Справа № 487/6342/18
Провадження № 2/487/16/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Пономарьова Олексія Ігоровича, про скасування заходів забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
18 вересня 2023 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Пономарьова Олексія Ігоровича, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.10.2018 р. у вигляді накладеного арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалюючи рішення про забезпечення позову суд не з`ясував відповідність обсягу позовних вимог, про що зазначено у вказаній ухвалі, зокрема про стягнення боргу до вартості арештованого судом майна, чим грубо порушив ч. 3 ст. 150 ЦПК України щодо співмірності вжитого судом заходу забезпечення позову.
Виходячи зі змісту клопотання, суд вважає, що заявником подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а тому розглядає це клопотання в порядку, передбаченому ст. 158 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову, матеріали справи, дійшов такого:
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія Світлана Анатоліївна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в особі Служби у справах дітей адміністрації Заводського району м. Миколаєва, про визнання договору дарування недійсним і поновлення права власності на житлове приміщення.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 жовтня 2018 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 121,4 кв.м. та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії стосовно зазначеного нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано скасування заходів забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13 статті 158 ЦПК України.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Зі змісту позовної заяви вбачається наявність спору між сторонами щодо законності укладення договору дарування та відповідно переходу права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
На час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову цивільна справа по суті не розглянута.
Звертаючись з заявою про скасування заходів забезпечення позову застосовних ухвалою від 08 жовтня 2018 року заявник посилався лише допущені, на його думку, порушення судом норм процесуального права, при вирішенні питання про забезпечення позову, зокрема на неспівмірність вимог позивача вжитим заходам забезпечення позову. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що потреба в забезпечені позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно з тих чи інших причин відпала або змінилися обставини, що зумовили його застосування у заяві про скасування забезпечення позову заявником не зазначено, як і не надано доказів на підтвердження наявності цих обставин.
Незаконність та необґрунтованість судового рішення про забезпечення позову є підставою для оскарження такого рішення в порядку визначеному цивільним процесуальним законодавством, зокрема шляхом подання апеляційної скарги, а не для скасування заходів забезпечення позову в порядку визначеному статтею 158 ЦПК України.
Правом на оскарження ухвали про забезпечення позову скористалась відповідач ОСОБА_3
19 лютого 2020 року постановою Миколаївського апеляційного суду ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 жовтня 2018 року залишено без змін.
Доводи заявника щодо нововиявлених обставин вартості вказаної квартири, яка складає 2691625,00 грн, суд відхиляє, оскільки додана до заяви копія довідки про внесення інформації зі звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку, не підтверджує зміну будь-яких обставин у порівнянні з ситуацією, що існувала на час ухвалення судового рішення про застосування заходів забезпечення позову, та які могли би бути підставою для скасування забезпечення позову в порядку статті 158 ЦПК України, а є лише доказом вартості нерухомого майна, на яке накладено арешт, станом на 31 серпня 2023 року.
Враховуючи викладене, необхідність у застосуванні заходу забезпечення позову не відпала, а тому заява про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 158 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Пономарьова Олексія Ігоровича, про скасування заходів забезпечення позову, – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: З.М. Сухаревич