ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 113466690

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 752/9894/18

Провадження по справі № 1-кп/752/249/23

У Х В А Л А

"12" вересня 2023 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі колегії:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

під час судового проведення засідання у кримінальному провадженні № 12017010000000034, дані про яке 29.06.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

встановив:

Триває судовий розгляд вищезазначеного кримінального провадження, під час якого прокурор заявив клопотання здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у державній зраді, тобто у вчиненні умисного діяння, вчиненого на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та інформаційній безпеці України, шляхом надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України. Досудове розслідування і судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювалися у загальному порядку з участю обвинуваченого ОСОБА_4 15.08.2019р. на нараді в Офісі Президента України ухвалено рішення про виконання протягом одного тижня домовленостей Президентів України і РФ щодо обміну тридцяти трьох заручників, військовополонених та інших осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні злочинів і кримінальні провадження стосовно яких перебувають у провадженні органів досудового розслідування і судах України, до числа яких входив обвинувачений ОСОБА_4 , які підлягають обміну на еквівалентну кількість військовополонених військовослужбовців України. Ухвалою суду від 22.08.2019р. обвинуваченому ОСОБА_4 був змінений запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладанням ряду обов`язків, зокрема з`являтися на виклики до суду. Між тим, у подальшому на виклики суду обвинувачений жодного разу не з`являвся. Про причини неявки не повідомляв. З жодними клопотаннями, заявами не звертався. Ухвалою суду від 23.06.2021 ОСОБА_4 був оголошений у розшук, у зв`язку з чим провадження у справі зупинено. Згідно даних Центру обробки спеціальної інформації ДПС України, ОСОБА_4 07.09.2019 через пункт пропуску «Бориспіль D» перетнув державний кордон України у напрямку аеропорту «Внуково» РФ, та станом на 14.05.2021 на територію України не повертався. Зазначене, на думку прокурора, свідчить про те, що ОСОБА_4 будучи обізнаним про наявність нерозглянутого кримінального провадження відносно нього у Голосіївському районному суді м. Києва, переховується від суду на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження. В обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, що ОСОБА_4 був одним з тих, кого Україна в процесі виконання міжнародних домовленостей обміняла на осіб, які утримувалися у РФ, тому його умисел на переховування на території РФ, яка визнана державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідності за вчинення інкримінованих йому дій, що є обов`язковою умовою для здійснення спеціального, є недоведеним.

Вислухавши клопотання прокурора, думку захисника з приводу заявленого клопотання, дослідивши певні матеріали судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, суд прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч.2 ст. 297-1 України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Підставою для здійснення спеціального судового провадження, відповідно до ч. 5 ст.139 КПК України також є ухилення від явки на судовий виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Так, згідно даних обвинувального акту приблизно наприкінці лютого - початку березня 2014, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, громадянин України ОСОБА_4 , з метою участі у діяльності збройного формування так званого «Самооборона Криму», будучи достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу Безпеки України», «Про міліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України, знаходячись на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, після співбесіди з невстановленими «ватажками» незаконного збройного формування «Самооборона Криму», ознайомившись із встановленими правилами поведінки, правами та обов`язками члена вказаного збройного формування, а також злочинними намірами та планами, спрямованими на вчинення вищезазначених дій, дав свою згоду на їх дотримання та виконання, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно вступив до не передбаченого законом України збройного формування «Самооборона Криму», з особистих мотивів перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту та навмисно погодився надавати представникам іноземної держави РФ та інших невстановлених російських організацій допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, яка полягала у сприянні їх зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України, шляхом розпалювання сепаратистських настроїв серед населення Автономної Республіки Крим, організації масових заворушень, захоплення військових частин та адміністративних будівель органів влади та місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим.

Так, 22.03.2014, приблизно в обідній час, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , разом з невстановленим наданий час особами зі складу не передбаченого законом України збройного формування «Самооборона Криму» та військовослужбовцями Збройних Сил РФ, які були озброєні вогнепальною зброєю, тяжким військовим озброєнням та військовою технікою, прибув на територію ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (« ІНФОРМАЦІЯ_3 »), розташованої у АДРЕСА_1, з метою сприяння російським військовим у здійсненні захоплення зазначеного стратегічного об`єкту.

Того ж дня, у період часу з 15 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., ОСОБА_4 , разом із не встановленими на даний час особами зі складу не передбаченого законом України збройного формування «Самооборона Криму», чинив активні дії, направлені на спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та інформаційній безпеці України, шляхом недопущення до військової частини проукраїнське налаштованого населення, застосування фізичної сили та залякування членів сімей військовослужбовців Збройних Сил України, а також спроб взяття їх у заручники, з метою подальшого здійснення впливу на військовослужбовців Збройних Сил України.

В результаті злочинних дій ОСОБА_4 22.03.2014 військовослужбовці збройних сил РФ безпідставно проникли на територію ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (« ІНФОРМАЦІЯ_3 »), шляхом руйнування паркану військової частини броньованою технікою (БТР), здійснили незаконне захоплення зазначеного стратегічного об`єкту та майна, у зв`язку з чим, бойова та мобілізаційна готовність військової частини була підірвана через позбавлення підрозділів Збройних сил України можливості оперативного реагування на військову агресію.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи за аналогічних обставин, приймав активну участь у захопленні 174-го Управління зенітної ракетної бригади військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 («ІНФОРМАЦІЯ_5»), та чинив дії, для надання допомоги у діяльності, спрямованій на передачу частини території України під юрисдикцію РФ, тобто для створення підґрунтя для окупації території.

Як наслідок, дві бойові одиниці, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (« ІНФОРМАЦІЯ_3 ») та ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 ( «ІНФОРМАЦІЯ_5») стали не боєздатні, в тому числі і через злочинні діяння ОСОБА_4 , наслідки яких відображаються до сьогоднішнього дня.

Крім того, ОСОБА_4 , перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, сприяв утриманню, посиленню та становленню окупаційної влади, що продовжує незаконні дії по окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя по даний час, особистим прикладом продемонстрував іншим громадянам знехтування вимогами Конституції України та інших нормативно- правових актів, шляхом розміщення на власній сторінці у соціальних мережах фотознімків, які пропагують дії проти конституційного ладу чинної влади України, підтримують ведення бойових дій на сході країни в зоні проведення Антитерористичної операції, з боку РФ та терористичних угрупувань «днр», «лнр», нагород представників окупаційної влади.

У подальшому, після окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, ОСОБА_4 нагороджений грамотою так званого «начальника штабу Севастопольського комітету оборони»: «За активну участь у виконанні бойових задач по захисту міста Севастополя у складі сил народної оборони», а також отримав нагородний хрест «За заслуги перед казачеством россии 2 степени».

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто у вчиненні умисного діяння, вчиненого на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та інформаційній безпеці України, шляхом надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

У травні 2018 з Київського апеляційного суду після визначення підсудності до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017010000000034, дані про яке 29.06.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_4 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2018 кримінальне провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_4 призначено до судового розгляду.

У даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово в ході судового розгляду за клопотанням прокурора продовжувався, в останнє ухвалою суду від 15.07.2019 строком на 60 днів.

15.08.2019 на нараді в Офісі Президента України ухвалено рішення про виконання протягом одного тижня домовленостей Президентів України і РФ щодо обміну тридцяти трьох заручників, військовополонених та інших осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні злочинів і кримінальні провадження стосовно яких перебувають у провадженні органів досудового розслідування і судах України, до числа яких входив обвинувачений ОСОБА_4 , які підлягають обміну на еквівалентну кількість військовополонених військовослужбовців України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.08.2019р. за клопотанням сторони обвинувачення та захисту обвинуваченому ОСОБА_4 був змінений запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладанням ряду обов`язків, зокрема з`являтися на виклики до суду.

Про наступне судове засідання, яке було призначено на 06.09.2019, ОСОБА_4 був повідомлений під розписку в судовому засіданні. Між тим, у подальшому на виклики суду обвинувачений жодного разу не з`являвся. Судові повістки про виклик, які направлялася за його адресою реєстрації та проживання, ОСОБА_4 не отримував, вони поверталися до суду. Про причини неявки суд не повідомляв. З жодними клопотаннями, заявами до суду не звертався.

Суду відома інформація, що ОСОБА_4 був одним з тих, кого Україна в процесі виконання міжнародних домовленостей обміняла на осіб, які утримувалися у РФ.

Згідно даних Центру обробки спеціальної інформації ДПС України, ОСОБА_4 07.09.2019 через пункт пропуску «Бориспіль D» перетнув державний кордон України у напрямку аеропорту «Внуково» РФ, та станом на 14.05.2021 на територію України не повертався.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2021 за клопотанням прокурора обвинувачений ОСОБА_4 був оголошений у розшук, як такий, що переховується від суду, у зв`язку з чим провадження у справі зупинено.

У зв`язку з чим, ГУНП в АР Крим та м. Севастополі була заведена оперативно - розшукова справа «Розшук» № 6443/2022.

Згідно даних Центру обробки спеціальної інформації ДПС України, ОСОБА_4 07.09.2019 через пункт пропуску «Бориспіль D» перетнув державний кордон України у напрямку аеропорту «Внуково» РФ, та станом на 02.06.2022 на територію України не повертався.

Тобто, ОСОБА_4 будучи обізнаним про наявність нерозглянутого кримінального провадження відносно нього у Голосіївському районному суді м. Києва, у вересні 2019 року виїхав на територію РФ та до України не повертався.

Постановою Верховної Ради України «Про комплекс невідкладних заходів щодо практичної реалізації міжнародно-правової відповідальності РФ за збройну агресію проти України» від 20.03.2018 № 2356-VIII, РФ визнано державою - агресором.

Згідно ч.8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що вона виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами 1,2, 4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора та суду.

Враховуючи, що існують достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуває на території РФ, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, відсутністю будь-яких дипломатичних зв`язків України із зазначеною державою, виклик обвинуваченого здійснювався відповідно до вимог ч.5 ст. 139 КПК України, а саме шляхом публікації судових повісток про виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження зокрема у газеті «Урядовий кур`єр» № 212 від 01.10.2022, № 276 від 30.12.2022, № 162 від 12.08.2023 та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

За всіма вказаними судовими викликами ОСОБА_4 до суду не з`явився. Клопотань, заяв, скарг будь-якого характеру не подавав.

Обвинувачений ОСОБА_4 забезпечений захисником з числа адвокатів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_4 , який перебуває на території РФ, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, обізнаний про наявність кримінального провадження щодо нього, відмовився від права предстати перед українським судом за діяння, які йому інкримінуються, та захищати себе безпосередньо тощо. Така поведінка обвинуваченого дає суду підстави вважати, що ОСОБА_4 переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Суд використав всі можливості для того, щоб забезпечити обвинуваченому ОСОБА_4 права, які гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, зокрема щодо таких гарантій як: бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку розуміє, про характер і підставу пред`явленого обвинувачення; мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту і спілкуватися з обраним захисником; бути засудженим у його присутності та захищати себе особисто або за посередництвом обраного захисника; бути повідомленою про це право і мати призначеного захисника безоплатно.

Суд вважає, що визначені ч. 5 ст. 139, ч. 3 ст. 323 та п.20-1 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України умови та обставини для здійснення спеціального судового провадження у даному кримінальному проваджені встановлені, та їх доведеність не викликає сумнівів.

Керуючись вимогами ч.3 ст.323, 350 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Судовий розгляд кримінального провадження № 12017010000000034, дані про яке 29.06.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, здійснювати в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого.

Для участі в судовому засіданні викликати прокурора, захисника та обвинуваченого.

Виклик обвинуваченого у судове засідання, а також її інформування щодо здійснення судового спеціального провадження, здійснити шляхом опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та офіційному веб-сайті суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

______________ _______________ ______________