**ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД**
Справа № 598/753/19
Головуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т.
Провадження № 22-ц/817/874/23
Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
 
**П О С Т А Н О В А**
**І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И**
**08 грудня 2023 року м. Тернопіль**
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
за участі секретаря - Панькевич Т.І.
та сторін: представника відповідача ОСОБА\_1 - адвоката Майки А.Б., позивача ОСОБА\_2 та її представника - адвоката Турчин - Кукаріної І.В., представника служби у справах дітей Тернопільської РДА - Стус Н.А., представника органу опіки та піклування Збаразької міської ради Тернопільської області - Мархивки Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 598/753/19 за апеляційною скаргою ОСОБА\_1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 липня 2023 року, ухваленого суддею Олещуком Б.Т., повний текст якого виготовлено 31 липня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 про визначення місця проживання дитини та відібрання малолітньої дитини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: служба у справах неповнолітніх дітей Тернопільської міської ради Тернопільської області, служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області, орган опіки та піклування Збаразької міської ради Тернопільської області та зустрічним позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , служби у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Збаразької міської ради Тернопільської області, про визначення місця проживання дитини,
В С Т А Н О В И В:
у травні 2019 року ОСОБА\_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА\_1 , треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах неповнолітніх дітей Тернопільської міської ради Тернопільської області, Служба у справах дітей Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області про визначення місця проживання ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , уродженця та мешканця м. Тернополя, з матір\`ю ОСОБА\_2 , за адресою АДРЕСА\_1 та відібрання малолітньої дитини ОСОБА\_3 від батька ОСОБА\_1 і передати його матері.
В обґрунтування позову посилається на те, що після розірвання шлюбу з відповідачем, сторони проживали разом і в них ІНФОРМАЦІЯ\_2 народився син ОСОБА\_3 . З березня 2019 року в них часто виникали сварки, суперечки та непорозуміння, які призвели до неприязних відносин. 23 квітня 2019 року приблизно о 9:20 год, коли позивач виходила з квартири, розташованої по АДРЕСА\_1 , відповідач накинувся на неї і застосовуючи фізичну силу і газовий балончик проник у квартиру. Також, застосовуючи газовий балончик та силу до її матері, ОСОБА\_4 викрав малолітню дитину ОСОБА\_3 , грошові кошти і зник. Позивач вважає, що проживання дитини разом з нею буде відповідати інтересам дитини, оскільки вона має можливість забезпечити належні умови проживання сина та повною мірою займатись його вихованням, постійно слідкує за станом здоров\`я дитини, його розвитком, виховує та піклується про нього. Добровільної згоди з відповідачем щодо визначення місця проживання дитини сторонами не досягнуто.
02\.03.2020 року ОСОБА\_1 звернувся в суд із зустрічною позовною заявою до ОСОБА\_2 , служби у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Збаразької міської ради Тернопільської області, про визначення місця проживання дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 з батьком ОСОБА\_1 , за адресою АДРЕСА\_2 .
В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА\_2 не бачилася з дитиною з вересня 2019 року до кінця лютого 2020 року та має заборгованість по сплаті аліментів за три місяці, відповідно про дані обставини позивачу стало відомо у лютому 2020 року, що стало підставою для звернення до суду з зустрічним позовом. Вважає, що визначення місця проживання дитини з батьком, не впливатиме на їх взаємовідносини з матір\`ю, оскільки визначення місця проживання дітей одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав не звільняє його від виконання своїх батьківських обов\`язків. Батько дитини створював та створює всі належні умови для проживання та розвитку дитини, має всі навики у вихованні дитини, до батьківства ставиться відповідально.
Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 липня 2023 року задоволено частково позовну вимогу ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 про визначення місця проживання дитини та відібрання малолітньої дитини, треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору: служба у справах неповнолітніх дітей Тернопільської міської ради Тернопільської області, служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області, орган опіки та піклування Збаразької міської ради Тернопільської області.
Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , уродженця м. Тернополя разом із матір\`ю ОСОБА\_2 , ІНФОРМАЦІЯ\_4 , уродженкою с. Маркопіль Бродівського району Львівської області.
Стягнуто з ОСОБА\_1 в користь ОСОБА\_2 судовий збір в розмірі 768,40 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відмовлено у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 , служби у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області про визначення місця проживання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Збаразької міської ради Тернопільської області.
  В апеляційній скарзі ОСОБА\_1 просить скасувати рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 липня 2023 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 про визначення місця проживання дитини та відібрання малолітньої дитини, задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 про визначення місця проживання дитини.
