**УХВАЛА**
12 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/3463/22
**Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:**
Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,
**представників учасників справи:**
позивача - Серьогіна С.В.,
відповідача - Хоменко О.О.,
**розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу **Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат"
**на** рішення Господарського суду Дніпропетровської області
**у складі** судді Мельниченко І.Ф.
**від** 17.01.2023 та
**на **постанову Центрального апеляційного господарського суду
**у складі **колегії суддів: Коваль Л.А., Мороз В.Ф., Чередко А.Є.
**від** 13.07.2023
**за позовом** Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
**до** Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат"
**про** стягнення 3 106 088,40 грн.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 29.2-02/2549 від 06.09.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 904/3463/22 у зв\`язку із запланованою відпусткою судді Студенця В.І.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.09.2023 для розгляду справи № 904/3463/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Баранець О.М., Вронська Г.О.
**ІСТОРІЯ СПРАВИ**
**1. Короткий зміст позовних вимог**
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 2 996 527,32 грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 109 561,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконував умови договору від 14.12.2017 № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під\`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо своєчасного забирання відповідачем на свою під\`їзну колію вагонів, які надійшли на його адресу.
**2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій**
14\.12.2017 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (надалі - Залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - Власник колії) було укладено договір про експлуатацію залізничної під\`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (надалі - Договір).
Згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під\`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками № № 2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під\`їзна колія обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під\`їзної колії є знаки "Межа під\`їзної колії", які встановлено: по станції Терни біля маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору Чк, розташованого на відстані 500м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова (пункт 1 Договору).
Відповідно до пунктів 2, 3 Договору розгорнута довжина під\`їзної колії складає 268 700 погонних метрів. У межах смуги відведення під\`їзною колією і спорудами Власника колії зайнято ділянку площею 26 545 кв. м.
Пунктом 4 Договору передбачено, що рух поїздів на під\`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під\`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
Відповідно до пункту 5 Договору здавання вагонів, для під\`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику Власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2. У разі здавання вагонів Залізницею Власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з пунктом 6 Договору вагони, що прибули на станцію Терни Регіональної філії "Придніпровська залізниця" для Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" для Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії.
Про готовність вагонів до забирання Власник колії повідомляє Залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання Залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред\`явлення вагонів до здачі Залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (пункт 8 Договору).
Час перебування вагонів на під\`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці (пункт 11 Договору).
Згідно з пунктами 12, 13 Договору для під\`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 15,0 год. Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці.
Відповідно до пункту 14 Договору Власник колії сплачує Залізниці: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов\`язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 19 Договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23 грудня 2017 року до 23 грудня 2022 року включно.
У квітні-травні 2022 року за залізничними накладними (т. 2, а.с. 20-107) Залізницею прийнято порожні власні вагони для перевезення на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат". Згідно з зазначеними накладними, станція та залізниця призначення - Терни Придніпровської залізниці.
По прибутті вагонів на станцію призначення Залізниця своєчасно повідомила Власника колії про готовність Залізниці передати вагони. У Книзі повідомлень форми ГУ-2 станції Терни наявні усі записи, як про запланований час подачі вагонів, так і про представників Власника колії, що прийняли повідомлення. Вагони у зазначений час Власником колії не забирались, через що виникла затримка.
