ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27.09.2023
Справа № 910/4912/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянувши
заяву Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України та заяву Профспілки працівників освіти і науки України
про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України (79005, м. Львів, пр. Шевченка, буд. 7)
до Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. В. Винниченка, буд. 18)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) Профспілка працівників освіти та науки України (01012, м. Київ, Майдан Незалежності, 2),
2) Львівський національний університет імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Університетська, буд. 1/248)
за участю Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19)
про визнання частково недійсною ухвали Львівської обласної ради Х-ої сесії І-го демократичного скликання народних депутатів №236 від 04.06.1992р. "Про обласну комунальну власність"
Представники сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача: Гасяк Я.В.
від третьої особи -1: Васильченко Л.І.
від третьої особи-2: не з`явився
від прокуратури: Лиховид О.С.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Львівської обласної ради про визнання частково недійсною ухвали Львівської обласної ради Х-ої сесії І-го демократичного скликання народних депутатів №236 від 04.06.1992р. «Про обласну комунальну власність»
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ухвала Львівської обласної ради Х-ої сесії І-го демократичного скликання народних депутатів №236 від 04.06.1992р. «Про обласну комунальну власність» - в частині віднесення до комунальної власності приміщення за адресою: м.Львів, вул.. Листопадового Чину, 6 (колишня вул. Міцкевича,6) та пункту 65 Переліку будинків і споруд віднесених до обласної комунальної власності додатку до ухвали Львівської обласної ради Х-ої сесії І-го демократичного скликання народних депутатів №236 від 04.06.1992р. «Про обласну комунальну власність», порушує права Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, у зв`язку із чим підлягає визнання недійсною.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 03.05.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 позов було задоволено, визнано частково недійсною ухвалу Львівської обласної ради Х-ої сесії 1-го демократичного скликання народних депутатів №236 від 04.06.1992р. «Про обласну комунальну власність» - в частині віднесення до комунальної власності приміщення за адресою: м. Львів, вул. Листопадового Чину, 6 (колишня вул. Міцкевича, 6) та пункту 65 Переліку будинків і споруд віднесених до обласної комунальної власності додатку до ухвали Львівської обласної ради Х-ої сесії 1-го демократичного скликання народних депутатів №236 від 04.06.1992р. "Про обласну комунальну власність», вирішено стягнути з Львівської обласної ради на користь Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн 00 коп.
12.09.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 194 500,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 судове засідання для розгляду заяви Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про ухвалення додаткового рішення призначено на 27.09.2023.
15.09.2023 через загальний відділ діловодства суду від Профспілки працівників освіти і науки України надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 судове засідання для розгляду заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Профспілки працівників освіти і науки України про ухвалення додаткового рішення призначено на 27.09.2023.
18.09.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 194 500,00 грн (направлена засобами поштового зв`язку).
26.09.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення щодо заяв учасників справи про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі.
У судове засідання, призначене на 27.09.2023, з`явились представники відповідача, третьої особи-1 та прокуратури.
Так, представники відповідача та прокуратури заперечували проти задоволення заяв позивача та третьої особи-1 про ухвалення додаткового рішення по справі та надали свої заперечення по суті поданих заяв.
Присутній у судовому засіданні представник третьої особи-1 підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення по справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та просив суд її задовольнити.
Представники позивача та третьої особи-2 у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання відповідними ухвалами суду.
Розглянувши заяву Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про постановлення додаткового рішення у справі № 910/4912/23 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи подані відповідачем заперечення, суд дійшов висновку про часткове її задоволенні, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 194 500,00 грн
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі Договору про надання правової допомоги від 03.08.2022, який був укладений між Адвокатським об`єднанням «Шпунт і Партнери» та Львівською обласною організацію профспілки працівників освіти і науки України в особі голови Яцейко Марії Григорівни.
Відповідно до п.1.1 Договору, Виконавець зобов`язується надати Замовнику за його дорученням визначені цим Договором правові (юридичні) послуги, а саме: надання консультацій із правових питань; розробка правовий аналіз, договорів та документів; підготовка, підпис, подання позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг та інших процесуальних документів, будь яких інших заяв, запитів, повідомлень, скарг, звернень, представництво інтересів Замовника у судах усіх інстанцій; представництво інтересів Замовника в органах Державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, у тому числі але не виключно в судах усіх інстанцій, органах прокуратури, органах досудового розслідування, органах Державної виконавчої служби, відділах Державної виконавчої служби, приватних виконавців, органах державної реєстрації, органах статистики, будь яких інших органах та установах, з метою виконання цього Договору; надання інших послугу разі письмового погодження сторонами їх надання.