  В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що визначення місця проживання дитини з батьком, не впливатиме на їх взаємовідносини з матір\`ю, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов\`язків. Перешкод матері дитині ніхто не здійснював і не здійснює по теперішній час.
  ОСОБА\_5 має тісний, надійний зв\`язок з батьком, який є для нього опорним об\`єктом, асоціюється з безпекою та сталістю.
  Також слід врахувати, що з матері дитини стягнуто аліменти згідно судового наказу, а це свідчить про байдужість, відсутність вільного волевиявлення на утримання дитини.
  ОСОБА\_2 є працевлаштованою і не зможе приділяти дитині час згідно до бажаного графіку, в той час як ОСОБА\_1 є ФОП і може встановлювати час свої роботи на власний розсуд.
  Суд першої інстанції невмотивовано та не обґрунтовано надав перевагу аргументам ОСОБА\_2 , не взявши до уваги аргументів ОСОБА\_1 , які базуються на експертних висновках декількох експертів, які є працівниками різних наукових установ.
  В якості доказу ОСОБА\_1 було надано професійний висновок кандидата психологічних наук ОСОБА\_6 від 01.03.2021 року, відповідно до якого ОСОБА\_3 має близький емоційний контакт з батьком ОСОБА\_1 , не ідентифікує матір ОСОБА\_2 , як значимого дорослого, однак даний висновок не був взятий судом до уваги та суд не зазначив про наявність даного висновку у рішення по суті спору.
  ОСОБА\_2 подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА\_1 , у якому зазначила, що аргументи апелянта не відображають посилання на конкретну неправильно застосовану судом першої інстанції норму матеріального права чи порушену норму процесуального права і зводяться до незгоди із суттю оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
  Апелянт упускає із виду, що у даній справі суд не лише визначив найкращі інтереси дитини та відповідно до них вирішив визначити місце проживання дитини з матір\`ю, але й урахував вимоги ч. 2 ст. 161 СК України, згідно з якою орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто 1) не має самостійного доходу, 2) зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, 3) своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дитини. У ОСОБА\_1 відсутні реальні докази наявності у нього доходів, окрім факту реєстрації його як ФОП. ОСОБА\_1 неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, на даний час перебуває у розшуку, як особа яка переховується від суду.
  Твердження, що факт стягнення з матері дитини аліментів на підставі судового наказу свідчить про її байдужіть до сина - є нелогічним, оскільки стягнення аліментів на підставі судового наказу свідчить лише про те, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, суд видав відповідний судовий наказ. ОСОБА\_2 працює, має дохід і виконує цей судовий наказ.
  Заявник вважає, що суд не врахував надані ним висновки психологів та не мотивував, чому не взяв до уваги кожен з них. Разом з тим, суд звернув увагу, що жоден із висновків, які надані відповідачем ОСОБА\_1 , не складений за участі обох батьків, а тому висновок про те, що саме батько для дитини є опорним об\`єктом, не обґрунтований.
  Твердження апелянта про те, що його аргументи не було враховано, та відхилено низку клопотань, є юридично неспроможними, оскільки відповідні клопотання він заявляв поза стадією підготовчого судового засідання, без вмотивованого клопотання. Тривалість судового розгляду справи була надмірною з причини затягування саме зі сторони ОСОБА\_1 , тому він мав достатньо часу в підготовчому судовому засіданні подати необхідні на його думку докази і клопотання.
  У судовому засіданні представник ОСОБА\_1 адвокат Майка А.Б. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній.
  ОСОБА\_2 та її представник адвокат Турчин - Кукаріна І.В у судовому засіданні апеляційної скарги ОСОБА\_1 не визнали, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.
  Представник служби у справах дітей Тернопільської РДА - Стус Н.А. та представник органу опіки та піклування Збаразької міської ради Тернопільської області - Мархивка Ю.А. апеляційної скарги ОСОБА\_1 не визнали, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.
  Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
  Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
  Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
  Суд апеляційної інстанції переглядає рішення лише в частині визначення місця проживання дитини, оскільки в решті позовних вимог сторонами не оскаржується.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами ОСОБА\_1 та ОСОБА\_2 зареєстровано 11 серпня 2016 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області. В подальшому у сторін почали виникали суперечки, непорозуміння з причин різних поглядів на життя, спільне проживання стало неможливим, а тому сторони не бажали надалі залишатися в шлюбі. 15 серпня 2017 року шлюб між ОСОБА\_1 і ОСОБА\_2 розірвано. Дані обставини підтверджуються копіями свідоцтва про шлюб серія НОМЕР\_1 , свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР\_2 (т. 1 а.с.10, 11).
