ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 113462506

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

14.09.2023

Справа № 910/3070/21 (910/14495/23)

Суддя Господарського суду міста Києва Мандичев Д.В., розглянувши

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олімпікс" (01601, м. вул. Банкова,2, ідентифікаційний номер 39288133)

про стягнення заборгованості в межах покладеної солідарної відповідальності.

в межах справи №910/3070/21

За заявою Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (14000, м. Чернігів, вул. Преображенська,2, ідентифікаційний номер 09809192)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" (04166, м. Київ, провулок Тбіліський, 1, ідентифікаційний номер 31956217)

про банкрутство

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3070/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 року, задоволено заяву ліквідатора про покладення солідарної відповідальності на керівника. Визнано ОСОБА_1 солідарним боржником за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет".

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідлаьністю "Будівельна компанія "Олімпікс" до ОСОБА_1 про стягнення 2 939 400,16грн. заборгованості в межах покладеної солідарної відповідальності в порядку п.2 ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

За абзацом другим частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника виникає після встановлення ухвалою суду порушення ним приписів абзацу першого цієї норми та його вини у невиконанні обов`язку визначеного цією нормою.

Таке право як закріплено законодавцем в реченні третьому абзацу другого частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства належить виключно кредиторам боржника.

Кодексу України з процедур банкрутства не визначає, які саме кредитори (поточні, конкурсні або забезпечені) мають право звернення своїх вимог до керівника боржника, однак з урахуванням текстуального викладення речення третього абзацу другого частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства таке звернення можливе після визнання судом всіх вимог кредиторів, а отже, після постановлення ухвали за результатами проведення попереднього засідання.

Крім того, у Кодексу України з процедур банкрутства відсутні конкретно визначені вимоги щодо форми звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо. Однак розгляд цих вимог, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами ГПК України в порядку визначеному статтею 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство, в т.ч. із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об`єднання позовів (стаття 173 ГПК України).

У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, подана заява по своїй суті є позовною заявою.

Згідно з ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За змістом ст. ст. 161, 164 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявою по суті справи є, зокрема, позовна заява.

У відповідності до п.4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Як вбачається з поданої до суду заяви про стягнення стягнення заборгованості в межах покладеної солідарної відповідальності, позивачем фактично не визначено коло осіб, до яких (якого) подано позов, а визначено сторін як :заявник, боржник, ліквідатор та кредитори. При цьому, суб`єкту, до якого заявлено вимоги не надано процесуального статусу.

Беручи до уваги системний аналіз ст. 45, 161,162 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що відсутність визначеної особи, якій пред`явлено позов, унеможливлює розгляд такого позову.

Відтак, суд пропонує позивачу визначити коло учасників спору та їх процесуальний статус.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до чч.2-3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Як вбачається з наданих матеріалів, позивачем заявлено вимоги на підставі певних процесуальних документів, зокрема ухвал Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 та від 19.07.2023 у справі №910/3070/21, однак належним чином засвідчені копії вказаних процедсуальних документів не долучено.

Згідно зі ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

3. Встановити заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Мандичев Д.В.