ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 113686480

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: [email protected]

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

(в порядку загального позовного провадження)

"25" вересня 2023 р. Cправа № 902/1207/23

Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши матеріали

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 0416)

до:Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, буд. 33, м. Вінниця, 21050)

про: стягнення 224 908,42 грн

В С Т А Н О В И В :

18.09.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницької обласної прокуратури про стягнення 224 908,42 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1207/23) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд вважає їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Аналіз приписів ч.2 ст.148, ч.2 ст.171, ч.4 ст.176, ст.249, ч.ч.1-4 ст.250 ГПК України приводить до переконливого висновку, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження допускається лише на підставі відповідного клопотання позивача у разі малозначності справи, а також будь-якої іншої справи, віднесеної до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 247 ГПК України і вказане клопотання вирішується тільки при відкритті провадження у справі.

Відповідно до п. 7 ч.4 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши матеріали позовної заяви судом встановлено, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.162 ГПК України; підстави для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені ГПК України, відсутні, а тому господарський суд на підставі викладеного визнав їх достатніми для відкриття провадження у справі, а також приходить до висновку про те, що заявлений в межах даної справи позов підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження відповідно до глави 3 розділу ІІІ ГПК України.

Згідно з приписами ст.181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

На виконання наведених приписів ГПК України, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі та встановити сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 14, 15, 18, 20, 24, 30, 42, 43, 45, 47, 56, 60, 120, 121, 176, 177, 181, 182, 183, 234, 235, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відкрити провадження у справі 902/1207/23 .

2. Розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання у справі призначити на 17 жовтня 2023 року о 12:30 год. в приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 29, зал № 3.

4. Зобов`язати сторони забезпечити явку в засідання повноважних представників сторін з доказами про повноваження, визначеними ст.60 ГПК України з документами, що посвідчують особу.

5. Зобов`язати відповідача у 15-денний строк з дня вручення даної ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; а позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів, у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України. Докази направлення відзиву надати суду до початку підготовчого засідання.

6. Зобов`язати позивача надіслати суду та відповідачу відповідь на відзив до початку підготовчого засідання у справі (у разі наявності) у порядку, передбаченому ч.ч.3-6 ст.165, ст.166 Господарського процесуального кодексу України. Докази направлення відповіді на відзив надати суду до початку підготовчого засідання.

7. Зобов`язати відповідача надіслати суду та позивачу заперечення щодо відповіді на відзив до початку підготовчого засідання у справі (у разі наявності) у порядку, передбаченому ч.ч.3-6 ст.165, ст.167 Господарського процесуального кодексу України. Докази направлення заперечення щодо відповіді на відзив надати суду до початку підготовчого засідання.

8. Сторонам подання доказів по справі здійснювати відповідно до ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

9. Попередити сторони, що письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст.91 ГПК України). В разі подання копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" або ін.). Відповідно до п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

10. Учасникам процесу подавати заяви і клопотання відповідно до ст.ст.169, 170 Господарського процесуального кодексу України.

11. Попередити сторони про обов`язок повідомити суд про причини неявки в судове засідання та про те, що відповідно до ч.1 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, а якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки суд може залишити позов без розгляду.

12. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України.

13. Звернути увагу на те, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.ч.1, 3 ст.43 ГПК України). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.129 ГПК України).

14. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ч.3 ст.42, ст. 135 ГПК України суд у випадку невиконання учасником справи його обов`язків застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом, зокрема може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк тощо.

15. Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

16. За приписами ч.1 ст.255 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягає.

17. Копію ухвали надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронні адреси: позивача - [email protected]; відповідача - [email protected].

Повний текст ухвали виготовлено 25.09.2023.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 0416)

3 - відповідачу (вул. Монастирська, буд. 33, м. Вінниця, 21050)

Постанова № 116444105

Відкрити повний перегляд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року Справа № 902/1207/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В..