Після розірвання шлюбу ОСОБА\_1 та ОСОБА\_2 проживали періодично окремо і разом. ІНФОРМАЦІЯ\_1 у них народилася дитина - ОСОБА\_3 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження серія НОМЕР\_3 (т.1 а.с.86).
ОСОБА\_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА\_1 , разом із батьком ОСОБА\_7 та матір\`ю ОСОБА\_4 (т.1 а.с.14), акт № 146 від 23.04.2019, затверджений директором ТОВ «Коменерго - Тернопіль», в якому йдеться, що за адресою: АДРЕСА\_1 , проживає без реєстрації ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , що підтверджується сусідами (т. 1 а.с. 13).
За заявою ОСОБА\_2 від 24.04.2019 повідомляється, що працівниками служби у справах дітей районної державної адміністрації та Збаразького районного центру соціальних служб для сім\`ї, дітей та молоді 17.05.2019 здійснено виїзд в сім\`ю ОСОБА\_1 , мешканця АДРЕСА\_2 . Під час візиту встановлено, що ОСОБА\_1 , не чинив перешкод у спілкуванні ОСОБА\_2 , малолітнім ОСОБА\_3 . Однак, відмовив дозволити ОСОБА\_2 , на час розгляду судом справи про визначення місця проживання дитини, забирати сина до свого місця проживання (копія акту обстеження умов проживання сім\`ї ОСОБА\_1 додається) (т.1 а.с.40-42).
Довідками від 07.05.2019, 08.05.2019, виданими ОСОБА\_2 підтверджено, що остання на диспансерному обліку не знаходиться, психічного захворювання не виявлено, та з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, опіоїдів не перебуває (т. 1 а.с. 57). Довідкою серія ІАА № 0946845 встановлено, що ОСОБА\_1 , станом на 15.05.2019, до кримінальної відповідальності не притягувалась, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (т. 1 а.с. 58). Довідкою серія ІАА № 0509538 встановлено, що ОСОБА\_1 станом на 13.03.2018 до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (т. 1 а.с. 87). Згідно довідки № 1313 від 11.07.2019 виданої ОСОБА\_1 зазначено, що останній не знаходиться на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога (т. 1 а.с. 106).
14\.05.2019 фахівцями із соціальної роботи Тернопільського міського центру соціальних служб для сім\`ї, дітей та молоді, здійснено перевірку цільового використання коштів при народженні дитини, ОСОБА\_2 , за адресою: АДРЕСА\_1 . ОСОБА\_2 , повідомила, що її малолітній син ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , від 23.04.2019, без її згоди, проживає з батьком за адресою: АДРЕСА\_2 . В помешканні матері належні умови проживання, зроблений ремонт, наявні хороші меблі та побутова техніка. Для дитини придбанні нові дитячі речі. Державна допомога при народженні дитини використана цільово та за призначенням, що підтверджується актом обстеження умов проживання (т.1 а.с. 103-106).
Відповідно до копій витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та обвинувального акту у кримінальному провадженні за № 12019210010001243 від 23.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, вбачається, що ОСОБА\_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а саме нанесення умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА\_4 , також таємно викрав належний ОСОБА\_2 гаманець, в якому знаходились грошові кошти та банківська карта, чим завдав матеріальну шкоду останній (т. 1 а.с. 136-141).
Згідно розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації № 234-од від 02.08.2019, про затвердження висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , рішенням районної комісії з питань захисту прав дитини від 18.07.2019, діючи в інтересах дитини, Збаразька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА\_3 з батьком ОСОБА\_1 в АДРЕСА\_2 . (т. 1 а.с. 165-167).
Згідно копії витягу з протоколу № 6 засідання районної комісії з питань захисту прав дитини від 18.07.2019, вирішено рекомендувати голові Збаразької районної державної адміністрації як керівнику органу опіки та піклування залишити питання про доцільність відібрання малолітнього ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , від батька ОСОБА\_1 без розгляду (т. 2 а.с. 42-46).
