ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 115991966

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 685/906/23

Провадження № 2-о/685/14/23

У Х В А Л А

20 грудня 2023 року.

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді: Самойлович А. П.

присяжних Демчука В.В. та

Волкотруба Н.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

його представниці ОСОБА_2 ,

особи, щодо якої подана заява, ОСОБА_3 ,

її представника ОСОБА_4 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_5 ,

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь в окремому провадженні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересованою особою є Теофіпольська селищна рада як орган опіки та піклування,

В С Т А Н О В И В :

02 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання його баби (матері батька) ОСОБА_3 , 1933 року народження, недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення заявника опікуном.

В ході судового засідання заявник свої вимоги підтримав та пояснив, що баба останні роки стала дивно поводитися, чує якісь голоси, їй ввижаються якісь діти, які бігають за вікном, перестала вишивати, чим займалася завжди, так як їй здається, що хтось плутає нитки.

Представник заявника ОСОБА_2 додала, що баба заявника останні роки стала агресивною, ховається під ліжко або в шафу, не контролює себе.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про відсутність підстав для призначення судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану ОСОБА_3 , виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 298 ЦПК України визначено, що суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Лікар-психіатр КНП «Теофіпольська БПЛ» Ковбель Т.Б. у судовому засіданні зазначила, що пацієнтка ОСОБА_3 страждає дезорієнтацією частково, в неї порушення мислення та пам`яті, проводила виїзний огляд, бо до лікарні не доставляли. Пацієнтка стоїть на обліку в психіатра, в неї деменція та й поважний вік дає взнаки щодо стану психіки.

Зазначила, що огляд пацієнтки здійснювала в травні 2023 року, раніше вона на обліку не перебувала.

У виписці з медичної карти Теофіпольської БПЛ амбулаторного хворого ОСОБА_3 за період з січня 2014 року по травень 2023 року немає жодного запису щодо звернень до психіатра або щодо наявності скарг з приводу психічного здоров`я. Лише при зверненні 10 травня 2023 року внесений запис щодо інших розладів особистості.

У виписці КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» від 26 липня 2027 року № 3801 із медичної карти стаціонарного хворого внесено відомості про наявність у ОСОБА_3 основного діагнозу – інші органічні розлади особистості та поведінки внаслідок захворювання, травми та дисфункції головного мозку.

В ході судового засідання також приймала участь ОСОБА_3 , щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною.

Спілкування з нею було ускладнене через дуже поганий слух у ОСОБА_3 , так як всі запитання учасників засідання та суду їй дуже голосно повторювала у саме вухо її невістка. Проте в тому разі, коли ОСОБА_3 чула запитання, вона давала цілком усвідомлену відповідь, зокрема, пояснила, що працювала до виходу на пенсію «на буряках», без жодних проблем впізнала свого сина, невістку та внука, пояснила, яким способом раніше вишивала і зазначила, що в даний час не вишиває через поганий зір.

Судом робилися спроби з`ясувати в ОСОБА_3 її особисту згоду на проходження судово-психіатричної експертизи, її невістка кілька разів голосно запитувала, чи бажає вона «пройти лікування в лікарні, так як того разу», на що ОСОБА_3 , після деякого роздуму відповіла, що згідна.

Однак, саме формулювання запитання свідчить про те, що ОСОБА_3 так і не почула, а тому і не зрозуміла достеменно, що це назване невісткою «лікування в лікарні» по суті є експертизою та має проводитися в умовах спеціалізованого закладу, тобто згода ОСОБА_3 взяти участь у проходженні судово-психіатричної експертизи для встановлення її психічного стану не має усіх ознак усвідомленої згоди особи.

Таким чином, суд вважає, що відсутні достатні дані про психічний розлад здоров`я ОСОБА_3 , що дало б підставу для призначення судово-психіатричної експертизи.

Суд також враховує ризики для самої ОСОБА_3 , при направленні її на експертизу, зважаючи на її 90-річний вік, фізичну ваду, пов`язану зі поганим слухом, а також обмежену можливість самостійного пересування, оскільки вона перебувала в інвалідному візку. Сам факт поміщення особи її віку в психіатричний медичний заклад може мати руйнівний ефект для її психіки та фізичного здоров`я.

Суд вважає, що норма, визначена п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України, про обов`язковість призначення експертизи за клопотанням хоча б однієї з сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи, не підлягає до застосування у справах щодо визнання особи недієздатною.

Так, вищезазначена норма передбачена при розгляді справ позовного провадження, і обов`язковість призначення експертизи в такому випадку лише покладає на суд обов`язок призначити експертизу. Проте, призначення судом судово-психіатричної експертизи згідно п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України, не тягне за собою обов`язковість проходження для особи, щодо якої її призначено, в тому числі і примусово. В разі ухилення такої особи від явки до експертної установи застосуються лише наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України.

На відміну від норм щодо призначення експертиз у позовному провадженні, проведення судово-психіатричної експертизи в окремому провадженні, згідно ст. 298 ЦПК України, може бути забезпечено і у примусовому порядку, тому законодавець поклав на суд повноваження призначити судово-психіатричну експертизу у справах про визнання особи недієздатною лише в разі наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи.

Законодавча норма щодо призначення судово-психіатричної експертизи в окремому провадженні, визначена статтею 298 ЦПК України, є спеціальною нормою по відношенню до норми щодо призначення такої ж експертизи у позовному провадженні, визначеної пунктом 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України, тому до правовідносин у даній справі підлягає до застосування саме спеціальна норма.

Керуючись ст. 298 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити в призначенні судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 25 грудня 2023 року.

Головуючий Самойлович А.П.

Присяжні Волкотруб Н.В.

Демчук В.В.