суддя Гудак А.В.,

суддя Олексюк Г.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення господарського суду Вінницької області від 07.12.23р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Вінницької обласної прокуратури

про стягнення 224 908,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.12.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Вінницької обласної прокуратури на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 183401,17 грн - заборгованості, 5000,00 грн - пені, 2035,00 грн - 3% річних, 5555,60 грн - інфляційних втрат та 1998,12 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що оскільки умовами п.5.1 договору постачання природного газу №1306/21-БО-Т від 29.11.2021 сторонами було обопільно погоджено строки проведення розрахунків за отриманий природній газ, то сплата коштів за поставлений природній газ у грудні 2022 мала місце у строк до 15.02.2023. За вказаного, суд встановив, що відповідач свого зобов`язання по сплаті отриманого природного газу за вищевказаним договором не виконав, а тому заявлена позивачем сума простроченого та несплаченого основного боргу у розмірі 183401,17 грн підлягає задоволенню.

Здійснюючи перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про правильність їх нарахування, а тому задоволив у цій частині заявлені позовні вимоги.

Щодо заявленої до стягнення розміру пені, то перевіривши правильність її нарахування позивачем, з урахуванням вимог законодавства та п.7.2. договору, судом першої інстанції встановлено, що нарахована позивачем сума пені у розмірі 33916,65 грн є обґрунтованою.

Разом з тим, керуючись ч.3 ст.551 ЦК України, а також враховуючи незначні прострочення виконання зобов`язання відповідачем, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги відсутність доказів понесення позивачем будь-яких збитків, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені до 5000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 28916,65 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Також просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3220,80 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що зменшуючи розмір пені до 5000,00 грн суд першої інстанції фактично нівелює мету існування неустойки, ототожнює її зменшення з повним звільненням боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, що в свою чергу призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Окрім того, зазначає, що обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка допустила правопорушення - відповідача у справі, що суперечить висновку суду першої інстанції про відсутність для позивача значного негативного наслідку у своєму фінансовому становищі, шляхом не подання суду доказів завданих збитків внаслідок такого прострочення.

Звертає увагу, що суд першої інстанції не дослідив та не надав жодної оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язані, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення вимог законодавства.

Представником відповідача подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Свою позицію обґрунтовує тим, що акт постачання природного газу за грудень 2022 року, складений на виконання вимог п.3.5. Договору, надійшов до Вінницької обласної прокуратури лише 08.02.2023, у той час, коли внаслідок особливостей фінансової діяльності бюджетних установ, якою є Вінницька обласна прокуратура, у зв`язку з закінченням бюджетного періоду, відобразити у бухгалтерському обліку та здійснити оплату за постачання природного газу за грудень 2022 року у 2023 році було неможливо.

У зв`язку із даною обставиною зазначений акт обласною прокуратурою був повернутий з мотивованою відмовою від його підписання та пропозицією вирішити спір в судовому порядку.

Відповідач вказує, що доводи апеляційної скарги, що зменшення судом розміру заявленої до стягнення пені не заслуговують на увагу, оскільки саме поведінка позивача у даному спорі є недобросовісною, про що свідчить зволікання позивача із пред`явленням позову понад півроку, що, в свою чергу, призвело до нарощування розміру пені, річних та інфляційних втрат.

Вінницька обласна прокуратура погоджується із рішенням суду першої інстанції щодо зменшення розміру заявленої до стягнення пені, оскільки вважає, що це є правом суду, відноситься до його дискреційних повноважень та застосовується з урахуванням обставин справи на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, а також приписи абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.12.23 у даній справі без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг" та Вінницькою обласною прокуратурою 09.11.2021 укладено договір № 01-1306/21-БО-Т постачання природного газу.

Пунктом 1.1. договору, встановлено, що постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах Договору.

Пунктом 3.5 договору, приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі природного газу.

Згідно п.п. 3.5.2 п. 3.5 договору, на підставі отриманих від відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає Відповідачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період підписані уповноваженим представником Позивача.

