ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 112845576

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

15 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 902/975/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши заяви суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І.

про самовідвід у справі №902/975/21

та заяву ОСОБА_1

про відвід судді Кібенко О.Р.

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_3 ,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Торговець цінними паперами "Реєстр-Консалтинг" (далі - ТОВ "Реєстр-Консалтинг"),

4) Акціонерного товариства "Райффайзен Банк",

5) Приватного акціонерного товариства "Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування із чужого незаконного володіння простих бездокументарних іменних акцій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області із позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.08.2014 №БВ 158, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Договір №БВ 158), витребування із чужого незаконного володіння простих бездокументарних іменних акцій та зобов`язання вчинити дії.

2. Господарський суд Вінницької області рішенням від 14.10.2022 у справі №902/975/21 позов задовольнив частково. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 02.03.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови; в частині задоволених позовних вимог рішення скасував та ухвалив в цій частині нове рішення - про відмову у позові.

3. 03.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

4. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2023 для розгляду справи №902/975/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р.- головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.

5. Верховний Суд ухвалою від 24.04.2023 касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) як таку, що оформлена з порушенням вимог п.2 ч.4 ст.290 ГПК.

6. 15.05.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана 12.05.2023 заява про усунення недоліків касаційної скарги з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 24.04.2023.

7. Верховний Суд ухвалою від 05.06.2023 відкрив касаційне провадження у справі №902/975/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.07.2023.

8. У зв`язку із перебуванням судді Кролевець О.А. у відпустці з 03.07.2023 до 18.07.2023 та з 19.07.2023 до 21.07.2023 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2023 №37-к) протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023 для розгляду справи №902/975/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р.- головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.

9. Верховний Суд ухвалою від 12.07.2023 оголосив перерву у судовому засіданні до 09.08.2023.

10. Суддя Кібенко О.Р. перебувала у відпустці з 17.07.2023 до 04.08.2023 (наказ в.о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2023 №61-к), а суддя Кондратова І.Д. перебуває у відпустці з 07.08.2023 до 25.08.2023 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2023 №89-кв).

11. 07.08.2023, напередодні судового засідання, призначеного на 09.08.2023, суддям Кібенко О.Р. та Студенцю В.І. із соціальної мережі Фейсбук стало відомо, що 06.08.2023 на порталі "АНТИКОР" було розміщено статтю, зі змісту якої вбачається, зокрема, про начебто вчинення у справі №902/975/21 дій, умисно спрямованих на формування складу суду, аналогічного тому, який розглядав іншу справу (№902/1076/21), та в якій Верховний Суд, нібито діючи упереджено, ухвалив рішення на користь ОСОБА_1 ( Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р. , Студенець В.І.).

12. Розцінюючи вищезгадану публікацію на порталі "АНТИКОР" та її поширення у мережі Фейсбук як втручання у здійснення правосуддя та спробу впливу на суд з метою схилити суддів до прийняття бажаного рішення у справі №902/975/21, а також як прояв неповаги до суду, на виконання вимог ч.4 ст.48 Закону "Про судоустрій і статус суддів", 08.08.2023 судді Кібенко О.Р. та Студенець В.І. звернулися до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора з повідомленням про втручання у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя.

13. 07.08.2023 та 08.08.2023 учасників справи (їх представників) телефонограмами було повідомлено, що судове засідання, призначене на 09.08.2023, не відбудеться у зв`язку із відпусткою судді Кондратової І.Д., а про дату та час наступного судового засідання їх буде повідомлено додатково.

14. 09.08.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №902/975/21, подана цього ж дня (зареєстрована 09.08.2023 о 14:46).