На звернення ОСОБА\_2 , комунального некомерційного підприємства «Збаразький центр первинної медико-санітарної допомоги» Збаразької районної ради № 144/01-5 від 10.02.2020, повідомлено, що лікарем-педіатром було запрошено ОСОБА\_1 з дитиною на планову вакцинацію від кору, паротиту та краснухи згідно календаря щеплень на яку ОСОБА\_1 з дитиною не з\`явилися без вказання причин (т. 2 а.с. 49).
Відповідно до ухвали Збаразького районного суду від 26.10.2016 закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА\_1 , за ч. 1 ст. 125 КК України у зв\`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення (т. 2 а.с. 51).
Згідно ухвали Збаразького районного суду від 08.06.2017 закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА\_1 , за ч. 2 ст. 125 КК України у зв\`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення (т. 2 а.с. 52).
Згідно з копії постанови Тернопільського міськрайонного суду від 24.10.2017 ОСОБА\_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а справу закрито на підставі ст. 38 КУпАП (т. 2 а.с. 58).
Згідно ухвали Збаразького районного суду від 07.12.2017 ОСОБА\_1 , звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296, ст. 124 КК України у зв\`язку із закінченням строків давності (т.2 а.с.53-54).
Згідно з копії постанови Збаразького районного суду від 05.12.2018 в притягненні ОСОБА\_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП відмовлено, а справу закрито (т. 2 а.с. 55).
Відповідно до копії довідки Збаразької центральної лікарні Збаразької районної ради від 13.05.2020 про те, що ОСОБА\_1 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , дійсно знаходився на обліку у лікаря-психіатра з 1995 року по 02.05.2019 року (т. 2 а.с. 59).
Згідно наданого розрахунку заборгованості по аліментах № 81335 від 08.10.2020, виданого головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Сухарським Р.С., за ОСОБА\_2 станом на 01.06.2020 рахується переплата по аліментах в розмірі 1571,02 грн (т. 2 а.с.1 86).
Відповідно до висновку фахівця, практичного психолога, кандидата психологічних наук, провідного наукового співробітника лабораторії консультативної психології та психотерапії Інституту психології імені Г.С.Костюка, психотерапевта ОСОБА\_8 від 26 червня 2020 року (т. 2 а.с. 105-116) дитина вирізняє батька як значущою, близького, опорного для себе первинного об\`єкта, з яким у нього добрий контакт та безпечний зв\`язок. Ночівля поза межами будинку батька може спричинити загрозу втрати почуття безпеки, захищеності, фізичної тривалої відсутності опорного об\`єкта. Створення сприятливих стосунків та прив\`язаності до матері більш вірогідне у спокійному та безпечному для дитини місці. Психологом рекомендоване спілкування на території постійного проживання дитини у присутності опорного об\`єкта (батька). Перебування дитини без супроводу батька на місці їх проживання можливе лише після трирічного віку за умови наявності надійної прив\`язаності до матері. В разі невиконання рекомендацій існує загроза психологічного травмування та розвитку несприятливих наслідків.
Згідно комплексної психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА\_3 , складеної центром психологічної допомоги дітям «Серденько» від 26.03.2021 року, батько є для дитини домінуючим та значимим, саме він надає дитині відчуття захищеності та задоволеності. Малолітній ОСОБА\_9 має близький емоційний контакт з батьком, а звичне середовище проживання ідентифікується із безпекою, спокоєм та задоволеністю (т. 4 а.с. 90-106).
Відповідно до висновку фахівця ОСОБА\_10 , кандидата психологічних наук, спеціаліста вищої категорії, доцента кафедри психології Навчально-наукового інституту міжнародних відносин і соціальних наук ПАТ «Вищий навчальний заклад» МАУП, від 05 червня 2021 року, малолітній ОСОБА\_3 має тісну, надійну прив\`язаність та позитивну прихильність до батька, який є його опорним об\`єктом і якого він чітко пов\`язує з відчуттям захищеності та безпеки. Даний висновок також складався без безпосередньої участі мами ОСОБА\_2 , психологом досліджувалась прив\`язаність дитини до матері на підставі розповіді батька.
Відповідно до висновку експерта проведеної психологічної експертизи за заявою ОСОБА\_1 № 338/339/21-26 від 18.05.2022, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Хмельницьке відділення, на даний час в межах експертизи, спрогнозувати яким чином може вплинути зміна умов проживання, виховання та оточення малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , на психологічний стан дитини у випадку передачі дитини від батька до матері не представляється можливості, тому що для повної картини потрібно дослідити взаємодію ОСОБА\_11 з мамою та індивідуально-психологічні особливості ОСОБА\_12 (т. 5 а.с. 123-132).