Згідно з п. 3.1-.3.5 Договору, розмір оплати послуг Виконавця згідно п.п. 1.1.1.-1.1.3 цього Договору здійснюється на підставі виставлених Виконавцем актів виконаних робіт, з розрахунку 1500 (одна тисяча п`ятсот; гривень за кожну затрачену Виконавцем годину роботи за цим Договором. Надані Виконавцем послуги оплачується додатково у разі досягнення позитивного для Замовника результату (вступу у законну силу судового рішення, ухваленого на користь Замовника; повного чи часткового погашення боржниками заборгованості перед Замовником, тощо) лише та згодою Сторін у розмірі та на умовах визначених додатковими угодами до даного Договору. Оплата послуг Виконавця здійснюється протягом трьох робочих днів із дати виставлення Виконавцем актів виконаних робіт. Замовник зобов`язується, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця здійснювати авансування та компенсацію Виконавцю витрат пов`язаних із наданням послуг, визначених згідно п.п.1.1.1.-1.1.5., 1.2 цього Договору. Оплата наданих Виконавцем правових послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця або в готівковій формі.
Як вбачається з Акту № 3 виконаних робіт (надання послуг) від 24.02.2023 підписаного позивачем та Адвокатським об`єднанням, виконавцем згідно Договору від 03.08.2022 було надано, а замовником прийнято наступні послуги по наданню правової (адвокатської) допомоги: 1) Підготовка та скерування адвокатського запиту № 30/08-22-1 до Львівської обласної ради (одна година); 2) Підготовка та скерування адвокатського запиту № 05/09-22-1 в Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (одна година); 3) Підготовка та скерування адвокатського запиту № 12/09-22-1 в Архів Господарського суду Львівської області (одна година); 4) Підготовка та скерування адвокатського залиту № 12/09-22-2 в архів Західного апеляційного господарського суду (одна година); 5) Підготовка та скерування адвокатського запиту № 23/12-22-1 від « 23» грудня 2022 року (одна година); 6) Отримання відповіді на адвокатський запит № 23/12-22-1 від « 23» грудня 2022 року (одна година); 7) Підготовка та скерування адвокатського запиту № 23/12-22-2 від « 23» грудня 2022 року (одна година); 8) Отримання відповіді на адвокатський запит № 23/12-22-2 від « 23» грудня 2022 року (одна година); 9) Підготовка та скерування адвокатського запиту № 23/12-22-3 від « 23» грудня 2022 року (одна година); 10) Отримання відповіді на адвокатський запит № 23/12-22-3 від « 23» грудня 2022 року (одна година); 11) Підготовка та скерування адвокатського запиту № 22/09-22-1 від 22 вересня 2022 року до Державного архіву Львівської області (одна година); 12) Отримання відповіді на адвокатський запит № 22/09-22-1 від 22 вересня 2022 року; 13) Підготовка та скерування адвокатського запиту № 22/09-22-1 від 22 вересня 2022 року до Державного архіву Львівської області (одна година); 14) Отримання відповіді на адвокатський запит № 22/09-22-1 від 22 вересня 2022 року (одна година); 15) Підготовка та скерування адвокатського запиту № 24/02-23-1 від « 24» лютого 2023 року до Державного архіву Львівської області (одна година).
Вартість адвокатської допомоги наданої Замовнику згідно цього Акту розраховується 1500 грн (одна тисяча п`ятсот гривень) за кожну годину затраченого часу Виконавцем. Виконавцем у зв`язку із наданням послуг затрачено 15 годин. Вартість адвокатської допомоги наданої Замовника згідно цього Акту та Договору про надання правової допомоги від 03.08.2022 складає: 22 500,00 грн.
Як вбачається з Акту № 5 виконаних робіт (надання послуг) від 24.07.2023 підписаного позивачем та Адвокатським об`єднанням, виконавцем згідно Договору від 03.08.2022 було надано, а замовником прийнято наступні послуги по наданню правової (адвокатської) допомоги: 1) Робота в Державному архіві Львівської області, пов`язана з вивченням архівних документів у зв`язку з підготовкою позовної заяви про визнання частково недійсною ухвали Львівської обласної ради Х-тої сесії 1-го демократичного скликання народних депутатів №236 від 04.06.1992р. «Про обласну комунальну власність», пошук вказаних документів, їх копіювання (десять годин); 2) Ознайомлення з матеріалами інвентаризаційної справи, що знаходилась в матеріалах кримінального провадження № 42022142040000068 по об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Листопадового Чину, 6 (колишня вул. Міцкевича, 6), їх копіювання (чотири години). Вартість адвокатської допомоги наданої Замовнику згідно цього Акту розраховується 1500 грн, (одна тисяча п`ятсот гривень) за кожну годину затраченого часу Виконавцем. Виконавцем у зв`язку із наданням послуг затрачено 14 годин. Вартість адвокатської допомоги наданої Замовнику згідно цього Акту та Договору про надання правової допомоги від 03 серпня 2022 року складає: 21 000 грн 00 коп. (двадцять одна тисяча гривень 00 копійок).
Як вбачається з Акту № 6 виконаних робіт (надання послуг) від 24.08.2023 підписаного позивачем та Адвокатським об`єднанням, виконавцем згідно Договору від 03.08.2022 було надано, а замовником прийнято наступні послуги по наданню правової (адвокатської) допомоги: 1) Вивчення, аналіз архівних документів та матеріалів інвентаризаційної справи по об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Листопадового Чину, 6 (колишня вул. Міцкевича, 6) щодо часу, порядку, постійного володіння та користування, власності на вказаний об`єкт (три години); 2) Вивчення матеріалів судової практики та формування правової позиції (дві години); 3) Підготовка та скерування до Господарського суду міста Києва позовної заяви про визнання частково недійсною ухвали Львівської обласної ради Х-тої сесії 1-го демократичного скликання народних депутатів № 236 від 04.06.1992р. «Про обласну комунальну власність» (п`ять годин); 4) Підготовка то скерування до Господарського суду міста Києва клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції (одна година); 5) Підготовка та скерування до Господарського суду міста Києва відповіді на відзив у справі № 910/4912/23 (чотири години); 6) Участь у судовому засіданні 03.05.23 року у справі №910/4912/23 (одна година). Вартість адвокатської допомоги наданої Замовнику згідно цього Акту розраховується 1500 грн (одна тисяча п`ятсот гривень) за кожну годину затраченого часу Виконавцем. Виконавцем у зв`язку із наданням послуг затрачено 16 годин. Вартість адвокатської допомоги наданої Замовника згідно цього Акту та Договору про наданій правової допомоги від 03 серпня 2022 року складає: 25 500 грн 00 коп. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).
Як вбачається з Акту № 7 виконаних робіт (надання послуг) від 08.09.2023 підписаного позивачем та Адвокатським об`єднанням, виконавцем згідно Договору від 03.08.2022 було надано, а замовником прийнято наступні послуги по наданню правової (адвокатської) допомоги: 1) Участь у судовому засіданні 31.05.23 року у справі №910/4912/23 (одна година); 2) Підготовка та скерування до Господарського суду міста Києва клопотання від 01.06.2023 року (одна година); 3) Участь у судовому засіданні 21.06.23 року у справі №910/4912/23 (одна година); 4) Підготовка та скерування до Господарського суду міста Києва пояснень у справі № 910/4912/23 за позовом Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України до Львівської обласної ради про визнання частково недійсною ухвали (чотири години); 5) Участь у судовому засіданні 26.07.23 року у справі №910/4912/23 (одна година); 6) Підготовка та скерування до Господарського суду міста Києва клопотання від 06.09.2023 року у справі № 910/4912/23 (одна година); 7) Участь у судовому засіданні 07.09.23 року у справі № 910/4912/23 з врахуванням часу добирання до суду та у зворотному напрямку (п`ять годин); 8) Підготовка та скерування до Господарського суду міста Києва заяви про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/4912/23 (дві години). Вартість адвокатської допомога наданої Замовнику згідно цього Акту розраховується 1500 грн (одна тисяча п`ятсот гривень) за кожну годину затраченого часу Виконавцем. Виконавцем у зв`язку із наданням послуг затрачено 16 годин. Вартість адвокатської допомоги наданої Замовнику згідно цього Акту та Договору про надання правової допомоги від 03 серпня 2022 року складає: 25 500 грн 00 коп. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).
Як вбачається з Акту № 8 виконаних робіт (надання послуг) від 11.09.2023 підписаного позивачем та Адвокатським об`єднанням, виконавцем згідно Договору від 03.08.2022 було надано, а замовником прийнято наступні послуги по наданню правової (адвокатської) допомоги: 1) Досягнення позитивного для Замовника результату у справі №910/4912/23 (вступу у законну силу судового рішення, ухваленого на користь Замовника; повного чи часткового погашення боржниками заборгованості перед Замовником, тощо) у розмірі та на умовах визначених додатковими угодами до даного Договору (п. 3.2 Договору про надання правової допомоги від 03 серпня 2023 року) (виконано). Вартість адвокатської допомоги наданої Замовнику згідно цього Акту становить 100 000 (сто тисяч) гривень. Сума, визначена в п. 2 цього Акту згідно п. 3.2 Договору про надання правової допомога від 03 серпня 2023 року підлягає оплаті після набрання Рішенням у справі №910/4912/23 законної сили.
Відповідно до платіжної інструкції № 73 від 06.03.2023, № 252 від 07.08.2023, № 303 від 11.09.2023 позивачем на рахунок Адвокатського об`єднання було сплачено 69 000,00 грн за надання правової допомоги у справі № 910/4912/23.
