ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 115925405

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 947/32825/23

Провадження № 1-кс/947/15816/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора – ОСОБА_3 , представника власників майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 , представника власниці майна ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023160000000971 від 21.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого клопотання, в провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1202316000000971 від 21.06.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за фактом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, організувала незаконне переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Молдова за грошову винагороду.

В ході досудового розслідування 27.10.2023 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, було затримано громадянина Республіки Молдова - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому в установленому законом порядку ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

З метою переслідування підозрюваного ОСОБА_5 , отримання та збереження речових доказів, 27.10.2023 року в період часу з 21 години 55 хвилин по 23 годину 30 хвилин, було проведено невідкладний обшук автомобіля марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який згідно свідоцтва про реєстрації транспортного засобу належить ОСОБА_4 .

Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено:

1) - дві банкноти еквівалентом по 100 доларів США з серійними номерами: РЕ66673090Е, ML22867235E;

- одну купюру номіналом 2 долари США, з №АО2545920А;

- три купюри номіналом по 5 лей (румунські);

- дві купюри номіналом по 10 лір (турецькі);

- дві купюри номіналом по 10 лей (молдавські);

- дві купюри номіналом по 20 лей (молдавські);

- одну купюру номіналом 1 лей (румунський);

- дві купюри номіналом 1 лей (молдавський);

- одну купюру номіналом 10 злотих (польські) – вказані грошові кошти вилучено до спец. пакету: PSP2247731;

2) – посвідку на тимчасове проживання на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_2 ;

- водійське посвідчення Республіки Молдова на ім`я « ОСОБА_10 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_3 ;

- посвідку на проживання Республіки Туреччина на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_4 ;

- посвідчення особи Республіки Молдова на ім`я « ОСОБА_10 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_5 ;

- свідоцтво про реєстрацію т/з марки «Mercedes-Benz», модель «Vito 111cdi», д.н.з. НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_4 , № НОМЕР_6 ;

- паспорт гр. Республіки Молдова, на ім`я «Tucan Ivan, 14/02/1993» № НОМЕР_7 , - вказані документи вилучено до спец. пакету №PSP2247732;

3) банківські картки до спец.пакету №PSP 2247733:

- картку «ПриватБанк» № НОМЕР_8 ;

- картку «ПриватБанк» № НОМЕР_9 ;

- картку «stanbulKart» № НОМЕР_10 ;

- картку «stanbulKart» № НОМЕР_11 .

4) мобільні телефони, вилучені до спец. пакету №PSP 2147950:

- мобільний телефон марки «Iphone 8», ІМЕІ НОМЕР_12 , з сім-карткою НОМЕР_13 ;

- мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», в заблокованому стані із сім-карткою НОМЕР_14 ;

5) автомобіль марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В подальшому, вищевказані речі, грошові кошти, документи та транспортний засіб було визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, про що було винесено відповідну постанову від 27.10.2023 року.

Слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси розглядалося клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про накладення арешту на вказане у клопотанні майно, та за результатом розгляду ухвалою слідчого судді від клопотання поверталося прокурору для усунення недоліків із зазначенням строків для їх усунення протягом 72 годин.

У зв`язку із викладеним, з метою забезпечення збереження вилученого майна, сторона обвинувачення, усунувши недоліки клопотання, зазначені у мотивувальній частині ухвали слідчого судді, просить поновити строк на звернення до слідчого судді із клопотанням та повторно звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Оскільки у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів і може підлягати конфіскації, як виду покарання та спеціальній конфіскації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, слідчий за погодженням з прокурором просить накласти арешт на майно з метою забезпечення його збереження.

У судовому засіданні -

Прокурор Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 підтримав подане клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити. Зазначив, що частина грошових коштів була одержана під контролем правоохоронних органів та є речовими доказами, інша належить особисто підозрюваному, а тому можуть бути використані для забезпечення конфіскації майна, як виду покарання. На банківські картки могли перераховувати кошти за вчинення злочину. Транспортний засіб використовувався підозрюваним, як засіб для вчинення злочину, ОСОБА_5 приїжджав на вилученому транспортному засобі на зустрічі до осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон, що зафіксовано у матеріалах НСРД. Просив накласти арешт на вилучене під час обшуку майно з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації майна та конфіскації майна, як виду покарання.

Представник власників майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на вилучений транспортний засіб з огляду на те, що власниця транспортного засобу ОСОБА_4 не має до кримінального провадження жодного відношення та є третьою особою в рамках кримінального провадження, а саме: дружиною брата підозрюваного ОСОБА_5 . Доводи прокурора про те, що транспортний засіб використовувався для вчинення злочину не відповідають дійсності згідно обставинам, викладеним у повідомлення про підозру, де зазначено, що для імовірного вчинення злочину використовувався транспортний засіб швидкої допомоги. У випадку накладення арешту на транспортний засіб просив не позбавляти власницю права користування транспортним засобом. Звернув увагу на те, що перелічені у клопотанні грошові кошти не використовувалися для контролю за вчиненням злочину, є особистими коштами ОСОБА_5 , а тому недоцільно накладати на них арешт. Просив повернути документи ОСОБА_5 , оскільки вони не мають жодного відношення до кримінального провадження. Щодо накладення арешту на банківські карти зазначив, що просить вирішити підстави для накладення на них арешту на розсуд суду, так як не має підтверджень того, що вилучені банківські картки використовувалися для отримання грошових коштів від вчинення злочину. Щодо накладення арешту на мобільні телефони не заперечував.

