ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 116457214

Озвучення тимчасово недоступне

 

**ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД**

**УХВАЛА**

про залишення позовної заяви без руху

22 січня 2024 року** **

**м. Дніпро**

**Справа № 360/75/24 **

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши матеріали позовної заяви Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до ОСОБА\_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився,-

**ВСТАНОВИВ:**

16 січня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (далі - позивач) до ОСОБА\_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вартість предметів однострою, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився, в розмірі 3064,55 грн та суму частини безпідставно отриманого грошового забезпечення за березень 2022 року у розмірі 4230,73 грн, що загалом складає 7295,28 грн.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв\`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини п\`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім\`я (прізвище, ім\`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв\`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем не додано до позову копію паспорта відповідача, що унеможливлює для суду самостійно здійснити перевірку даних відповідача в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Для усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати суду копію паспорта відповідача та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду (у випадку якщо зазначені дані не вказані в паспорті відповідача).

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов\`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Наказом Служби судової охорони від 27.12.2019 № 282 затверджено Інструкцію із речового забезпечення у Службі судової охорони (далі – Інструкція).

Згідно з підпунктом 1.7.1 пункту 1.7 розділу 1 Інструкції строки носіння (експлуатації) предметів речового майна особистого користування, що видаються співробітникам (працівникам), обчислюються з дня фактичного отримання визначеного майна, але не раніше виникнення в них права на його отримання та обліковуються за місцем служби в картці обліку речового майна особистого користування.

Відповідно до підпункту 2.3.7 пункту 2.3 розділу 2 Інструкції облік майна особистого користування ведеться в картці обліку речового майна особистого користування.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу 2 Інструкції у разі звільнення співробітників Служби з підстав, передбачених п.п. 5-8, 10, 11 п. 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року № 1052/0/15- 19 (зі змінами), вартість виданих їм предметів речового майна утримується з урахуванням строків експлуатації (носіння), які не закінчилися, що відображається в довідці-розрахунку на утримання вартості речового майна. Вартість речового майна вираховується з зазначених співробітників пропорційно часу, що минув з дати видачі речового майна до дати підписання наказу про звільнення.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що наказом № 255 о/с від 07.11.2023 «По особовому складу» відповідача звільнено за підпунктом 5 пункту 2 розділу ХІІ «Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони» з 07 листопада 2023 року. Також зазначено, що підлягає утриманню вартість предметів речового майна в сумі 3064,55 грн.

Однак, до позовної заяви не надано доказів вручення відповідачу копії зазначеного наказу та обізнаності відповідача про необхідність відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, суми грошового забезпечення за березень 2022 року у розмірі 4230,73 грн, не надано рапорт відповідача про звільнення зі служби.

Також позивач не зазначає про наявність згоди або незгоди відповідача із відшкодуванням цих сум, не зазначено дату вручення відповідачу наказу про таке відшкодування.

Крім того, надана довідка – розрахунок № 62 на утримання вартості предметів однострою також не містить підпису відповідача щодо його ознайомлення з наведеним розрахунком.

Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати зазначені документи.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб\`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб\`єкту владних повноважень право на пред\`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб\`єкта владних повноважень (частина друга статті 122 КАС України).

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п\`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частин першої статті 161 Закону № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Згідно з пунктом 5 розділу І Положення № 1052/0/15-19 час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а такождо стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з цим позовом 16.01.2024, тоді як позивача звільнено зі служби 07.11.2023.

Отже позивачем пропущено встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду.

Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати нову заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку.

Частиною третьої статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об\`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано подано суб\`єктом владних повноважень, юридичною особою, збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.

В прохальній частині позовної позивачем заявлено вимоги про стягнення вартості предметів однострою, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився, в розмірі 3064,55 грн та суми частини безпідставно отриманого грошового забезпечення за березень 2022 року у розмірі 4230,73 грн, що загалом складає 7295,28 грн

Відтак, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у розмірі 2422,40 грн (1,5% від 478,60 грн (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024) х коефіцієнт 0,8).

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.

До позовної заяви позивачем додане клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що затверджений кошторис на 2024 рік територіального управління Служби судової охорони у Луганській області надійшов до управління 05.01.2024 та лише після цієї дати стало можливим виділення бюджетних асигнувань за КККВ 2800 «Інші поточні видатки» для сплати судового збору за подання позовної заяви. 10.01.2024 позивачем направлено до фінансового управління центрального органу управління Служби судової охорони заявку на відкриття бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у загальній сумі 35000,00 грн з обґрунтуванням видатків. Станом на 15.01.2024 асигнування не призначено та на реєстраційний рахунок ТУ ССО у Луганській області грошові кошти ще не зараховані.

Розглянувши клопотання позивача суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статі 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік суб\`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Слід зазначити, що не передбачення видатків у плані асигнувань установи для сплати судового збору або не надання вчасно таких коштів не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб\`єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Тоді як, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб\`єктів звернення за судовим захистом.

З урахуванням викладених вище обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Більше того, позивач є державним органом, а тому, на думку суду, посилання на відсутність коштів для сплати судового збору в цьому випадку є недоречним. Наведена норма, що дає право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Отже, для усунення вказаних недоліків необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п\`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 160, 169, 172, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

**УХВАЛИВ:**

Позовну заяву Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до ОСОБА\_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду належним чином засвідчені копії:

\- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;

\- копії: паспорту громадянина України на ім\`я відповідача, довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків відповідача, рапорту про звільнення зі служби, доказів вручення відповідачу витягу з наказу № 255 о/с від 07.11.2023, наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування та суми грошового забезпечення за березень 2022 року та докази ознайомлення з ним відповідача, роздавальних відомостей про видачу відповідачу предметів однострою, про стягнення вартості яких заявлено позов, з підписом відповідача;

\- документу про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн, сплаченого за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110;

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);

Код банку отримувача (МФО) 899998;

Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499;

Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Призначення платежу - \*;101;\_\_\_\_\_\_\_\_\_\_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);Судовий збір, за позовом \_\_\_\_ (назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

**Суддя**

**С.В. Борзаниця **