Відповідно до п.п. 3.5.3 та 3.5.4 п. 3.5 договору, відповідач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Позивачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

На виконання вищевказаного договору позивачем направлявся відповідачу примірник акту приймання-передачі за грудень 2022, який отримано відповідачем 08.02.2022 та повернуто 15.02.2023 на адресу позивача з відмовою від його підписання та пропозицією вирішити спір в судовому порядку, у зв`язку з тим, що здійснити оплату за таким актом можливо було лише у бюджетному періоді 2022 року.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу, а саме неоплатою за поставлений природний газ за грудень 2022 в обсязі 11 079,04 м3 на суму 183 401,17 грн, що відображено в акті приймання-передачі за грудень 2022, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення 183 401,17 грн основного боргу, 33 916,65 грн - пені, 2035,00 грн - 3% річних та 5555,60 грн - інфляційних втрат.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду, колегія суддів враховує наступне.

Позивач оскаржує рішення господарського суду Вінницької області від 07.12.23 у справі №902/1207/23 лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 28916,65 грн. у зв`язку із зменшенням розміру пені.

Тому, з урахуванням положень ст. 269 ГПК України щодо меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції, приймаючи до уваги доводи та вимоги апеляційної скарги позивача, рішення суду першої інстанції в частині стягнення 183 401,17 грн основного боргу, 2035,00 грн - 3% річних та 5555,60 грн - інфляційних втрат судом не переглядається.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" щодо безпідставності зменшення місцевим господарським судом розміру пені, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.7.2 договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3 % річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Судом першої інстанції було здійснено перерахунок пені на суму боргу 183401,17 грн за період прострочення та встановлено, що заявлена позивачем сума у розмірі 33916,65 грн є правомірною та арифметично вірною.

Таким чином, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення пені, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Згідно мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання, не повинна перетворюватись на несправедливо покладений непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

При цьому, слід зазначити, що в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, відповідно вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Варто зазначити, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/8698/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 05.03.2019 у справі №923/536/18; від 10.04.2019 у справі №905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі №914/2252/18; від 30.09.2019 у справі №905/1742/18; від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 та в інших постановах).

Дана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №917/991/22.

Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

Суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафних санкцій.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція наведена постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 916/880/20.

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Однак, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Тому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Апеляційний суд критично оцінює доводи позивача щодо ототожнення зменшення пені із повним звільненням боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки крім заявленої пені, позивачем було заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, що в загальному розмірі становить 41507,25 грн, тобто маже 23% від суми основного боргу (183401,17 грн).

Тому, зменшивши розмір пені до 5000,00 грн суд першої інстанції дотримався балансу інтересів сторін та принципів розумності, справедливості та пропорційності, оскільки не позбавив кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення суми інфляційних втрат та процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи виконує компенсаційну функцію для кредитора.

Стягнення пені у розмірі 5000,00 грн є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.

Визначення розміру, на який зменшуються нараховані штрафні санкції, є суб`єктивним правом суду, і в даному випадку ним було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін та враховані обставини справи.

Окрім того, апеляційний суд вважає правильним врахування судом першої інстанції, під час вирішення питання про зменшення пені, поведінки Вінницької обласної прокуратури, зокрема її систематичне та сумлінне виконання взятих на себе зобов`язань, згідно умов договору від 29.11.2021. Неоплаченою є лише заборгованість за грудень 2022 року, яку оскаржуваним рішенням стягнуто з відповідача.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неврахування судом першої інстанції майнового стану обох учасників справи, оскільки, майновий стан сторони є лише однією з обставин, яка береться до уваги судом під час вирішення питання про зменшення розміру пені. У свою чергу недоведення відповідачем свого майнового стану, не позбавляє суд права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій за наявності інших виняткових випадків, вичерпний перелік яких в чинному законодавстві відсутній.

Згідно з ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалюючи рішення про зменшення пені, місцевий господарський суд обґрунтовано та правильно застосував до спірних правовідносин норми ч.3 ст. 551 ЦК України та ч.1 ст. 233 ГК України. При цьому зменшуючи розмір пені господарським судом було дотримано баланс інтересів сторін, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.

У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Вінницької області 07.12.2023 у справі №902/1207/23 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.