ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 115818653

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21.12.2023 р. Справа № 914/3689/23

Суддя Господарського суду Львівської області Б. Яворський,

розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-проектна компанія «Центр інженерного проектування», м. Львів,

до відповідача: Державного підприємства – Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії ДП - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» «Західдіпрошлях», м.Львів,

про стягнення 303'364,64 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-проектна компанія «Центр інженерного проектування» до Державного підприємства – Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії ДП - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» «Західдіпрошлях» про стягнення 303'364,64 грн заборгованості за договором №01-09-21 від 03.09.2021, з яких: 220'000,00 грн основного боргу, 70'828,09 грн інфляційних втрат та 12'536,55 грн 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19 грудня 2023 року справу № 914/3689/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 2'684,00 гривні.

Підпунктом 1, 2 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону передбачено, що розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, враховуючи предмет спору, за подання до суду позовної заяви позивачу необхідно було сплатити 4'550,47 грн. судового збору, а належні докази сплати надати суду.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною 5 ст. 6 ГПК України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За наслідками перевірки відомостей щодо наявності у позивача зареєстрованого електронного кабінету судом установлено, що ТОВ «Наукова виробничо-проектна компанія «Центр інженерного проектування» електронний кабінет не зареєструвало. Крім того, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (ч.2 наведеної статті).

За таких обставин суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Звернути увагу ТОВ «Наукова виробничо-проектна компанія «Центр інженерного проектування» на обов`язок зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст. 6 ГПК України.

3. Встановити позивачу 7-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на виправлення допущених недоліків шляхом:

- реєстрації електронного кабінету;

- доказів сплати 4'550,47 грн судового збору за подання даної позовної заяви;

- зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Б. Яворський.

Ухвала № 121543426

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.09.2024 Cправа№ 914/3689/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукова виробничо-проектна компанія “Центр інженерного проектування”, м. Львів,

до відповідача: Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства “Укрдіпродор” в особі Львівської філії ДП - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства “Укрдіпродор” “Західдіпрошлях”, м.Львів,

про стягнення 303'364,64 грн заборгованості,

Суддя Б. Яворський.

Без повідомлення сторін.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/3689/23 за заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукова виробничо-проектна компанія “Центр інженерного проектування” до Державного підприємства – Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства “Укрдіпродор” в особі Львівської філії ДП - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства “Укрдіпродор” “Західдіпрошлях” про стягнення 303'364,64 грн заборгованості за договором №01-09-21 від 03.09.2021, з яких: 220'000,00 грн основного боргу, 70'828,09 грн інфляційних втрат та 12'536,55 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

При внесенні даної ухвали суду в систему «Діловодство спеціалізованого суду», у її вступній частині невірно вказано дату судового документа. Так, судом зазначено: « 11.09.2024» замість « 10.09.2024».

Відповідно до ст. 243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 року у справі № 925/1076/16 наголосив, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).

Суд, з огляду на наведені приписи процесуального закону, вважає можливим вирішити питання про внесення виправлень у рішення суду поза межами судового засідання та без повідомлення учасників справи, оскільки допущена описка не впливає на суть ухваленого судового рішення та для її виправлення не має необхідності заслуховувати доводи учасників справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 234, 235, 243 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Виправити описку, допущену судом у вступній частині ухвали суду у справі № 914/3689/23, вказавши вірну дату її постановлення « 10.09.2024».

2. У решті ухвалу суду у справі № 914/3689/23 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку передбаченому ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Б. Яворський.