ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 115628669

Озвучення тимчасово недоступне

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/1638/19 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чаку Є.В.

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області у наданні інформації на його інформаційний запит від 25 березня 2019 року;

- зобов`язати УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області видати усі вказані в його інформаційному запиті від 25 березня 2019 року документи відносно вказаних видів грошового забезпечення, засвідчені належним чином, та довідку про міліцейське грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно форми Додатку 2 Постанови Кабінету міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 у редакції 01 січня 2016 року, яка би повністю відповідала реальному міліцейському грошовому забезпеченню ОСОБА_1 , яке залишилося без змін по січень місяць 2016 року включно відповідно офіційної інформації відповідача, УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 07 серпня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 листопада 2019 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року скасував та прийняв нове рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково:

- визнав протиправною відмову УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області у наданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 25 березня 2019 року;

- зобов`язав УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області видати ОСОБА_1 документи про встановлення йому: надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%; надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 41%; надбавки за службу у спец. підрозділах БОЗ - 45%; премії - 80%;

- зобов`язав УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області видати ОСОБА_1 довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до форми Додатку 2 Постанови Постанови Кабінету міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 у редакції станом на 01 січня 2016 року;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

В подальшому Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнив частково, ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року - скасував та ухвалив нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та накладення штрафу - задовольнив частково:

- встановив судовий контроль за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року суду у справі № 620/1638/19 в частині обов`язку Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області видати ОСОБА_1 документів про встановлення (призначення): надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%; надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 41%; надбавки за службу у спец.підрозділах БОЗ - 45%; премії - 80% шляхом зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області подати до Чернігівського окружного адміністративного суду у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року;

- у задоволенні решти заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та накладення штрафу - відмовив.

11 серпня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановою задовольнив частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасував ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року в частині прийняття звіту від УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області надійшов звіт від 14.07.2022 про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №620/1638/19. Прийняв нове рішення, яким зобов`язав УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області протягом тридцяти днів з дати отримання копії цієї постанови подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у даній справі.

11 жовтня 2023 року позивач подав до суду першої інстанції клопотання в якому просив за неодноразове ненадання звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року накласти відповідно приписів ч.ч.2,3,4 ст.382 КАС України на керівника Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області штраф. Також просив встановити новий строк на подання звіту про виконання постанови суду.

У свою чергу 20 жовтня 2023 року відповідач подав до суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення з відповідними доказами.

Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 25 жовтня 2023 року прийняв звіт від УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, що надійшов 20 жовтня 2023 року про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №620/1638/19. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу за невиконання рішення суду по справі - відмовив.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 25 жовтня 2023 року та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити клопотання стягувача про накладення штрафу на керівника боржника за результатами розгляду звіту про невиконання постанови ШААС від 19 листопада 2019 року та за саме невиконання постанови, а також встановити новий строк для подання звіту про виконання постанови ШААС від 19 листопада 2019 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов`язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Справу розглянуто без фіксації судового процесу у порядку ст.229 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

У оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що оскільки боржником звіт на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року було подано вчасно, то відсутні підстави для встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу- у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

У справі «Сорінг проти Об`єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Згідно із положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина 8 статті 382 КАС України).

Отже, приписами статті 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Судом встановлено, що рішення суду (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №620/1638/19) відповідачем не виконано у повному обсязі.

Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №620/1638/19 зобов`язано УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області видати ОСОБА_1 документи про встановлення йому: надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%; надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 41%; надбавки за службу у спец. підрозділах БОЗ - 45%; премії - 80%.

Як свідчать матеріали справи 20 жовтня 2023 року відповідач подав до суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення. До звіту додано супровідний лист та копію довідки про врахування позивачу середніх розмірів надбавок та премій, що фактично виплачені станом на 1 квітня 2021 року при проведенні перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 23 квітня 2012 року №355.

У свою чергу позивач подав до суду клопотання в якому просив, визнати звіт боржника недопустимим, неналежним та недостовірним; визнати звіт боржника таким, що поданий з порушенням строку; повернути звіт боржнику.

Колегія суддів зазначає, що у оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції без жодних мотивів прийняв звіт боржника, при цьому не надавши відповідну оцінку поданому звіту в частині виконання чи не виконання боржником рішення суду, не витребував додаткових документів (Акту про знищення документів тощо).

Крім того не навів жодних обгрунтувань щодо заявленого позивачем клопотання про визнання звіту боржника недопустимим, неналежним та недостовірним; визнання звіту боржника таким, що поданий з порушенням строку; повернення звіт боржнику.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки в даному випадку судом першої інстанції не надано належної оцінки поданому відповідачем звіту, не наведено відповідних мотивів щодо наявності підстав для прийняття останнього, враховуючи те, що судом не розглянуто клопотання позивача про визнання звіту боржника недопустимим, неналежним та недостовірним, визнання звіту боржника таким, що поданий з порушенням строку, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю.Коротких