Представник власниці майна ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію адвоката ОСОБА_6 та звернув увагу на те, що з клопотанням звернувся не той суб`єкт. Також вказав на те, що у клопотанні не визначено термін на який просить слідчий накласти арешт та в даному випадку взагалі не може бути застосовано спеціальну конфіскацію.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12023160000000971 від 21.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за фактом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

В ході досудового розслідування 27.10.2023 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, було затримано громадянина Республіки Молдова - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому в установленому законом порядку ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

З метою переслідування підозрюваного ОСОБА_5 , отримання та збереження речових доказів, 27.10.2023 року в період часу з 21 години 55 хвилин по 23 годину 30 хвилин, було проведено невідкладний обшук автомобіля марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який згідно свідоцтва про реєстрації транспортного засобу належить ОСОБА_4 .

Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено:

1) - дві банкноти еквівалентом по 100 доларів США з серійними номерами: РЕ66673090Е, ML22867235E;

- одну купюру номіналом 2 долари США, з №АО2545920А;

- три купюри номіналом по 5 лей (румунські);

- дві купюри номіналом по 10 лір (турецькі);

- дві купюри номіналом по 10 лей (молдавські);

- дві купюри номіналом по 20 лей (молдавські);

- одну купюру номіналом 1 лей (румунський);

- дві купюри номіналом 1 лей (молдавський);

- одну купюру номіналом 10 злотих (польські) – вказані грошові кошти вилучено до спец. пакету: PSP2247731;

2) – посвідку на тимчасове проживання на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_2 ;

- водійське посвідчення Республіки Молдова на ім`я « ОСОБА_10 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_3 ;

- посвідку на проживання Республіки Туреччина на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_4 ;

- посвідчення особи Республіки Молдова на ім`я « ОСОБА_10 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_5 ;

- свідоцтво про реєстрацію т/з марки «Mercedes-Benz», модель «Vito 111cdi», д.н.з. НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_4 , № НОМЕР_6 ;

- паспорт гр. Республіки Молдова, на ім`я «Tucan Ivan, 14/02/1993» № НОМЕР_7 , - вказані документи вилучено до спец. пакету №PSP2247732;

3) банківські картки до спец.пакету №PSP 2247733:

- картку «ПриватБанк» № НОМЕР_8 ;

- картку «ПриватБанк» № НОМЕР_9 ;

- картку «stanbulKart» № НОМЕР_10 ;

- картку «stanbulKart» № НОМЕР_11 .

4) мобільні телефони, вилучені до спец. пакету №PSP 2147950:

- мобільний телефон марки «Iphone 8», ІМЕІ НОМЕР_12 , з сім-карткою НОМЕР_13 ;

- мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», в заблокованому стані із сім-карткою НОМЕР_14 ;

5) автомобіль марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Після чого, слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В подальшому, слідчим своєчасно було подано клопотання про арешт вищевказаного майна. За результатом розгляду клопотання слідчим суддею було винесено ухвалу про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, визначивши строк для їх усунення в 72 години. Так, наразі сторона обвинувачення повторно звертається до суду із клопотанням про арешт майна з виправленими недоліками для розгляду.

Відповідно до чого слідчий суддя вважає поважними причини пропуску строку звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт не може бути підставою для відмови в арешті майна за умови доцільності накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження.

Слідчий суддя на підставі долучених до клопотання документів, встановив, що вилучені під час обшуку мобільні телефони та банківські картки відповідають критеріям речових доказів в рамках кримінального провадження, оскільки мобільні телефони могли використовувалися для спілкування співучасників злочину між собою, спілкування з потенційними клієнтами щодо незаконного переправлення через державний кордон України, тощо, а банківські картки могли використовуватися для оплати незаконних послуг, для отримання незаконної винагороди учасникам злочину.

За таких обставин, мобільні телефони та банківські картки потребують детального огляду для встановлення обставин, які можуть мати значення в рамках кримінального провадження.

Також, слідчий суддя не погоджується із представником власника майна та вважає, що вилучені під час обшуку документи можуть мати значення для досудового розслідування, адже вони могли використовуватися підозрюваним ОСОБА_5 для перетину державного кордону при незаконному перевезенні осіб через державний кордон України, відповідно до чого потребуються додаткового дослідження.

Одночасно, слідчий суддя прийшов до висновку, що також доцільно накласти арешт на вилучені під час обшуку грошові кошти, з огляду на наступне.

Санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Таким чином, майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання судом його винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України може бути використано для забезпечення покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до чого, грошові кошти, належні ОСОБА_5 , у випадку визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України можуть бути використані для забезпечення покарання у вигляді конфіскації майна.

Також, частина вилучених грошових коштів використовувалися для вручення та використання в ході здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, а тому вони є речовими доказами в рамках кримінального провадження.

Слідчий суддя також приймає до уваги те, що на транспортному засобі марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому підозрюваний ОСОБА_5 пересувався на території м. Одеса, та Одеської області, він міг перевозити осіб, які незаконно перетнули Державний кордон України та планували перетнути Державний кордон України, окрім цього, матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_5 прибував на вказаному транспортному засобі з метою отримання грошових коштів за незаконне переправлення осіб через Державний кордон України, зокрема 27.10.2023 року чекав ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в м. Болград з метою їх подальшого переправлення через державний кордон України, відповідно до чого вказаний транспортний засіб є засобом для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та відповідає критеріям речових доказів.

Дійсно, як на цьому обґрунтовано зауважував у судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 , автомобіль марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований на сторонню особу – ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого ТСЦ 5152, яка не має відношення до кримінального провадження.

Проте, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що автомобіль марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 імовірно використовувався, як засіб для вчинення злочину в рамках вказаного кримінального провадження, а саме: для незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що вилучений під час обшуку транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було визнано слідчим речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого.

Окрім того, в якості однієї із мети накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб, слідчий зазначив забезпечення спеціальної конфіскації майна, яка може бути застосована в подальшому.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України,у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Спеціальна конфіскація відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Випадки застосування спеціальної конфіскації, відповідно до ч. 1 ст. 962

КК України: спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Слідчий суддя, прийшов до висновку, що вилучений транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 може бути використаний для забезпечення спеціальної конфіскації майна, оскільки імовірно використовувався,як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Отже, слідчим суддею, на підставі долучених до клопотання матеріалів, встановлено, що вилучений під час обшуку транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України та може бути використаний для забезпечення спеціальної конфіскації майна в рамках кримінального провадження, оскільки імовірно використовувався, як засіб для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (перевезення осіб для незаконного перетинання державного кордону за грошову винагороду).

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації майна та конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути речовим доказом в рамках кримінального провадження, може бути використане для забезпечення спеціальної конфіскації майна та конфіскації майна, як виду покарання.

Отже, оскільки вилучене майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження та може бути використане для забезпечення покарання у вигляді конфіскації майна та спеціальної конфіскації, слідчий суддя вважає, що існує ризик його відчуження та знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності осіб пов`язане із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечення збереження речових доказів та реалізації можливої спеціальної конфіскації майна та конфіскації майна, як виду покарання в рамках кримінального провадження, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності осіб, адже досягнення мети збереження речових доказів та забезпечення збереження майна, яке може бути використане для спеціальної конфіскації та конфіскації майна, як виду покарання, неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів та спростовано можливість його використання для забезпечення спеціальної конфіскації майна та конфіскації майна, як виду покарання, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власників майна, про які йдеться в клопотанні, та якого такі особи зазнають внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023160000000971 від 21.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України – задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено 27.10.2023 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «Mercedes-Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме на:

- дві банкноти еквівалентом по 100 доларів США, з серійними номерами: РЕ66673090Е, ML22867235E;

- одну купюру номіналом 2 долари США, з №АО2545920А;

- три купюри номіналом по 5 лей (румунські);

- дві купюри номіналом по 10 лір (турецькі);

- дві купюри номіналом по 10 лей (молдавські);

- дві купюри номіналом по 20 лей (молдавські);

- одну купюру номіналом 1 лей (румунський);

- дві купюри номіналом 1 лей (молдавський);

- одну купюру номіналом 10 злотих (польські);

- посвідку на тимчасове проживання на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_2 ;

- водійське посвідчення Республіки Молдова на ім`я « ОСОБА_10 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_3 ;

- посвідку на проживання Республіки Туреччина на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_4 ;

- посвідчення особи Республіки Молдова на ім`я « ОСОБА_10 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_5 ;

- свідоцтво про реєстрацію т/з марки «Mercedes-Benz», модель «Vito 111cdi», д.н.з. НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_4 , № НОМЕР_6 ;

- паспорт гр. Республіки Молдова, на ім`я « ОСОБА_10 , 14/02/1993» № НОМЕР_7 ;

- картку «ПриватБанк» № НОМЕР_8 ;

- картку «ПриватБанк» № НОМЕР_9 ;

- картку «stanbulKart» № НОМЕР_10 ;

- картку «stanbulKart» № НОМЕР_11 ;

- мобільний телефон марки «Iphone 8», ІМЕІ НОМЕР_12 , з сім-карткою НОМЕР_13 ;

- мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro», в заблокованому стані із сім-карткою НОМЕР_14 ;

- автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «Vito 111cdi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_4 .

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1