Частиною 4-5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Заперечуючи проти стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, останній вказує на те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та неспівмірним з обсягом наданих адвокатським об`єднанням послуг, а надані позивачем Акти виконаних робіт на підтвердження виконаних адвокатським об`єднанням робіт не мають жодного відношення до надання правової допомоги в межах господарської справи № 910/4912/23, а надавались в межах кримінального провадження № 42022142040000068. Також, відповідач вказує, що позивач умисно збільшує кількість годин надання правничої допомоги, а залучення сторонньої особи (адвоката) для надання правової допомоги не було об`єктивною потребою, оскільки у виконавчому апараті позивача три юрисконсульти, два з яких мають свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також з огляду на подані відповідачем заперечення, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Крім того, судом було розглянуто заяву Профспілки працівників освіти і науки України про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, та з огляду на подані відповідачем заперечення, вирішено, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що правова допомога надавалась Профспілці працівників освіти і науки України на підставі Договору № 10/04/23 про надання правової допомоги від 10.04.2023, укладеного між Профспілкою працівників освіти і науки України та фізичною особою-підприємцем, адвокатом Васильченко Лілією Ігорівною.
Відповідно до п.1.2 Договору, правова допомога за цим Договором полягає в забезпеченні адвокатом реалізації прав і обов`язків клієнта у формі представництва його інтересів під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/4912/23 за позовом Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України до Львівської обласної ради, в якій Клієнта залучено як третю особу, про визнання частково недійсною ухвали Львівської обласної ради Х-ої сесії 1-го демократичного скликання народних депутатів № 236 від 04.06.1992 р. «Про обласну комунальну власність».
Згідно з п.3.1. Договору, за виконання умов даного Договору клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 20 000,00 грн.
Оплата правової допомоги здійснюється клієнтом протягом 3-х банківських днів на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок адвоката. (п.3.2 Договору).
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що не пізніше трьох банківських днів з дня завершення надання послуг за договором та винесення рішення суду у справі, зазначеній у п.1.2 Договору, адвокат зобов`язаний надати клієнтові два примірники акту приймання-передачі наданої правової допомоги.
Клієнт протягом трьох банківських днів з моменту отримання актів приймання-передачі наданої правової допомоги зобов`язаний підписати вказані акти та повернути один примірник адвокату або протягом цього ж строку надати у письмовій формі вмотивовані зауваження до змісту акта. (п. 4.2 Договору).
Актом приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2023 за Договором № 10/04/23 від 10.04.2023, який був складений та підписаний третьою особою-1 та адвокатом без заперечень та зауважень, сторонами за договором було підтверджено, що адвокатом було надано, а клієнтом прийнято правову допомогу у формі представництва його інтересів під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/4912/23 за позовом Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України до Львівської обласної ради, в якій Клієнта залучено як третю особу, про визнання частково недійсною ухвали Львівської обласної ради Х-оі сесії 1-го демократичного скликання народних депутатів №236 від 04.06.1992 «Про обласну комунальну власність». Правова допомога Адвокатом надана в повному обсязі та якісно. Клієнт претензій до Адвоката не має. Вартість наданої правової допомоги, згідно з пунктом 3.1. розділу 3 договору №10/04/23 про надання правової допомоги від 10 квітня 2023 року, складає 20 000,00 грн.
Відповідно до банківської виписки, наданої третьою особою-1 до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, 12.04.2023 на рахунок адвоката було перераховано 20 000,00 грн за укладеним між сторонами Договором № 10/04/23 про надання правової допомоги від 10.04.2023.
Частиною 4-5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідач у справі, заперечуючи проти заяви третьої особи-1 про відшкодування витрат на правничу допомогу вказував, на не співмірність розміру витрат із заявленими позовними вимогами та відсутністю об`єктивної необхідності третьої особи-1 для залучення адвоката для надання відповідних послуг, з огляду на наявність у штаті третьої особи-1 адвоката, який має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також з огляду на подані відповідачем заперечення, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Профспілки працівників освіти і науки України, з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4912/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. В. Винниченка, буд. 18, ідентифікаційний код: 22340506) на користь Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України (79005, м. Львів, пр. Шевченка, буд. 7, ідентифікаційний код: 02607769) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Заяву Профспілка працівників освіти та науки України про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4912/23 задовольнити частково.
5. Стягнути з Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. В. Винниченка, буд. 18, ідентифікаційний код: 22340506) на користь Профспілка працівників освіти та науки України (01012, м. Київ, Майдан Незалежності, 2, ідентифікаційний код: 02605316) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн 00 коп.
6. В іншій частині заяви відмовити.
7. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати накази.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 02.10.2023.
Суддя Л.Г. Пукшин