Відповідно до експертної оцінки висновку фахівця к.п.н. ОСОБА\_13 , за результатами психологічного обстеження ОСОБА\_3 ( ІНФОРМАЦІЯ\_3 ) від 26.06.2020, проведеної членом експертної комісії ТОКІППО з проведення експертизи психологічного соціологічного інструментарію, кандидатом психологічних наук, доцентом, доцентом кафедри психології розвитку та консультування ТНПУ ім. В. Гнатюка, членом-кореспондентом Української Академії Акмеології, голова науково-методичної комісії психолого-педагогічного відділення факультету педагогіки та психології ТНПУ ім. В. Гнатюка ОСОБА\_14 вбачається, що вказаний висновок не відповідає науково-методичним вимогам, психодіагностичне обстеження проведене із грубими порушеннями методики та процедури психодіагностичного обстеження, не відповідає науково-методичним вимогам, у тому числі щодо валідності, надійності, достовірності психологічного інструментарію, обґрунтованості вибору методик психологічного обстеження дитини, методології їх застосування при психологічному обстеженні дитини. Висновок, як і рекомендації, суб\`єктивні, не опираються на аналіз результатів психодіагностичних методик, а отже є не науковими і не можуть братися до уваги у якості компетентного обґрунтованого фахового висновку про психодіагностичне обстеження дитини. Психологом порушено паритет сторін, спостерігається дискримінація права матері на виховання сина та проживання з рідною дитиною (т. 2 а.с. 279-286).
З метою проведення всебічного та неупередженого дослідження особистої прихильності малолітнього ОСОБА\_3 до кожного з батьків ОСОБА\_1 та ОСОБА\_2 органом опіки та піклування запропоновано звернутися до психолога Тернопільського обласного центру соціальних служб або за взаємною згодою до будь-якого іншого психолога для надання відповідного висновку. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 23 квітня 2021 року обоє батьків погодились на виконання цієї пропозиції.
Однак, відповідно до інформації Тернопільського обласного центру соціальних служб від 21 травня 2021 року № 156 психологом центру ОСОБА\_15 10 травня 2021 року проведено зустріч лише з матір\`ю - ОСОБА\_2 , оскільки батько ОСОБА\_1 не з\`явився, хоча ОСОБА\_1 у телефонній розмові з психологом Тернопільського обласного центру соціальних служб пообіцяв обдумати час зустрічі, але в подальшому не відповідав на телефонні дзвінки, що унеможливило отримання від нього інформації для оформлення висновку. За наслідками зустрічі психологом зазначено, що у ранньому віці для дитини є важливим емоційний зв\`язок із матір\`ю, завдяки йому дитина відчуває себе у безпеці, пізнає навколишній світ та формує до нього власне ставлення. В залежності від того який характер даного зв\`язку формується або довірливе ставлення до інших людей, або насторожливе, боязливе. Існує критичний період для розвитку прихильності від нуля до п\`яти років. Якщо прихильність не сформувалась впродовж цього періоду, дитина буде страждати від незворотних наслідків розвитку (зниження інтелекту, підвищення агресії тощо). Важливо, щоб дитина з народження відчувала турботу матері і батька у задоволенні її потреб. Психологом рекомендовано сприяти налагодженню безперешкодного спілкування матері ОСОБА\_2 з дитиною ОСОБА\_3 та її участі у вихованні сина.
Відповідно до копії заяви, з якої вбачається згода батьків ОСОБА\_1 та ОСОБА\_2 на тимчасовий виїзд до Канади малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , у супроводі разом та окремо батьків. Також з копій закордонних паспортів, вбачається перебування ОСОБА\_1 разом із сином ОСОБА\_3 за кордоном (т. 5 а.с. 151-154).
Відповідно до вимог частин 4 і 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини, обов\`язковою є участь органу опіки і піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв\`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини Тернопільської районної державної адміністрації від 31.08.2021, остання вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , з матір\`ю ОСОБА\_2 в АДРЕСА\_1 . При цьому, комісією також враховано поради лікаря ОСОБА\_16 , котра наголошує, що малолітній дитині ОСОБА\_3 , буде краще проживати з матір\`ю. Відповідно до даного висновку, встановлено, що обстеження умов проживання батька ОСОБА\_1 , не вдалось провести, оскільки він не пустив в помешкання працівників служби у справах дітей та працівниками поліції, про що складено відповідний акт від 13.05.2021 (т. 3 а.с. 245-247).
