ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 113686087

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" вересня 2023 р. Справа№ 908/2205/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023

у справі №908/2205/22 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп"

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про визнання недійсною односторонньої відмови від договору,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22 позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів подав апеляційну скаргу, в якій просить відкрити провадження за апеляційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у справі №908/2205/22; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченко Б.О., суддів - Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

14.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 182 353, 50 грн., проте доказів сплати судового збору апеляційна скарга не містить.

Відтак, судовий збір не сплачено у встановленому розмірі та порядку відповідно до Закону України ,,Про судовий збір".

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Проте скаржником до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас скаржник подав клопотання в якому просить відстрочити/розстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством та з урахуванням майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Слід зазначити, що законодавчо закріплене положення про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати можливе, зокрема, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тобто, таке зменшення передбачене лише для фізичної особи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Таким чином, клопотання скаржника про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не підлягає задоволенню, оскільки наведений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік осіб є вичерпним, проте, заявник у даній справі не відноситься Законом до осіб, яким суд може відстрочити сплату судового збору.

Апеляційним господарським судом при цьому врахована сталі правові позиції Верховного Суду щодо розгляду клопотань про відстрочення сплати судового збору (ухвали від 18.12.2020 у справі №906/493/19, від 27.11.2020 у справі №911/3661/16, від 25.11.2020 у справі №904/5089/18, від 23.11.2020 у справі №922/484/20, від 23.11.2020 у справі №922/484/20, від 09.11.2020 у справі №912/533/20 тощо).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або відстрочити чи розстрочити сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2018 у справі " 910/17456/17.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки, а саме сплатити судовий збір в розмірі 182 353, 50 грн., докази чого подати до суду у встановлений строк.

Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Якщо апелянт не усуне вказані недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою (ч. 4 ст. 174 ГПК України, з урахуванням ч. 4 ст. 260 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд.,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відстрочення/розстрочення сплати судового збору -відмовити.

2. Апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22 - залишити без руху.

3. Роз`яснити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, які підтверджують оплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 182 353, 50 грн.

4. Попередити скаржника, що якщо відповідна заява про усунення недоліків з відповідними доказами не буде подана особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк

Ухвала № 109238600

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

28.02.2023

Справа № 908/2205/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" (м. Запоріжжя)

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (м. Київ)

про визнання недійсною односторонньої відмови від договору,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Без виклику представників учасників судового процесу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору управління активами (майном) від 07.05.21., укладеного між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова відповідача від цього Договору, оформлена оголошенням на сайті 21.09.22., не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує права позивача.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.11.22. позовні матеріали передано за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва від 28.11.22. позовну заяву передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.22. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.12.22.

20.12.22. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.12.22. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 17.01.23.

30.12.22. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

16.01.23. від позивача надійшла відповідь на відзив.

Також 16.01.23. від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів від відповідача.

17.01.23. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засідання до 07.02.23.

06.02.23. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, та повторне клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів від відповідача.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 07.02.23. не заперечував проти відкладення підготовчого засідання та заперечив проти задоволення клопотань позивача про витребування доказів.

07.02.23. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.02.23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.23. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та поновлено такий строк, витребувано в порядку ст. 81 ГПК України від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів копії всіх актів прийому-передачі активів в управління, за якими Офіс Генерального прокурора передав майно АРМА відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.12.2020 по справі № 757/57430/20-к; а також актів, за якими АРМА передало Офісу Генерального прокурора майно, перелічене в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 29.12.2020 по справі № 757/57430/20-к.

20.02.23. до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, яке задоволено протокольною ухвалою суду від 21.02.23.

Також 20.02.23. від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів від відповідача.

У підготовчому засіданні 21.02.23. представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів.

21.02.23. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 14.03.23.

21.02.23. до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.02.23. (подані засобами поштового зв`язку 17.02.23.).

Дослідивши подані відповідачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.02.23. матеріали, суд зазначає наступне.

