ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Додаткове рішення № 115679481

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2023 р. Справа №907/66/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

суддів Гриців В.М.,

Кравчук Н.М.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглядаючи заяву представника ТзДВ “Промжитлобуд” - адвоката Ільницького М.П. б/н від 27.11.2023 про ухвалення додаткового судового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Ужгородської міської ради, м. Ужгород

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2023 (суддя Андрейчук Л.В.)

у справі №907/66/23

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю “Будівельне управління “Промжитлобуд”, м. Ужгород

до відповідача: Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 22.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Будівельне управління “Промжитлобуд”, м.Ужгород на рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2023 у справі №907/66/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2023 у справі №907/66/23 залишено без змін.

27.11.2023 на адресу суду надійшла заява представника ТзДВ “Промжитлобуд” - адвоката Ільницького М.П. б/н від 27.11.2023 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №907/66/23, яким стягнути з Ужгородської міської ради судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000,00грн.

Згідно ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

12.12.2023 від представника відповідача через систему «Електронний суд» було сформовано заперечення на клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що судові витрати у сумі 21 000 грн є неспівмірними з складністю справи, окрім того значно завищена вартість відзиву, особливо враховуючи, що це апеляційна інстанція і відзив позивача повторює доводи позовної заяви.

Сторони не забезпечили явку представників у судове засідання.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників учасників у справі в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.

Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст. 35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.

Згідно з п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У постанові від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 Верховним Судом зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Товариство з додатковою відповідальністю “Будівельне управління “Промжитлобуд” надало суду докази, які обґрунтовують розмір понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду Західним апеляційним господарським судом судової справи №907/66/23.

Як встановлено судом, 04.01.2022 між Позивачем та Адвокатським бюро «Адвоката Ільницького» укладений договір про надання правової (правничої) допомоги за №146. В подальшому, 07.09.2022 року АБ «Адвоката Ільницького» реорганізовано шляхом перетворення в Адвокатське об`єднання «АВАЛОНІЯ».

14.11.2023 між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «АВАЛОНІЯ» складено та підписано акт надання правової (правничої) допомоги №б/н від 24.11.2023. Із вказаного акту вбачається, що Об`єднання передало (надало), а Позивачем прийнято (отримано) правову (правнича допомога) по справі №907/66/23, обсягом (кількістю) в 4 робочих годин і 12 хвилин, загальною вартістю 21 000 гривень 00 копійок з ПДВ.

Позивач зазначає, що обґрунтованість розміру таких витрат засвідчується актом від 24.11.2023, звітом від 24.11.2023, а також матеріалами справи №907/66/23.

За наслідками з`ясування фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції є завищеним, оскільки не узгоджується з обсягом робіт, які адвокату необхідно було виконати по справі №907/66/23.

Надавши оцінку доводам відповідача про неспівмірність заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши обсяг виконаних робіт представником відповідача по наданню правової допомоги у суді апеляційної інстанції у даній справі, колегія суддів вважає, що доводи відзиву на апеляційну скаргу частково співпадають з доводами, які було надано до місцевого господарського суду, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 6300 грн.

Керуючись ст. 126, 129, 244, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву представника ТзДВ “Промжитлобуд” - адвоката Ільницького М.П. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №907/66/23 - задоволити частково.

2. Стягнути з Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ - 33868924) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Будівельне управління “Промжитлобуд” (код ЄДРПОУ – 01269129) - 6 300 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В решті - відмовити.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.12.2023

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків передбачених ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя Плотніцький Б.Д.

Судді Гриців В.М.

Кравчук Н. М.