Рішенням виконавчого комітету Збаразької міської ради Тернопільської області №233 від 30.07.2021 затверджено висновок щодо визначення місця проживання та відібрання малолітнього ОСОБА\_3 . Згідно даного висновку орган опіки і піклування Збаразької міської ради, враховуючи характеризуючі дані про батьків, умови їх проживання, всі обставини, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, вважає за доцільне рекомендувати Збаразькому районному суду Тернопільської області визначити місце проживання малолітнього ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , з матір\`ю ОСОБА\_17 в АДРЕСА\_1 , у відібранні дитини від батька ОСОБА\_1 відмовити (т. 3 а.с. 234-243).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 про визначення місця проживання дитини та відмовляючи у задоволені зустрічної позовної вимоги ОСОБА\_1 до ОСОБА\_2 про визначення місця проживання дитини, суд першої інстанції виходив з найкращих інтересів дитини, взявши до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов\`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, малолітній вік та стан здоров\`я дитини, висновки органів опіки та піклування, які рекомендують визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , разом з матір\`ю ОСОБА\_2 , характеристики сторін, в тому числі щодо вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень, інформацію відносно перебування на обліку у лікаря-психіатра і обґрунтовано не взяв до уваги надані ОСОБА\_1 висновки та характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин дитини ОСОБА\_3 , зокрема з тих підстав, що вони складались без безпосередньої участі у обстеженні матері ОСОБА\_2 та без її згоди, що особиста прихильність дитини до матері вивчалась лише зі слів батька.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.
За змістом положень частин сьомої, восьмої статті 7 СК дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов\`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов\`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв\`язків із сім\`єю, крім випадків, коли сім\`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Стаття 141 СК України визначає, що мати та батько мають рівні права та обов\`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.
Відповідно до частини другої стаття 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов\`язків щодо дитини.
Частиною першої статті 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов\`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров\`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).
Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов\`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров\`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов\`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов\`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв\`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина четверта та п\`ята статті 19 СК України).
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами тривалий час існує спір щодо визначення місця проживання дитини, який існував як на час пред\`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення. Після розірвання шлюбу сторони проживали разом, однак після народження дитини, внаслідок систематичних конфліктів, позивач разом з сином переїхала проживати до батьків у м. Тернопіль. Проте 23.04.2019, на цей час малолітньому виповнилося чотири місяці, відповідач застосовуючи фізичну силу і газовий балончик як до матері дитини, так і до тещі, забрав сина з м. Тернополя за своїм місцем проживання - у м. Збараж.
За даним фактом відносно ОСОБА\_3 порушено кримінальну справу щодо завдання легких тілесних ушкоджень ОСОБА\_2 та її матері ОСОБА\_4 і на час розгляду даної справи у Тернопільському міськрайонному суді триває слухання справи № 607/15636/19 по обвинуваченню ОСОБА\_1 щодо злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Крім цього, відносно відповідача ОСОБА\_1 неодноразово порушувалися як кримінальні, так і адміністративні провадження.
Так, ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 26.10.2016 у справі № 598/1475/16-к кримінальне провадження закрито у зв\`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 08.06.2017 у справі № 598/595/17 закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА\_1 , за ч. 2 ст. 125 КК України у зв\`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення.
Згідно копії постанови Тернопільського міськрайонного суду від 24.10.2017 ОСОБА\_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а справу закрито на підставі ст. 38 КУпАП.
Згідно ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 07.12.2017 № 598/2112/14-к ОСОБА\_1 , звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296, ст. 124 КК України у зв\`язку із закінченням строків давності.
Згідно постанови Збаразького районного суду від 05.12.2018 у справі № 598/1128/18 в притягненні ОСОБА\_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП відмовлено, а справу закрито.
Як зазначено у статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", сім\`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріальне забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Оскільки сім\`я є основним осередком життя дитини, соціальним мікросередовищем, де на неї чиниться основний соціалізуючий вплив, формуються життєві цінності, уявлення дитини про соціальні норми поведінки, унаслідок чого наслідується модель поведінки дорослих, то проживання дитини у дисфункції сім\`ї з батьком-деліквентом не відповідає як інтересам дитини, так і суспільства.
Адже поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних батьків.
Сукупність наведених судових рішень свідчить про обставини, які підтверджують агресивність у поведінці відповідача.
