ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 114930257

Озвучення тимчасово недоступне

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, [email protected]

1-кп/381/487/23

381/4990/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1

за участі:

секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

особи, стосовно якої розглядається клопотання про застосування заходу медичного характеру – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

законного представника ОСОБА_4 – ОСОБА_6 ,

потерпілої – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12023116310000092 від 12.02.2023 щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Таллін Естонія, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні нікого не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду надійшло зазначене клопотання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру та вважав, що останній вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Просив застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, а до набрання ухвалою законної сили обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Потерпіла ОСОБА_7 підтримала клопотання прокурора та просила застосувати примусові заходи медичного характеру щодо ОСОБА_4 ..

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував щодо застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру.

Законний представник ОСОБА_6 теж не заперечувала щодо застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 ..

Особа стосовно якої розглядається клопотання про застосування заходу медичного характеру – ОСОБА_4 не погоджувався щодо застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню, із наступних підстав.

Так, під час розгляду клопотання судом встановлено наступне.

02.02.2023 близько 19 год. 30 хв., більш точного часу не встановлено, перебуваючи в будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_4 та його матір`ю - ОСОБА_7 виник конфлікт на побутовому підґрунті.

В ході конфлікту ОСОБА_4 , не усвідомлюючи свої дії та не маючи змоги керувати ними, ухопив за лікоть лівої руки ОСОБА_8 та, завівши руку за спину останньої, почав прокручувати її, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки, який, відповідно до висновку судово-медичного експерта, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такий, що викликає тривалий розлад здоров`я, терміном понад 21 добу.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпеченн діяння, яке має ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Особа стосовно якої розглядається клопотання про застосування заходу медичного характеру ОСОБА_4 , у присутності законного представника ОСОБА_6 , суду надав наступні показання, що в один з днів 2023 року він схопив свою матір – ОСОБА_7 за руку, оскільки в руці у останньої були ключі від будинку. Такі дії були направлені на те, щоб мати розжала долоню та показала йому ключі. Перед цим, мати сказала татові, який тоді ще був живий, що комусь передала ключ. Йому здалось, що у зв`язку з такими діями матері хтось сторонній матиме доступ до будинку. Він запитав у матері, кому саме вона передала ключі від будинку. Мати відповіла йому, що такого взагалі не говорила, ключі нікому не передавала, а виходила з будинку по своїм справам. Після чого, його матір почала ховати руку, а він вимагав показати йому ключі. В цей момент він схопив матір за руку. При цьому, мати почала вириватись. Вирвавшись від нього, мати почала кричати: «Вбивають», розвернулась до нього спиною, взяла якийсь ключ і кинула його на підлогу зі словами: «На тобі ключ».

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 ,суду надала наступні показання, що ОСОБА_4 зачиняв вхідні двері будинку на ключ та забирав його до себе в кімнату, а тому вона не могла вийти з будинку. У зв`зку з цим, вона забрала собі ключі від будинку. Налалі, ОСОБА_4 виявив, що ключів від будинку немає на місці. Так, ввечері 02.02.2023, ОСОБА_4 підійшов до неї та запитав, де саме знаходяться ключі. Вона повідомила тоді ОСОБА_4 , що ключі знаходяться у неї, проте він вимагав їх повернути. Після чого, зі зв`язки, де було два ключа, вона віддала йому ключ від будинку. ОСОБА_4 почав стверджувати, що раніше у тій зв`язці було три ключа. Потім, ОСОБА_4 різко без попередження схопив її за руку та застосовуючи фізичну силу почав її викручувати. Від болю вона почала кричати, а ОСОБА_4 відпустив її. При зазначеній події був присутній її чоловік, який наразі помер, але тоді він дуже хворів, а тому не міг встати з ліжка. Спочатку вона подумала, що у неї звичайний вивих, а тому деякий час в лікарню не зверталась. Через декілька днів рука почала дуже сильно боліти, а тому вона поїхала в лікарню. Оглянувши її, лікарі повідомили, що у неї перелом руки. Також повідмили, що за такі дії, які спричинили перелом руки, передбачена кримінальна відповідальність. Надалі вона звернулась з даного приводу до поліції. ОСОБА_7 повідомила, що раніше були випадки коли ОСОБА_4 періодично був агресивним, але випадків застосування відносно інших осіб фізичної сили, з боку останнього не було. Зауважила, що ОСОБА_4 періодично чує голоси, у нього трапляються панічні атаки, загалом шукає винних у таких своїх проблемах. Наголосила на тому, що після цього випадку він ще двічі на неї нападав. Проблеми з психічним здоров`ям у ОСОБА_4 почалися з літа 2020 року. У зв`язку з погіршенням стану, ОСОБА_4 протягом місяця перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричній лікарні в смт. Глеваха. Після такого лікування, ОСОБА_4 деякий час приймав відповідні ліки, загалом його психічний стан покращився. Проте з часом, після припинення відповідного медикаментозного лікування, приступи хвороби почастішали.