Приписами статті 91 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.26 Національного стандарту України - Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, чинний з 01.09.21.) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

У порушення зазначеної норми позивачем надано суду жодним чином не засвідчені ксерокопії опису вкладення в цінний лист, накладної та фіскального чеку відділення поштового зв`язку.

При цьому на подані відповідачем документи на виконання вимог суду взагалі жодним чином не засвідчені, що унеможливлює їх долучення до матеріалів справи.

Отже, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.02.23. відповідачем не виконано.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про повторне витребування цих же доказів від відповідача.

Щодо клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів від відповідача, суд встановив наступне.

Клопотання позивача про поновлення процесуального строку обґрунтовано тим, що необхідність у витребуванні доказів виникла після ознайомлення з відзивом відповідача 10.01.23.

Розглянувши вказані клопотання, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів.

У клопотанні від 20.02.23. про витребування доказів позивач просить суд витребувати від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів:

- належним чином завірені копії документів та матеріалів всіх виїзних та камеральних перевірок проведених відносно ТОВ "Торенерджі Груп" відповідно до Договору управління активами (майном) від 07.05.2021 укладеного між ТОВ "Торенерджі Груп" та Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

- інформацію про суму грошових коштів сплачених ТОВ "Торенерджі Груп" до Державного бюджету України на виконання Договору управління активами (майном) від 07.05.2021 укладеного між ТОВ "Торенерджі Груп" та Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за період часу з 07.05.2021 по 03.02.2023 із зазначенням періодів часу (місяців) та суми грошових коштів, які сплачені до Державного бюджету України за окремо взяті періоди часу (місяці);

- належним чином завірені копії всіх актів прийому-передачі активів в управління, за якими АРМА передало майно ТОВ "Торенерджі Груп" відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.12.2020 по справі № 757/57430/20-к.

Згідно з ч. ч. 1., 4, 7 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Дослідивши матеріали справи та подані позивачем клопотання, з огляду на предмет та підстави позовних вимог та заперечень відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість даного клопотання та наявність підстав для витребування заявлених позивачем доказів, які, за його доводами, можуть підтвердити обставини, на яких ґрунтується позов (щодо суперечливої поведінки відповідача).

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. ст. 80, 81, 91, 119, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" від 20.02.23. про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів задовольнити.

2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів.

3. Витребувати в порядку ст. 81 ГПК України від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний код 41037901):

- належним чином завірені копії документів та матеріалів всіх виїзних та камеральних перевірок проведених відносно ТОВ "Торенерджі Груп" відповідно до Договору управління активами (майном) від 07.05.2021 укладеного між ТОВ "Торенерджі Груп" та Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

- інформацію про суму грошових коштів сплачених ТОВ "Торенерджі Груп" до Державного бюджету України на виконання Договору управління активами (майном) від 07.05.2021 укладеного між ТОВ "Торенерджі Груп" та Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за період часу з 07.05.2021 по 03.02.2023 із зазначенням періодів часу (місяців) та суми грошових коштів, які сплачені до Державного бюджету України за окремо взяті періоди часу (місяці);

- належним чином завірені копії всіх актів прийому-передачі активів в управління, за якими АРМА передало майно ТОВ "Торенерджі Груп" відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.12.2020 по справі № 757/57430/20-к.

Витребувані судом докази подати в строк до 08.03.23.

4. Повторно витребувати в порядку ст. 81 ГПК України від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний код 41037901) акти прийому-передачі активів в управління, за якими Офіс Генерального прокурора передав майно АРМА відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.12.2020 по справі № 757/57430/20-к; а також актив, за якими АРМА передало Офісу Генерального прокурора майно, перелічене в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 29.12.2020 по справі № 757/57430/20-к.

Повторно витребувані судом докази подати в належним чином засвідчених копіях у строк до 08.03.23.

5. Ухвала набрала законної сили 28.02.23. та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (в порядку ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Т.М. Ващенко