Також, судом встановлено, що відповідно до копії довідки Збаразької центральної лікарні Збаразької районної ради від 13.05.2020 про те, що ОСОБА\_1 , ІНФОРМАЦІЯ\_5 , дійсно знаходився на обліку у лікаря-психіатра з 1995 року по 02.05.2019 року (т. 2 а.с. 59).
Крім цього, відповідно до статті 12 Закону України "Про охорону дитинства", батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров\`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов\`язків відповідно до закону.
Проте, незважаючи на неодноразові прохання матері дитини, рекомендації лікаря-педіатра, відповідач відмовився забезпечити проходження дитиною планової імунізації, що підтверджується довідкою КНП "Збаразький центр первинної медико-санітарної допомоги" Збаразької районної лікарні № 144/01-5 від 10.02.2020.
Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини Тернопільської районної державної адміністрації від 31.08.2021, остання вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , з матір\`ю ОСОБА\_2 в АДРЕСА\_1 . При цьому, комісією також враховано поради лікаря ОСОБА\_16 , котра наголошує, що малолітній дитині ОСОБА\_3 , буде краще проживати з матір\`ю. Відповідно до даного висновку, встановлено, що обстеження умов проживання батька ОСОБА\_1 , не вдалось провести, оскільки він не пустив в помешкання працівників служби у справах дітей та працівниками поліції, про що складено відповідний акт від 13.05.2021 (т. 3 а.с. 245-247).
Рішенням виконавчого комітету Збаразької міської ради Тернопільської області №233 від 30.07.2021 затверджено висновок щодо визначення місця проживання та відібрання малолітнього ОСОБА\_3 . Згідно даного висновку орган опіки і піклування Збаразької міської ради, враховуючи характеризуючі дані про батьків, умови їх проживання, всі обставини, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, вважає за доцільне рекомендувати Збаразькому районному суду Тернопільської області визначити місце проживання малолітнього ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , з матір\`ю ОСОБА\_2 в АДРЕСА\_1 (т. 3 а.с. 234-243).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши інтереси малолітньої дитини, її психологічний стан, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов\`язком батьків діяти в її інтересах, дійшов обґрунтованого висновку про визначення місця проживання дитини з матір\`ю ОСОБА\_2 , оскільки це відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Також колегія суддів враховує недобросовісність поведінки відповідача, який протягом розгляду справи демонстрував неповагу тим, що створив такі умови, що ні служба у справах дітей, ні суд не мають можливості спілкування з дитиною.
Так, судом апеляційної інстанції надавалася можливість представнику відповідача, на його ж клопотання, забезпечити відеоконференцзв\`язок з малолітнім для з\`ясування його думки, який на даний час перебуває разом з батьком за кордоном, ймовірно в Канаді, однак відповідач відмовився.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач самовільно, без згоди матері, з якою дитина проживала, фактично змінив постійне місце проживання дитини, силою вилучивши дитину від матері, яка перебувала ще на грудному вигодовуванню у спосіб, що є психологічно небезпечним для самої дитини.
Не заслуговує на увагу посилання апелянта про те, що він не чинить перешкоди ОСОБА\_2 щодо вільної участі її у піклуванні та вихованні сина, спілкуванні із ним.
Так, згідно з розпорядженням голови районної державної адміністрації № 343-од від 10.12.2019, про встановлення ОСОБА\_2 , годин спілкування з малолітнім сином ОСОБА\_3 , та висновком служби у справах дітей Збаразька районна державна адміністрація, установила ОСОБА\_2 години спілкування з малолітнім сином ОСОБА\_3 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 , кожного першого, третього та п\`ятого (якщо такий випадає) тижня місяця з 20 год. четверга до 20 год. неділі та другого, четвертого тижня місяця з 20 год. середи до 13 год. суботи, без присутності батька з правом ночівлі дитини за місцем проживання матері (т. 1 а.с. 222-223).
Копіями рапортів працівників поліції Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області та звернення, про неодноразові виклики ОСОБА\_2 підтверджено, що ОСОБА\_1 не дозволяє ОСОБА\_2 бачитись із малолітньою дитиною згідно графіку побачень (т. 2 а.с. 62-66).
Також, як встановлено в суді першої інстанції ОСОБА\_1 разом із своїм сином ОСОБА\_3 на даний час перебувають за кордоном, що підтверджується копіями закордонних паспортів ОСОБА\_1 та ОСОБА\_3 .
Надуманими є твердження апелянта про те, що ОСОБА\_2 не може дати дитині ані належного виховання та розвитку, ані матеріального забезпечення, не може забезпечити нормальних безпечних для здоров\`я дитини умов проживання.
