ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"19" грудня 2023 р.
м. Одеса
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши позовну заяву (вх.№5965/23 від 14.12.2023)
за позовом: Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., місто Одеса, Думська площа, будинок 1; код ЄДРПОУ 04056919);
до відповідача: Фізичної особи — підприємця Петрохаленко Владислава Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
про розірвання договору,-
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: 14.12.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5965/23) Виконавчого комітету Одеської міської ради до відповідача – ФОП Петрохаленко Владислава Володимировича, в якій позивач просить суд розірвати договір пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси від 19.04.2007 року, укладений між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та Приватним підприємцем Петрохаленком Владиславом Володимировичем зареєстрований в Управлінні капітального будівництва Одеської міської ради за № 356/кс.
Позовні вимоги обґрунтовані неотриманням відповідачем в користування земельної ділянки, не здійснення її забудови, внаслідок чого виникла неможливість отримання Виконавчим комітетом Одеської міської ради коштів пайової участі.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає таке:
Відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2008 від 22.04.2008 у справі №1-18/2008 встановлено, що відповідно до статті 124 Конституції України, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Згідно з частиною 1 статті 10 ГПК України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою, а відповідний механізм забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою передбачено у частинах 3, 4 статті 10 ГПК України, відповідно до якої суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 1 ст. 10 ГПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, суд зауважує, що докази надані до позовної заяви повинні бути подані державною (українською) мовою.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до статті 79 Закону України “Про нотаріат”, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.
Між тим дана позовна заява подана всупереч наведених приписів закону, оскільки позивачем подано додатки до позовної заяви: «Выписка из протокола № 2 Заседания комиссии по определению размера привлечения средств заказчиков на развитие инженерно-транспортной и социальной инфраструктуры г. Одессы», «Заявление Заместителю Городского Головы Кучуку М.И.», «Заключение о возможности предоставления в аренду земельного участка», «Заключение №251/05», «Акт согласования места размещения объекта» з додатком, без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову.
Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даної позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків шляхом надання до суду доказів надання до суду належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви разом із доданими до неї документами та надання нотаріально засвідченого перекладу вищевказаних додатків до позовної заяви, згідно вимог ст.ст. 10, 91, 162, 164, 172 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 91, 162, 164, 172, 174, 234 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1.Позовну заяву (вх.№5965/23 від 14.12.2023) Виконавчого комітету Одеської міської ради – залишити без руху.
2.Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Невінгловська