ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 116538103

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2024 р. Справа № 910/10971/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не вийшов на зв`язок у режимі відеоконференції

від відповідача: Скопич Ю.В.

від третьої особи: Панчишин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 (суддя Васильченко Т.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"

про забезпечення позову

у справі № 910/10971/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Компанія "Vorex LLC",

про визнання недійсними результатів відкритих торгів, визнання недійсним договору та визнання укладеним договору

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (далі - ТОВ "Інтерпайп Україна", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування", відповідач) про визнання недійсними результатів відкритих торгів, визнання недійсним та скасування рішення замовника щодо визначення переможця відкритих торгів, визнання недійсним договору та визнання укладеним договору поставки з позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" безпідставно допустив Компанію "VOREX LLC" (третя особа) до участі у закупівлі № 23Т-086_44160000-9, яка була визнана переможцем торгів, чим порушено права позивача щодо добросовісної конкуренції між учасниками, оскільки тендерна пропозиція Компанії "VOREX LLC" не відповідала вимогам тендерної документації замовника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі за № 910/10971/23.

Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову

26.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Інтерпайп Україна" б/н від 25.09.2023 про забезпечення позову, в якій заявник просив суд застосувати заходи забезпечення позову, а саме: заборонити АТ "Укргазвидобування" здійснювати будь-які дії щодо виконання договору поставки трубної продукції (графік поставки) № UGV371/30-23, що був укладений 23.06.2023 відповідно до процедури закупівлі № UA-2023-03-14-001098-а, предмет закупівлі: 23Т-086_44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні 339,72 мм (13 3/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням Buttress; Труби обсадні, безшовні 244,48 мм (9 5/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу "Преміум"), ідентифікатор закупівлі № UA-2023-03-14-001098-а, до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у випадку невжиття заявленого заходу забезпечення позову та в разі задоволення позову обраний позивачем спосіб захисту і поновлення порушених прав та інтересів буде неефективним та фактично унеможливить виконання судового рішення.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/10971/23 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Інтерпайп Україна" про забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що вона не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

При цьому, суд першої інстанції відхилив доводи заявника про порушення АТ "Укргазвидобування" законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури розкриття, розгляду та оцінки тендерних пропозицій при аналізі наданих Компанією "VOREX LLC" документів та тендерної документації, оскільки суду наразі невідомо ступінь законності вчинених дій за наслідком проведення відкритих торгів, адже зазначені обставини мають з`ясовуватися під час судового розгляду справи.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування обраного заявником заходу забезпечення позову у вигляді заборони здійснювати будь-які дії на виконання умов договору поставки трубної продукції № UGV371/30-23 від 23.06.2023 має ознаки часткового вирішення справи по суті, оскільки, фактично, зводиться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, ставить під сумнів правомірність укладення оспорюваного правочину та спонукає сторін до невиконання умов договору.

Поряд із цим, місцевий господарський суд зауважив, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правомірність правочину презюмується, і застосування такого заходу забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання умов договору поставки трубної продукції № UGV371/30-23 від 23.06.2023, призведе до обмеження господарської діяльності відповідача і за умови недоведеності наявності порушення прав заявника у зв`язку з укладенням спірного правочину свідчитиме про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із постановленою ухвалою, ТОВ "Інтерпайп Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/10971/23 про відмову в забезпеченні позову і прийняти нове рішення про застосування заходів забезпечення позову в даній справі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що суд першої інстанції:

- помилково встановив, що заходи забезпечення позову є тотожними з позовними вимогами, оскільки вони по суті в рамках ст. 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є аналогічними;

- не з`ясувавши всіх обставин справи, помилково зробив висновок про чинність та правомірність договору закупівлі, чим порушив ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 215 ЦК України;

- не взяв до уваги норми матеріального права, а саме ст.ст. 5, 16, 31 Закону України "Про публічні закупівлі";

- не взяв до уваги таку обставину як порушення АТ "Укргазвидобування" чинного законодавства в частині об`єктивного розгляду при аналізі та врахуванні наданих Компанією "VOREX LLC" документів та положень тендерної документації, чим порушив вказані норми матеріального права;

- не взяв до уваги використання Компанією "VOREX LLC" завідомо підробленого документа, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) задоволено клопотання ТОВ "Інтерпайп Україна" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/10971/23 та поновлено ТОВ "Інтерпайп Україна" зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інтерпайп Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/10971/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.12.2023 об 11:15; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 13.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 16.01.2024 о 10:00.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 задоволено клопотання ТОВ "Інтерпайп Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

АТ "Укргазвидобування" у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення.

19.12.2023 Компанія "VOREX LLC" подала до Північного апеляційного господарського суду письмові заперечення від 18.12.2023 проти апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

З урахуванням викладеного, письмові заперечення Компанії "VOREX LLC" від 18.12.2023 проти апеляційної скарги, які подано після закінчення процесуального строку, встановленого судом в ухвалі від 29.11.2023 про відкриття апеляційного провадження у даній справі (до 13.12.2023), без клопотання про продовження цього строку, залишаються судом без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 16.01.2024 з`явились представники відповідача та третьої особи. Представник позивача (скаржника) в судове засідання 16.01.2024 не з`явився та на зв`язок із судом у режимі відеоконференції відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 не вийшов.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи те, що представник позивача був присутній у судовому засіданні 19.12.2023, в якому надавав пояснення (усні) з приводу поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника позивача.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували і просили суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначив, що під час проведення процедури розкриття, розгляду та оцінки тендерних пропозицій відповідачем допущено порушення приписів статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" при аналізі наданих Компанією "VOREX LLC" документів та тендерної документації, що призвело до прийняття незаконного рішення і незаконного визначення переможцем відкритих торгів Компанії "VOREX LLC", та, в свою чергу, незаконно перешкодило розгляду тендерної пропозиції ТОВ "Інтерпайп Україна".