Як встановлено в суді першої інстанції ОСОБА\_2 зареєстрована та проживає в АДРЕСА\_1 , у двокімнатній квартирі, розташованій на сьомому поверсі дев\`ятиповерхового будинку, загальна площа 50 метрів квадратних. Крім ОСОБА\_2 в квартирі зареєстровані та проживають її батьки ОСОБА\_7 та ОСОБА\_4 . Умови проживання сім\`ї задовільні, помешкання сучасне, обмебльоване, в наявності речі побуту. Для дитини є окрема обмебльована кімната, в якій є всі необхідні речі для повноцінного росту та розвитку малолітньої дитини. ОСОБА\_2 до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, на диспансерному обліку не знаходиться і ознак психічного захворювання не виявляє. Також вона на диспансерному обліку з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, опіоїдів не перебуває. ОСОБА\_2 у 2008 році закінчила Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія і хімія» та здобула кваліфікацію вчителя біології, хімії, валеології та основ екології. 26 грудня 2019 року вона пройшла атестацію і їй присвоєно кваліфікаційну категорію зі спеціальності клінічна лабораторна діагностика. ОСОБА\_2 працювала на посадах лікаря-лаборанта, завідувача лабораторії за суміщенням посад без відриву від основного місця роботи. З 01 квітня 2021 року ОСОБА\_2 працює на посаді біолога. Її робочий час становить 33 години на тиждень, свої трудові обов\`язки вона виконує за вільним графіком з відпрацюванням норми робочого часу і отримує відповідну заробітну плату. ОСОБА\_2 відповідально ставиться до виконання батьківських обов\`язків. Вона регулярно відвідувала малолітнього ОСОБА\_3 за місцем його проживання (2-3 рази в тиждень). Висновками відповідних державних органів неодноразово підтверджено, що ОСОБА\_2 спроможна виконувати обов\`язки з виховання малолітнього сина ОСОБА\_3 та доглядати за ним.
  Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що стягнення із ОСОБА\_2 аліментів на дитину згідно судового наказу свідчить про байдужіть та відсутність у позивачки вільного волевиявлення на утримання дитини, оскільки заборгованості із сплати аліментів у ОСОБА\_2 не має, а також є переплата по аліментах. ОСОБА\_2 , крім сплати аліментів, купує малолітньому ОСОБА\_3 продукти харчування, одяг, речі особистого вжитку, засоби дитячої гігієни, іграшки, що підтверджується наданими копіями товарних та фіскальних чеків, які знаходяться в матеріалах справи.
  Крім цього, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи заявника, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги висновки фахівців з психології, зокрема ОСОБА\_8 від 26.06.2020, ОСОБА\_6 від 01.03.2012 та комплексної психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА\_3 , складеної центром психологічної допомоги дітям "Серденько" 26.03.2021, оскільки дослідження були проведені лише за участі батька без залучення матері, в зв\`язку з чим психологами порушено паритет сторін. Тому з метою проведення всебічного та неупередженого дослідження особистої прихильності малолітнього ОСОБА\_3 до кожного з батьків ОСОБА\_1 та ОСОБА\_2 на засіданні комісії 23 квітня 2021 року органом опіки та піклування було запропоновано звернутися до психолога Тернопільського обласного центру соціальних служб або за взаємною згодою до будь-якого іншого психолога для надання відповідного висновку. Проте відповідач ОСОБА\_1 проігнорував вказану пропозицію і не з\`явився з дитиною до запропонованого психолога, що підтверджується інформацією Тернопільського обласного центру соціальних служб від 21 травня 2021 року за № 156, з якої видно, що психологом центру ОСОБА\_15 10 травня 2021 року проведено зустріч лише з матір\`ю - ОСОБА\_2 , оскільки батько ОСОБА\_1 не з\`явився.
  Отже, суд першої інстанції, виходячи із пріоритету найкращих інтересів дитини, враховуючи подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, встановлені фактичні обставини, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову та у відмові в задоволенні зустрічної позовної заяви.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА\_1 слід залишити без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 липня 2023 року в тій частині, що оскаржується - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах ними понесеними.
Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
  Апеляційну скаргу ОСОБА\_1 залишити без задоволення.
Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 липня 2023 року залишити без змін.
  Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесеними.
  Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
  Повний текст судового рішення виготовлений 18 грудня 2023 року.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: О.З. Костів
  М.В. Хома