15. Вказану заяву, із посиланням на пункти 3, 4, 5 ч.1 ст.35 ГПК (суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; порушено порядок визначення судді для розгляду справи; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді), мотивовано, зокрема, таким:

1) відповідно до протоколу автоматизованого розподілу цієї судової справи між суддями від 10.07.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.; підставою для заміни судді Кролевець О.А. було її перебування у відпустці; 08.08.2023 стало відомо про те, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 не відбудеться, оскільки, суддя Кондратова І.Д., яка входить до складу колегії суддів у цій справі, перебуває у відпустці; суддя Кібенко О.Р. не ініціювала повторний автоматизований розподіл лише у цій справі, оскільки, у інших справах, які також призначені до розгляду на 09.08.2023, був проведений повторний автоматизований розподіл у зв`язку із перебування судді Кондратової І.Д. у відпустці; наведені обставини свідчать про явне та умисне зволікання щодо розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , що викликає у сторони сумніви щодо безсторонності, неупередженості та об`єктивності судді Кібенко О.Р.; суддя Кібенко О.Р. грубо порушила порядок визначення суддів для розгляду цієї справи, зокрема, п.3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді (далі - Тимчасові засади);

2) суддя Кібенко О.Р. порушує розумні строки розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , передбачені ст.306 ГПК; касаційна скарга була подана 03.04.2023, зареєстрована у Верховному Суді 05.04.2023; 24.04.2023 суддя Кібенко О.Р. постановила ухвалу про залишення касаційної скарги без руху; 12.05.2023 було подано заяву про усунення недоліків; лише 05.06.2023 Верховний Суд вирішив питання щодо відкриття касаційного провадження у цій справі №902/975/21; строк розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 спливає 04.08.2023; відповідну касаційну скаргу можливо було розглянути 09.08.2023, проте, з невідомих причин суддя Кібенко О.Р. не ініціювала повторний автоматичний розподіл у зв`язку із перебування судді Кондратової І.Д. у відпустці; таке зволікання у розгляді касаційної скарги викликає у сторони сумніви щодо безсторонності, неупередженості та об`єктивності судді Кібенко О.Р.;

3) суддя Кібенко О.Р. входила до складу суддів, що розглядали касаційні скарги ТОВ "Реєстр-Консалтинг" та ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 у справі №902/1076/21; 12.07.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І. ухвалив постанову у справі №902/1076/21, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив; при цьому було повідомлено про наявність у судді Кібенко О.Р. окремої думки; у цей же день - 12.07.2023 розглядалася касаційна скарга ОСОБА_1 у справі №902/975/21; суддя Кібенко О.Р. надала можливість учасникам цієї справи (№902/975/21) надати свої письмові пояснення з урахуванням ухваленої постанови у справі №902/1076/21 та її окремої думки; станом на 09.08.2023 справа №902/1076/21 досі перебуває у судді Кібенко О.Р., окрема думка досі не сформована, хоча минув майже місяць з моменту ухвалення постанови у справі №902/1076/21; така бездіяльність судді Кібенко О.Р. позбавила ОСОБА_1 та інших учасників справи підготувати і подати до дати судового засідання у справі №902/975/21 свої письмові пояснення; вказане також свідчить про явне та умисне зволікання з боку судді Кібенко О.Р. щодо розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , що викликає у сторони сумніви у безсторонності, неупередженості або об`єктивності судді;

4) суддя Кібенко О.Р. висловить свою окрему думку щодо незгоди із рішенням, ухваленим у справі №902/1076/21 про задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , яка є майже ідентичною зі справою №902/975/21; тобто рішення судді Кібенко О.Р. у цій справі є заздалегідь зрозумілим, воно буде відповідати її окремій думці, що викладена у справі №902/1076/21; вказане виключає можливість перебування судді Кібенко О.Р. у складі колегії суддів у справі №902/975/21.

16. У зв`язку із відпусткою судді Кондратової І.Д. (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2023 №89-кв), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 для розгляду справи №902/975/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.

17. 11.08.2023 суддя Бакуліна С.В. подала заяву про самовідвід у розгляді справи №902/975/21 на підставі п.4 ч.1 ст.35 ГПК (зареєстрована 11.08.2023 о 14:15).