Оскільки, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" несвоєчасно забирало вагони на свою під\`їзну колію, станцією Терни були складені акти про затримку ф. ГУ-23а № № 691, 692, 693, 695, 698, 699, 703, 704, 705, 713, 714, 719, 723, 726, 727, 733, 734, 735, 736, 737, 741, 742, 744, 745, 748, 753, 754, 759, 762, 763, 764, 772, 773, 782, 785, 788, 789, 792, 794, 795, 796, 797, 798, 805, 806, 807, 811, 812, 813, 814, 815, 816, 817, 818, 819, 820, 821, 827, 828, 829, 831, 832, 841, 842, 847, 852, 853, 858, 862, 863, 864, 865, 866, 867, 868, 869, 872, 873, 874, 875, 876, 877, 878, 881, 883, 889, 890, 892, 897, 898, 901, 900, 902, 904, 905, 911, 913, 914, 915, 925, 926, 927, 928, 931, 932, 934, 935, 936, 938, 939, 940, 945, 946, 949, 950, 953, 958, 959, 960, 961, 962, 964, 965, 967, 968, 973, 974, 975, 978, 981, 982, 986, 987, 988, 990, що підписані представниками станції і Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 № № 24049192, 29049193, 29049194, 29049195, 14059234, 14059235, 14059236, 14059237, 14059238, 14059239, 14059240, 14059241, 14059244, 14059245, 16059217, 16059218, 16059219, 16059220, 15059224, 15059225, 15059226, 15059227, 20059230, 20059231, 20059232, 20059233, 24059267, 24059268, 24059269, 24059270, 24059271, 24059272, 24059273, 24059274, 12059208, 12059209, 27059291, 27059292, 13059187, 12059201, 14059206, 14059205, 15059213, 15059223, 16059219, 17059223, 17059224, 18059225, 18059226, 20059229, 16059243, 19059228, 16059215 та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ФДУ-92 №№ 133059040, 13059041, 20059053, 25059054 на загальну суму 3 106 088,40 грн.
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальна картка зі сторони Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" підписані із запереченнями.
Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами у розмірі 2 996 527,32 грн та збір за зберігання вантажу у розмірі 10 956,08 грн не сплатив.
Рішенням правління Акціонерного товариства від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов\`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов\`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
Відповідно до вищевказаних документів у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під\`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема, у випадку: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
**3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції**
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі № 904/3463/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2023, позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 2 996 527,32 грн плати за користування вагонами, 109 561,08 грн збору за зберігання вантажу та 46 591,33 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:
\- позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв\`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог;
\- дослідивши розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, здійснені позивачем, суди дійшли висновку, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними;
\- інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" працювало та забирало вагони на свої під\`їзні колії цілодобово. Посилань на комендантську годину складені акти загальної форми ГУ-23 не містять. Будь-яких повідомлень, щодо неможливості забирання вагонів з під\`їзної колії у зв\`язку з веденням воєнного стану на станцію призначення від відповідача не надходило;
\- відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливості прийняти наведені вагони, а також не довів наявність обставин, які є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
**4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи**
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2023 у даній справі та прийняти нове рішення про відмову у позові в частині стягнення плати за користування вагонами в розмірі 962 725,86 грн з ПДВ і збору за зберігання вантажу у розмірі 35 229,00 грн з ПДВ.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 6 та 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, з урахуванням положень телеграмного розпорядження Акціонерного товариства "Укрзалізниця" № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, виданого на підставі рішення правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 02.04.2022, в період введення воєнного стану в Україні з урахуванням введення комендантської години та обставин у спірних правовідносинах, Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив проти доводів касаційної скарги відповідача.
**5. Позиція Верховного Суду**
Як зазначалось вище, предметом даного спору є матеріально-правові вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користуванням вагонами та збору за зберігання вантажу, які нараховані Залізницею у зв\`язку з несвоєчасним забиранням відповідачем на свою під\`їзну колію вагонів, які надійшли на його адресу.
Суд зазначає, що спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, та інших нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини.
Дослідивши доводи та аргументи, наведені у касаційній скарзі, а також у відзиві на касаційну скаргу, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України з огляду на таке.
Як зазначалось вище, касаційне провадження у даній справі відкрито на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Отже, умовами касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень із зазначеної підстави є: (1) відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, (2) відсутність такого висновку саме у подібних правовідносинах.
Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Суд звертається до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов\`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об\`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов\`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об\`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб\`єктним і об\`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб\`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов\`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб\`єкти, об\`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов\`язки цих суб\`єктів. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов\`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов\`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб\`єктний склад спірних правовідносин (види суб\`єктів, які є сторонами спору) й об\`єкти спорів.
Проаналізувавши судову практику Верховного Суду у справах з подібними до цієї справи № 904/3463/22 правовідносинами, Суд встановив, що у провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувала справа № 904/3921/22 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами за час їх простою з вини відповідача у зв\`язку із затримкою їх прийняття відповідачем.
За результатом касаційного розгляду справи № 904/3921/22 Верховний Суд ухвалив постанову від 05.07.2023, якою касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/3921/22 про задоволення позову, залишив без змін.
Верховний Суд у постанові від 05.07.2023 у справі № 904/3921/22 виклав висновок щодо комплексного застосування положень Правил користування вагонами і контейнерами (з додатками), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, а також телеграмного розпорядження Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 05.04.2022 № ЦМ-13/693 та рішення правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) про затвердження Переліку виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов\`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов\`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні (надалі - Перелік).
Так, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.07.2023 у справі № 904/3921/22, щодо застосування зазначених Правил користування вагонами і контейнерами та Переліку, затвердженого рішенням правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т), згідно з положеннями Переліку обставини, за наявності яких час затримки вагону не включається до часу користування вагоном, мають бути засвідчені актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами та має містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23, є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище (у тому числі обставин запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення).
Рішення правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.
Суд зазначає, що спірні правовідносини у справі № 904/3921/22 та у даній справі № 904/3463/22, пов\`язані з перевезенням вантажів залізницею, а відтак, врегульовані положеннями глави 64 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457.
Крім того, правовідносини у справі № 904/3921/22 та у цій справі № 904/3463/22 виникли на підставі Договору та стосувалися можливості зменшення нарахованої Залізницею до стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами за час затримки вагонів в період дії комендантської години.
Таким чином, спірні правовідносини у справі № 904/3921/22 та у справі даній № 904/3463/22 є подібними за предметом, підставами позову, суб\`єктами, об\`єктами, змістом та правовим регулюванням спірних правовідносин.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень у даній справі № 904/3463/22, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли аналогічних висновків щодо застосування Правил користування вагонами і контейнерами та Переліку, затвердженого рішенням правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т), та встановили, що наявні в матеріалах справи складені Залізницею акти загальної форми ГУ-23 не містять жодних заперечень відповідача з приводу неможливості забирання вагонів саме у зв\`язку із запровадженням комендантської години.
Так, приймаючи оскаржувані судові рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
\- позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв\`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог;
\- дослідивши розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, здійснені позивачем, суди дійшли висновку, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними;
\- інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" працювало та забирало вагони на свої під\`їзні колії цілодобово. Посилань на комендантську годину складені акти загальної форми ГУ-23 не містять. Будь-яких повідомлень, щодо неможливості забирання вагонів з під\`їзної колії у зв\`язку з веденням воєнного стану на станцію призначення від відповідача не надходило;
\- відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливості прийняти наведені вагони, а також не довів наявність обставин, які є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Отже, як вбачається, висновки судів попередніх інстанцій у цій справі № 904/3463/22 щодо застосування Правил користування вагонами і контейнерами та Переліку, затвердженого рішенням правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т), відповідають (не суперечать) висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.07.2023 у справі № 904/3921/22, що, у свою чергу, не підтверджує доводи скаржника про неправильне їх застосування судами першої та апеляційної інстанцій до спірних правовідносин.
При цьому Суд зазначає про те, що висновок Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 904/3921/22 є чітким, зрозумілим й сприяє однозначному застосуванню норм права і Суд не вбачає підстав для відступу від наведеного висновку. Скаржником не наводились аргументовані і переконливі доводи щодо необхідності відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 05.07.2023 у справі № 904/3921/22, як і не визначалась така підстава касаційного оскарження.
З огляду на те, що Верховний Суд уже сформував та виклав в іншій справі з подібними правовідносинами свій висновок щодо застосування Правил користування вагонами і контейнерами та рішення правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) про затвердження Переліку, про неправильне застосовування яких судами попередніх інстанцій зазначив відповідач у касаційній скарзі, а висновки судів попередніх інстанцій у даній справі № 904/3463/22 відповідають зазначеним висновкам Верховного Суду, від яких Суд у межах цієї справи не вбачає підстав відступати, Суд зазначає про відсутність підстав для формування висновків щодо застосування зазначених Правил та Переліку у межах цієї справи та вважає, що дане касаційне провадження підлягає закриттю, з огляду на приписи пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України
**6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги**
Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом (пункт 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 904/3463/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.20231, відкритого на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд
**УХВАЛИВ:**
**1.** Закрити касаційне провадження у справі № 904/3463/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
**Головуючий Н.М. Губенко**
**Судді О.М. Баранець**
** Г.О. Вронська **