ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 115100515

Озвучення тимчасово недоступне

** ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД **

**вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected] **

**УХВАЛА**

про зупинення провадження у справі

**"09" листопада 2023 р. Справа№ 910/1848/23**

**Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: **

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

  Владимиренко С.В.

 

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 09.11.2023:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023

у справі № 910/1848/23 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

до Державного підприємства "Гарантований Покупець"

про стягнення 1 154 084 209,81 грн.

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Гарантований Покупець"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

про тлумачення пункту договору,

**ВСТАНОВИВ:**

У провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа №910/1848/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023, розгляд якої призначено на 09.11.2023.

Колегією суддів ставиться на обговорення питання щодо необхідності зупинення провадження у даній справі до розгляду Об\`єднаною палатою Верховного Суду справи №910/1848/23.

У судове засідання 09.11.2023 з\`явилися представники відповідача, які заперечували проти зупинення провадження у даній справі до розгляду Об\`єднаною палатою Верховного Суду справи №911/1359/22.

У судове засідання 09.11.2023 з\`явився представник позивача/скаржника, який поклався на розсуд суду щодо необхідності зупинення провадження у даній справі до розгляду Об\`єднаною палатою Верховного Суду справи №911/1359/22.

Після виходу із нарадчої кімнати колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об\`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Гарантований Покупець" про стягнення 791 043 008,35 грн.

21\.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач за первісним позовом, посилаючись на часткову оплату відповідачем боргу, що виник у 2022 році, просить суд також стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" борг у розмірі 170 410 571,37 грн., який виник у період з по 01.02.2023, борг у розмірі 661 243 631,14 грн., який виник у період з 01.02.2023 по 01.04.2023, пеню у розмірі 201 710 253,69 грн., 3% річних у розмірі 17 626 997,08 грн. та інфляційні втрати у розмірі 103 092 756,53 грн.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Верховного Суду у складі суддів об\`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.08.2023 прийнято до розгляду справу №911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023.

У свою чергу ухвала Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №911/1359/22 про передачу справи на розгляд об\`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю відступлення від висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 щодо відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 виходячи з наступного.

Зокрема, колегія суддів Верховного Суду, передаючи справу №911/1359/22 на розгляд об\`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зазначає: «… що у разі порушення зобов\`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України) та застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов\`язання унормовано законами, зокрема ЦК України та ГК України (частини перша, третя статті 549 ЦК України, статті 230, 231 ГК України)

Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.

НКРЕКП 25.02.2022 прийнято постанову №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду", згідно преамбули якої відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:

\- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1);

\- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

В подальшому до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

У наведеному контексті постанова НКРЕКП №332 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами - ЦК України та ГК України, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу на загальним законом (ЦК, який є основним актом цивільного законодавства України, та ГК), який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов\`язання.

Колегія суддів вказує, що наведене в підпункті 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК України та ГК України (закону), ані норми договору, щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов\`язання. Колегія суддів вважає, що наведені НКРЕКП настанови (рекомендації) в межах наданих їй повноважень спрямовані на регулювання/урядування саме дій учасників ринку електричної енергії і саме таким чином, що лише рекомендують їм тимчасово обмежити їх поведінку у спірних правовідносинах (не нараховувати і не стягувати санкції) за умов, що склалися (введення та продовження в Україні воєнного стану), для стабілізації учасників ринку електричної енергії під час такого періоду.

Відповідно, вказаний підпункт 16 пункту 1 НКРЕКП №332 не може бути актом (підзаконним), який повністю звільняє одного з учасників ринку електричної енергії від відповідальності за порушення виконання грошового зобов\`язання та нівелює приписи чинного законодавства (закону) та умови укладеного між сторони договору, до якого жодні зміни в цій частині внесені не були, зокрема у зв\`язку з прийняттям постанови НКРЕКП №332.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку НКРЕКП постановою №332 не припинила дію умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії, зокрема в частині нарахування штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов\`язання, а рекомендувала учасникам ринку електричної енергії зупинити нарахування та стягнення таких штрафних санкцій на відповідний період.

На думку колегії суддів, застосування судами підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 до спірних правовідносин також не відповідає нормі статті 58 Конституції України, адже не може вважатись пом\`якшенням (пом\`якшення для однієї сторони спірних правовідносин (зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій) має протилежні наслідки для іншої сторони (позбавляє її права на нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених умовами укладеного договору та нормами чинного законодавства), а також звільненням від відповідальності (наведене формулювання не свідчить про звільнення від відповідальності, а вказує лише на тимчасове обмеження щодо нарахування та стягнення, яке має лише рекомендаційний характер та не свідчить про обов\`язковість наведених НКРЕКП настанов для суду при розгляді спору).

У той же час, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення пені та штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, фактично погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що постанова НКРЕКП №332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413.

Проте, у спірний у справі №922/1948/22 період нарахування штрафних санкцій з 26.02.2022 по 25.04.2022 підпункт 16 пункту 1 у постанові НКРЕКП №332 взагалі був відсутній, а формулювання пункту 5 (в редакції постанови від 27.02.2022) вказувало на надання сторонам рекомендацій щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій (надано рекомендації щодо врегулювання правовідносин сторін з метою стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду).

Колегія суддів виходить також з того, що такий рекомендаційний характер пункту 5 постанови НКРЕКП №332 (в редакції постанови від 27.02.2022), яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами ЦК України та ГК України (законом) право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов\`язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору.

Положення підпункту 16 пункту 1, яким було доповнено постанову НКРЕКП №332 та на підставі якого було відмовлено у позові в частині стягнення штрафних санкції у справі №922/1948/22, не мають імперативного (обов\`язкового) характеру, а є настановами, тобто по суті також рекомендаціями/порадами учасникам ринку електричної енергії, які не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, укладеного на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відтак, на думку колегії суддів у справі №911/1359/22, існує необхідність у відступленні від вищенаведеного висновку Верховного Суду, оскільки положення постанови НКРЕКП №332 (підпункт 16 пункту 1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмову в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (ЦК України та ГК України, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою НКРЕКП №332, як підзаконним актом.»

Щодо подібності правовідносин суд апеляційної інстанції зазначає, що таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб\`єктним та об\`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов\`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб\`єктний і об\`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб\`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об\`єкт.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

Зважаючи на те, що за результатами розгляду Об\`єднаною палатою Верховного Суду справи №910/1848/23 буде надано відповідь на запитання щодо можливості стягнення штрафних санкцій на підставі постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, у той час як, однією із позовних вимог у справі №910/1848/23 є стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 201 710 253,69 грн., колегія суддів вважає за необхідне скористатись, наданим п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, правом для зупинення провадження у справі №910/1848/23 до розгляду Об\`єднаною палатою Верховного Суду справи №911/1359/22.

Водночас судова колегія зазначає, що вирішуючи питання про необхідність зупинення провадження у справі №910/1848/23, судом враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз\`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Зазначене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття розумності строку розгляду справи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини слід розглядати як порушення не лише з точки зору довготривалості розгляду. Занадто швидкий розгляд справи також може свідчити про порушення розумності строку її розгляду.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі №910/1848/23, до розгляду Об\`єднаною палатою Верховного Суду справи №911/1359/22.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

**УХВАЛИВ:**

1\. Зупинити провадження у справі №910/1848/23 до розгляду Об\`єднаною палатою Верховного Суду справи №911/1359/22.

2\. Зобов\`язати учасників судового процесу повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі із наданням доказів, що підтверджують зазначені обставини.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

**Головуючий суддя Б.О. Ткаченко **

**Судді В.В. Сулім**

** С.В. Владимиренко**