Крім того, причетність ОСОБА_4 до вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.02.2023, згідно якого було внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 125 КК України ( а.с. 23);

- заявою потерпілої ОСОБА_7 , в якій остання повідомляє правоохоронні органи про те, що її син ОСОБА_4 наніс їй тілесні ушкодження та просить розглянути питання про його направлення на примусове лікування (а.с. 33);

- постановою старшого дізнавача сектору дізнання Фастівського РУП ГУ НП в Київській області від 17.02.2023 про призначення судово-медичної експертизи у кримінальному провадженені № 12023116310000092 від 12.02.2023 (а.с. 36-37);

- висновком експерта № 27 від 02.03.2023 (судово-медична експертиза), згідно змісту якого вбачається, що при судово-медичному обстеженні ОСОБА_7 виявлено закритий перелом лівої кістки, що виник в результаті однієї дії тупого(их) предмета(ів), який (які) міг (могли) діяв(ли) як безпосередньо в місці перелому (межі середньої і нижньої третини), так і на відстані від нього, можливо при зазначених обстежуваною термін і обставинах (викручування руки 02.02.2023) і відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього тступеня тяжкості, що викликає тривалий розлад здоров`я, понад 21 добу (для зрощення перелому необхідний термін більше 21-ї доби) (а.с. 38);

- постановою старшого дізнавача сектору дізнання Фастівського РУП ГУ НП в Київській області від 05.03.2023 про про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення, згідно якої, у кримінальному провадженні № 12023116310000092 від 12.02.2023 було змінено кваліфікацію з ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 122 КК України (а.с. 39-40);

- постановою прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області від 07.03.2023, якою було визначено підслідність у кримінальному провадженні № 12023116310000092 від 12.02.2023 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 122 КК України, за слідчим відділом Фастівського РУП ГУ НП в Київській області (а.с. 41);

- висновком експерта № 38/д/27 від 10.08.2023 (судово-медична експертиза, яка була призначена постанвою слідчого від 17.05.2023), ), згідно змісту якого вбачається, що при судово-медичному обстеженні ОСОБА_7 виявлено закритий перелом лівої кістьової кістки. Характер перелому дозволяє зробити висновок, що він міг виникнути за обставин, на які вкзала ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту (заведення руки за спину і її викручування) (а.с. 48-49, 50)

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.02.2023, згідно якого було внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 122 КК України (а.с. 57);

- довідкою № 704 від 27.10.2023, згідно змісту якої вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря психіатра (а.с. 70);

- довідкою, зі зімсту якої вбачається, що ОСОБА_4 дійсно знаходився на лікуванні в Київському обласному психіатрично-наркологічному мдичному об`єднанні з 14.12.2020 по 11.01.2021 (а.с. 73).

Судом також було досліджено постанову слідчого про зміну порядку досудового розслідування від 25.10.2023 (а.с. 58-59); постанову слідчого про залучення законного предстанвика особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру від 25.10.2023, фотокопії паспорта громадяниа України на ім`я ОСОБА_6 та витяг з реєстру територіальної громади (а.с. 60-62, 63, 64); постанову слідчого про призначення адвоката для здійснення захисту за призначенням від 25.10.2023, фотокопії доручення про надання безоплатної вторинної допомоги особі від 26.10.2023, посвідчення адвоката ОСОБА_5 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 65-66, 67, 68); фотокопію паспорта громадянина Українир НОМЕР_1 виданого Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 27.02.2004 на ім`я ОСОБА_4 (а.с 69); довідку № 931 від 27.10.2023 згідно змісту якої ОСОБА_4 не перебуває на обліку лікаря нарколога (а.с. 70); вимогу про судимість (а.с. 71); характеристику з місця проживанння ОСОБА_4 (а.с. 72).

До тогож, згідно протоколу проведення слідчого ескперименту від 01.05.2023 з додатком (диск з відеозаписом слідчої дії), слідчий, за участі потерпілої ОСОБА_9 та стажисата, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки і утчнення відмостей, які мають значення для встановлення обставин злочину, а саме показань, наданих під час досудового розслідування потерпілою ОСОБА_7 , шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, що трапилася 02.02.2023 приблизно о 20 год. 00 хв.. Так, слідчим експериментом встановлено, що 02.02.2023 приблизно о 20 год. 00 хв. потерпіла ОСОБА_7 перебувала за місцем свого проживання, коли до кімнати її син – ОСОБА_4 , який має писихічні розлади та почав вимагати від потерпілої ключі від будинку. Коли ж потерпіла ОСОБА_7 сказала, що має лише два ключі, а не три, як вважав ОСОБА_4 , останній підійшов до потерпілої та завів її руку за спину. Потім, ОСОБА_7 , виконуючи дії ОСОБА_4 на стажисті, відтворила як ОСОБА_4 двома своїми руками завів ліву руку ОСОБА_7 їй за спину. Потім ОСОБА_4 почав прокуручувати і відтягувати ліву руку ОСОБА_7 вверх. Надалі ОСОБА_7 почала кричати від болю, а ОСОБА_4 відпустив її руку (а.с. 42-47).

При цьому, згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 423 від 17.10.2023 (судово-психіатрична експертиза, яка призначена постановою слідчого від 01.09.2023), ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій страждав на хронічне психічне захворювання — шизофренію,- за МКХ10- F 20.00.. ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 страждає в даний час на хронічне психічне захворювання - шизофренію - за МКХ10- F 20.00. ОСОБА_4 в даний час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару із звичайним наглядом (а.с. 51-53, 54-56).

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбаче ч. 1 ст. 122 КК України – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України у стані, при якому він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, так як в період часу до якого відносяться діяння, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , він страждав та страждає в теперішній час на на хронічне психічне захворювання – шизофренію.

Виходячи з роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Згідно ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

У силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно зі ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Відповідно до ст. 512 КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.

Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта № 423 від 17.10.2023, ОСОБА_4 в даний час страждає нана хронічне психічне захворювання - шизофренію,- за МКХ10- F 20.00.. ОСОБА_4 в даний час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару із звичайним наглядом.

Доказів зворотнього особою стосовно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , його захисником та законним представником, до суду не надано.

Враховуючи викладене, тяжкість вчиненого у стані неосудності діяння, характер і тяжкість захворювання ОСОБА_4 , до нього необхідно застосувати примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Враховуючи застосований судом в даному випадку вид примусового заходу медичного характеру, клопотання прокурора слід задовольнити та до набрання ухвалою законної сили обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 92, 93, 94 КК України, ч. 2 ст. 292, ст.ст. 503, 512, 513 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023116310000092 від 12.02.2023 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Таллін Естонія, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні нікого не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання цією ухвалою законної сили, запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме поміщення до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» (Київська область, Фастівський район, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 8).

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали в частині запобіжного заходу доручити уповноваженим працівникам Фастівського РУП ГУНП в Київській області.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_10