газові місяці склав 100% розміру небалансу, внаслідок чого при визначенні вартості наданих послуг балансування застосовано коефіцієнт 1,2.
З огляду на те, що замовник не виконав свого обов`язку щодо оплати наданих послуг передбаченого, зокрема, п.9.4. договору, який визначає, що оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру, натомість замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Щодо виконання вказівок Верховного суду викладених у постанові від 21.07.2022 у даній справі колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Щодо редакції Кодексу ГТС, яка підлягає застосуванню, колегія суддів визнає слушними аргументи стосовно необхідності застосування до спірних правовідносин положень Кодексу ГТС у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Подібний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19.
Щодо встановлення обставин, пов`язаних з рухом товарно-матеріальних цінностей та фактичним виконанням спірного Договору як наданням послуг власне транспортування газу, здійснення/не здійснення балансуючих дій, дослідження складених сторонами на виконання відповідних умов договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як це передбачено Кодексом ГТС; актів наданих послуг балансування обсягів природного газу; розрахунків вартості послуг балансування та звітів по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем) колегія суддів зазначає наступне.
На підтвердження негативних місячних небалансів позивачем долучено до матеріалів справи копії актів надання послуг балансування обсягів природного газу за період з липня-грудня 2018 року та січня лютого 2019 року, складені ним в односторонньому порядку; копії розрахунків вартості послуг балансування та рахунків на оплату таких послуг за спірний період; копії звітів по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператору газорозподільних мереж); копії звітів про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ “ОГС “Івано-Франківськгаз”, між замовниками послуги транспортування (постачальниками) у розрізі їх контрагентів (споживачів).
Саме односторонні акти про надання послуг балансування (разом із рахунками на оплату та звітами по точках входу/виходу замовника послуг транспортування) фіксують визначений за результатами процедури алокації обсяг небалансу замовника послуг транспортування, містять розрахунок вартості наданих послуг балансування та кореспондують обов`язку замовника послуг транспортування здійснити оплату наданих послуг у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів.
Позивач, на підтвердження реальності вчинення балансуючих дій та понесення пов`язаних з цим витрат, подав до суду копії договорів про закупівлю природного газу в АТ НАК “Нафтогаз України”, актів приймання-передачі природного газу від продавців, актів приймання-передачі природного газу при закачуванні та відборі природного газу з підземних сховищ. Водночас, відповідач не спростував належними та допустимими доказами факту виникнення у нього небалансів за період липень-грудень 2018року та січень-лютий 2019 року, як і не подав доказів самостійного врегулювання небалансів.
З огляду на що, колегія суддів виснує, що докази, які містяться в матеріалах справи підтверджують факт надання послуг балансування та виникнення у замовника обов`язку щодо їх оплати.
Окрім того, згідно положень ч.4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У разі розбіжностей між висновками, що містяться у постанові Верховного суду, ухваленій колегією суддів, та висновками, які містяться у постанові, ухваленій Об`єднаною палатою, мають застосовуватися саме висновки Об`єднаної палати.
Відтак, колегія суддів, розглядаючи даний спір вважає за необхідне зазначити про врахування правових позицій Верховного Суду у такій категорії справ, зокрема:
У постанові від 15.07.2022, справа № 921/184/21, Верховний суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив наступне: “9.2. За результатами перегляду справи в касаційному порядку об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, вбачає підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи № 920/206/19, від 23.07.2020 зі справи № 920/180/19, від 08.12.2021 зі справи № 904/949/21, про те, що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу”.
Щодо відсутності додатків № 1, 2 до договору транспортування Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.02.2022, справа №918/450/20, зазначив таке: “9.14. ….відсутність відповідних додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов`язковими, а, отже, й істотними в контексті предмета Договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом. 9.15. Водночас, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17)”.
Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.
Щодо предмету доказування у даній категорії справ Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.11.2023 по справі №918/686/21 зазначає, що “... у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.
Верховний Суд також зазначає, що згідно з п.2 розд.XIII Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.
У розд.XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС.
Цілісність ГТС - стан ГТС, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором ГТС, що технічно гарантують транспортування природного газу (п.47 ч.1 ст.1 Закону “Про ринок природного газу”).
Втім, встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі.”
Щодо заявлених на підставі п.п. 4.1, 9.4 договору № 1512000706 від 17 грудня 2015 року позивачем до стягнення пені у розмірі 1 051 191 грн 45к., 3% річних у розмірі 15 567 831 грн 23 к. та інфляційних втрат у розмірі 16 238 069 грн 23к., колегія суддів виснує, що поданий розрахунок є арифметично правильним, відтак беручи до уваги встановлений факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати послуг балансування обсягів природного газу, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи встановлені обставини справи, межі апеляційного перегляду, вказівки Верховного суду, що викладені у постанові від 21.07.2022 по даній справі суд апеляційної виснує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження та не визнаються підставою для скасування оскарженого рішення.
В порядку положень ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Івано-Франківськгаз” №76001-Ск-1219-0123 (вх. №01-05/331/23 від 02.02.2023) – відмовити.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2023 у справі № 909/65/20 - залишити без змін.
3. Судові витрати залишити за скаржником.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 29.01.2024
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.
суддя Галушко Н.А.