18. Заява про самовідвід судді Бакуліної С.В. мотивована, зокрема, таким:

- законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом випадковості;

- першочергово склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №902/975/21 було сформовано (05.04.2023) з судді Кібенко О.Р. (постійна колегія Кібенко О.Р. , Бакуліна С.В. , Студенець В.І. ), та резервних суддів (Кролевець О.А., Кондратова І.Д.), та в подальшому у зв`язку з відпусткою судді Кролевець О.А. до складу колегії суддів було залучено суддю з постійної колегії Студенця В.І.;

- колегія суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І., визначена за результатами нового розподілу справи між суддями (10.07.2023), в судовому засіданні 12.07.2023 оголосила перерву у розгляді справи до 09.08.2023, проте в цю дату розгляд справи не відбувся у зав`язку з перебуванням судді Кондратової І.Д. у відпустці;

- цього ж дня, після подання ОСОБА_1 заяви про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №902/975/21, було призначено її повторний автоматизований розподіл, за результатами якого до складу колегії суддів включено суддю з постійної колегії - Бакуліну С.В; вказаний повторний розподіл судової справи фактично визначив склад колегії суддів також і для її розгляду по суті;

- така заміна суддів суперечить принципу випадковості визначення колегії суддів, адже у зв`язку з перебуванням суддів Кролевець О.А. та Кондратової І.Д. (які є резервними суддями щодо постійної колегії: Кібенко О.Р. доповідач, Бакуліна С.В., Студенець В.І.) у відпустці до складу колегії суддів могла бути включена лише суддя з постійної колегії - Бакуліна С.В., що в свою чергу свідчить про штучне визначення колегії суддів; вибір відбувався лише серед суддів: Бакуліна С.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023);

- з відкритого джерела в мережі інтернет "АНТИКОР" (https://antikor.com.ua/) стало відомо, що 06.08.2023 о 14:03 була опублікована стаття, в якій автор зазначав про очевидну прогнозованість зміни складу колегії суддів у цій справі на: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В, Студенець В.І, у зв`язку з тим, що суддя Кондратова І.Д. з 07.08.2023 перебуватиме у відпустці, а суддя Бакуліна С.В. в цю дату виходить із відпустки;

- метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін та інших учасників судового процесу щодо неупередженості Верховного Суду та забезпечення довіри до судової влади в Україні, вважаю, що не можу брати участь у касаційному перегляді цієї справи.

19. 15.08.2023 суддя Бакуліна С.В. подала також доповнення до заяви про самовідвід (зареєстроване 15.08.2023 о 11:22), у якому посилається на п.5 ч.1 ст.35 ГПК та додатково вказує:

- відповідно до ч.2 ст.39 ГПК питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; до початку розгляду справи, призначеного на 12.07.2023, у зв`язку з перебуванням судді Кролевець О.А. у відпустці, повторним автоматизованим розподілом визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І; тобто з цієї дати (10.07.2023) розгляд справи №902/975/21 та всі процесуальні дії повинні вчинятись саме цим складом суду (колегії суддів);

- в судовому засіданні 12.07.2023 вказана колегія суддів в межах розумних строків для розгляду цієї справи, який закінчився 04.08.2023, оголосила перерву до 09.08.2023, проте після публікації 06.08.2023 на інтернет-ресурсі "АНТИКОР" статті, в якій автор зазначав про очевидну прогнозованість зміни складу колегії суддів у цій справі (з судді Кондратової І.Д. на суддю Бакуліну С.В.), розгляд справи 09.08.2023 не відбувся з посиланням на перебування судді Кондратової І.Д. у відпустці;

- такі дії викликають сумніви в їх послідовності, адже у випадку перебування судді Кролевець О.А. у відпустці (15 робочих днів) на підставі службової записки судді Кібенко О.Р. було проведено повторний автоматизований розподіл справи з метою заміни судді, яка перебуває у відпустці, очевидно вважаючи таке перебування у відпустці довготривалим та з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи; проте, у випадку перебування у відпустці судді Кондратової І.Д. (15 робочих днів) відповідного автоматизованого розподілу судової справи проведено не було;

- проте цього ж дня, після подання ОСОБА_1 заяви про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №902/975/21 на підставі службової записки судді Кібенко О.Р. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи; вказаний повторний розподіл судової справи (зміна складу суду для розгляду заяви про відвід судді Кібенко О.Р.) мав наслідком визначення складу колегії суддів також і для її розгляду справи по суті, чого не було здійснено до судового засідання, яке мало відбутись в цей же день - 09.08.2023;

- такі процесуальні дії свідчать про штучність залучення судді Бакуліної С.В. як до розгляду заяви про відвід судді Кібенко О.Р., яка в силу ч.2 ст.39 ГПК повинна була розглядатись колегією суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І. (складом суду, який розглядав справу по суті та зміна якого не була здійснена до моменту надходження відповідної заяви про відвід), так й до розгляду цієї справи по суті;

- за умови, що головуючий суддя Кібенко О.Р. не ініціювала зміну складу суду (колегії суддів) для розгляду справи по суті 09.08.2023, у зв`язку з чим розгляд справи в цей день не відбувся, відповідні процесуальні дії щодо розгляду питання про відвід судді Кібенко О.Р. повинні були здійснюватися після виходу судді Кондратової І.Д. з відпустки;

- необхідність невідкладно розглянути питання про відвід не може бути підставою для зміни складу суду (колегії суддів), адже така зміна для вирішення питання про відвід прямо не передбачена законом та може свідчити про можливість маніпулювання при формуванні складу суду (колегії суддів) для розгляду справи по суті лише через необхідність такої зміни для невідкладного вирішення питання про відвід.

20. 11.08.2023 суддя Студенець В.І. також подав заяву про самовідвід у розгляді справи №902/975/21 на підставі п.5 ч.1 ст.35 ГПК (зареєстрована 11.08.2023 о 15:35).

21. Заява про самовідвід судді Студенця В.І. мотивована, зокрема, таким:

- Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І. розглянули касаційну скаргу ТОВ "Реєстр-Консалтинг" та ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 у справі №902/1076/21; за результатами розгляду справи 12.07.2023 винесено постанову, якою касаційну скаргу ТОВ "Реєстр-Консалтинг" задоволено частково; касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 скасовано, а рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 залишено в силі;

- напередодні судового засідання у справі №902/975/21, призначеного на 09.08.2023, в мережі Інтернет 06.08.2023 на порталі "АНТИКОР" було розміщено статтю, зі змісту якої вбачається, зокрема, про начебто вчинення у справі №902/975/21 дій, умисно спрямованих на формування складу суду, аналогічного тому, який розглядав іншу справу (№902/1076/21), та в якій Верховний Суд, нібито діючи упереджено, ухвалив рішення на користь ОСОБА_1 ;

- розцінюючи зазначену публікацію на порталі "АНТИКОР" та її поширення у мережі Інтернет як втручання у здійснення правосуддя та спробу впливу на суд, судді Кібенко О.Р. та Студенець В.І. звернулися до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора з повідомленням про втручання у діяльність суддів;

- враховуючи наведені обставини, а також склад учасників у зазначених справах, предмет та підстави позовів, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №902/975/21, забезпечення довіри учасників даної справи до судових рішень Верховного Суду, заявляю самовідвід у розгляді справи №902/975/21.

22. Розглянувши заяви суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І. про самовідвід у розгляді цієї справи, доповнення судді Бакуліної С.В. до заяви про самовідвід, Верховний Суд дійшов висновку, що вони є необґрунтованими з огляду на таке.

23. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.

24. В силу положень частин 2 та 3 ст.38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

25. Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

26. Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

27. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

28. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

29. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

30. У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено:

- справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім`ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (п.28);

- будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім`ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв`язкам впливати на будь-яке судове рішення (п.29);

- іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (п.30);

- якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (п.55);

- неупередженість пов`язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об`єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (п.56);

- суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов`язків суддя не виявляє належної об`єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (п.61);

- суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов`язками (п.66);

- для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об`єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам`ятати, що від нього вимагають очевидної об`єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (п.87).

31. Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

32. Згідно з ч.2 ст.8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.

33. Визначення складу господарського суду унормовано ст.32 ГПК.

34. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в ч.2 ст.6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ (ч.1 ст.32 ГПК).

35. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач (ч.2 ст.32 ГПК).

36. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (ч.3 ст.32 ГПК).

37. Відповідно до ч.9 ст.32 ГПК невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

38. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів (ч.10 ст.32 ГПК).

39. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.13 ст.32 ГПК).

40. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.19 ст.32 ГПК).

41. Подібні норми містяться у Положенні про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (далі - Положення про АСДС) та у Тимчасових засадах.

42. Зокрема, у п.57 Положення про ЄСІТС передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

43. Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів у складі трьох суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою визначається суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їхньої спеціалізації (за наявності) (п.74 Положення про ЄСІТС).

44. Відповідно до п.67 Положення про ЄСІТС справа, розгляд якої здійснюється колегією суддів, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений автоматизованою системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

45. Відповідно до п.90 Положення про ЄСІТС якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки) здійснюється автоматизованим розподілом з числа резервних суддів. У разі неможливості здійснити заміну такого судді з числа резервних суддів заміна здійснюється з числа суддів, які мають відповідну спеціалізацію та входять до складу відповідної судової палати, а за відсутності таких суддів у складі відповідної судової палати - із загального списку повноважних суддів суду.

46. Пунктом 2.3.23 Положення про АСДС передбачено, що якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу.

47. Підпункт 2.3.25 п.2.3 Положення про АСДС передбачає, що відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів. Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в пп.2.3.23 п.2.3 цього Положення.

48. Відповідно до п.1.7 Тимчасових засад, визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється АСДС під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права (далі - відповідальна особа), а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).

49. Для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому п.1.7 цих Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійної колегії суддів, до якої входить суддя-доповідач, з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу (п.2.3 Тимчасових засад).

50. Згідно з п.32 Тимчасових засад у випадках, що унеможливлюють участь судді, який не є суддею-доповідачем у справі, що може перешкодити розгляду конкретної справи у строки, встановлені процесуальним законом, повторний автоматизований розподіл здійснюється за ініціативою (повідомлення або службова записка) судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату чи заступника керівника апарату в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

51. Отже, ч.13 ст.32 ГПК та пп.2.3.25 п.2.3 Положення про АСДС закріплюють принцип незмінності складу суду.

52. Однак у визначених випадках, з метою дотримання встановлених строків розгляду справи, зміна складу суду може відбутися за ініціативою судді-доповідача на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату чи заступника керівника апарату суду.

53. При цьому із наведених норм не випливає обов`язок судді-доповідача ініціювати у всіх випадках проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи. Це питання вирішується суддею-доповідачем у кожній конкретній справі на власний розсуд з урахуванням вимог ГПК щодо незмінності складу суду, неупередженості судді, та дотримання розумних строків розгляду справи.

54. Згідно з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.02.2023 №5 до персонального складу постійної колегії суддів у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів входять судді Бакуліна С.В., Кібенко О.Р., Студенець В.І.

55. Резервними суддями цієї постійної колегії суддів є судді Кондратова І.Д. та Кролевець О.А. (рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.02.2023 №6).

56. Враховуючи наведені обставини, факт публікації інформації про можливе вчинення дій, спрямованих на умисне формування складу суду аналогічного тому, який розглядав справу №902/1076/21, звернення суддів Кібенко О.Р. та Студенця В.І. з повідомленням про втручання у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, суддя Кібенко О.Р. прийняла рішення не ініціювати заміну судді-члена колегії Кондратової І.Д., незважаючи на її перебування у відпустці більше чотирнадцяти днів.

57. Верховний Суд звертає увагу, що суддя Кібенко О.Р. також перебувала у відпустці більше чотирнадцяти днів (з 17.07.2023 до 04.08.2023), однак справу не було передано для повторного автоматизованого розподілу, можливість чого передбачена ч.9 ст.32 ГПК.

58. Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.39 ГПК питання про відвід вирішується невідкладно.

59. Частинами 2 та 3 ст.39 ГПК передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.32 цього Кодексу.

60. З метою дотримання вимог ч.7 ст.39 ГПК, суддя-доповідач ініціювала здійснення заміни судді-члена колегії Кондратової І.Д. для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кібенко О.Р., яка надійшла до суду 09.08.2023.

61. При цьому, оскільки суддя Бакуліна С.В. входить до складу постійної колегії суддів (Бакуліна С.В., Кібенко О.Р., Студенець В.І.), то незалежно від обставин перебування у відпустці резервного судді (суддів) цієї колегії, вибір суддів для розгляду справи відбувається виключно із числа суддів, які входять до складу постійної колегії, тобто, у цьому випадку, серед однієї судді - Бакуліної С.В. (оскільки на момент повторного авторозподілу 09.08.2023 інший член постійної колегії - суддя Студенець В.І. вже був включений до складу суду для розгляду цієї справи).

62. Зі змісту ч.1 ст.32 ГПК вбачається, що принцип випадковості застосовується саме при визначенні судді-доповідача (у разі колегіального розгляду справи), у той час як судді-члени колегії безальтернативно обираються з числа тих суддів, які входять до постійної колегії, членом якої є суддя-доповідач (за умови, що на момент автоматизованого розподілу такі судді включені до переліку суддів, серед яких він здійснюється (не перебувають у відрядженні, відпустці тощо)) (частини 2, 3 ст.32 ГПК).

63. Тобто, норми ГПК щодо постійних колегій суддів (частини 2, 3 ст.32 ГПК), резервних суддів (ч.10 ст.32 ГПК) обмежують застосування принципу випадковості, оскільки після обрання автоматизованою системою судді-доповідача (із застосуванням цього принципу), ці норми фактично обмежують коло суддів, які можуть входити до складу колегії разом із суддею-доповідачем.

64. І лише у випадку, якщо замінити суддю, який вибув (члена постійної колегії), з числа резервних суддів неможливо, його заміна здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, передбаченому ч.1 цієї статті (ч.11 ст.32 ГПК).

65. Зазначене підтверджується також тим, що в усіх справах (а не лише у справі, що переглядається) при заміні судді члена-колегії, який не входить до постійної колегії судді-доповідача, вибір суддів здійснюється у першу чергу серед тих суддів, які є членами постійної колегії, і які можуть здійснювати розгляд справи (зокрема, не перебувають у відпустці), однак не входять до складу колегії з розгляду конкретної справи (як суддя Бакуліна С.В. у цьому випадку) на момент здійснення повторного авторозподілу.

66. Таким чином, твердження щодо порушення принципу випадковості визначення колегії суддів у цій справі не знайшли свого підтвердження.

67. Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.106 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав умисного або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу) (пп."д" п.1), безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (п.2).

68. Враховуючи наведені положення Закону "Про судоустрій і статус суддів" та ч.7 ст.39 ГПК необґрунтованими є також твердження, що необхідність невідкладно розглянути питання про відвід не може бути підставою для зміни складу суду.

69. Разом з тим, ані положення ГПК, ані норми Положення про ЄСІТС, Положення про АСДС чи Тимчасових засад не розмежовують порядок визначення складу суду (зокрема й порядок заміни судді-члена колегії) в залежності від мети здійснення такого визначення (заміни) - чи то для розгляду заяви про відвід (або вирішення іншого процесуального питання) у справі, чи для розгляду справи по суті.

70. Враховуючи положення частин 2 та 7 ст.39 ГПК (що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу та що питання про відвід вирішується невідкладно), суддя-доповідач була змушена ініціювати зміну складу суду (шляхом заміни судді-члена колегії), який розглядає справу, для якнайшвидшого вирішення цим складом питання про власний відвід.

71. У цьому випадку розсуд судді-доповідача щодо здійснення заміни судді-члена колегії є суттєво обмеженим.

72. З урахуванням зазначеного, не знайшли свого підтвердження також доводи щодо необхідності вирішення питання про відвід тим складом суду, який розглядав справу по суті та зміна якого не була здійснена до моменту надходження відповідної заяви про відвід.

73. Стаття 15 Кодексу суддівської етики передбачає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Водночас, у цій нормі вказано, що суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

74. У п.66 Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів вказано, що суддя має уникати занадто частих відводів. Суддя має бути готовим займатися питаннями, які підлягають розгляду у суді. Бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження суспільної довіри до чесності та непідкупності судових органів необхідно позбавити суддю права розглядати якусь справу та ухвалювати по ній рішення. З іншого боку, численні відводи суддів можуть викликати недовіру суспільства до складу суду та цього судді, а також привести до невиправданої завантаженості його колег. У сторін судового процесу може скластися враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їх справи, що небажано.

75. Отже суддя, вирішуючи питання про самовідвід, не може керуватися виключно бажаннями сторони змінити склад суду та заявами сторони про недовіру. Відповідно до положень ст.35, ч.3 ст.38, ч.2 ст.39 ГПК як відвід, так і самовідвід мають бути обґрунтованими, мати вагомі підстави. Така вимога спрямована на запобігання як прагненню сторони обрати сприятливий, бажаний для себе склад суду, так і безпідставному ухиленню судді від розгляду певних справ.

76. Окрім цього, відповідно до ч.4 ст.35 ГПК незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

77. Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

78. Таким чином, факт розгляду суддями Бакуліною С.В. та Студенцем В.І. справи №902/1076/21, з урахуванням складу її учасників, предмету та підстав позову, які є подібними до справи, що переглядаються, не є підставою для відводу (самовідводу) цих суддів у справі №902/975/21.

Щодо заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кібенко О.Р.

(І) щодо вирішення питання про заміну судді-члена колегії Кондратової І.Д. для розгляду справи (пп.1 п.15 цієї ухвали)

79. Як вже було зазначено, ч.13 ст.32 ГПК та пп.2.3.25 п.2.3 Положення про АСДС закріплюють принцип незмінності складу суду (див. пункти 32-51 цієї ухвали).

80. У визначених випадках, з метою дотримання встановлених строків розгляду справи, зміна складу суду може відбутися за ініціативою судді-доповідача на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату чи заступника керівника апарату суду.

81. При цьому із норм ГПК, Положення про ЄСІТС, Положення про АСДС та Тимчасових засад не випливає обов`язок судді-доповідача ініціювати у всіх випадках проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи. Це питання вирішується суддею доповідачем у кожній конкретній справі на власний розсуд з урахуванням вимог ГПК щодо незмінності складу суду, неупередженості судді, та дотримання розумних строків розгляду справи.

82. Враховуючи наведені обставини, факт публікації інформації про можливе вчинення дій, спрямованих на умисне формування складу суду аналогічного тому, який розглядав справу №902/1076/21, звернення суддів Кібенко О.Р. та Студенця В.І. з повідомленням про втручання у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, суддя Кібенко О.Р. прийняла обґрунтоване рішення не ініціювати заміну судді-члена колегії Кондратової І.Д.

83. Отже, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи заявника про порушення суддею Кібенко О.Р. порядку визначення суддів для розгляду цієї справи (з урахуванням зазначеного, зокрема, у пунктах 31-57 цієї ухвали).

(ІІ) щодо дотримання строків розгляду касаційної скарги (підпункти 2, 3 п.15 цієї ухвали).

84. Відповідно до ч.5 ст.292 ГПК питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

85. Частиною 3 ст.294 ГПК передбачено, що питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному ст.292 цього Кодексу.

86. Згідно з ч.4 ст.116 якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

87. Касаційна скарга ОСОБА_1 була зареєстрована у Верховному Суді 05.04.2023 та залишена без руху 24.04.2023, тобто в межах двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги до суду.

88. 15.05.2023 у Верховному Суді було зареєстровано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, а 05.06.2023, тобто в межах двадцяти днів з дня надходження заяви про усунення недоліків (з урахуванням того, що закінчення цього строку припало на 04.06.2023 - вихідний день), Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження, розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 12.07.2023.

89. Як було зазначено, Верховний Суд ухвалою від 12.07.2023 оголосив перерву у судовому засіданні до 09.08.2023.

90. Вказана дата наступного судового засідання була визначена суддями колегіально, з урахуванням запланованої з 17.07.2023 до 04.08.2023 відпустки судді Кібенко О.Р. (наказ в.о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2023 №61-к).

91. Враховуючи те, що днем проведення судових засідань постійної колегії суддів, до якої входить суддя Кібенко О.Р., є середа, колегія суддів призначила наступне судове засідання у першу робочу середу після виходу із відпустки головуючого судді (09.08.2023).

92. У той же час, наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №89-кв про відпустку судді Кондратової І.Д. було видано 20.07.2023, тобто після вирішення питання про дату наступного судового засідання у справі.

93. Необґрунтованими є також доводи про бездіяльність судді Кібенко О.Р., яка, на думку заявника, полягає у тому, що суддя Кібенко О.Р. не сформувала окрему думку у справі №902/1076/21, хоча минув майже місяць з моменту ухвалення постанови у вказаній справі.

94. Так, суддя Кібенко О.Р., починаючи з 17.07.2023 перебувала у відпустці, а постанову у справі №902/1076/21 було ухвалено 12.07.2023. За таких обставин для написання окремої думки до початку відпустки було передбачено лише 2 робочих дні.

95. Враховуючи те, що на дату початку відпустки судді Кібенко О.Р. повний текст постанови Верховного Суду у справі №902/1076/21 виготовлений не був, а також складність справи, такий обсяг часу для формування окремої думки був недостатнім.

96. Окрім цього, процесуальний закон не визначає строку, протягом якого суддя зобов`язаний оформити окрему думку у справі. Щонайменше він не може бути меншим за строк виготовлення повного тексту рішення, який відповідно до ст.233 ГПК становить не більш як десять днів. При цьому, дні, коли суддя перебуває у відпустці, не враховуються при розрахунку такого строку.

(ІІІ) щодо передбачуваності рішення судді Кібенко О.Р., з огляду на наявність окремої думки у подібній справі (пп.4 п.15 цієї ухвали).

97. Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

98. Особиста думка або незгода сторони з рішеннями або окремою думкою судді не є доказом упередженості.

99. Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях (окремих думках), не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

100. Отже, доводи заявника, що рішення судді Кібенко О.Р. у цій справі є заздалегідь зрозумілим, оскільки воно буде відповідати її окремій думці, що викладена у справі №902/1076/21 є необґрунтованими.

101. Колегія суддів також звертає увагу, що заявник не заявив відвід судді Студенцю В.І., думка якого також може вважатися передбачуваною з урахуванням результату розгляду справи №902/1076/21. Таким чином, заява про відвід судді Кібенко О.Р. зумовлена намаганням скаржника сформувати склад суду, який, на його думку, вирішить справу на його користь, "обрати склад суду" для розгляду справи, що відповідно до вимог ГПК та Бангалорських принципів поведінки суддів (п.66 Коментаря) є неприпустимим.

102. Заявник також послався на п.3 ч.1 ст.35 ГПК (пряма чи побічна заінтересованість у результаті розгляду справи) як на підставу заявленого відводу, однак жодним чином не обґрунтував наявність цієї підстави.

103. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №902/975/21 є необґрунтованою.

104. Згідно з ч.3 ст.39 ГПК якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви судді Бакуліної С.В. про самовідвід від розгляду справи №902/975/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023.

2. Відмовити у задоволенні заяви судді Студенця В.І. про самовідвід від розгляду справи №902/975/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023.

3. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №902/975/21 визнати необґрунтованою.

4. Передати справу №902/975/21 на авторозподіл з метою визначення судді для розгляду заяви про відвід судді Кібенко О.Р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець