ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 115369860

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р. Справа №910/13005/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2023

у справі №910/13005/23 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Національної поліції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"

про стягнення 1 031 361,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Національна поліція України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (далі - ТОВ "МІК") 71 955,45 грн пені та 959 406,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про закупівлю форменого одягу (напівкомбінезон) (код згідно з ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3) від 15.05.2021 №150НП, в частині своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 71 955,45 грн та штраф в сумі 959 406,00 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/13005/23 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "МІК" від 14.09.2023, в частині передання справи за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "МІК" від 14.09.2023, в частині поновлення строку на подання заяви про розгляд справи №910/13005/23 в порядку загального позовного провадження.

Клопотання ТОВ "МІК" від 14.09.2023, в частині розгляду справи №910/13005/23 порядку загального позовного провадження, залишено без розгляду.

Також, суд першої інстанції зазначив, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (25.09.2023) та може бути оскаржена, в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "МІК" про поновлення строку на подання заяви про розгляд справи №910/13005/23 в порядку загального позовного провадження та залишення її без розгляду, протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "МІК", в частині поновлення строку на подання заяви про розгляд справи №910/13005/23 в порядку загального позовного провадження, місцевий господарський суд виходив з того, що у наведеному клопотанні не зазначено будь-яких причин з посиланням на обставини, що унеможливили подання відповідного клопотання у встановлений судом строк. Також, відповідач помилково просить поновити, а не продовжити процесуальний строк, встановлений судом, що є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви відповідача з обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "МІК" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/13005/23, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого постановив ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Так, скаржник зокрема, посилається на те, що суд першої інстанції помилково застосував частину 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яка регулює продовження пропущених строків, в той час як застосуванню підлягають частини 1, 4 статті 119 ГПК України, у зв`язку з чим необґрунтовано відмовив у клопотанні про поновлення пропущених строків на подання заяви про розгляд справи в порядку загального провадження.

Також, скаржник стверджує, що лише під час підготовки відзиву на позовну заяву, виявилось доцільним просити суд розглядати справу в порядку загального позовного провадження, що і стало причиною неподання до 06.09.2023 відповідної заяви.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/13005/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ "МІК" у справі №910/13005/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13005/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ТОВ "МІК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/13005/23.

23.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/13005/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 поновлено строк ТОВ "МІК" на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/13005/23. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/13005/23. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "МІК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/13005/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У порядку статті 263 ГПК України, позивач скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "МІК", а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції обґрунтовано постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання заяви про розгляд справи №910/13005/23 в порядку загального позовного провадження.

Так, у відзиві позивач погоджується з висловленою позицією місцевого господарського суду і вважає, що такий висновок ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, правових позиціях, висловлених у постановах Верховного Суду, а також на повно та всебічно досліджених обставинах справи з цього приводу.

Також, позивач зауважив, що ціна позову у справі №9010/13005/23 становить 1 031 361,45 грн, що не перевищує розміру п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим суд першої інстанції, визнавши зазначену справу малозначною, дотримався положень процесуального законодавства України.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

За приписами пункту 12 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали у даній справі виходячи з такого.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з останнього на свою користь 71 955,45 грн пені та 959 406,00 грн штрафу, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю форменого одягу (напівкомбінезон) (код згідно з ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3) від 15.05.2021 №150НП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 відкрито провадження у справі №910/13005/23. Вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу строк до 06.09.2023 для подання заяви із обґрунтуванням своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відповідачу відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Вищенаведена ухвала суду першої інстанції у встановленому законом порядку та строки була надіслана на адресу місцезнаходження відповідача та, згідно з відомостями з офіційного сайту АТ "Укрпошта", отримана останнім 30.08.2023.

15.09.2023, через систему "Електронний суд", надійшла заява відповідача, у якій останній, зокрема, просив суд визнати поважними причини неподання заяви про розгляд за правилами загального позовного провадження у встановлений строк та поновити такий строк.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами частини 2 статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Частиною 4 статті 250 ГПК України передбачено право відповідача у встановлений судом строк подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, яку суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача залишає без задоволення або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами, загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Відповідно до частини 1 статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини 1, 2 статті 114 ГПК України).

Колегія суддів зазначає, що у пункті 4 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції від 22.08.2023 відповідачу встановлено строк до 06.09.2023 для подання заяви з обґрунтуванням своїх заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, відповідачем подано заяву з обґрунтуванням заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження через систему "Електронний суд" 15.09.2023 (сформовано в системі "Електронний суд" 14.09.2023).

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Таким чином, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частини 2 статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що відповідачу гарантується право подати до суду заяву з обґрунтуванням своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом строку, встановленого судом.

При цьому, за приписами статті 119 ГПК України, за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що відповідач помилково просить поновити, а не продовжити процесуальний строк, встановлений судом, що є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання.

У той же час, місцевим господарським судом враховано, що передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, у поданій заяві ТОВ "МІК" не зазначено будь-яких причин з посиланням на обставини, що унеможливили подання відповідної заяви у встановлений судом строк.

Твердження представника відповідача, що причиною неподання до 06.09.2023 заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження була підготовка відзиву, строк на подання якого встановлено судом до 15.09.2023, і під час його підготовки останній дійшов висновків про доцільність розгляду справи в порядку загального позовного провадження, відхиляються колегією суддів, оскільки вказані відповідачем обставини не є поважними, в розумінні статті 119 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що підготовка відзиву на позовну заяву не може свідчити про наявність правових підстав для звільнення відповідача від вчинення певних дій у встановлений законом чи судом строк.

Таким чином, наведені представником ТОВ "МІК" доводи не свідчать про наявність обставин, які б унеможливлювали своєчасне подання заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання ТОВ "МІК" про поновлення строку на подання заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

За приписами частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини 2 статті 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність підстав для залишення без розгляду заяви відповідача, з обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи, в порядку спрощеного позовного провадження та призначення до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Відтак, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ТОВ "МІК" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/13005/23, в оскаржуваній частині, без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/13005/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/13005/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК".

4. Матеріали справи №910/13005/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов