ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 113086309

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

29 серпня 2023 року м. Харків Справа №922/2146/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (вх.№1521Х від 11.08.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/2146/23 (м. Харків, суддя Трофімов І.В., повний текст рішення складено 31.07.2023),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія», м. Київ,

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», м. Харків,

про стягнення 16 540 018,65 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за договором постачання природного газу для власних потреб №12А167-1179-21 від 29.10.2021 у розмірі 11 039 128,17 грн, пені у розмірі 3 628 225,40 грн, 3% річних у розмірі 251 383,32 грн, інфляційних втрат у сумі 1 621 281,75 грн. Також, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 248 100,28 грн та витрат на професійну правничу (правову) допомогу (орієнтовно 330 800,37 грн).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» основну заборгованість у розмірі 11 039 128,17 грн, пеню в розмірі 3 628 225,40 грн, 3% річних у розмірі 251 383,32 грн, інфляційні втрати в сумі 1 621 281,75 грн та судовий збір у сумі 248 100,28 грн. Ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» з вказаним рішенням не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/2146/23 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (вх.№1521Х від 11.08.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/2146/23 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Повідомлено апелянта про можливість подати заяву про усунення недоліків у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№10128 від 25.08.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 14.08.2023. Зокрема, апелянтом надано докази направлення копії апеляційної скарги з додатками на офіційну юридичну адресу позивача.

Водночас, скаржником також було надано клопотання (вх.№10126 від 25.08.2023), в якому просить відстрочити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» сплату судового збору до постановлення судового рішення в даній справі.

В обґрунтування наведеного клопотання апелянт посилається на соціальне значення справи, неможливість проведення платежів, відсутність фінансування товариства, скрутний майновий стан, викликаний, крім рішення органу державної влади про зупинення дії ліцензії за основним видом діяльності, режимом воєнного стану в Україні. Крім того, скаржник вказує, що неможливо зібрати грошові кошти в сумі 372150,42 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 в установлений судом десятиденний строк шляхом посилення претензійно-позовної роботи по досудовому врегулюванню заборгованості споживачів Харківської області за розподіл природного газу. Наведені обставини є підставою для відстрочення сплати судового збору та не суперечать такій засаді судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Розглянувши подане апелянтом клопотання, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав викладених вище. Цей перелік умов є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Обґрунтовуючи соціальне значення даної справи, апелянт посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» заявлено позовні вимоги про стягнення грошових коштів за поставлений природний газ за період: листопад – грудень 2022, січень 2023, який входить до складу злочину в кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000420000075 від 25 жовтня 2022 року.

Проте, скаржником не зазначено яким чином дане кримінальне провадженні на стадії досудового розслідування свідчить про те, що предметом позову у справі №922/2146/23 є захист соціальних прав та не надано належних доказів на обґрунтування вказаного твердження.

Отже, з огляду на те, що апелянтом не доведено, що предметом спору у даній справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи клопотання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору суд відхиляє.

Близька за змістом правова позиція щодо застосування положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20 та в ухвалах Верховного Суду від 11.06.2021 у справі №906/979/20, від 21.12.2021 у справі №913/104/21, від 20.07.2022 у справі №4/30.

Також суд апеляційної інстанції вказує, що особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Саме по собі введення воєнного стану на території України не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору. Рішення органу державної влади про зупинення дії ліцензії за основним видом діяльності відповідача також не свідчить про відсутність грошових коштів для сплати судового збору.

Апелянт посилається на скрутний майновий стан та відсутність фінансування, проте у розумінні вимог статей 73, 75-77 Господарського процесуального кодексу України останнім не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин щодо неможливості сплати судового збору у встановлених порядку, розмірі та у визначений судовим рішенням строк.

Крім того, скаржник не надав будь-яких доказів, які б свідчили про вжиття останнім всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, що виключає його задоволення.

Таким чином, Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» у визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі №922/2146/23 строк, не було усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги, а також не доведено наявності правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення по суті.

Поряд із наведеним, у рекомендаціях від 02.03.2022, прийнятих Радою суддів України, вказано про необхідність виважено підходити до питань, пов`язаних із поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 15.11.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27.07.2023 №3275-ІХ).

Відповідно до статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).

Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, зокрема, ураховувати, чи вживалися скаржником заходи для реалізації свого права на подання скарги у розумні інтервали часу, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.

Враховуючи, що апелянт частково усунув недоліки, вказані в ухвалі від 14.08.2023, що свідчить про намір ініціювання апеляційного оскарження, з метою уникнення надмірного формалізму, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк для повного усунення недоліків поданої апеляційної скарги. А саме, апелянт повинен надати докази сплати судового збору у розмірі 372150,42 грн.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції роз`яснює скаржнику, що згідно з п. 4 ст. 174, п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.

Керуючись статтями 119, 174, 232, 234, 235, п.2 ч. 3 ст. 258, ст. 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2.Продовжити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» строк на усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі №922/2146/23.

3.Встановити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» строк на усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

4.Повідомити апелянта про можливість подати заяву про усунення недоліків у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги».

5.Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.

6.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук