ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 116510047

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"24" січня 2024 р.

м. Одеса

№ 916/240/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви

за позовом Приватного акціонерного товариства «Сумський завод продовольчих товарів»

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН»

про визнання правочину недійсним

встановив:

До суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Сумський завод продовольчих товарів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН» про визнання недійсним правочину щодо експедирування з морським перевезенням партії з 10 контейнерів соняшникової олії у флексітанках MRKU9501990, MSKU7805240, MRSU0274883, MSKU3774618, MSKU3027567, MRKU7933850. MRKU8715750. MRKU8373703, MRKU9055538, MRKU9435970 згідно коносаменту №215061754 як такий, що було вчинено Приватним акціонерним товариством «Сумський завод продовольчих товарів» під впливом обману з боку ТОВ «АЛЬФАКОСТА ЮКРЕЙН».

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір транспортного експедирування від 09.07.2019 № 2019-072, однак позивач не надав суду цього договору.

Крім того, позивач посилається на те, що між ним як продавцем та Tradigrain F.T.DVCC укладено зовнішньоекономічний контракт №790Ref. 21083 від 02.12.2021, але позивач не додав цього контракту до позовної заяви.

З метою поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом позивач передав товар відповідачу для доставки покупцю, на підтвердження чого позивачем додано до позову коносамент № 215061754 та інвойс № 353 від 02.12.2021, але зазначені докази складені англійською мовою.

Згідно положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до Роз`яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» від 31.05.2002 року № 04-5/608, господарський суд приймає як докази офіційні документи, що походять з інших держав, за умови їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України. Господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську або російську мову з урахуванням вимог норм законодавства.

Наразі господарський суд зазначає, що вірність перекладу документів повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України Про нотаріат. Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012 р., визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 р. у справі № 910/4473/17.

Крім того, відповідно до вимог статті 38 Закону України “Про нотаріат” консульські установи України також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу. Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі тексту документа за правилами, передбаченими пунктом 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Підпис перекладача на нотаріальному документі виконується ним власноручно у присутності нотаріуса. При засвідченні справжності підпису перекладача, нотаріусу необхідно встановити особу перекладача, а також його кваліфікацію.

У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо не вказано, яким кваліфікаційним вимогам повинен відповідати перекладач, а лише зазначено, що перекладач разом з документом, який встановлює його особу, повинен надати документ, що підтверджує його кваліфікацію.

Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з`єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.

Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Найчастіше переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.

Водночас, як встановлено судом, позивачем до позову надано документи (коносамент № 215061754 та інвойс № 353 від 02.12.2021) складені англійською мовою без перекладу на українську мову, який має бути нотаріально засвідчено.

Отже, позивач в порушення вищезазначених норм права не надав всі докази, на які він посилається в позовній заяві.

Частиною 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235, 254 ГПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Сумський завод продовольчих товарів» залишити без руху.

2. Встановити строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.

3. Роз`яснити, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, у разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

4. Звернути увагу, що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.01.2024.

Суддя В.В. Литвинова