Позивач вважає, що закупівля трубної продукції АТ "Укргазвидобування" за результатами розгляду тендерної пропозиції в іншого учасника - Компанії "VOREX LLC", призведе до того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі № 910/10971/23. Якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову, учасник - Компанія "VOREX LLC" та замовник - АТ "Укргазвидобування" виконають договір поставки трубної продукції від 23.06.2023 № UGV 371/30-23, згідно з яким учасник - Компанія "VOREX LLC" поставить трубну продукцію, а замовник - АТ "Укргазвидобування" змушений буде її оплатити.

Заявник зауважив на тому, що процедура закупівлі завершена, визначено переможця відкритих торгів, відповідний договір укладений, що унеможливлює ефективний захист прав та законних інтересів заявника, а їх поновлення вимагатиме додаткових зусиль та матеріальних витрат на момент імовірного задоволення позовних вимог. Отже, якщо не заборонити виконання договору між відповідачем та переможцем торгів, то ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача буде ускладнений додатковими позовними вимогами, потребувати зміни позовних вимог, що призведе до затягування судового процесу у справі. У випадку невжиття заявленого заходу забезпечення позову та в разі задоволення позову, обраний позивачем спосіб захисту і поновлення порушених прав та інтересів буде неефективним та фактично унеможливить виконання судового рішення.

Окрім того, позивач зазначив, що обраний ним захід забезпечення позову відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18 та від 22.11.2018 у справі № 902/402/18.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Так, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заборона відповідачу вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов`язання особи, яке виникає безпосередньо з відповідного процесуального документа (ухвали суду про забезпечення позову) та покликане забезпечити виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову і забезпечує ефективний захист, поновлення порушених прав позивача.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 910/7181/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась із позовом, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття таких заходів.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 та від 26.10.2020 у справі № 907/477/20.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19, від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.

При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок з доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на заявника.

Тобто, у даному випадку, саме на заявника покладено обов`язок доведення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заявник посилається на те, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана порушенням відповідачем приписів законодавства щодо публічних закупівель під час аналізу наданих Компанією "VOREX LLC" документів та тендерної документації, яку визначено переможницею. У зв`язку з наявними порушеннями, заявник звернувся до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зі скаргою від 28.04.2023 № UA-2023-03-14-001098-а.а5, втім рішенням колегії № 6295-р/пк-пз від 10.05.2023 без належної оцінки доказів на предмет відповідності Компанії "VOREX LLC" вимогам тендерної документації було відмовлено у задоволенні скарги. У той же час, враховуючи, що процедура закупівлі завершена, визначено переможця відкритих торгів та укладено договір поставки, що унеможливить ефективний захист прав та законних інтересів заявника, ним подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які дії щодо виконання спірного договору поставки.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заява ТОВ "Інтерпайп Україна" про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи заявника про порушення АТ "Укргазвидобування" законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури розкриття, розгляду та оцінки тендерних пропозицій при аналізі наданих Компанією "VOREX LLC" документів та тендерної документації, оскільки зазначені обставини мають з`ясовуватися під час судового розгляду справи, отже, на час розгляду цієї заяви про забезпечення позову невідомо ступінь законності вчинених дій за наслідком проведення відкритих торгів.

Разом із тим, згідно із ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи положення ч. 11 ст. 137 ГПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 925/1159/19, від 07.05.2020 у справі № 910/11739/19 та від 16.04.2020 у справі № 910/18680/19.

При розгляді заяви позивача про забезпечення позову судом першої інстанції правильно враховано, що обраний заявником захід забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу здійснювати будь-які дії на виконання умов договору поставки трубної продукції № UGV371/30-23 від 23.06.2023, виходячи з предмета та підстав позову, має ознаки вирішення спору по суті, оскільки фактично зводиться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, ставить під сумнів правомірність укладення оспорюваного правочину та спонукає сторін до невиконання умов договору.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/7181/20.

Крім того, заявником не враховано наслідки впливу зазначеного заходу забезпечення позову на діяльність і права відповідача та третьої особи, а також не доведено обґрунтованості й необхідності втручання суду в їх звичайну господарську діяльність.

Так, місцевий господарський суд слушно зауважив, що оспорюваний ТОВ "Інтерпайп Україна" у цій справі договір наразі є чинним, а зобов`язання за цим договором є правомірними та мають виконуватись сторонами відповідно до умов цього договору.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правомірність правочину презюмується.

Висновки суду першої інстанції про те, що застосування такого заходу забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання умов договору поставки трубної продукції № UGV371/30-23 від 23.06.2023, призведе до обмеження господарської діяльності відповідача і за умови недоведеності наявності порушення прав заявника у зв`язку з укладенням спірного правочину свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін, відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 15.01.2020 у справі № 910/14150/19 та від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19.

Крім того, як слушно зазначив місцевий господарський суд, заявник не є стороною договору поставки трубної продукції № UGV371/30-23 від 23.06.2023, а визначений захід забезпечення позову шляхом заборони АТ "Укргазвидобування" здійснювати будь-які дії щодо виконання договору поставки порушує як інтереси Компанії "VOREX LLC", так і її правомірні очікування виконання АТ "Укргазвидобування" взятих на себе зобов`язань за правочином.

Водночас, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено міркування позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18 та від 22.11.2018 справі № 902/402/18, оскільки суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію, що відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17.

Дослідивши доводи позивача, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено, що невжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак, за результатами оцінки доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності визначеного заявником заходу забезпечення позову, а також зважаючи на недопустимість вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеної заяви.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, ухвала Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/10971/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Інтерпайп Україна" відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/10971/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали оскарження у даній справі повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву повний текст постанови складено та підписано 24.01.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська